Легеза Єлизавета Віталіївна

Університет митної справи та фінансів

м. Дніпро

 Банківська діяльність – це широкий спектр відносин, що передбачає і визначає фінансово-економічну спроможність та потенціал держави: підприємницьку діяльність – самостійну на власний ризик для одержання прибутку; діяльність банків як самостійних суб'єктів господарювання; владно-організаційну діяльність Національного банку України як центрального банку держави – особливого органу державного управління, наділеного державою владними повноваженнями і винятковими функціями у сфері грошового обігу [1].

 Вітчизняні фахівці виділяють два підходи до оподаткування банківських установ. Згідно з першим, банківські установи повинні оподатковуватися за вищою ставкою, ніж інші суб’єкти підприємництва. Пояснюється це тим, що банківська діяльність є фінансовим посередництвом без створення видимих матеріальних благ, а отже, вона приносить надприбуток.

 Згідно з другим підходом, банківські установи трактують як генератор фінансової активності й оптимізатор фінансових потоків держави: якщо чинити перешкоди у його діяльності, то господарська діяльність буде занепадати.

 На нашу думку, система оподаткування банківської діяльності має бути такою, щоб працювали найкращі боки обох підходів.

 Очевидно, що за допомогою податків можна впливати на діяльність банківських установ. Проте сьогодні основною метою податкового впливу на діяльність вітчизняних банківських установ має бути, по-перше, переорієнтація вкладень банків у реальний сектор економіки, а не в спекулятивні інструменти банківської діяльності (міжбанківське кредитування, валютні цінності, ринок цінних паперів). По-друге, податкове втручання у банківську діяльність не має послаблювати фінансову стійкість банків і сприяти їх банкрутству. По-третє, податкове регулювання повинно протидіяти збільшенню монополізації у банківській сфері, тому що монополізація ринку банківських послуг створює умови та можливості для перекладання податкового тягаря на клієнтів через зростання відсоткових ставок за користування кредитами, зниження ставок на депозити, збільшення комісійних тарифів тощо [3].

 Податки незалежно від джерела їх сплати є для банківських установ витратами. Водночас ціна банківського продукту формується із витрат і прибутку. Зниження податкового тягаря повинно сприяти досягненню таких цілей: збільшення привабливості банківських продуктів; зменшення виробничих витрат клієнтів банківських установ та збільшення їхньої ділової активності, а також надходжень податкових платежів у бюджет; зниження банківських ставок і тарифів за послуги; стимулювання розвитку конкуренції у банківській сфері [2].

 Отже, на банківську систему мають вплив як внутрішні, так і зовнішні чинники.

 Оподаткування банків належить до зовнішніх чинників, проте може мати як пряму, так і непряму дію. В останні роки роль та значення оподаткування банківської діяльності посилюються, що зумовлено значною мірою двоїстістю його сутності: з одного боку, оподаткування прямо впливає на банки та їхні операції, а з іншого – оподаткування клієнтів непрямо (опосередковано) впливає на діяльність банків та їхню ділову активність [4].

 Треба також наголосити, що за кордоном велика увага приділяється податковому регулюванню та стимулюванню банківської діяльності, прикладом якого є надання на законодавчому рівні дозволу щодо можливості здійснення певних видів послуг, які дають змогу інвесторам скорочувати свої особисті прибуткові податки.

 До методів пільгового оподаткування банківських установ за кордоном належать [5]:

• зниження ставок оподаткування на тривалий час діяльності банку. Наприклад, у Франції новоствореним банкам надаються пільги щодо сплати податку з компаній протягом п’яти років. Перші два роки податок узагалі не сплачується, на третій рік – лише 25% ставки, четвертий рік – 50%, п’ятий рік – 75% і тільки на шостому році ставка становить 100%;
• надання податкового кредиту, причому це стосується різних податкових платежів;
• визначення неоподаткованого мінімуму доходів;
• повне звільнення банківських установ від сплати податкових платежів. Найбільш відомим є звільнення від оподаткування відсотків, які виплачуються за позиками місцевих органів влади (США);
• податкові пільги окремим банківським установам, які надаються для їх підтримки та подальшого розвитку. У більшості країн проведення банками фінансових операцій, таких як благодійні відрахування, підтримка лікарень та передача коштів у різні фонди та релігійні організації, не оподатковується;
• пільги на окремі види витрат. Це стосується коштів, які сплачуються у різні соціальні фонди (пенсійний, соціального страхування та ін.).

 Українське законодавство щодо оподаткування банків є недосконалим, тому у ході податкової реформи необхідно врахувати критичну економічну ситуацію в Україні та сформувати оптимальну податкову політику у сфері оподаткування банків. Внесення змін до законодавства сприятиме підвищенню фінансової стійкості банків, вирівнюванню умов оподаткування банків та інших господарюючих суб’єктів, збільшенню надходжень до бюджету та отримання банками відповідного прибутку.

 Доцільно активно застосувати зарубіжний досвід оподаткування банківських установ не лише для розвитку цього сектора економіки в нашій країні, а й для збільшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів від діяльності банківських та інших фінансово-кредитних установ. Зокрема, на нашу думку, в Україні доцільно ввести диференційований підхід до оподаткування діяльності банківських установ. Наприклад, застосовувати занижену ставку податку на прибуток за умови, що банківська установа систематично і регулярно спрямовує прибуток не на виплату дивідендів, а на збільшення капіталу банку, кредитування реального сектору економіки, розвиток діяльності за кордоном тощо.

Література

1. Здобувач О.Г. Вплив оподаткування на дохідність і напрями розвитку банківської діяльності. URL: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do7podatok. 

2. Оподаткування банків: навч. посіб. / І.В. Сало, І.І. Д’яконова, Н.Г. Євченко. Суми: Університетська книга, 2010. С. 208. 

3. Петровська Н.В. Банківські операції як об'єкт оподаткування. Ефективна економіка. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua.

4. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=2755-17.

5. Сербина О.Г. Вплив оподаткування на дохідність і напрями розвитку банківської діяльності. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. С. 262–268.