Грищак Тетяна Юріївна,

магістрант ННІ педагогіки 

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Україна, м. Житомир

Мирончук Наталія Миколаївна,

 кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, 

професійної освіти та управління освітніми закладами 

Житомирського державного університету імені Івана Франка 

Україна, м. Житомир

 Актуальність теми. У сучасних умовах реформування змісту початкової освіти одним із пріоритетних завдань психолого-педагогічної науки є виховання самостійної творчої особистості, що вміє критично та нестандартно мислити у будь-яких ситуаціях та знаходити способи вирішення програмових завдань творчо. Крім того, розвиток у школяра творчого способу мислення є соціальною необхідністю, що дозволяє йому адаптуватися до непередбачуваних обставин шкільного життя. 

 Постановка проблеми. Проблеми розвитку творчого мислення молодших школярів досліджують В. Біденко, А. Герасимчук, С. Доценко, О. Жигайло, Т. Кучай, О. Лоюк, С. Мєшальський, Н. Міщенко В. Павленко та ін. Дослідники розкривають особливості та умови розвитку творчого мислення школярів, пропонують методики активізації та розвитку творчого мислення, а також методи стимулювання мисленнєвої діяльності учнів.

 Мета статті полягає у висвітленні результатів експериментальної роботи з упровадження методики розвитку творчого мислення в учнів початкової школи у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу.

 Виклад основних положень. У психолого-педагогічній літературі творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Основний показник творчої особистості – наявність творчого мислення та творчих здібностей, що співвідноситься із певним рівнем творчої діяльності особистості та є умовою її успішного виконання [1, с. 48]. 

 Творче мислення молодшого школяра, як зазначає А. Горлова, передбачає: багатство ідей; нетрадиційність; гнучкість розуму; здатність ставити проблеми та їх вирішувати; гарну пам’ять; належний рівень допитливості; самостійність, ініціативність, наполегливість [3, с. 10]. Творче мислення учня пов'язують зі створенням нового оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності. Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на нього. До цих чинників безпосередньо відносять: умови, в яких формується дитина; середовище, що її оточує; характер навчальної діяльності [2, с. 12].

 Узагальнення наукових праць надало змогу уточнити сутність творчого мислення школяра як активну цілеспрямовану діяльність, у процесі якої відбувається переробка наявної й нової інформації, відкидання зовнішніх, випадкових або ж несуттєвих елементів від основних, внутрішніх. 

 Значні можливості для розвитку творчого мислення молодшого школяра мають гуманітарні дисципліни, у процесі вивчення яких школяр долучається до процесу рефлексії, пошуку, відкриття, чому сприяють такі форми роботи: ігрові, нестандартні уроки, інтегровані уроки, а також такі види діяльності, як складання казки / оповідання; вигадування кінцівки до твору; читання у ролях; добір прислів’їв; мовний /літературний квест; урок-гра (подорож); вікторини та інше.

 Варто також зазначити, що для того, щоб засвоєні знання на уроках гуманітарних дисциплін ставали гнучкими уміннями учнів, педагогу слід знаходити раціональні способи, щоб результат уроку поєднувався з розвитком пізнавальних здібностей дітей, їх умінням вчитися.

 Дослідження проводилось на базі Тетерівської ЗОШ за участі 40 учнів другого класу (по 20 осіб у експериментальній та контрольній групах), тривало упродовж одного року і складалося із трьох етапів. 

 Нами було виділено структуру (мотиваційний, емоційний, креативний, інтелектуальний, особистісно-рефлективний компоненти), рівні (низький, середній, високий), критерії та показники творчого мислення молодшого школяра. 

 Для виявлення рівнів сформованості компонентів творчого мислення молодшого школяра було застосовано ряд методик: методика «Незавершений твір» («Моя улюблена тваринка»); прочитання творів «Тюльпан» та «Берізка»; складання розповіді за картинкою «Подорож слоненяти»; написання власного твору за темою «Хто живе у лісі?»; психологічний тест М. Гілфорда «Рівень розвитку творчих здібностей».

 На констатувальному етапі дослідження було встановлено переважання середнього (42%) та низького (близько 35%) рівнів сформованості творчого мислення у молодших школярів, що спонукало до розроблення програми розвитку творчого мислення молодших школярів «Мислю творчо», яка була на реалізована на формувальному етапі експериментальної роботи.

 Завданнями реалізації розробленої програми передбачалося: активізація пізнавальної активності школярів у процесі навчання; сприяння розвитку самостійності та ініціативності молодших школярів на уроках мови та читання; розвиток мовно-літературної компетентності учнів; навчання прийомів роботи із творчими вправами; розвиток уміння логічно будувати висловлювання, дотримуватися правил культури мовлення; вчити аналізувати зміст твору, пропонувати назви логічних частин твору, описувати картини тощо; розвивати літературний інтерес школяра та ін.

 Реалізація програми розвитку творчого мислення молодших школярів «Мислю творчо» такі форми та види роботи: з української мови: урок-гра «Мова і мовлення», мовний квест із теми «Текст», урок-казка з теми «Речення», система творчих вправ; з читання: урок-фантазія «Хоч не пишно, але затишно», бінарний урок із читання: «Словом як листом стеле, а ділом – як голками коле», урок-гра «Де сила не зможе, там розум допоможе» та ін.

 Методика експериментальної роботи з розвитку творчого мислення дітей, її зміст, а також форми, методи, засоби і прийоми добиралися із урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів другого класу, мали зв’язок із життям, передбачали роботу в атмосфері взаємної підтримки, мали цікавий захоплюючий характер. Проводилися нестандартні уроки, використовувався метод проблемних ситуацій, мовні та літературні квести, ребуси, творчі вправи, ігри, наочність. Крім того, на різних етапах уроку спостерігали за рівнем інтересу дітей, ступенем їх мотивації. Розроблена методика роботи, на наш погляд, сприяла формуванню в учнів умінь здійснювати вибір та приймати рішення; підвищенню здатності працювати якісно; виявляти ініціативу; співпрацювати з іншими; працювати з достатнім обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз та збереження у власній пам’яті. 

 Висновки. Повторне дослідження із метою перевірки ефективності запропонованої методики роботи з розвитку творчого мислення молодших школярів підтвердило її результативність у експериментальній групі. Обгрунтовані педагогічні умови роботи вчителя з учнями, зміст роботи, форми та методи забезпечували вплив на розвиток мотиваційної, емоційної, когнітивної, креативної та діяльнісної складової творчого мислення учнів і сприяли позитивній динаміці формувального впливу. 

Список використаних джерел

1.Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики. Початкова школа. 2017. №7. С. 48-49.

2.Герасимчук А. Розвиток творчих здібностей молодших школярів. Розкажіть онуку. 2012. №11. С. 12-13.

3.Горлова А. Інструменти розвитку творчого потенціалу дитини. Початкова школа. 2014. №3. С. 10-11.