Раделицька Олена Романівна 

Магістрантка 

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

м. Дрогобич

 

Тимчук Олена Тихонівна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри практики англійської мови

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

м. Дрогобич

 

 Анотація. У статті висвітлюються особливості авторського використання англомовних фразеологічних сполучень, що вживаються Оскаром Уайльдом у п’єсах “Як важливо бути серйозним”, “Ідеальний чоловік” та “Віяло леді Віндермір”. Розглядаються деякі теоретичні положення щодо сутності терміна “ідіома” у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Проаналізовано широке і вузьке розуміння вищезазначеного терміна. Виявлено, що використання ідіоматичних виразів у тексті п’єс дозволяє надати мові їх персонажів особливої виразності та емоційного забарвлення, а також вишуканої гостроти та іронії, притаманних художньому стилю О. Уайльда. 

 Ключові слова: ідіома, фразеологічне сполучення, фразема, фрезеологізм, метафорична одиниця. 

 

 Ідіома (від гр. idioma – “своєрідний вираз”) – властивий певній мові зворот чи вираз, який дослівно не можна перекласти на іншу мову. Значення ідіоми безпосередньо не пов’язане із значенням тих слів, з яких воно складається. 

 Термін “ідіома” у лінгвістиці може вживатися у широкому та вузькому розумінні. У “вузькому” розумінні ідіома – стала, семантично непрозора чи метафорична одиниця або ж, за традицією, “із значення частин якої не виводиться її значення” наприклад: kick the bucket або spill the beans. У “широкому” розумінні ідіома – це загальний термін для багатьох видів полілексемних одиниць, незалежно від того, чи вони є семантично “непрозорими” [3, с. 4].

 Ч. Хокет називає ідіомами ті одиничні морфеми, значення яких не відстежується. Досліджуючи поняття “слова”, він започатковує редукційну модель лексикону з усіма мінімальними елементами. Ч. Хокет наполягає на тому, що вони бувають контекстуальними (contextual) та екзистенціальними (existential), окрім того, науковець відносить ідіоми до семіотичних систем, а не до мови. Його судження цікаве своїм непохитним баченням композитності чи, іншими словами, розширенням ідіоми до більших структур, таких як речення, доказами, що ідіоми не обмежуються лише переліком виразів у словнику, але можуть виникати із дискурсивних ситуацій [3, с. 10].

 За визначенням Фернандо Флауелла “Ідіома це – морфо-синтаксичний феномен, ключовою властивістю якого є асиметрія між значенням та синтаксичною будовою” [2, с. 33]. До ідіом варто відносити одиниці, до складу яких входить дві та більше вільних морфем. 

 У вітчизняній лінгвістиці, в залежності від концепції, термін “фразеологізм” може використовуватися для визначення підкатегорії, котра вважається ідіомою в зарубіжній лінгвістиці, або ж як загальний термін, що об’єднує сталі словесні комплекси будь-якого типу (інколи за винятком прислів’їв). Розрізняють фразеологізми у “вузькому” (О. І. Молотков, В. П.Жуков, Н. М. Амосова, І. І. Чернишова, І. С. Торопцев та ін.) та в “широкому” (В. А. Архангельский, А. В. Кунін, А. Г. Назарян, А. Д.Райхштейн, Н. М. Шанский, та ін.) розумінні: у “вузькому” розумінні характерною рисою фразеологізму є ідіоматичність, а в “широкому” – до ФО належать словосполучення, прислів’я та прецедентні тексти, 

 Групи слів, відомі як ідіоми, характеризуються подвійним змістом: поточні значення їх складових формують певну картину, але власне загальне значення не має нічого спільного з цією картиною, створюючи абсолютно новий образ [1, с. 81].

 Іноді про значення ідіом можна здогадатися із значення одного із слів, але зазвичай значення зовсім інше, тому вони такі складні для сприйняття слухачів. У рідній мові ідіоми можуть бути природною частиною розмови, проте ідіома насправді не вважається встановленою мовою. Більше того, ідіома – це вираз, слово або фраза, загальний зміст якої означає дещо інше, ніж буквальний зміст слів, що входять до її складу. Коли не носій мови використовує ідіому, то він може легко помилитися у плані її фактичного значення. Тому і не дивно, що ідіоми зазвичай погано перекладаються. Ідіоми здебільшого стосуються лише однієї мови. У деяких випадках, коли ідіома перекладається на іншу мову буквально, значення ідіоми змінюється або не має змісту. 

 Надалі подаються приклади ідіом, використаних Оскаром Уайльдом у  п’єсах “Як важливо бути серйозним”, “Ідеальний чоловік”, “Віяло леді Віндермір”.

 Go over like nine pins (or ninepins) 

 Mrs. Chevely: “… You all go over like ninepins one after the other. Not a year passes in England without somebody disappearing. Scandals used to lend charm, or at least interest to a man – now they crush him”. [4, p. 76].

 Go to blazes (to hell, to pot, to the devil or to the dogs; go up the spout) 

 Lord Caversham: “Can’t make out how you stand London society. The thing has gone to the dogs, a lot of damned nobodies talking about nothing”. [4, p. 143].

 Come to grief 

 Lord Goring: “… I should fancy she came to grief if she tried to get Robert into her toils”. [4, p. 87].

 Keep bad or late hours 

 Lord Caversham: “Well, sir! What are you doing here? Wasting your life as usual! You should be in bed, sir. You keep too late hours”. [4, p. 101].

 Help yourself

 “Why, isn’t it just grand of you to come along this way and want to give us a ride?”

 “Help yourself,” he said, and slid over to make a seat. [4, p. 129]. 

 As right as nails (or rain, or as a trivet) 

 Algernon: “You don’t mean to say Gwendolen refused you? I know it is a way with her. She is always refusing people”.

 Jack: “Oh, Gwendolen is right as trivet. We are engaged”. [6, p.48]. 

 funnily enough

 Funnily enough, we were just talking about his keeping silence and here comes his voice. [6, p. 49].

 I should love to

 “Will you come and see me some time?”

 “I should love to”. [6, p. 53].

 Let that be the least of your worries

 “Let that be the least of your worries,” he said. [6, p. 66]

 These are examples of idioms found in Lady Windermere’s Fan by O.Wilde:

 Not the thing (or not quite the thing) 

 Lady Carolina: “In my young days, Miss Worseley, one never met any in society, who worked for their living. It was not considered the thing”. [5, p. 82].

 For God’s sake

 “I don’t even know who he is.”

 “You’ve met him about twenty times, for God’s sake”. [5, p. 38].

 Nothing doing

 He had, however, less intention even then before of moving for e meeting. No. Nothing doing – as they say nowadays. [5, p. 72].

 Як ми бачимо, ідіоми відіграють важливу роль у комедіях О. Уайльда.  Вони допомагають авторові відображати власні погляди на суспільство свого часу, свої думки про життя, кохання та дружбу, чоловіків і жінок. Його судження – це гострі та іронічні зауваження. О. Уайльд не приховує своїх внутрішніх почуттів і думок з приводу англійського суспільства. Висловлювання його комедій короткі,  лаконічні та не дуже складні, що робить їх легкими для запам’ятовування. Отже, ідіоми створюють індивідуальність О. Уайльда. 

 Не можна не помітити, як за допомогою використання фразеологічних сполучень автор робить мову персонажів яскравою, цікавою, жартівливою, іронічною, емоційною. Використання ідіом допомогло О. Уайльду створити свій особливий  вишуканий стиль, надати ритму мові персонажів його п’єс. 

 

Список літератури

1. Coddard Ch. Business Idioms International. / Ch. Coddard. – London : Phoenix ELT, 1995. – 319 p.

2. Fernando Ch. On Idiom : Critical Views And Perspectives : [Exeter Linguistic Studies, 5 / Fernando Ch. Flavell ]. Exeter : University of Exeter, 1981. – P. 18–48.

3. Moon R. Fixed Expressions and Idioms in English : a Corpus-Based Approach : [Oxford Studies in Lexicography, and Lexicology / Rosamund Moon]. – Oxford : Clarendon Press, 1998. – 340 р.

4. Wilde O. An Ideal Husband. / O. Wild. – Moscow : Higher School, 1997. – 200 p.

5. Wilde O. Lady Windermere’s Fan. / O. Wild. – Moscow : Higher School, 1988. – 198 p.

6. Wilde O. The Importance of Being Earnest. / O. Wild. – Moscow : Higher School, 1998. – 176 p.