Волкова Наталія Вікторівна,

к.держ.упр.,  доцент кафедри маркетингу та

міжнародного менеджменту

Дніпровського національного університету

 імені Олеся Гончара

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Теряник Марія Сергіївна,

магістр спеціальності «Публічне управління та адміністрування»

 Анотація: в роботі наголошується на регуляторній функції податків, розглядається структура механізму податкового регулювання соціально-економічних процесів та його роль у досягненні макроекономічної стабільності. Зазначено, що в умовах євроінтеграції одним із показників ефективності механізму податкового регулювання є бюджетна прозорість. Проаналізовано місце України в світі за показником Open Budget Index. Проаналізовано структуру планових податкових надходжень до державного бюджету поточного року з огляду на значимість різних видів податків.

 Ключові слова: механізм, податкове регулювання, соціально-економічні процеси, держава, бюджет.

 Роль державного бюджету як регулятора соціально-економічних процесів є вагомою в різні періоди розвитку ринкової економіки з огляду на соціальну жорсткість ринку щодо досягнення економічного добробуту суспільства. Досягнення макроекономічних цілей - повної зайнятості, стабільності цін, рівноваги платіжного балансу, оптимального економічного зростання - вимагає від держави дій, узгоджених із її стратегічними пріоритетами. Проведення ефективної соціальної політики можливе за умови міцної економічної основи і, навпаки, без забезпечення позитивної динаміки соціального розвитку неможливий прогрес виробництва товарів і послуг. 

 Регуляторний потенціал державного бюджету полягає не тільки у важливості бюджетних видатків на забезпечення функцій держави, а й через особливості формування дохідної частини бюджету за рахунок податкових надходжень. Як відомо, податки виконують не тільки фіскальну функцію, що випливає із природи держави як владного утворення, а й інші, похідні функції, серед яких функція перерозподілу суспільних доходів та регуляторна функція. Остання була абсолютизована видатним англійським економістом Джоном Кейнсом. Він вважав, що податки існують у суспільстві винятково для регулювання економічних відносин. В сучасній економічній системі регуляторна функція податків реалізується через податковий механізм. 

 Сучасний механізм податкового регулювання – це сукупність організаційно-правових норм, принципів, методів і форм, суб’єктів і об’єктів державного регулювання податкових відносин через систему різноманітних інструментів з метою забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Сучасна інтерпретація вітчизняних принципів побудови відносин в сфері податкового регулювання представлена в Податковому кодексі України [1].

 До найпоширеніших методів податкового регулювання належать [1]:

• інвестиційний податковий кредит;
• вибір і встановлення ставок оподаткування;
• відстрочення податків і зборів;
• податкова амністія;
• міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування;
• податкові канікули;
• податкові відрахування.

 В умовах євроінтеграції одним із показників ефективності податкового механізму є бюджетна прозорість. Open Budget Index – єдиний в світі рейтинг бюджетної прозорості, який за єдиною методологією аналізує бюджети 115 країн і складається незалежними експертами раз на 2 роки. Він покликаний оцінити рівень бюджетної прозорості, визначити чи надає центральний уряд своєчасно доступ до ключових бюджетних документів, чи доступні вони онлайн, чи ці документи містять повну інформацію про бюджет. Кожна країна отримує оцінку в балах (з 100 можливих), що й визначає її рейтинг в Індексі бюджетної прозорості. Так, за даними останнього рейтингу 2017 р. Україна отримала оцінку 54 бали, що означає обмеженість доступу до інформації [2]. Серед семи пострадянських країн подібну оцінку отримали Молдова – 58, Киргизія – 55, Казахстан – 53. До рейтингу також потрапили пострадянські країни із широким доступом до інформації (Грузія – 82 бали, Російська Федерація – 72 бали) та мінімальним доступом до інформації (Азербайджан – 34 бали). 

 Із даних міжнародних співставлень випливає задача подальшого розкриття інформації про публічні фінанси, яка має бути поставлена перед державними органами щодо удосконалення податкового механізму. Зокрема, перед Міністерством фінансів України у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України на наступні п’ять років поставлені наступні цілі [3]:

• українці живуть в державі, яка передбачувано розпоряджається публічними фінансами;
• платники податків мають нижче податкове навантаження та значно менше часу витрачають на їх адміністрування;
• доброчесні експортери та імпортери та громадяни України мають прозорі, прості та передбачувані правила митного контролю та митного оформлення, при цьому їх економічні інтереси та інтереси щодо рівності конкурентних умов захищені;
• бізнес та громадяни мають доступ до значно дешевших фінансових ресурсів;
• витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються;
• українці та добросовісний бізнес захищені від фінансового шахрайства.

 У ретроспективі вітчизняний податковий механізм характеризувався найменшою ефективністю у період до 2010 р. [4]. На думку Нікітішина А.О., після прийняття Податкового кодексу України відбулася трансформація вітчизняної системи податкового регулювання при формуванні доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів. Період 2011-2017 рр. він називає постбіфуркаційним, коли показник частки податкових надходжень до Зведеного бюджету України у ВВП складає 25,21%, що на 3,97% відсоткових пунктів більше показника добіфуркаційного періоду і свідчить про підвищення фіскальної ролі податкового регулювання при формуванні доходів бюджетної системи України. 

 Реформування вітчизняного податкового механізму шляхом прийняття Податкового кодексу України, як засвідчила трансформація інституційних показників податкового регулювання у період 2011-2017 рр., підвищило стійкість податкової системи України до екзогенного та ендогенного негативного впливу, прискорило динаміку її інституціоналізації: перетворило в нову структуровану систему, яка забезпечує стійкість фінансової системи, посилює дієвість податкової політики в умовах економічних перетворень, забезпечує соціально-економічний розвиток країни. Збільшення фіскальної ролі податкового регулювання при формуванні доходів бюджету країни протягом останніх років вимагає вжиття заходів по обмеженню податкової експансії уряду у відповідь на реалізацію політики управління державним боргом, що є актуальним напрямом подальших наукових досліджень [4].

 Як видно із таблиці 1, податки становлять левову частку надходжень до державного бюджету країни. Серед податків найбільший дохід забезпечують внутрішні податки на товари та послуги, зокрема податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів. Сума планових надходжень від податків на міжнародну торгівлю вказує на значне перевищення імпортних операцій над експортними, що вказує на імпортозалежність нашої країни. Уряд повинен використовувати не тільки фіскальні, а всі наявні інструменти для формування умов для стабільного розвитку бюджетоутворюючих галузей та подальшого просування експортних можливостей. 

Таблиця1.

Структура планових податкових надходжень до державного бюджету у 2020 р. [5] 

 Так, наприклад, акцизний податок з тютюнових виробів в українській податковій системі відіграє роль виключно фіскального інструменту, активація якого відбувається в умовах не так гармонізації акцизного оподаткування до вимог ЄС, як гострих бюджетних потреб Уряду. Протягом 2003–2016 рр. в умовах відносно позитивної динаміки економічного зростання (2003–2008 рр.) Уряд не використовував акцизну політику як потужний фіскальний інструмент, про що свідчить питома вага акцизного податку з вітчизняних тютюнових виробів у ВВП, яка протягом цього часу знаходилася на рівні 0,3–0,4%. Для порівняння: у 2016 році цей показник становив 1,4% [6, с. 356]. 

 Степанова Г.М. [7] вважає, що вагомим напрямом розвитку механізму податкового регулювання економіки у сфері зниження податкового навантаження є не зменшення податкових ставок податків, що є популярною тезою сучасності, а проведення інституційних змін системи взаємовідносин фіскальних органів та платників податків, проведення структурної оптимізації видаткової частини бюджету в середньостроковій перспективі та вдосконалення системи планування і прогнозування бюджетних показників.

 Роль держави в економіці має поступово зменшуватись. Окреслена державою в програмі діяльності уряду стратегія стимулювання добровільного дотримання податкової дисципліни (добровільної сплати податків) та деофшоризація економіки має покращити показники виконання зведеного бюджету, протидіяти розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування, спрямованого на запобігання зловживанням міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування, захист добросовісних платників податків від недобросовісних конкурентів.

 Отже, механізм податкового регулювання виконує роль регулятора соціально-економічного розвитку країни. Удосконалення цього механізму виявляється у посиленні координації між положеннями податкового законодавства, зменшенні кількості змін до нього, зменшенні інституційних витрат платників податків і податкових органів, системності у реформуванні різних соціальних сфер та стабілізації економічних процесів.

Література:

1. Нікітішин А.О. Основні напрями вдосконалення механізму податкового регулювання URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4789 (дата звернення 03.01.2020).

2. The Open Budget Index 2017. URL: https://www.internationalbudget.org/open-budget-survey/open-budget-index-rankings/ (дата звернення 03.01.2020). 

3. Програма діяльності Кабінету Міністрів України https://program.kmu.gov.ua/ministry/ministerstvo-finansiv-ukraini (дата звернення 03.01.2020).

4. Нікітішин А. О. Трансформація податкового регулювання у постбіфуркаційний період. Економічний вісник університету. 2019. Вип. 40. С. 148-155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2019_40_21 (дата звернення 03.01.2020). 

5. Про Державний бюджет України на 2020 рік: закон України. Додаток 1. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/rada/main/294-IX#n129 (дата звернення 03.01.2020).

6. Податки і збори: сучасні тенденції та перспективи / Вдовиченко А. М., Козоріз Л. О., Паскалова А. Г., Пірникоза П. В., Серебрянський Д. М., Сибірянська Ю. В., Стадник М. В.; [за заг. ред. В. М. Мазярчука]. – Київ: «ФОП Лопатіна О.О.», 2019. 392 с.

7. Степанова Г. М. Бюджетне регулювання соціально-економічного розвитку України. Бізнес Інформ. 2017. № 2. С. 231-237. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_2_36 (дата звернення 03.01.2020).