Томілін Владислав Георгійович

Університет митної справи та фінансів

м. Дніпро

 Формування дохідної частини бюджету є вагомим елементом формування та реалізації фінансово-бюджетної політики держави. Доходи бюджету виступають засобом перерозподілу ВВП та одним із найбільш вагомих інструментів державного регулювання соціально-економічного розвитку. Крім того, доходи визначають структуру обсягів виготовленої продукції, попиту та споживання через здійснення впливу на дохідність суб’єктів господарювання.

 Питанням, пов’язаним із дослідженням формування доходів бюджету, присвячено праці вітчизняних науковців та практиків: В. Венгера, В. Геєця, А. Глущенка, В. Дем’янишина, М.Карліна, А. Крисоватого, М. Кучерявенко, В. Опаріна, К. Павлюк, Ю. Пасічника, В. Пушкарьова, О. Романенко, Ю. Сибірянської, А. Соколовської, Г. Старостенко, В. Федосова, Л.Фещенко, Ю. Хмарук, І. Чугунова, С. Юрія та ін.

 Згідно з пунктом 23 частини першої статті 2 БКУ доходи бюджету – податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

 Неподаткові надходження бюджету являють собою фінансово-економічні відносини між сектором державного управління та іншими інституційними одиницями у процесі реалізації неподаткових методів формування доходів бюджету, які виникають за наслідками реалізації або передачі прав власності на державне майно, адміністративного регулювання шляхом сплати дозвільних платежів та здійснення процедур ліцензування, компенсації заподіяної шкоди державі, штрафних санкцій тощо, а також регулювання вартості споживання суспільних благ і послуг через механізм визначення обсягів плати бюджетним установам. Цей вид доходів наділяється функцією балансування за відсутності достатньої кількості об'єктів оподаткування [2]. Важливим є ретельне розмежування неподаткових і податкових надходжень, яке становить основу розрахунку податкового навантаження.

 Неподаткові надходження, як джерело доходів державного і місцевих бюджетів, в умовах розбалансованої економіки та постійного пошуку додаткових джерел наповнення бюджетів, набувають дедалі більшого значення, а тому виникає необхідність детального дослідження їх сутності, змісту з визначенням тих основних критеріїв та ознак, які характерні і для податкових надходжень (платежів). Як вказує професор В. Г. Дем’янишин: “У вітчизняній економічній літературі відсутня наукова дискусія щодо соціально-економічної сутності неподаткових надходжень, внаслідок чого складається враження, що цей вид надходжень відіграє винятково статичну роль у доходах бюджету” [1]. Водночас, в останні роки помітне деяке пожвавлення в цьому контексті.

 Характерною ознакою неподаткової форми одержавлення вартості національного продукту, а частково і національного багатства, є багатоканальність і множинність перерозподільчих бюджетних потоків, 

 Неподатковим надходженням притаманна низка спільних ознак із податками, а саме:

 1) встановлення в законодавчому порядку розмірів, умов, механізмів утримання;

 2) обов’язковість платежу;

 3) примусовий характер бюджетних вилучень;

 4) взаємозв’язок з бюджетом або позабюджетними цільовими фондами;

 5) безеквівалентність та індивідуальна безоплатність платежу [3].

 Водночас чинне як бюджетне, так і податкове законодавство проводять чітке нормативно-правове розмежування між податковими та неподатковими доходами бюджету залежно від форми платежу, а також методів і джерел їх акумулювання.

 Серед основних відмінностей виділимо такі:

 1) для окремих неподаткових надходжень не встановлюються ставки, пільги, терміни сплати, інші елементи, які є обов’язковими атрибутами оподаткування;

 2) порядок нарахування та зарахування на казначейські рахунки державного і місцевих бюджетів окремих неподаткових надходжень регламентується не Бюджетним кодексом, а спеціальними нормативними документами органів державної влади та управління, рішеннями представницьких та управлінських місцевих органів;

 3) низка неподаткових платежів не відповідає фіскальному критерію регулярності сплати[4].

 Формування неподаткових надходжень бюджету – це процес ініціації, адміністрування та акумулювання неподаткових платежів без застосування інструментів фіскального тиску при наявності ідентифікованих вигод платника та достовірній оцінці витрат органів державної влади, бюджетних установ і підприємств державного сектора економіки, понесених на надання певних благ та послуг.

 Слід зазначити, що неподаткові надходження входять до складу власних доходів місцевих бюджетів та їх обсяг впливає на фінансову незалежність органів місцевого самоврядування. На думку експертів, в період економічного спаду держави та її фінансово-економічної кризи з метою подолання її негативних наслідків питання наповнення державного бюджету залишається як завжди актуальним. Тому у цій ситуації неподаткові надходження до бюджету та можливі резерви їх зростання стануть додатковим фінансовим джерелом  забезпечення виконання державою своїх функцій Таким чином, неподаткові надходження відображають сукупність розподільчих відносин примусового, обов’язкового характеру, які виникають між державою та юридичними і фізичними особами з приводу формування централізованих фондів грошових коштів із застосуванням неподаткового механізму мобілізації платежів з метою подальшого їх використання для задоволення суспільних потреб.

 Зважаючи на важливу та постійно збільшуючи частку неподаткових надходжень у структурі доходів державного бюджету України, а також на необхідність забезпечення виконання своїх функцій державою й органами місцевого самоврядування в умовах постійної недостачі бюджетних ресурсів, значення неподаткових платежів та їх використання в якості збалансування бюджету в найближчій перспективі зростатиме.

 В сучасних умовах найефективнішими резервами зростання неподаткових надходжень бюджету мають бути доходи від власності та підприємницької діяльності в частині сприяння зростанню прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, а також зростання власних надходжень бюджетних установ.

Література

1. Кіт В.І. Неподаткові надходження у системі доходів місцевих бюджетів. Наукові записки. 2016. №1 (52). С. 178-184. 

2. Собчук С.І. Формування неподаткових надходжень бюджету в системі бюджетного регулювання. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 7. С. 79-84. 

3. Сидор І. Неподаткові надходження в контексті наповнення державного та місцевих бюджетів України. Світ фінансів. 2011. № 3. С. 113-122.

4. Тарасюк М. В., Сироветник О. С. Доходи бюджету в системі соціально-економічного розвитку Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету.  2018. Випуск 21. С. 93-97.