Смирнова Олена Вікторівна
кандидат політичних наук
Інститут міжнародних відносин
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київ, Україна
Анотація:
Що таке поляризація суспільства. Чи є цей феномен новим для соціуму. Яку роль алгоритми інфосоціального середовища відіграють в цьому процесі. Пандемія чи інфодемія – що спільного між Сovid-19 та принципом роботи соціальних мереж.
Ключові слова: поляризація, цифрове суспільство, інфосоціальне середовище, пандемія, інфодемія.
Поляризація – феномен, при якому суспільство поділяється на два табори з крайніми та несхожими поглядами на одне питання. При цьому погляди у цих групах будуть полярними щодо більшості дискусійних тем. До такого висновку дійшли дослідники Інституту фізики при Університеті Гумбольта, Центра адаптивної раціональності Інституту Макса Планка, Дослідницького інституту IRIS Adlershof и ISI Foundation у своїй міждисциплінарній роботі «Виникнення поляризованих ідеологічних поглядів у багатомірних тематичних просторах». [1]
Також існує поняття розколу. Воно вимірюється не кількістю полюсів, а запеклими дискусіями. Поєднання розколу та поляризації в остання десятиліття зростає в усіх напрямках: вакцинація, вибори, питання довкілля, науки, культури, по багатьох інших питаннях. Дослідники зацікавились причинами цього питання. [2]
Складається враження, що за цим стоять не просто погляди, а певна ідеологія. Якщо ви належите до одного табору, то не важливо навіть питання дискусії, ми будемо дотримуватись однієї думки. Нічого нового. Мова йде про притаманний Homo sapiens трайбалізм, тобто поділ на «ми» - «вони». Цікавим тут є те, що ступінь незгоди та антагонізму між двома таборами визначається інформаційно-соціальним середовищем: як саме інформація тече в суспільстві, як саме ці соціальні групи поєднуються між собою, як ведуться дискусії у цьому інфосоціальному середовищі.
Наше інфосоціальне середовище сьогодні – це, в першу чергу, соціальні медіа. Це середовище істотно відрізняється від того, що було сто років тому. Його цифровий формат вже слідує іншим законам та закономірностям та виступає каталізатором цієї поляризації.
Інфосоціальне середовище характеризується безмасштабністю. Термін, що ввів Ласло Барабаши. Тут працює закон Матфея, про це ще згадується у Євангеліє. Та нове читання закону, про що писав Насім Ніколас Талеб у «Чорний лебідь», зміст якого полягає у тому, що популярне стає більш популярним. Також у новому середовищі діє закон інформаційних епідемій та каскадов, що розповсюджуються за принципом – чим більше антагонізму, тим швидше розповсюдження.
Проте феномен поляризації з’явився не в ХХІ столітті, чому саме зараз до нього так багато уваги? Тому що протягом багатьох тисяч років домінуючим трендом у суспільстві була кооперація. Чим складніше стоїть завдання перед соціумом, тим більше необхідно задіяти людей для його виконання.
Однак завдання, які людство вирішувало раніше стосувались матеріально-енергетичних проблем. Інформаційна складова була значно меншою у порівнянні. Проте наприкінці ХХ століття більшість цих проблем була вирішена. Інновації почали переміщатись в інформаційну галузь (штучний інтелект, біг дата і так далі). Інформація – як міра структурізації матерії та енергії. А кооперація в інформаційній галузі може відбуватись віртуально і за своїми законами. Таким чином потреба у кооперації як провідної течії у суспільстві зникла.
Проте людина істота соціальна. Про це написано багато художніх творів та філософських праць. Але відтепер взаємодія між людьми будується у цифровому середовищі та за його законами. А це означає зміну архітектури.
Але повернемось до поляризації. Її проблема не в існуванні різних точок зору, а в дегуманізації опонента як такого. А це вже може призвести до культурної війни. А будь-яка війна – це війна.
Альтернативою тут є інклюзивна мораль – це, в першу чергу, коли люди перестають поділяти один одного на своїх та чужих. Це те, про пише канадський психолог-еволюціоніст, дослідник мови Стівен Пінкер. Економічний благоустрій суспільства пов’язується з цією інклюзивністю. [3]
Але навіщо людям домовлятись, якщо можна все вирішувати інакше? Наприклад, видаляти з друзів, блокувати. У віртуальному просторі все вирішується інакше. І ці закони ми вже пристосовуємо до життя реального. Проте проблеми, що стоять перед нами зараз неможливо вирішити самотужки. Наприклад, проблема епідемії чи проблеми зміни клімату. Є загроза того, що людство перестане існувати, якщо не об’єднає свої зусилля. Тож маємо тому вчитись.
А зараз повернемось до інфосоціального середовища, яке визначає спосіб, у який «тече» інформація у суспільстві та відбувається взаємодія між людьми. І тут виявляється, що діалог за умов існуючого інфосоціального середовища неможливий. Воно має бути побудоване за іншими принципами.
По-перше, формат. Пропускна спроможність комунікації в мережі доволі низька. Яскравий приклад зараз – це дистанційне навчання. Якщо говорити про соціальну мережу, тут ще накладається той факт, що задля розповсюдження повідомлення використовується текст, але по факту здебільшого це розмовна комунікація. Таке змішування призводить до непорозумінь. Окрім того, якщо ви знаходитесь в одному просторі, дивитесь в очі, вловлюєте коливання у голосі під час дискусії, ви будете отримувати інформацію та розмовляти, використовуючи усі засоби та канали комунікації, тож пропускна спроможність комунікації буде набагато вище. Отже, в соціальній мережі пропускна спроможність низька, людей багато, в результаті чого якість комунікаційного процесу знижується, не сприяє взаєморозумінню, але сприяє розподілу на «свій» та «чужий». Задля діалогу необхідно створювати інклюзивні форми інфосоціального середовища, змінювати архітектуру взаємодії.
А зараз ще цікавіше. Алгоритми, за якими у соціальній мережі відбувається взаємодія між людьми. Алгоритми перетворились в акторів – рівноправних учасників процесу. Великого впливу набуває стигмергія, якою користуються мурахи більше 60 млн. років. Суть полягає у залишенні міток та знаків. Ось мураха знайшов їжу, поїв та пішов додому, залишаючи сліди із феромонів для свої соплемінників. Інша мураха так само залишає там феромони і таким чином чим більше мурах пробігло, тим сильніше запах, тим більше ще по сліду інших мурах. Ми також є такими мурахами. На наших цифрових слідах будується пошукова система, реклама. Такого механізму раніше не було в людській культурі, він новий. [4]
І саме алгоритми беруть на себе функцію управління, що є важливим для нас, а що ні, що ми бачимо і чого не бачимо. Система розподілу інформації повністю дегуманізована. І не тільки на побутовому рівні. Наприклад, навіть наука розвивається цим шляхом. Немає публікаційної активності, що проіндексована у пошукових системах – немає науковця. І тепер кожної секунди з’являється яка-небудь стаття. Але науковці вже не можуть прочитати хочу б десяту частину того, що публікується. Але вони мають робити подальші відкриття. І вони будуть знайомитись лише з тими матеріалами, що покажуть їм алгоритми мережі.
Алгоритми соціальної мережі працюють за одним критерієм – збільшення зацікавленості та проміжку часу перебування в мережі. Зацікавленість - це емоції. Негативні емоції є більш заразними, вірусними. Найкраща стратегія – це збудження агресії. А оскільки це робиться алгоритмами, то маніпуляція вашими почуттями досягається легко. Питання етики все більше набувають нових значень. Алгоритми потребують нових бізнес-моделей, а не тих, що спрямовані на крадіжку людської уваги та продаж його рекламодавцю. Потрібно шукати альтернативи.
А зараз щодо вірусу. Принцип побудови комунікації на телебаченні та радіо дещо інакший, аніж в мережі. Там є джерело повідомлення та багато отримувачів одночасно. Що стосується соціальної мережі, то повідомлення передається від людини до людини, так само як передається вірус. І для розповсюдження вірусної інформації потрібен інформаційний каскад, що є характерним для нового інфосоціального середовища. Тобто від одного до іншого. Від нього – друзям. Від друзів – друзям друзів. Індекс репродукції є ключовим показником вірусності (швидкості та масштабу розповсюдження) як для пандемії, так і для інфодемії. Знов таки зміна архітектури інфосоціального середовища, яке являє собою не пасивний обмін інформацією, а активно кероване алгоритмами середовище, що визначає спосіб та характер обміну інформацією.
Окреслені соціальні зміни, характер взаємодії людей у новому інфосоціальному середовищі, що характеризується поляризацією, зміна принципів циркуляції інформації у соціумі та притаманні цифровому середовищу закони та закономірності – все це ще одна ланка еволюційного процесу, яка ставить перед нами серед багатьох інших і питання розбудови нової етики. Еволюція поза моральними критеріями та етичними принципами. Еволюція – це різноманітні випадкові поєднання. І ті з них, що є більш вдалими, еволюція знову повторює. У еволюції немає етичних аспектів. Про етику має подумати людина.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Міждисциплінарна робота «Виникнення поляризованих ідеологічних поглядів у багатомірних тематичних просторах» Інституту фізики при Університеті Гумбольта, Центра адаптивної раціональності Інституту Макса Планка, Дослідницького інституту IRIS Adlershof и ISI Foundation Електронний доступ: https://journals.aps.org/prx/abstract/10.1103/PhysRevX.11.011012
2. Екс-топ-менеджер ІВМ Silicon Graphics (SGI), Cray Research, засновник CTO компанії Witology, експерт в області міждисциплінарних досліджень та стратегічної аналітики, засновник телеграм-каналу «Малоизвестное интересное» Сергей Карелов. Культурные войны инфоргов. Електронний доступ: https://sergey-57776. medium.com/%D0%BA%D1%83%D0 %BB%D1%8C%D1%8 2%D1%83%D1% 80% D0%BD %D1%8B%D0% B5-%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%8B-%D 0%B8%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2-f8d54fbe72f
3. Стивен Пинкер. Лучшее в нас. Почему насилия в мире стало меньше. – М., Альпина Паблишер, 2021.
4. Сергей Карелов. О больших переменах в обществах, государствах и личностях. Електронний доступ: https://sergey-57776.medium.com/%D0% BE-%D0%B1% D0%BE%D0%BB%D 1%8C%D1%88% D0%B8% D1%85-%D0%BF%D0%B5% D1%80%D0%B5%D0 %BC%D0%B5%D0%BD% D0%B0%D1% 85-%D0%B2-%D0 %BE%D0%B1%D1 %89%D0%B5%D 1%81%D1%82%D0%B2% D0%B0%D1%85-%D0%B3% D0%BE%D1%81%D1%83 %D0%B4%D0%B0%D 1%80%D1%81 %D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%85-%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85-babbb6c66166
