Білошицька Валентина Іванівна
вчитель – методист початкових класів
Коростенського міського ліцею
Україна, м. Коростень
Анотація: Стаття розкриває суть одного із ключових компонентів концепції Нової української школи - педагогіки партнерства, яка ґрунтується на взаємодії між учнем, учителем і батьками.
Ключові слова: ключові компоненти, педагогіка партнерства, взаємодія, співпраця, канали спілкування.
Створення Нової української школи - це програма на десятиріччя, яка буде йти поступово, згідно з календарем реформи і Законом «Про освіту», та створення партнерського соціуму - невідкладне завдання сьогодення [3].
Закон «Про освіту» надає батькам вибір впливати на навчання власної дитини, на визначення траєкторії її навчання, на організацію навчального процесу у закладі. У батьків з’явилась можливість більш активно брати участь у розробці проектів, стратегії розвитку школи, у виборах її директора, вони мають змогу обирати зручну для себе форму допомоги школі, вчителям, класним керівникам, дитячому колективу, разом з педагогами брати відповідальність за реалізацію поставлених завдань, активно долучатися до змін в освіті [1].
Кожного разу, набираючи 1 клас, я працюю над питаннями: як зробити батьків першокласників помічниками вчителя та молодшого школяра? Як їх залучити до освітнього процесу? Як доступно пояснити відмінність між школою минулого, у якій вони навчалися, та Новою українською школою — школою компетентностей ХХІ століття? Як налагодити із ними стосунки на засадах педагогіки партнерства? Як перетворити традиційні батьківські збори на сучасні, цікаві, корисні та радісні зустрічі з використанням інтерактивних технологій?
Відповіді на ці та безліч інших запитань мені дали сучасні батьки моїх учнів. Вони з великим задоволенням допомагають мені у проведенні всіх класних виховних заходів. Пропонують нові форми проведення свят. Батьки – це мої помічники.
Вже в травні, після формування класів, ми активізували інтернет-спілкування по лініях: батьки-батьки та батьки-вчитель. Використовуємо онлайн-чати, соцмережі, ділимося фото участі дітей у житті класу і ліцею, розповідаю про будь-який успіх у навчанні. Кожен з батьків знає, чим займаються інші діти, наскільки просунулася робота, як працює його дитина.
Батьки стали моїми першими помічниками у проведенні екскурсій з учнями. А екскурсій в 1 класі дуже багато: «Дорога до ліцею», «Моя вулиця», «Театр», «Екологічними стежками», «Осінь», «Зима», «Весна», «Моє місто». З великим задоволенням батьки проводять майстер – класи, уроки дизайну, я досліджую світ. Тато, який приніс до школи кролика, цікаво розповів про харчування тваринки, діти погладили ручкою тваринку, сфотографувалися з нею. А як цікаво кожен з батьків розповідає про свою професію, а коли ми йдемо до батьків на екскурсію на завод, захопленню дітей немає меж. Регулярно батьки проводять виховні години, присвячені правилам дорожнього руху, роблять їх проведення яскравішим, наповненими новим змістом. Школярі це відчують та оцінюють, а батьки, бачать, як не просто організувати тридцять дітей, краще розуміють та поважають учительську працю. Діти бачать своїх батьків з іншої сторони, вже як вчителя своїх однокласників.
Цікавим і незвичайним було святкування Святого Миколая в 2 класі. Це проведення свята зовсім не так, як ми проводили раніше. Свято проводили мами і бабусі. Це була «Піжамна вечірка». Діти переодяглися в піжами, взяли з собою шкарпетки і подушечки. Цікаві були конкурси. Вибрали короля і королеву вечірку, отримали подарунки, які приготували батьки .Вчитель щиро дякує батькам у проведені вечірки. Під час святкування Нового року проводилося змаганнями між хлопчиками класу, свято дівчаток, вітання мам, майстер – клас «Писанка», «Новорічна іграшка», «Чарівниця зима», «Подарунок бабусі», «Ебру – диво на воді», постановка казок «Добрі вчинки», «Колобок», «Коза – дереза», «Зимова казка», виставки малюнків –у всіх цих заходах приймали активну участь батьки.
На батьківських зборах ми вже давно не говоримо про гроші, ми спочатку обговорюємо співпрацю, плануємо свята у класі, батьки долучаються до сценарію, а потім обговорюються фінансові питання, але це вже відійшло кудись далеко. Завдяки участі батьків у святах та шкільних поїздках вони стали командою, яка спільно втілює ідеї, що роблять навчання цікавішим та комфортнішим.
Вже другий рік як ми запровадили формат індивідуальних зустрічей батьків з усіма вчителями, які викладають у нашому класі. Голова батьківського комітету ввела систему електронної реєстрації на зустрічі через сайт школи на визначений час. У визначений день упродовж кількох годин батьки можуть приходити, щоб поспілкуватися про успіхи і проблеми своїх дітей. Стали традиційними батьківські дні у класі. У цей день батьки можуть вільно завітати на урок до своєї дитини без попереднього узгодження з вчителем. Якщо є питання, на уроці батьки можуть все побачити і потім обговорити. Від таких зустрічей є результати. Інколи батьки бачать, що діти розповідають не зовсім те, що є насправді.
Місія Нової української школи - допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
Закон «Про освіту», затверджений 05 вересня 2017 року, став результатом громадсько-політичного діалогу, який відбувся протягом останніх трьох років. Найбільш активними його учасниками стали найкращі педагоги - практики і представники батьківських спільнот.
Теоретична основа Нової української школи базується на засадах педагогіки партнерства, міжнародних практик, кращого досвіду педагогів-новаторів і перш за все великого українського педагога В.О. Сухомлинського, який залишив всім нам власний досвід Павлиської школи партнерства, школи Радості. Цей досвід дозволив збудувати модель нової української школи, визначити місію школи ХХІ століття.
30 червня 2019 року опубліковано Меморандум про співпрацю між педагогами, батьками та учнями, який стане дієвим інструментом для побудови педагогіки партнерства: Школам пропонують меморандум співпраці між педагогами, батьками та учнями. Відтепер школи зможуть використовувати рамковий Меморандум про співпрацю між педагогами, батьками та учнями, який стане дієвим інструментом для побудови педагогіки партнерства. В ньому йдеться не про розклад додаткових занять, наявність чи відсутність форми або години, коли батьки можуть телефонувати вчителям, – йдеться про ключову мету та принципи взаємодії всіх учасників освітнього процесу, які випливають з ідейних засад реформи Нової української школи. Зараз школа, як і все суспільство, змінюється, отже старі відповіді на питання «чому це так?», «нащо це робити?» або «хто має цим займатись?» в школі не працюють. Маю надію, що в Меморандумі нам вдалося знайти сучасні відповіді на ці питання та запропонувати адекватні часу формати взаємодій між усіма членами спільноти, яка зветься «школа», - відзначила Зоя Звиняцьківська [2].
Нова реформа освіти націлена на створення «партнерських відносин» між вчителем, учнем і батьками. Вчителі повинні ініціювати і залучати родини до участі у побудові нової української школи, у здобутті спеціальних знань про вікові особливості дитини, знайомити з ефективними методами виховання дитини. Саме ми, педагоги, разом з батьками співпрацюємо не тільки у навчальному процесі в ліцеї, але батьки є першими помічниками і авторами всіх виховних заходів в класі. Разом з батьками ми готуємо власні авторські програми, методики, способи і засоби навчання. В своїй роботі для успішної співпраці школи та батьків для розвитку партнерства використовую: постійне, чітке, двостороннє спілкування, різні способи залучення батьків до освітнього процесу, формальне й неформальне спілкування з окремими батьками і з групою батьків.
В свій час Василь Сухомлинський наголошував, що час і батькам і вчителям глибоко усвідомлювати, що ані школа без сім’ї, ані сім’я без школи не можуть упоратись з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини [4].
Література
1. Нова українська школа. «Концептуальні засади реформування середньої школи» Міністерство освіти і науки України 27.10.2016.- с. 4 – 40.
2. ГО «Смарт освіта» спільно з Міністерством освіти і науки України. Сайт НУШ , 30.06.2019 р.
3. Нова українська школа. «Порадник для вчителя». К. : Навчально – методичні матеріали. 2017.
4. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. - К.: Радянська школа, 1978.