Пашенцова Людмила Дмитрівна
Вінницький торговельно-економічний коледж
Київського національного торговельно-економічного університету
Вінниця
Сінкевич Катерина Володимирівна
Вінницький торговельно-економічний коледж
Київського національного торговельно-економічного університету
Вінниця
Під керівництвом
Савенко Марини Анатолівни
Вінницький торговельно-економічний коледж
Київського національного торговельно-економічного університету
Вінниця
Зміст наукової роботи:
- Актуальність проблеми.
- Використання інформаційно-комунікаційних засобів.
- Дослідження бразильського педагога Паула Фрейре.
Хід роботи:
1.Наш час - це епоха постійних змін у технологіях, зокрема освітніх, а використання персонального комп’ютера є стрижнем інформаційних технологій навчання. Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, викладач повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації.
Інформаційно-комунікаційні технології. Що ж таке ІКТ?
Використання ІКТ допомагає учневі водночас розглядати об’єкт у кількох аспектах. Цей метод навчання дуже привабливий для викладачів будь-якого навчального закладу, адже він допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст та подальше освоєння комп'ютерних технологій.
Переваги мультимедійних навчальних систем зумовлені технічними можливостями комп'ютера, що дає можливість:
- значно розширити й урізноманітнити навчальний матеріал, який підлягає засвоєнню, вдосконалити його структуру;
- забезпечити своєчасну обробку інформації;
- здійснити якісний діалог учня з комп’ютерною програмою;
- забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.
Навчальна інформація, що міститься у цих програмах, може створити необхідну зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про фізичні явища та об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки використанню відео фрагментів та фотографій на уроках фізики можна збагатити навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.
2.Використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання ефективне на різних етапах уроку. Під час актуалізації опорних знань застосовують інтерактивні вправи («Прихований текст», «Знайди пару», «Розв’яжи кросворд», «Сортування по групах», «Збери пазл» тощо), які створюються онлайн на сервісі LearningApps.org.
Часто використовують учителі також як тренувальні вправи дивіться - (мал.11)
(мал.11)
Для створення інтерактивного кросворду можемо запропонувати онлайн сервіс http://cross.highcat.org
Або ж, використання хмарних сервісів Google Docs та SkyDrive дає можливість учителеві разом з учнями розміщувати і зберігати різноманітні матеріали: презентації, тести, книги, відео для вивчення шкільного курсу фізики, які доступні з будь-якого місця. Створена таким чином бібліотека цифрових ресурсів дає змогу кожному учню обирати необхідний йому матеріал з урахуванням особистісно ї траєкторії розвитку.
3.Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (штат Меріленд, США) у 1980-х роках, показує нам, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття та волю. Результати цих досліджень зображено на схемі, яка дістала назву «Піраміда навчання».
Як бачимо зі схеми піраміди, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5 %, читання – 10 %, зорове і слухове сприймання – 20 %, демонстрація – 30 %), а найбільших – інтерактивного (групова дискусія – 50 %, практичні вправи – 75 %, навчання інших або негайне застосування знань – 90 %). Це середньостатичні дані, тому в конкретних випадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.
Не менш активними є методи, які навчають працювати в команді.
Наприклад:
- Мозковий штурм;
- Дебати;
- Рольові ігри;
- Аналіз історій та ситуацій;
Ці методи розглядав бразильський педагог Пауло Фрейре вважає, що доцільно замінити традиційну «накопичувальну» освіту на освіту «проблемно‑визначальну». У книзі «Педагогіка пригноблених» П. Фрейре назвав «банківською освітою», коли учнів розцінюють як «банк», а викладачів – як вкладників, які сподіваються отримати дивіденди в майбутньому. При «банківській освіті» учні є пасивними отримувачами певного обсягу знань, які вони доволі часто вважають не своїми, не інтерпретують їх, не розуміють значення та, найголовніше, забувають більшу частину після отримання оцінки. За умов проблемно‑визначальної освіти учні займаються реальними проблемами, запозиченими з життя. Навчання, вважає педагог, відбуватиметься набагато успішніше, якщо учні самостійно формулюватимуть завдання і, виходячи з власного життєвого досвіду, виконуватимуть їх.
Використані джерела:
1. https://www.slideshare.net/Pavlova71/ss-30765424
2. https://naurok.com.ua/vikoristannya-innovaciynih-informaciyno-komunikaciynih-tehnologiy-na-urokah-geografi-ta-v-pozaurochniy-diyalnosti-36728.html
3. http://multycourse.com.ua/ua/print_page/theme/69
4. https://www.google.com/search ?q=%D0 %BA%D0%B E%D0%BC%D0% BF%27%D1 %8E% D1%82 %D0 %B 5%D1 %80 %D0%BD %D1%96+% D1% 82%D0% B5% D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0% BE%D0%B3%D1%96%D1%97&source=lnm s&tbm=isch &sa =X&ved=0ahU KE wiN_9L c2d D lAh V jk4sKHbgHDcYQ_AUIEigB&biw=1920&bih=937#imgrc =R04x7V_pqiiCYM:
