Шелест Олексій Леонідович

кандидат економічних наук, доцент, доцент

 кафедри міжнародного бізнесу, фінансів та обліку

Навчально-наукового Харківського торговельно-економічного інституту

Української інженерно-педагогічної академії

Україна, Харків

 

Каменюка Вікторія Олегівна

Студентка 3 курсу, факультет економіки та управління,

спеціальність 072 Фінанси, банківська справа та страхування

Навчально-наукового Харківського торговельно-економічного інституту

Української інженерно-педагогічної академії

Україна, Харків

 

 Актуальність дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку підприємств України, дуже важливою є розробка науково-методичних засад управління експортною діяльністю підприємства та вдосконалення його організаційно-економічного і методичного забезпечення на основі вирішення таких основних задач: розкриття й уточнення економічної сутності експорту як явища і процесу, визначення його передумов, структури, факторів формування та регуляторного механізму життєздатності; аналіз теоретичних засад управління експортною діяльністю підприємства, розкриття його особливостей як однієї з функціональних підсистем менеджменту підприємства.

 Ключові слова: експорт капіталу, момент здійснення експорту, експортний контракт, пряма міжнародна торгівля, непряма міжнародна торгівля, управління зовнішньоекономічною діяльністю, комісіонер, власник митного складу, таможений брокер, митні перевізники, внутрішня  та прикордонна митниця.

 

 Зміст. Одним з основних видів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та складовою будь-якою ЗЕД є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» містить визначення цих понять, розрізняючи при цьому експорт товарів та експорт капіталів [1].

 Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. 

 Експорт капіталу - це вивезення за межі України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності;

 Момент здійснення експорту - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується, від продавця до покупця.

 При експортних операціях виконується ряд допоміжних зовнішньоторгових операцій, до яких відносяться:

  • операції по міжнародних перевезеннях;
  • транспортно-експедиторські операції;
  • операції по страхуванню вантажів;
  • операції по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;
  • операції по міжнародних розрахунках.

 Здійснення зовнішньоторгової операції експорту вимагає застосування певної правової форми і використання конкретних способів (методів) її здійснення. Правовою формою, що опосередковує зовнішньоторгові операції, являється зовнішньоторгова угода. Обов'язкова умова угоди - підписання її з іноземним партнером, тобто контрагентом [2].

 Найбільш поширеним методом оформлення експортної угоди являється документ, підписаний обома сторонами (звичайний договор).

 В міжнародній комерційній практиці використовуються різні способи підписання експортно-імпортних угод. Найбільш поширеним являється підписання контракту контрагентами, що приймають в ньому участь. 

 Експортний контракт - це основний комерційний документ, що визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому викладений комплекс дій по здійсненню зовнішньоторгового обміну.

 Поряд з формами експортних контрактів існують методи здійснення експортних операцій в зовнішній торгівлі суб'єктів ЗЕД. До них відносяться:

  1. Пряма міжнародна торгівля - операції за угодами прямого експорту між виробниками продукції в Україні та споживачами - нерезидентами за кордоном;
  2. Непряма міжнародна торгівля - операції посередницького експорту з застосуванням системи комерційних посередників між виробником продукції в Україні та споживачем - нерезидентом за кордоном.

 Управління зовнішньоекономічною діяльністю - це системний вплив на об’єкт (виробничі структури, фірми, організації, колективи людей) для забезпечення їх життєздатності, узгодження в роботі і досягнення кінцевого результату. Важливим елементом управління зовнішньоекономічною діяльністю є формування цілей, котре виступає як передбачення результатів управлінської діяльності.

 Експортно-імпортні операції є діяльністю, що, з одного боку, надає підприємству низку об’єктивних переваг, а з іншого боку, спричиняє виникнення додаткових витрат і складнощів. Економічні ж зрушення на підприємстві можуть відбутися лише після організаційних перетворень в управлінні господарською діяльністю [3].

 Експортні операції України відносяться до комерційної діяльності зовнішньоекономічних посередників - це підприємницька діяльність у сфері торгівлі, посередництва, товарно-грошових і суто фінансових операціях, направлена на отримання комерційного прибутку.

 В експортних операціях приймають участь наступні учасники ЗЕД:

  • власник експортного товару - комісіонер - посередник, який за договором комісії виконує оформлення та проведення експортної операції з товаром власника, або ділер, який на умовах відстрочки платежу перекупає експортний товар у власника та експорт-тує його від свого імені та за свої кошти;
  • власник митного складу - посередник, який приймає експортний товар для наступного оформлення та завантаження на експорт;
  • таможений брокер - митний посередник, який за договором виконує оформлення процедур митного контролю при експорті на митниці;
  • митні перевізники - посередники, які виконують операції внутрішнього перевезення товару на митний склад, або перевезення товару при експорті на транспортному засобі за кордон згідно умовам зовнішньоекономічного договору;
  • внутрішня митниця - митниця, яка може проводити оформлення експортного товару в режим "митного контролю" за місцем розташування власника товару;
  • прикордонна митниця - митниця, яка здійснює безпосередній пропуск експортного товару через фізичний кордон України на транспортному засобі.

 Права й обов'язки посередників в експортних операціях визначаються в договорах з їхніми довірителями.

 Отже, найперша і найголовніша задача, яка ставиться перед підприємством-експортером при виході на зовнішній ринок є дослідження кон’юнктури ринку. Експортерам завжди необхідно знати, який вплив робить на їхню експортну діяльність купівельна сила валюти тому, що саме зміна валютних курсів має великі наслідки.

 Висновки. Сучасний ринок призвів, з одного боку, до ускладнення і зростання нестабільності середовища діяльності кожного підприємства незалежно від його форми власності та організаційно-економічної структури, а з іншого, до перебудови системи управління, у тому числі на рівні підприємства, на засадах відмови від обов'язкового довгострокового і середньострокового планування, спрощення процедури складання і структури річних планів та надання пріоритету ринковому саморегулюванню. Однак, діючи в умовах нестабільного середовища ринкової економіки, підприємства можуть досягти успіху в бізнесі тільки тоді, коли їм вдається передбачати зміни і відповідно вживати запобіжні адаптивні заходи щодо них.

 

Література:

  1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 01.08.2021 р. № 959-XII: станом на URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text (дата звернення – 15.12.2021).
  2. Грабовецький Б. Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання: монографія.  Вінниця : ВНТУ, 2010. 171 с.
  3. Ковтун Е.О., Романчук Р.А., Савчук В.В. Управління експортно-імпортними операціями підприємства. Східна європа: економіка, бізнес та управління. 2018. Випуск 6. С. 205-209.