Глупак Зоя Іванівна

Кандидат сільськогосподарських наук,  доцент кафедри рослинництва,

Сумський національний аграрний університет

 

Сипливий Станіслав Геннадійович

Магістр

Сумський національний аграрний університет

 

Науменко Вячеслав Валентинович

Магістр

Сумський національний аграрний університет

 

 Анотація: В статті наведені результати дослідження проведені протягом 2017-2019 років з питань впливу передпосівної обробки насіння на формування продуктивності сої сорту Вільшанка в умовах північно-східної частини Лісостепу України. В результаті проведених досліджень встановлено, що передпосівна обробка насіння ризоторфіном в дозі 200 г на гектарну норму висіву в поєднанні з регулятором росту емістимом С в дозі 10 мл/т сприяли підвищенню польової схожості насіння до 76,2%., що в порівнянні до контролю становить 3,1 %. Обробка насіння в день сівби ризогуміном сприяло збільшенню виживаності рослин на 0,3%, емістимом С – на 1,8%. 

 В середньому за роки дослідження максимальну кількість бобів (22,1 шт.), насінин (36,3 шт.) та масу насіння з однієї рослини (5,72 г) формували рослини сої на варіантах, де проводили передпосівну обробку насіння ризогуміном в поєднанні з емістимом С, що порівняно з контролем більше відповідно на 4,1 і 9,2 шт. та 1,54 г. Найвищу врожайність 2,14 т/га отримано за сумісного застосування інокулянту ризогуміну з регулятором росту емістимом С.

 Ключові слова: соя, інокуляція, регулятор росту, передпосівна обробка насіння, польова схожість, виживаність рослин, маса насіння, урожайність.

 

 Постійний попит на сою і соєві продукти як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках України зумовив розширення посівних площ під цією рослиною і вона стала однією з найбільш ринковоорієнтованих культур, які вирощуються у сільськогосподарських підприємствах. В останні роки Україна увійшла в десятку найбільших світових виробників та експортерів сої [1]. 

 У зв'язку з існуючою проблемою дефіциту білка в харчуванні людей та в годівлі тварин і птиці все більшої актуальності набувають для України дослідження шляхів підвищення економічної ефективності виробництва сої, формування та функціонування ринку сої та продуктів її переробки. Сільськогосподарські підприємства мають можливість підвищити прибутковість своєї діяльності збільшуючи обсяги виробництва та реалізації сої. Одним із резервів збільшення врожайності сої є використання регуляторів росту рослин, які поряд з екологічною безпечністю є найбільш економічними і не потребують великих додаткових матеріальних ресурсів.

 Успіх застосування сучасних технологій вирощування сої залежить не тільки від якісного і своєчасного виконання усього комплексу технологічних заходів, але значною мірою від конкретно взятого агротехнічного прийому, який повинен відповідати як агрокліматичним умовам виробництва, так і сортовим особливостям сої. Вагомим резервом збільшення виробництва сої є застосування інокулянтів та нових регуляторів росту рослин. На думку М.А. Бобро та ін. [2], застосування регуляторів росту рослин сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур і покращенню якості продукції, відіграючи при цьому не менш важливу роль, ніж використання мінеральних добрив або засобів захисту рослин. За С.П. Пономаренко [3], застосування регуляторів росту дає результати, яких не можна досягти шляхом використання інших елементів технології.

 Інокуляція насіння суттєво активізує діяльність азотфіксуючого потенціалу рослин сої, підвищує показники морфологічної структури та насіннєву продуктивність порівняно з даними дослідів без використання азотфіксуючих бульбочкових бактерій [4]. Регулятори росту рослин покращують фізико-хімічні властивості ґрунту і через них створюють більш сприятливі умови для росту і розвитку рослин [5].

 Дослідження з вивчення впливу передпосівної обробки насіння на продуктивність сої проводилися протягом 2017-2019 рр. на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського НАУ, який розташований в зоні північно-східного Лісостеп України. Грунти дослідного поля чорноземи потужні важко-суглинкові середньо-гумусні, які характеризується такими показниками: вміст гумусу в орному шарі (за І. В. Тюриним) – 4,0 %, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,5), вміст легкогідралізованого азоту (за І. В. Тюриним) 9,0 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф. Чиріковим) відповідно14 мг і 6,7 мг на 100 ґрунту. Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони північно-східної частини Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони ґрунтових умовах.

 Об’єкт досліджень – процес формування урожайності сої залежно від інокуляції та регулятору росту. Предмет досліджень – скоростиглий сорт сої Вільшанка, оригінатор - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук".

 Схема досліду:

1. Контроль (сухе насіння)
2. Зволожене насіння – із розрахунку 8 л води на 1 т насіння
3. Ризогумін – 200 г на гектарну норму висіву
4. Емістим С – 10 мл/т
5. Ризогумін (200 г) + емістим С (10 мл/т).

 Площа посівної ділянки складала 30,0 м2,  облікової – 25 м2. Повторення – чотириразове. Варіанти у повтореннях закладалися систематичним методом, повторення розміщалися в одну смугу. Оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту проводили в день сівби.

 Попередник - пшениця озима. Підготовка грунту полягала у лущенні стерні та зяблевій оранці. Перед сівбою – проведення культивації з боронуванням. Сівбу проводили звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см з нормою висіву 700 тис.шт/га. Догляд за посівами полягав у проведенні досходового та двох післясходових боронувань.

 Результати досліджень. Одержання дружних і повних сходів оптимальної густоти є запорукою одержання високого врожаю. Оброблення насіння регуляторами росту рослин стимулює процес їх проростання, підвищує схожість та значно прискорює ріст і розвиток рослин [6]. Проведені нами дослідження показали, що в середньому за роки досліджень на варіанті контролю польова схожість насіння становила 73,1 %. Обробка насіння сої ризогуміном сприяло збільшенню польової схожості насіння на 1,2%, Емістимом С на 2,4% в порівнянні до контролю. Найвищу польову схожість насіння отримано за обробки ризогуміном в поєднанні з емістимом С – 76,2%.

 Окрім факторів, які вивчалися на польову схожість насіння впливали погодно-кліматичні умови років дослідження. Так, найвищу польову схожість насіння отримано за більш сприятливих умов 2017 року, а найнижчу – у 2019 році.

 Важливим завданням є збереження рослин сої протягом вегетації і забезпечення їх високої продуктивності. Основними причинами випадання рослин є несприятливі погодні умови в критичні періоди вегетації, ураження їх хворобами та шкідниками, порушення технології вирощування, що призводить до ослаблення рослин, і в кінцевому результаті – до їх загибелі.

 Дослідження показали, що в середньому за роки дослідження на варіанті контролю виживаність рослин на момент збирання становила 89,3%. Зволоження насіння не мало суттєвого впливу на виживаність рослин сої. Обробка насіння в день сівби ризогуміном сприяло збільшенню виживаності рослин на 0,3%, емістимом С – на 1,8%. Сумісне застосування ризогуміну та емістиму С суттєво не сприяло збільшенню виживаності в порівнянні з одиночним їх використанням.

 Урожайність сої є комплексним показником, і його реалізація значною мірою залежить від показників індивідуальної продуктивності: кількості продуктивних вузлів, бобів у вузлі, кількості насінин у бобі, крупності насіння; морфологічного — детермінантний тип росту; технологічного — висота закладання нижнього бобу тощо. 

 Дослідами встановлено позитивний вплив передпосівної обробки насіння на висоту прикріплення бобів нижнього ярусу, яка є важливою господарською ознакою, від якої залежить величина втрат при механізованому збиранні урожаю. Так, висота прикріплення нижніх бобів на варіанті контролю становила 12,8 см. Рослини сої, насіння яких обробляли ризогуміном та емістимом С формували висоту прикріплення бобів нижнього ярусу на 0,6-1,3 см вище, ніж на контролі. За сумісного застосування інокулянту та регулятору росту висота прикріплення нижніх бобів була найвищою і становила 15,9 см. 

 В середньому за три роки дослідження максимальну кількість бобів (22,1 шт.), насінин (36,3 шт.) та масу насіння з однієї рослини (5,72 г) формували рослини сої на варіантах, де проводили передпосівну обробку насіння ризогуміном в поєднанні з емістимом С, що порівняно з контролем більше відповідно на 4,1 і 9,2 шт. та 1,54 г.

 Урожайність є інтегральним показником, який визначає доцільність застосування будь-якого агротехнічного прийому. Проведені нами дослідження показали, що урожайність залежала не лише від факторів, які досліджувалися, а й від погодно-кліматичних умов років дослідження (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність сої залежно від варіанту обробки насіння регуляторами росту

  Так, у 2017 році, за сприятливих погодних умов, урожайність сої коливалася від 1,56 до 2,16 т/га залежно від варіанту досліду. Найнижчу врожайність отримано за найменш сприятливих умов 2019 року 1,43-2,7 т/га.

 В середньому за роки досліджень обробка насіння сої перед сівбою бактеріальним препаратом ризогуміном сприяло підвищенню врожайності на 0,16 /га, обробка насіння емістимом С  - на 0,27 т/га в порівнянні з контролем. Найвищу врожайність 2,14 т/га отримано за сумісного застосування інокулянту ризогуміну з регулятором росту емістимом С.

 Висновок. Таким чином, передпосівна обробка насіння ризогуміном в поєднанні з емістимом С сприяє підвищенню польової схожості насіння на 3,1%, збільшення індивідуальної продуктивності рослин і, як наслідок, збільшення врожайності сої на 0,65 т/га.

 

Література:

1. Огляд ринку олійних культур в Україні та в світі за 2011 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://agrex.gov.ua/oglyad-rinku-oliynih-kultur-v-ukrayini-ta-v-sviti-za-2019-rik/ 

2. Бобро М.А. Оптимізація технології вирощування зернових і бобових культур / М.А. Бобро, Б.Х. Головченко та ін. // Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сборник научных статей по материалам 5-й международной научно-методической конференции. – Киев: ИСМО, Алиста, 1997. – 317 с.

3. Пономаренко С. П. Створення та впровадження нових регуляторів росту в агропромисловому комплексі України / С. П. Пономаренко // Зб. наук. праць Уманської держ. аграр. академія. – 2001. – Вип. 51. – С. 15-19.

4. Нагорний В.І. Особливості застосування бактеріальних та мінеральних добрив у посівах сої / В.І. Нагорний, Ю.О. Романько // Вісник Сумського НАУ. – 2007. – Вип. 14–15. – С. 61–67.

5. Макрушин М. Регулятори росту – ефективний фактор підвищення продуктивності посівів / М. Макрушин, Б. Черемха, В. Гудков [та ін.] // Пропозиція. – 2001. – № 5. – С. 60.

6. Клименко І.В. Вплив регуляторів росту рослин, мінеральних добрив на врожайність сої залежно від сортів та краплинного зрошення. – Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09. “Рослинництво” / І.В. Клименко. – Харків, 2016. – 20 с.