Бондаренко Дарина Олександрівна

Вінницький соціально-економічний Інститут університетету «Україна»

м.Вінниця

Науковий керівник:

Куц-Бурдейна

Олександра Олександрівна

 Анотація: У статті описується клініко-фізіологічне обґрунтування щодо застосування лікувальної фізичної культури при сколіозах, комплекс засобів ЛФК, що застосовуються при консервативному лікуванні сколіозу,а також приклад комплексу вправ з обтяженнями при S-подібному сколіозі.

 Ключові слова: сколіоз, лікувальна фізична культура.

 Зміст наукової роботи

 Сколіоз (грец. skoliosis — викривлення) — це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі. Процес формування сколіотичної деформації — це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосувальних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення. Приблизно у 80 % усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

 Сколіоз може починатися в будь якому віці. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання — у віці від 6 до 24 місяців, 5 — 8 років, 11 — 14 років життя.

 Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров’я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об’єму грудної клітки і черевної порожнини.

 Клініко-фізіологічне обґрунтування щодо застосування лікувальної фізичної культури при сколіозах

 Застосування фізичних вправ із відповідним дозуванням чинить загальностимулювальну дію на організм, покращує обмінні процеси і трофіку м’язів. Водночас створюються сприятливі фізіологічні умови для стабілізації та корекції патологічного процесу. Поліпшення трофіки м’язів хребетного стовпа, зростання їх силової витривалості дозволяють виробити достатньо потужний м’язовий корсет, що буде утримувати хребетний стовп, тобто формувати необхідну компенсацію у положенні максимальної корекції, а за неможливості такої корекції – забезпечить його стабілізацію і запобігатиме прогресуванню сколіозу. Фізичні вправи з елементами хортингу також сприяють нормалізації діяльності внутрішніх органів, а у деяких випадках – і функції хребетного стовпа. Нині лікувальна фізична культура широко застосовується у лікуванні сколіотичної хвороби, а методика її застосування змінюється залежно від клінічних особливостей хвороби і стадії сколіотичного процесу. 

 Комплекс засобів ЛФК, що застосовуються при консервативному лікуванні сколіозу включає:

• лікувальну гімнастику; 
• вправи у воді; 
• масаж;
• корекцію постави;
• елементи спорту. 

 ЛФК поєднується з режимом зниженою статичного навантаження на хребет. ЛФК проводять у формі групових занять, індивідуальних процедур, а також індивідуальних завдань, виконуваних пацієнтами самостійно.

 Методика ЛФК визначається також ступенем сколіозу: при сколіозі І, III, IV ступеня вона спрямована на підвищення стійкості хребта, а в той час як при сколіозі II ступеня - також і на корекцію деформації.

 Комплекс вправ з обтяженнями при S-подібному сколіозі

 Вправа №1. Вихідне положення (В.П.) – основна стійка, права рука з гантеллю вгорі. Ривки руками назад із зміною положення рук. Кількість повторень: 10 - 12 разів.

 Вправа №2. В.П. – упор лівою (правою) рукою і лівим (правим) коліном на лавку. Правою (лівою) рукою гантель піднімати знизу вгору. Кількість повторень: 10 - 15 разів в кожну сторону.

 Вправа №3. В.П. – лежачи на животі на лавці. Руки з гантелями внизу. Піднімання гантелей через сторони вгору. Кількість повторень: 10 - 15 разів.

 Вправа №4. В.П. – стійка ноги нарізно, гриф від штанги або штанга за головою. Нахили тулуба вправо-вліво. Кількість повторень: 15 - 20 разів.

 Вправа №5. В.П. – стійка ноги нарізно, гриф від штанги або штанга за головою. Нахили тулуба вперед-назад. Кількість повторень: 10 - 12 разів.

 Вправа №6. В.П. – сидячи. Тяга верхнього блоку широким хватом або підтягування на перекладині широким хватом, можна з допомогою. Кількість повторень: 10 - 12 разів.

 Вправа №7. В.П. – лежачи на животі впоперек лавки, гантелі біля грудей, ноги зафіксовані. Піднімання й опускання тулуба. Кількість повторень: 10 - 12 разів.

 Вправа №8. В.П. – сидячи. Жим гантелей або штанги вгору. Кількість повторень: 10 - 15 разів.

 Примітка: вага гантелей – 1 - 3 кг , вага штанги 10 - 15 кг (вага поступово збільшується).

 У комплексах лікувальної гімнастики велику увагу приділяли дихальним вправам, які не тільки підвищують функціональні можливості дихальної та серцево-судинної систем, але й сприяють активній корекції хребта та грудної клітки. Під час виконання вправ слід постійно звертати увагу на виховання й закріплення навички правильної постави, вимагати точного їх виконання.

Література:

1.Видрін В. М. Теорія фізичної культури (культурологічний аспект) : навч. посіб. / В. М. Видрін. – Л. : ГДОІФК ім. П.Ф. Лесгафта, 1988. – 205 с.

2.Віленський М. Я. Фізична культура в гуманітарному освітньому просторі вузу / М. Я. Віленський // Фіз. культура : виховання, освіту, тренування. – К., 1996. – № 1. – С. 23-25.

3.Консервативне лікування сколіоза / В.Я. Фищенко, В.А. Уляшенко, Н.Н. Вовк та ін. — К.: УНІТІ – Атлант, 1994. – 187 с.