Шукатка Оксана Василівна

доктор педагогічних наук, доцент, 

доцент кафедри фізичного виховання та спорту

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів, Україна

Закревський Олександр Олександрович

студент II-го курсу, фізичного факультету,

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів, Україна 

 Анотація. У статті здійснено аналіз впливу занять різноманітними видами рухової активності при бронхіальній астмі. Виявлено доцільність використання дихальної гімнастики для укріплення дихальних м’язів. Підсумовано, що фізична активність сприяє полегшенню перебігу хвороби.

 Ключові слова: бронхіальна астма, дихальна гімнастика, рухова активність.

 Ще з середини минулого століття активно ведуться дискусії щодо доцільності занять спортом при бронхіальній астмі. З одного боку, фізичні вправи можуть спровокувати збільшення опору дихальних шляхів, що призводить до астми викликаної фізичними вправами. Буває, що приступ у пацієнта починається через незначний час після занять. Водночас, хочемо зауважити, що відсутність навантажень погіршує кровообіг в легенях та пригнічує імунітет і людина стає вразливою до будь-якого запального процесу [3, с. 90]. У багатьох випадках, на заваді стає банальний страх приступу. Проте, більшість лікарів дотримуються думки, що астматикам слід займатися спортом. Прикладом цього є безліч спортсменів, які всупереч хворобі продовжують займатися спортом та досягати визначних результатів. Серед них: Брюс Девідсон - наїзник, двічі чемпіон світу, Том Долан - плавець, олімпійський чемпіон, Курт Девід Гроте - плавець, олімпійський чемпіон, Ненсі Хогшід - плавчиня, олімпійська чемпіонка, Еммі Ван Дейкен - плавчиня, олімпійська чемпіонка. 

 Загалом, кожен сам вирішує, або ж з допомогою консультацій лікуючого лікаря, як краще діяти у кожній окремій ситуації. Для тих хто вирішив займатися, доведеться зіткнутися з певними обмеженнями. Для початку, щоб запобігти прогресії хвороби людині варто було б укріпити імунну систему. Не рекомендується займатися вправами, які вимагають значних м’язових зусиль, таких як: біг на великі відстані, підйом тягарів, вправи на перекладині і т.д. Взимку краще не займатися на вулиці, оскільки, при вдиху повітря залишається холодним і сухим, а дихальні шляхи покриті тонким шаром рідини, ця рідина випаровується швидше чим встигає утворитися, і тим самим розвивається бронхоспазм [1, с. 4]. В інші пори року навпаки потрібно проводити час на свіжому повітрі, але пам’ятати, що потрапляння пилу і пилку рослин в дихальні шляхи може спричинити алергічну реакцію.

 Правильний підхід є корисний і позитивно впливає на фізичний та моральний стан людини. Багато хто з спеціалістів вважають що, фізичні вправи є продуктивні для астматиків різного віку та ступеню хвороби, проте краще займатися під наглядом. Оскільки вправи що підходять одним, можуть не підійти іншим, програму складають індивідуально. Важливо правильно скласти комплекс вправ і уміти контролювати свій стан. Хворим з 3 стадією бажано виконувати мінімальні фізичні навантаження. Загалом, одним із найкращих варіантів є вправи низької інтенсивності, тому на заняттях зазвичай практикують дихальну гімнастику, яка буде корисною для всіх. 

 Зараз існує багато розроблених типів вправ, ось деякі з них: 

1. Людина робить глибокий вдих через ніс, потім, нахиляючись, різкий видих через рот. Ця вправа сприяє різкому скороченню діафрагми і спрощенню видиху.
2. Виконується глибокий вдих через ніс, потім видих через рот в кілька етапів з короткими паузами. Ця вправа допомагає впоратися з диханням під час нападу, коли повний одноразовий видих неможливий.
3. Виконується глибокий вдих через ніс, потім видих через рот, що супроводжується горловим звуками. Горлові звуки створюють вібрацію, що сприяє розширенню бронхів і полегшує видихання.
4. Виконуються короткі вдихи - видихи. Ця вправа імітує дихання людини під час фізичних навантажень, тим самим адаптуючи легені до них [4, с. 51].
5. Протягом 1 хвилини глибоко дихати, при цьому частота дихання повинна ставати все повільнішою. 
6. Ноги по черзі згинати і притискати до живота, глибоко вдихнувши. Видихнути при поверненні в початкове положення.
7. Глибоко вдихнути, максимально довго видихати, вимовляючи звуки «ж» і «ш». 
8. Виконувати в положенні стоячи. Ліву руку покласти на живіт, праву - на грудну клітку. Контрольоване дихання протягом 30 секунд. При цьому при видиху мускулатура черевного преса повинна втягуватися і напружуватися. 
9. Ноги поставити на ширині плечей, а руки на талії. Зробити глибокий вдих, далі затримати дихання приблизно на 3-5 секунд, повільно видихнути, вимовляючи звуки «о», «а». Виконувати 10-13 разів.
10. Випрямити хребет, руками спертися на спинку стільця. Максимально вдихнути носом, затримати подих, втягнувши живіт і максимально напружуючи м'язи преса. Затриматися в такому положенні на 15-30 секунд (в залежності від можливостей). Плавно видихнути, розслабитися. Виконувати по 1-2 рази, дозволено робити по 3-5 підходів за тренування, але з перервами не менше 5 хвилин.

 Такі легкі тренування необхідні для зміцнення дихальних м’язів, підтримання імунітету, що дозволяє полегшити перебіг хвороби. 

 Користь гімнастики виявляється в тренуванні мускулатури дихального апарату і створенні дихального резерву. В процесі занять задіяні ділянки легень в яких зазвичай не відбувається газообмін. В комплекс занять входять як фізичні вправи, так і мовні тренування, що дозволяє нормалізувати дихання. Всі заняття проводяться сидячи, в спокійному стані. Активні фізичні навантаження вводяться поступово, з плавним збільшенням складності. Сюди ж, під категорію легкої гімнастики, підходить йога. Найбільш ефективними позами йоги для лікування астми є: Вірасана (Поза Героя), Упавішта Конасана (Широкий нахил вперед), Дандасана (Поза Персоналу), Баддха Конасана (поза шевця).

 Тести, проведені в центрах йоготерапії, показали чудові результати в лікуванні астми. У деяких випадках також було виявлено, що нападів можна уникнути без допомоги ліків, просто практикуючи йогу для астматиків. Це пов'язано з вправами, які спрямовані на зниження занепокоєння. Прості заняття йогою дозволяють регулювати дихання, хоча займатися дихальною гімнастикою без рекомендації лікаря не варто.

 Дихальна гімнастика не єдиний засіб, корисною буде також ходьба, яка дає змогу людині рухатися в комфортному темпі довше, чим виконувати більш активні вправи, такі як біг. Хоча, біг при астмі теж не заборонений, але починати тренування потрібно у легкому темпі поступово збільшуючи інтенсивність. 

 Людям з легкою і середньою категорією астми можна дозволити собі куди більше, так як у них менший ризик подальших загострень. Їм буде корисно перейти на вправи, які підтримують діафрагмальні м'язи плечового поясу [2, с. 85]. Вони можуть займатися футболом, тенісом, бейсболом, плаванням. 

 Враховуючи всі вищеперераховані чинники можна зробити висновок, що астма і фізична активність цілком сумісні, а лікувальна фізична культура є одним з найбільш доступних способів контролю нападів.

Література:

1. Чучалин А. Г. Спорт и бронхиальная астма. Пульмонология и аллергология. 2005; № 2. С. 3–5.

2. Акперова У. М. Каким видами спорта следует заниматься при бронхиальной астме? Научный альманах. 2019; № 12-3 (62). С. 84–86.

3. Евтух Д. М, Рыжкин Н. В. Физическая нагрузка при бронхиальной астме. Вестник науки. 2019; № 4 (13) Том 2. C. 89–92.

4. Николаева И. В, Джулай Д. В. Физические нагрузки в жизни студентов, страдающих бронхиальной астмой. Olymplus. Гуманитарная версия. 2016; № 2 (3). С. 50–52.