Шехавцова Поліна Михайлівна,
студентка 3-го курсу,
спеціальності 014 Мова і література (іспанська, англійська)
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Україна, м. Старобільськ
Біндас Олена Миколаївна,
науковий керівник, завідувач кафедри
романо-германської філології, кандидат наук, доцент
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Україна, м. Старобільськ
Анотація: У даній статті розглянуто зміст поняття евфемізм як засіб формування нових ідей та зміни світобачення людей, виокремлено особливості використання евфемізмів в умовах інформаційно-гібридної війни. Мета полягає у теоретичному дослідженні основ евфемії в сучасній лінгвістичній науці та її вплив на свідомість людини.
Ключові слова: евфемізм, інформаційно-гібридна війна, свідомість, евфемінистичні одиниці, маніпулювання.
На сьогодні величезна кількість наукових розвідок різних лінгвістів присвячені тлумаченню поняття «евфемізм». Вони посідають одну з найперших ланок у лінгвістиці між усіма країнами світу саме через їхнє широке використання у повсякденному житті. Д. Ганича у своєму словнику подає таку конотацію цього терміна: «слова і вирази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом або з неприємним у певних умовах забарвленням…» [2, с. 73]. Евфемізми можуть набувати різних відтінків у семантиці. Доволі часто автори текстів використовують евфемізми як вирази з прикритим значенням в позначенні явища, процесу, предмету чи ін. Крім того, вони використовуються для уникнення слів з грубим чи образливим змістом.
У словнику російської мови під редакцією А. Євгеньєвої, надається таке визначення «евфемізму»: ,,…це слово або вираз, який використовується замість іншого, яке по якимось причинам незручно або небажано промовляти [3, с. 746].
Потрібно відмітити, що мовознавці по-різному трактують поняття «евфемізм», але головна ідея залишається тією самою: пом’якшення грубості чи непристойності у висловлюванні. Такі вирази проявляються майже у всіх сферах діяльності людини, тому що мають таке притаманне якість як моментальне розповсюдження та закріплення у свідомості людей. Евфемізми постійно циркулюють у нашому мовному середовищі, тому люди повсякчасно активно використовують їх у мові, навіть не усвідомлюючи того.
Існують різні види класифікації евфемізмів. Ми розглянемо одну з них. О. Селіванова пропонує підхід, котрий виокремлює магічну, ідеологічну, етикетну, іронічну та криптофорну функції евфемізмів [5, c. 135]. Вона виокремлює дві найважливіші групи евфемізмів: евфемізми, які знищують ідеї політкоректності. В основі цієї групи лежить усунення будь-яких засобів дискримінації гідності людини за ознакою, яка її виділяє серед інших. До другої групи відносяться евфемізми, які стосуються політкоректності и використовуються для завуалюваності негативних чинників, що веде до маніпулювання та дезінформації громадськості заради власного зиску.
З кожним роком все більше і більше евфемістичних одиниць з’являється та фігурує у мовному середовищі. Лінгвіст І. Заботкіна виділяє такі прагматичні причини виникнення евфемізмів:
- через принцип ввічливості, тобто евфемізмі з’являються за необхідністю пом’якшити різноманітні види фізичних та розумових недоліків;
- в силу принципу табу, тобто при появленні евфемістичних замін прямих найменувань явищ хвороб та смерті;
- в силу регулятивного принципу впливу на масового читача, тобто при створенні евфемізмів в політичній області;
- при прагматичній установці засекретити свою діяльність, тобто при необхідності створення евфемізмів всередині соціолектів різноманітних нелегальних груп [1, с. 47].
Інформаційна-гібридна війна стала одним із засобів для маніпулювання громадською думкою та досягнення власної мети в політичній сфері. Важливо зазначити, що на даний момент. «Інформація» постає як самостійний компонент, а «гібридність» вміщує в собі військовий елемент, як й інформаційний. Особливістю гібридної війни (від лат. hybrida – помісь, комбінація двох або більше різних об’єктів або характеристик, властивостей у одному об’єкті) виявляється в тому, що держава-агресор використовує як звичайні, так і незвичайні, регулярні і нерегулярні, відверті і приховані засоби, які застосовують усі виміри війни для подолання західної переваги в звичайній війні [4, с. 259]. Цей термін використовується в політиці для позначення негативного інформаційного впливу, який не відповідає реаліям. Більш того, політичні діячі можуть використовувати евфемізми для завуалюваності несприятливих процесів у сферах екології, культури, технології, економіки тощо.
Як висновок, потрібно підкреслити, що евфемізми набули високого значення не тільки у вітчизняній лексиці, але й у зарубіжній. Вони стали невід’ємною частиною повсякденної мови. Евфемінистичні одиниці часто використовуються в контексті інформаційно-гібридної війни задля власного зиску зацікавлених осіб, які позиціонують такий текст як надійне джерело інформації у ЗМІ.
Література
1. Кацев А. М. Языковые табу и эвфемия – Л.: Ленинградский государственный педагогический институт им. А. И. Герцена, 1988. – С. 77-80.
2. Словарь русского языка: В 4-х т./АН СССР, Ин-т рус. яз.; Под ред. А. П. Евгеньевой – 3-е изд., стереотип. – М.: Русский язык, Т. 4. С – Я. 1988. 800 с.
3. Соціологічна енциклопедія / Укладач В. Г. Городяненко – К.: Академвидав, 2008. – 456 с.
4. Литвиненко О. В. Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України / Олена Литвиненко // Молодий вчений. – 2018. – №3 (55). – С. 259-263.
5. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля–К., 2006. – 716 с.
