Антіпов Ярослав 

магістрант факультету

 соціальної та психологічної освіти

Уманського державного педагогічного

університету імені Павла Тичини Україна 

Україна, м. Умань

 Анотація: У статті актуалізується питання формування образу майбутнього та вибору життєвих стратегій сучасної молоді у контексті сучасних економічних, соціально-політичних умов. Розкривається поняття «образ майбутнього» та «життєві стратегії» через призму характерологічних особливостей періоду молодості. Визначається специфіка вибору життєвих стратегій молоді та її динаміка.

 Ключові слова: молодь, особистість, особистісне самовизначення, образ майбутнього, життєва стратегія.

 Сучасне  соціально активне, традиційне, та разом з тим еґалітарно орієнтоване, динамічне життя вимагає від особистості розвитку навичок швидкої адаптації до зміни в усіх сферах суспільного буття, вміння проявляти самостійність, ініціативність, здатність до прогнозування власного майбутнього, формування реальних цілей, усвідомленого та  відповідального відношення до реалізації  та розробки власних життєвих планів,  стратегій.

 Проблема формування уяви про майбутнє досліджувалась вітчизняними науковцями в контексті планування та оцінки життєвих перспектив: Р.А. Ахметов, Є.І. Головаха, Н. Долгополов,  В. Ковальов,  М.Семиліт,  Т.Кравченко та ін. Вплив позитивного чи негативного образу майбутнього  на мобілізацію особистісних ресурсів  досліджували А.Маслоу та Дж Келлі, Л. Анциферова, В. Франкл та ін. Низка  дослідників спрямували свої розвідки  щодо впливу індивідуально-типологічних особливостей  та соціально-психологічних характеристик особистості на формування образу майбутнього: Н. Костенко, О. Агафонова, Т. Федосєєва, Л.Регуш,  К. Альбуханова-Славська, К. Роджерс  та ін.

 Провідні науковці такі як О.Асмолов, І. Бех, Л. Божович, М. Бахтін, О.Леонтьев, С. Рубінштейн, В. Одолинський у своїх дослідженнях вказували на особливу актуальність питання самовизначення саме серед молоді, адже в даний період відбувається інтеграція системи потреб як особистісних так і соціально обумовлених  та їх впорядкування.  Формується світогляд в основу якого закладені  власні  погляди, цінності, які стануть у подальшому  основою власного самопізнання, самовизначення та  самовдосконалення.  Формування образу майбутнього певним чином впорядковує майбутнє, формує певну послідовність стратегічних досягнень якими юнаки та дівчата послуговуватимуться у реалізації  подальших глобальних  життєвих планів.   Звичайно, для молодої людини дуже важливо  також усвідомити наявність та оцінку власних ресурсів та можливих стратегій які необхідні для досягнення  власної мети орієнтуючись на власні ціннісні орієнтації та очікування.

 Одне з перших визначень поняття «молодь»  подано в 1968 р. соціологом В. Т. Лісовським: «Молодь – покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в певному віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні і інші соціальні функції. Залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 35 років».

 Молодість - це насамперед час створення сім'ї та пристрої сімейного життя, час обраної професії, визначення відношення до громадського життя і своєї ролі в ній. В означений період з’являється прагнення до самовираження (у виборі професії, в кар'єрі, узгодження сімейних орієнтирів); виробляється індивідуальний життєвий стиль, набуття і реалізація індивідуальних смислів життя; відбувається вибудовування системи особистих моральних, політичних, культурних, духовних цінностей. Центральні вікові новоутворення цього періоду - це сімейні відносини і почуття професійної компетентності.  В період молодості відбувається активне включення в усі види соціального життя і оволодіння різними соціальними ролями, триває професійне самовизначення, ускладнюються критерії оцінки себе як професіонала та члена спільноти [2].

 В сучасній психологічній науковій літературі «майбутнє» розглядається як психологічне утворення, що формується в результаті внутрішньої роботи індивіда,  і спрямоване на створення власного вектору життєдіяльності, цілісності «Я», та означення перспективи життєвого шляху і стратегій реалізації.  Основним способом буття особистості  відповідно до концепції гуманістичної психології є  її розвиток, що демонструє основну потребу людини постійно виходити за межі звичного, трансцендувати себе. Особистість постійно екстраполює себе у своє майбутнє, а своє віддалене майбутнє проектує на своє сьогодення, усвідомлення людиною сенсу свого існування, свого майбутнього.

 Отже, майбутнє особистості сприймається як одне з основних детермінант іі розвитку та становлення: характер майбутнього розкриває сутність особистості. А бажання реалізації майбутнього є бажання  особистісного розвитку. Образ майбутнього нерозривно пов'язаний із розуміння адаптовані до нових, складніших ситуацій життєдіяльності. 

 З категорією «образ майбутнього» тісно пов'язане поняття «життєва перспектива». У вітчизняній психології життєва перспектива сприймається переважно як суб'єктивний образ майбутнього. Ця позиція отримала свій розвиток у руслі ідей С.Л. Рубінштейна, у науковій школі К.О. Абульханової-Славської. У даній концепції життєва перспектива розглядається «це як майбутні мети, та темп життєвого руху, оптимальність розвитку, зростання активності особистості». Науковиця пропонує розрізняти психологічну, особистісну та життєву перспективу як три різні явища. 

 Низка вітчизняних та зарубіжних науковців дійшли до висновку, що життєва стратегія молодої людини характеризується системною динамічністю, зміною уявлень про ціль власного життєвого шляху і засобів їх реалізації процесі життєвого (соціального та особистісного) самовизначення. В такому ракурсі життєва стратегія набуває інтенціональних характеристик свідомості і форм поведінки особистості в конкретних життєвих ситуаціях. Життєві стратегії відображають певний рівень самосвідомості, культуральності,  ідентичності молоді і є засобом реалізації її соціальної суб’єктності ( Є.І. Головаха, І.В. Абакумова,  М.Р. Гінзбург та ін.).

 Життєві стратегії серед сучасної молоді мають наступні характерологічні ознаки:

 Соціально-групова специфіка,оскільки молодь перебуває у процесі свого становлення як суб’єкту суспільних  та економічних відносин: 

 Нестійкість життєвих стратегій є наслідком динамічності та постійної транформаційності її соціального статусу і лабільності свідомості. 

 Фрагментарність, що відображає недостатність та мозаїчність соціального досвіду, а також пов’язані з віком  об’єктивні обмеження в структурі  реалізації власних можливостей.

 Екстремальність – виникає внаслідок важко переборних протиріч між очікуваннями і можливостями їх реалізації, які  можуть проявлятися в крайнощах самосвідомості та поведінки молоді, максималізмі, фанатизмі вибору життєвих стратегій: в намаганні будь якими засобами досягти поставленої мети

 Лабільності  характеризується пасивністю і небажанням реалізовувати самостійний життєвий вибір через нестійкість  ціннісної основи свідомості, психологічної та соціальної незрілості.

 Тезаурусний зв’язок із субкультурою  на думку науковців полягає в переважанні групової ідентичністю над індивідуально-особистісною та визначальною роль тезаурусу як засвоєного ціннісного ставлення, що виконує функцію соціальної орієнтації у життєвих стратегіях молоді.  Висока значимість ровесників як референтної групи і маркування «життєвого простору» відповідно до позиції «свій-чужий».

 Гібридність проявляється внаслідок акумуляції власних життєвих стратегіях молоді різноманітних зразків свідомості та поведінки як результату успадкування та прийняття молодим поколінням ціннісно-нормативних та світоглядних структур, наступністю із колишніми суспільно-історичними умовами та новими, що відповідають сучасним реаліям життя. Даний процес підсилюється через глобалізацію  і поширенням зразків глобальної молодіжної культури з особливим, часом специфічним розумінням поняття життєвого успіху [1].

 Процес формування образу майбутнього та формування життєвих стратегій молоді нині набуває складного, багатовимірного характеру. Незавершеність структурних перетворень, різноманіття ціннісних зразків, а також прискорення соціальних процесів, їх спонтанний характер породжують безліч протиріч у розвитку суспільства, створюючи умови соціальної, економічної та як результат особистісної невизначеності для молодого покоління. Перехід від невизначеності до визначеності, спроба стабілізації життєвих ситуацій передбачають пошук нових орієнтирів та вироблення нових засобів їх досягнення у життєвих стратегіях молоді. 

 Важливо зазначити, що у цих умовах самі життєві стратегії зазнають суттєвих змін:

• вони набувають нестійких характеристик внаслідок кардинальних змін та дисфункцій соціальних інститутів; 
• змінюється впорядковане (традиційне) входження індивіда в суспільство, неможливе прогнозування майбутніх станів і, як наслідок «планомірність» життєвих стратегій молоді витісняється спонтанністю та нелінійністю; 
• диференціюються моделі включення молоді у суспільство і, як наслідок диференціюються життєві стратегії молоді; 
• спостерігається лібералізація, відсутність жорсткої регламентації та емансипація молоді послаблюють інституційне регулювання життєвих стратегій, посилюючи саморегуляцію, розширюючи простір вільного самовизначення, формуючи відчуття вседозволеності, та вседоступності;
• скорочення інституційного регулювання на фоні руйнування сталих колективних форм входження в суспільство та зниження рівня соціального-економічного захисту посилює індивідуалізацію життєвих стратегій [3].

 У сучасних дослідженнях особистісного становлення молоді, становлення її життєвого шляху чітко розмежовуються поняття життєве, особистісне та професійне самовизначення. Для останнього характерна велика формалізація (професіоналізм відображається в дипломах та сертифікатах, у трудовій (в результатах праці тощо) і значна залежність від соціальних умов (соціальний запит, відповідні організації,  заробітна плата, престижність, обладнання тощо).

 Професійний вибір як особлива життєва ситуація є умовою розгортання життєвих стратегій молоді. Як правило, він супроводжується сильною напругою внаслідок невизначеності та ризику, він здатний змінювати їх спрямованість та внутрішній зміст. У цьому полягає діалектичний - реверсний - причинно-наслідковий зв'язок життєвих стратегій молоді та її професійного вибору.

 Професійний вибір для молоді визначається як особлива життєва ситуація в процесі професійного та, ширше, особистісного, соціального самовизначення. Вибір має на увазі наявність деякого числа альтернатив, можливих для реалізації. Момент вибору однієї з них виступає засобом переведення можливостей на дійсність та першим кроком на шляху до визначеності у соціально-професійній сфері та реалізації життєвих планів у широкому розумінні.

 Таким чином,  вказані аспекти формування життєвих стратегій сучасної молоді актуалізує потребу їх більш детального дослідження в тісному взаємозв’язку мікросоціальних змін та особистісних характеристик. Аналіз заявленої теми дає змогу зробити висновок, що соціально-психологічна підтримка молоді у період визначення життєвого шляху дасть можливість особистості більш свідомо та чітко здійснювати свій вибір, створювати успішну, особистісн-орієнтовану модель власного майбутнього, яка б найбільше сприяла реалізації очікувань та потенціалу. 

Література:

1. Волокитина A.A. Жизненные стратегии молодежи в условиях профессионального выбора // Знание. Понимание. Умение. 2010. №4. С. 106-110.
2. Онищенко, Г. І.; Гурлєва, Т. С. Ціннісно-смислові орієнтири сучасної молоді: особливості, умови і психологічна допомога. Проблеми загальної та педагогічної психології, 2011, 4.13: 253-259.
3. Фурман О.Є. Особистість і час: діалектика взаємодії //Зб. матеріалів ІІІ Подільської наук.- практ. конф. «Психологічні засади розвитку психодіагностики та корекції особистості в системі неперервної освіти». Вінниця 2018р.