Денисюк Л. В.
студентка педагогічного факультету
Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника
м. Івано-Франківськ, Україна
В умовах глобалізації суспільства в національній системі освіти особливої актуальності набувають питання розвитку особистості в соціокультурному контексті, формування культури здоров’я підростаючого покоління. Основні підходи до формування культури здоров’я дітей і молоді визначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми „Здорова нація”, Європейської стратегії ВООЗ „Здоров’я і розвиток дітей та підлітків” та інших документах, які створюють підґрунтя для взаємодії різних соціальних інститутів та регламентують правові основи педагогічної діяльності у вирішенні проблеми формування культури здоров’я підростаючого покоління.
Актуальність формування культури здоров’я населення України, зокрема дітей молодшого шкільного віку, зумовлена критичним станом здоров’я школярів. На жаль, за даними сучасних досліджень, майже 90% українських школярів мають відхилення у здоров’ї, понад 50% – незадовільну фізичну підготовку, близько 60% – низький рівень фізичного розвитку. Початкову школу з погіршеним станом здоров’я завершують близько 80 % учнів [4, с. 78].
Останнім часом відзначається не лише суттєве зменшення кількості здорових дітей, а й поширення серед них шкідливих звичок, знецінення культу здоров’я. Оскільки самій людині належить провідна роль у збереженні та зміцненні здоров’я, виборі способу життя, системи цінностей, ступеня гармонізації внутрішнього світу і відносин з оточенням, стає очевидним необхідність усвідомлення потреби бути культурно здоровою.
У дитячі роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів і уявлень. Пріоритет формування здорового способу життя в учнів початкових класів визначається ще й тим, що це один з найважливіших факторів, який детермінується визначальною роллю здоров’я у створенні здорового майбутнього країни.
Сьогодні вкрай важливо під час навчання в школі навчити дитину самій піклуватися про власне здоров’я, сформувати в неї установку на його підтримку. Негативні зміни стосуються не тільки фізичного здоров’я, але й психічного та духовного. Зазначені негативні тенденції спонукали до появи нового напрямку у педагогіці – «культура здоров’я», засновником якого є вітчизняний науковець В. Горащук. Зазначений напрямок спрямований на формування в особистості ціннісного ставлення до власного здоров’я. На думку вченого, «культура здоров’я – це важливий складовий компонент загальної культури людини, обумовлений матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, що виражається в системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок з формування, збереження й зміцнення її здоров’я» [3, с. 167–174]. Проблемі формування культури здоров’я особистості приділяли увагу такі вчені як: О. Ахвердова, Ю. Драгнєв, В. Горащук, С. Кириленко, Г. Кривошеєва, С. Лебедченко, Ю. Мельник, В. Скумін.
Культура здоров’я визначається як готовність до здорового способу життя, вона містить декілька універсальних елементів, які належать до відтворення здоров’я, здоров’язбереження і розвитку здоров’я, а саме: сформовану систему знань про здоровий спосіб життя; розвинені ціннісні уявлення про здоровий спосіб життя; стійкі потреби у сфері здорового способу життя; бажання реалізувати всі компоненти здорового способу життя; конкретизовану мотивацію досягнення здорового способу життя; наявність максимально повних умінь і навичок з реалізації здорового способу життя; певні дії з досягнення здорового способу життя.
Формування культури здоров’я повинно передбачати також певну діяльність з активізації резервних можливостей організму, формування відчуття нерозривного зв’язку зі світом людей і природою, відчуття захищеності і самовираження. З огляду на це у структурі культури здоров’я передбачається: перехід суб’єкта на позитивну картину світу, включаючи зміну точки зору на своє положення в ньому; побудова оптимістичної життєвої перспективи особистісного розвитку як для себе, так і для своїх близьких; оптимізація своєї взаємодії з довкіллям, включаючи повсякденну діяльність; розширення уявлень про можливості свого організму; оволодіння прийомами саморегуляції психічного стану; цілеспрямоване оволодіння знаннями, уміннями й навичками у сфері здоров’я; регулярні заняття фізичною підготовкою. Відтак, відповідальне ставлення до здоров’я як компонента культури здоров’я включає розуміння, визнання важливості повноцінного здоров’я для активної і щасливої життєдіяльності, позитивне сприйняття факторів, що благотворно впливають на здоров’я, зацікавленість у ньому, прагнення до реалізації дій, пов’язаних із здоров’ям і т. ін., що відображають у цілому те емоційне тло, на якому розгортається вся активність людини, спрямована на відтворення, збереження й розвиток свого арсеналу здоров’я [2].
Процес формування культури здоров’я учнів початкових класів тісно пов’язаний із процесами виховання і навчання. Виховання спрямоване на вироблення ціннісного ставлення до системи регулювання психофізичних сил, оволодіння практикою організації ефективного використання біологічної та психічної енергії в різноманітних видах діяльності. Навчання містить у собі систему знань щодо вивчення роботи здорового організму, індивідуальних особливостей його реакцій на ті чи інші впливи, отримання інформації про методи вмілого психічного впливу на тіло, а також ефективного використання фізичних сил. Практичною сферою культури здоров’я молодших школярів є чітко організований режим дня, система харчування, яка найбільше відповідає індивідуальним особливостям, розподіл фізичних і психічних навантажень, уміла підтримка позитивних чуттєво-емоційних переживань та зниження вірогідності виникнення негативних почуттів і емоцій, що руйнують психічне здоров’я. Формування культури здоров’я учнів початкових класів вимагає врахування індивідуальних та вікових особливостей дітей. Отже, важливого значення набуває визначення вікових особливостей формування культури здоров’я учнів початкової школи.
На формування культури здоров’я впливають дві групи факторів, а саме: об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних, у першу чергу, належать засоби масової інформації, сім’я, школа, охорона здоров’я, референтна група і стан здоров’я дитини. До суб’єктивних належить зміст орієнтації та настанов на оволодіння культурою здоров’я, особистий досвід її засвоєння [5].
У формуванні культури здоров’я молодших школярів важливим є також здійснення моніторингу всіх аспектів їхнього здоров’я впродовж усього періоду навчання та правильно організована фізкультурно-оздоровча в загальноосвітньому закладі. Здійснення безперервного дослідницького процесу стану здоров’я вихованців дасть змогу простежити його динаміку, і на цій основі здійснювати індивідуальний підхід у підборі найбільш сприятливих оздоровчих технологій, що є особливо важливим у побудові індивідуальної оздоровчої системи кожного школяра [1].
Значну роль у формуванні орієнтації й настанов на культуру здоров’я молодших школярів відіграють засоби масової інформації. Проте, в них найчастіше надається лише інформація про нові ліки, різні види біологічних добавок. Дуже рідко зустрічаються передачі і публікації, що присвячені методам управління організмом, формуванню такого рівня розвитку його захисних сил, щоб хворобливі стани взагалі не виникали. Крім того, деякі види реклами і художні фільми на телебаченні швидше навпаки, пропагують «нездоровий спосіб життя», шкідливі звички. Зазначимо, що хоча на сучасному етапі культура здоров’я займає провідну позицію у збереженні та зміцненні, стан здоров’я населення в останнє десятиріччя продовжує погіршуватися, у зв’язку з економічними, соціальними і культурними проблемами, які має суспільство. Тому виникає необхідність формування культури здоров’я населення, розпочинаючи з молодшого шкільного віку. Заклади освіти виконують особливу роль у становленні культури особистості дитини, зокрема культури здоров’я, що є, на наш погляд, важливою умовою її особистісного та соціального розвитку.
Отже, формування культури здоров’я учня початкових класів – це важлива умова становлення особистості, що сприяє її всебічному розвиткові.
Список використаної літератури:
1. Бабич В. І. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування культури здоров’я школярів: Дис. кан. пед. наук: 13.00.04. Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ, 2006. 315 с.
2. Бахтин Ю. К. Формирование культуры здоровья - ответственная задача учреждений народного образования. Молодой ученый. 2012. №4. С. 445-447.
3. Горащук В. П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика) : монография. Луганск : Альма-матер, 2003. 376 с.
4. Грицай Ю.О. Використання здоров’язберігаючих технологій в навчальній діяльності школярів : навчальний посібник. Миколаїв, 2012. 181 с.
5. Долинський Б.Т. Здоров’язберігаюча діяльність учителя початкової школи: [навчальний посібник]. Одеса: вид-во вид. М. П. Черкасов. 2010. 187 с.
