Піх Людмила Олексіївна
Старший викладач,
Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
Україна
Харків
Новікова Вікторія Євгеніївна
Старший викладач,
Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
Україна
Харків
Шакула Олександр Олександрович
Доцент,
кандидат сільськогосподарських наук
Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
Україна
Харків
Анотація: Однією із головних функцій управління навчальною діяльністю студентів є контроль знань, який сприяє розвиткові у них творчих здібностей. Він розглядається як принцип зворотного зв’язку між студентом і викладачем. Запропонована методика запобігає непродуктивній втраті аудиторного часу для складання модулів і підсумкового контролю і дає можливість студентам удосконалювати свої комунікабельні навички.
Ключові слова: лабораторний практикум, контроль знань, потоковий контроль, навчальний матеріал, методичні вказівки.
Лабораторний практикум з хімії охоплює всі основні розділи програми курсу хімії, включаючи хімічну кінетику та рівновагу, розчини, окисно-відновні реакції й електрохімічні процеси та інш. Це одна із найважливіших складових частин курсу хімії, яка допомагає закріпленню лекційного матеріалу, сприяє розвиненню навичок наукового експериментування, дослідницького підходу до вивчення хімії, логічного мислення.
Однією із головних функцій управління навчальною діяльністю студентів є контроль знань, який сприяє розвиткові у них творчих здібностей. Він розглядається як принцип зворотного зв’язку між студентом і викладачем.
Вирішити задачу управління навчальним процесом може лише систематичний потоковий контроль знань як в усній так і в письмовій формі. Потоковий контроль встановлює ступінь засвоєння знань, умінь і навичок, отриманих студентами на кожному етапі навчального процесу[1]. Під час контролю знань в усній формі викладач спрямовує студента на найкоротший шлях від запам’ятовування до його розуміння, тим самим використовуючи принцип зворотного зв’язку. При письмовій формі контролю знань з’ясовується загальна картина засвоєння навчального матеріалу.
Аналіз показує, що поєднання двох форм контролю засвоєння навчального матеріалу дає позитивний результат, коли він має місце на протязі усього періоду роботи над навчальним матеріалом. Такий результат досягається в умовах, коли студенту пропонується завдання, яке вирішується самостійно.
Для успішного вирішення цих завдань викладач повинен створити умови, які б допомогли студенту вирішити проблему, не нав’язуючи свою думку [2]. Не слід також узагальнювати навчальний матеріал, але потурбуватись про те, щоб студент самостійно знаходив обґрунтовування правильної відповіді. Наприклад: знайти загальні властивості і особливі властивості різних типів оксидів.
Небажано одразу вказувати студенту на помилку, необхідно запропонувати йому обґрунтувати свою відповідь і при необхідності привести приклади, які нададуть можливість студенту зрозуміти помилку.
Зі свого боку, студенти при підготовці до виконання лабораторних робіт повинні знати методику і організацію навчального процесу в даних аудиторіях і техніку безпеки, тематику і календарний графік проведення лабораторних робіт.
Методичні вказівки повинні бути складені у відповідності з методикою навчання і послідовності виконання лабораторних робіт.
Студенти дома повинні ознайомитись з методикою проведення лабораторної роботи. Теоретичні передумови виконання роботи необхідно виносити на лекційні заняття.
Необхідно звернути увагу студентів на методику засвоєння матеріалу, взаємозв’язок вивчення загальної хімії з іншими загальноосвітніми дисциплінами. При цьому студенти можуть звертатись до навчальної літератури [3].
Групу, по можливості, ділять на ланки по 2-3 чоловіка, які працюють автономно. Викладач, після 20-25 хвилин роботи студентів, обходить ланки і виявляє ступінь засвоєння об’єму навчального матеріалу і при необхідності відповідними запитаннями спрямовує процес навчання у потрібному напрямку. В цьому і полягає процес управління.
Бесіди дають можливість умовно оцінити динаміку і рівень засвоєння студентами навчального процесу. По закінченню заняття виставляється оцінка в журнал.
Запропонована методика запобігає непродуктивній втраті аудиторного часу для складання модулів і підсумкового контролю і дає можливість студентам удосконалювати свої комунікабельні навички.
Список використаної літератури:
1. Максімов О.С. Методика викладання хімії у вищих навчальних закладах.- Мелітополь, 2014. – 91 с.
2. Грабовський А.К. Методика викладання хімії. Опорні конспекти. Тестові завдання. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.-Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. – 300 с.
3. Грабовський А.К. Методика викладання хімії у вищих навчальних закладах. Навчально-методичний комплекс дисципліни: методичні рекомендації для студентів вищих навчальних закладів.-Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. – 68 с.
