Бабій Ірина 

Вінницький інститут Університету «Україна»,

м.Вінниця

Куц Олександра Олександрівна

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова,

м.Вінниця

 Основне завдання методів фізичної реабілітації/терапії направлено на стимуляцію механізмів компенсації та резервних можливостей організму, нормалізацію життєво важливих функцій. На думку багатьох авторів [1,2,3], завданням фізичної реабілітації спортсменів є відновлення загальної та спеціальної працездатності спортсменів після перенесених захворювань і травм. Реабілітація спортсменів носить специфічний характер, що обумовлено остаточною метою - відновлення специфічних рухових якостей та навичок. Це вимагає інших форм організації, засобів і методів відновлення. Вибір найбільш ефективного методу лікування і реабілітації залежить від різноманіття етіологічних факторів і патологічних змін у суглобі. За даними літератури, період реабілітації для професійних спортсменів у середньому триває 9 місяців і більше [2, 3].

 Основним завданням фізичної реабілітації у передопераційному періоді є максимальне збереження рухової функції та ліквідація травматичних проявів: контрактури у колінному суглобі, болю та набряку в суглобі, гіпотрофії м’язів стегна, зниження силових характеристик м’язів нижньої кінцівки, порушення балансування та відчуття зміненого положення колінного суглоба у просторі [1]. Однак, серед численних вітчизняних і зарубіжних авторів відсутній єдиний погляд щодо тривалості передопераційної реабілітації. Так, на думку зарубіжних авторів, проведення реконструкції у гострому періоді після травми призводить до розвитку артрофіброзу колінного суглоба після артроскопії [1]. У той же час, за даними деяких вітчизняних авторів, дегенеративні зміни меніска та суглобового хряща спостерігалися після відстроченої операції [2]. Незважаючи на існуючі розбіжності, більшість дослідників сходиться на думці про необхідність найбільш раннього застосування засобів і методів фізичної реабілітації для зменшення післяопераційних ускладнень і підвищення якості відновлення рухової функції. Основними завданнями їх застосування перед виконанням артроскопічної реконструкції зв'язки є: відновлення повного діапазону рухів у колінному суглобі рівного інтактній кінцівки; мінімізація набряку та больового синдрому; відновлення ходи; створення позитивного психологічного настрою пацієнта; підтримання високого рівня функціональних можливостей інтактної кінцівки для порівняння і оцінки ефективності відновлення травмованої кінцівки у більш пізні періоди реабілітації; навчання ходьбі на милицях; навчання вправам раннього післяопераційного періоду [1].

 Відзначено недостатню оцінку важливості передопераційної реабілітації на практиці [25]. У той же час визнано, що успіх відновлення у післяопераційному періоді багато у чому залежить від раціонального поєднання в єдиному комплексі психотерапевтичного впливу, кінезотерапії, гідрокінезотерапії, масажу, які застосовують у передопераційному періоді [1,3]. Навчання пацієнта елементам самообслуговування в умовах вимушеного обмеження рухів у післяопераційному періоді є однією із складових заходів цього періоду. Підкреслюється важливість психоемоційного стану хворого, необхідність переконати пацієнта у позитивному результаті лікувальних і відновних заходів.

 За даними більшості авторів [4], кінезіотерапія є важливою складовою частиною реабілітаційних заходів передопераційного періоду. У результаті ушкодження зв'язки виникає гіпотрофія параартикулярних м'язів колінного суглоба, особливо страждає чотириголовий м'яз стегна, який є основним стабілізатором суглоба. Метою кінезотерапії у передопераційному періоді є максимальне відновлення сили м'язів за допомогою фізичних вправ, а також навчання хворих статичним вправам, які потрібно виконувати впродовж післяопераційного періоду [3]. Необхідно навчити рівномірному та повільному скороченню згиначів гомілки у статичних умовах при самоконтролі. Особлива увага приділяється ізометричному скороченню чотириголового м'яза стегна [4].

 Альтернативною та вельми популярною технікою зміцнення м'язів, яку рекомендується виконувати у передопераційний період, є використання вправ з закритим кінематичним ланцюгом [1]. Кінематичний ланцюг нижньої кінцівки складається з кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів і сегментів між ними. Ланцюг є закритим, якщо кінцівка (стопа) знаходиться у контакті з поверхнею, наприклад, при осьовому навантаженні або якщо стопа тисне на що-небудь. Коли стопа знаходиться у контакті з опорною поверхнею, згинальний момент діє на тазостегновий, колінний та гомілковостопний суглоби. У відповідь - м'язи задньої групи стегна напружуються для стабілізації кульшового суглоба та тазу, чотириголовий м'яз - для стабілізації зв'язкового апарату колінного суглоба і триголовий м'яз гомілки - для стабілізації гомілковостопного суглоба. Напруга м'язів задньої групи стегна має вторинний ефект - згинання у колінному суглобі та, у результаті, спрямований назад вектор сили. Такі вправи сприяють стабілізації колінного суглоба і поліпшенню міжм'язової координації [4].

 Ефективним засобом фізичної реабілітації у передопераційному періоді є гідрокінезотерапія [3]. Перебування пацієнта у воді не вимагає статичної роботи для утримання ваги тіла, це дозволяє зняти опорне навантаження на м'язи нижніх кінцівок і рухати тривалий час кінцівками, що у звичайних умовах є стомливим.

 Вважається, що оптимальні строки передопераційного періоду складають 2-4 тижні [2]. Проведені дослідження свідчать, що пацієнти, які пройшли передопераційну підготовку, більш легко, ефективно та з мінімальними ускладненнями переносять післяопераційне відновлення.

 У підсумку можна зробити висновок щодо завдань фізичної реабілітації у передопераційному періоді: усунення набряку та больового синдрому, відновлення повної амплітуди рухів у колінному суглобі і правильного стереотипу ходи, навчання ходьбі на милицях і вправам раннього післяопераційного періоду, психологічна корекція з настроєм на позитивний результат лікування та відновлення.

Література:

1. Никаноров А. К. Физическая реабилитация спортсменов с повреждением передней крестообразной связки коленного сустава (на примере игровых видов спорта): [монография] / А. К. Никаноров. – К. : Командитне Товариство «Забєліна–Фільковська Т.С. і компанія Київська нотна фабрика», 2015. – 304 с.
2. Ніканоров О. К. Застосування засобів фізичної реабілітації у спортсменів ігрових видів спорту після реконструкції передньої схрещеної зв'язки (на прикладі дослідження тонусу чотириголового м'яза стегна) / О. К. Ніканоров // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2014. – № 1. – С. 61– 65. 
3. Ніканоров О. К. Особливості порушення рухової функції колінного суглоба при ушкодженні передньої хрестоподібної зв’язки та роль засобів фізичної реабілітації в її відновленні / О. К. Ніканоров // Молодіж. наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фіз. виховання і спорт. – 2015. – Вип. 18. – С. 158–162.
4. Париш Мохаммад Реза. Особенности повреждения передней крестообразной связки коленного сустава у футболистов / Париш Мохаммад Реза, А. К. Никаноров // Физ. воспитание студ. – 2012. – № 2. – С. 78–81.