Кушнір Світлана Сергіївна

Магістрант Навчально-наукового інституту іноземної філології

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Україна, місто Житомир

 

 Фразеологізми завжди були виразною та найбільш мальовничою частиною мови, що відображала фольклор, традицій та звичаї народу, пам'ятки його історії.

 В англійській мові відбулося досить багато історичних змін, про що свідчить чимала кількість словосполучень та виразів, що накопились за цей час та виявилися доволі влучними та лаконічними. Наукові парадигми сучасності демонструють, що фразеологія – це невичерпне джерело, що постійно поповнює лексичний склад мови. Знання фразеологічних одиниць значною мірою полегшує розуміння художніх і публіцистичних текстів, а їх грамотне використання робить іноземну мову жвавою та повнішою. Ідіоматичні вирази доповнюють інтуїтивним описом життя та нашого світу інформаційний аспект мови.

 Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю подальшого вивчення функціонування фразеологізмів у функціональних стилях мови, недостатньою розробкою проблем стилістики фразеологічних одиниць англійської мови.

 Метою статті є аналіз та огляд здобутків сучасної англійської фразеології у контексті новітніх парадигм лінгвістичних досліджень. 

 Предметом дослідження виступає фразеологічний склад сучасної англійської мови.

 Одним із пріоритетних завдань фразеології є створення типів класифікацій фразеологізмів, що засновані на різних принципах. Вона вивчає питання, що стосуються методів вивчення фразеологізмів, принципів їх виділення, класифікації та семантизації. 

 В мовознавстві розробляються фразеологічні прийоми опису й аналізу на основі вже існуючих методів дослідженняа. а саме: 1)метод аплікації, що є одним із видів методу ідентифікації, він є обмеженим у виборі змінних і тим самим встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологічних одиниць від поєднань, що утворюються відповідно до регулярних закономірностей комбінації та вибору; 2)метод ідентифікації – встановлення тотожності синтаксичних конструкцій та слів.

 Однак, існують, фразеологізми з різною мірою зв’язку між компонентами. Наприклад, при використанні словосполучень таких як : breach of faith (promise, trust, arrestment, justice, prison, contrast, privilege), значення одного компоненту можна розглядати як самостійне та вільне. Отже, межа між фразеологічними одиницями є розмитою. В протилежність даним сполученням, фразеологізми, що мають високу міру ідіоматичності, також мають синтаксичну цілісність. Відповідно, такі фразеологічні одиниці не можуть приймати інші слова (компонент фразеологізму “а good sport” – “славний парубок” втратить свій сенс, якщо додати до нього прислівник “very”). 

 В англійській мові існує ряд фразеологізмів, представлених одразу в декількох варіантах. Наприклад, вираз “при повному параді” представлений в англійській мові як: in fine feather, in full feather, in high feather. Потрібно зазначити, що в англійській літературі можна зустріти фразеологізми, що навмисно перетворені або поширені авторами для досягнення максимального ефекту. 

 Так, в своєму творі “Титан” Теодор Драйзер поширює фразеологічну одиницю “the cast of the die”: “He had built so much on the cast of this single die”. В творі “M. Chuzz” Чарльз Діккенс порушує порядок компонентів в фразеологізмі “ups and downs” отже: “But as а man private prosperity does not always keep расe with his Patriotic devotion to public affairs; and as fraudulent transactions have their downs as well as ups”. Бернард Шоу в своєму творі “S. Joan” замінює граматичну форму одного з компонентів фразеологізму “а hard nut to crack”: “But the Bastard of Orleans is harder nut to crack”. 

 Спираючись на це, ми маємо можливість виділити критерії відмінності простих словосполук від фразеологічних одиниць: 

• у фразеологічних одиницях відсутнє варіювання компонентів і здатність синтаксичного поширення; 
• фразеологічним одиницям властива ідіоматичність (зв’язаність) значення; 
• фразеологізми мають вузьке коло вживання граматичних форм компонентів, що входять до складу їхньої структури. 

 Досліджуючи фразеологічний склад сучасної англійської мови, перш за все необхідно ознайомитися з поняттям ідіоми (або фразеологічної одиниці), що представлено в різноманітних лінгвістичних джерелах. 

 Визначення ідіоми і фразеологічної одиниці наводить Ахманова О. С. в Словнику лінгвістичних термінів: Ідіома: 1. Фразеологічна одиниця, що має яскраво виражені стилістичні особливості, завдяки яким її використання додає мові елемент жарту, гри, нарочитості. 

 2. Словосполука, що виявляє в своїй семантичній і синтаксичній будові неповторні та специфічні властивості даної мови. 

 В той самий час як “одиниця фразеологізму” пояснюється як “словосполука, в якій цілісність номінації (семантична монолітність) є цілком достатньою над структурною нарізністю її складових елементів (виділення ознак предмету підпорядковане його цілісному позначенню), завдяки чому вона може функціонувати як еквівалент окремого слова у складі пропозиції.

 Визначення одиниць фразеологізмів також дає Гальперін І. Р, він вважає, що кожна мова має сполуки слів, в яких значення цілого сполучення не є точним, а іноді й зовсім не виводиться з суми складових компонентів цього сполучення або домінує над значенням складових частин. Саме ці сполучення на думку Гальперіна називаються фразеологічними одиницями. Однією з найхарактерніших рис поєднань фразеологізмів є семантична єдність всього поєднання та стійкість розташування складових частин. Сполучення фразеологізмів входить в лексичний інвентар цієї мови та є її надбанням. Їх використовують в мові як вже готові одиниці та відтворюють у даній мові.

 Розглядаючи таке явище, як фразеологічна одиниця і враховуючи таку її особливість, як образність, ми можемо порівняти її з таким стилістичним прийомом, як метафора. Вона сформованим в ході соціальної практики людини відповідно до її потреб та є продуктом природного розвитку мови.

 Природа фразеологізмів полягає в тому, що під впливом соціально-побутових, політичних, й інших суспільних явищ деякі вирази в мові з часом набувають додаткового, ситуативного значення. Нового значення сталим виразам надає новий контекст . Причому, своє первинне значення вираз може втратити повністю. Отже, фразеологізми стають різновидом вторинної номінації. Таким чином з'являються одиниці мови, що у мовній системі мають особливий статус: з одного боку, компоненти фразеологічних сполук настільки тісно семантично зв’язані між собою, що це дає можливість вносити їх як окремі самостійні одиниці мови до тлумачних словників; з іншого боку, фразеологізми не є еквівалентами слів, оскільки не мають повного оформлення. Зважаючи саме на таку їх властивість, фразеологічні одиниці можна порівняти з таким явищем в мові, як метафора. Проводиться дане порівняння на підставі того, що і метафора, і фразеологізми утворилися за допомогою одного способу – вторинної лексичної номінації. 

 Таким чином, і метафора, і фразеологічні одиниці є ефективними стилістичними прийомами. 

 Зміст поняття “фразеологічна одиниця”, так само, як і поняття “метафори”, можна розглянути наступним чином: фразеологічна одиниця і метафора – різновиди вторинної лексичної номінації, при яких на підставі зіставлення двох понять утворюються значення за загальною ознакою, виникнення якої здійснюються в свідомості людини та обумовлюється єдністю процесів. 

 Фразеологічна одиниця є ефективним стилістичним прийомом, так само як і метафора. Вона використовується в різних сферах мови, але найчастіше її можна зустріти в побутовій, повсякденній мові людини. 

 Сутність мовної номінації (первинної і вторинної) полягає в можливості втілення понять мовними знаками.Отже, поняття матеріалізоване в лексиці є первинною номінацією і відображає поняття за допомогою слова. Наступним етапом є вторинна номінація, під час якої вже функціонуюча мовна форма переймає нове поняття, котре, зазвичай, вже має своє первинне вираження.

 Таким чином, в процесі вторинної номінації відбувається взаємодія одразу чотирьох компонентів: дійсність – понятійно-мовна форма або її віддзеркалення – значення мовної форми, що переосмислюється – мовна форма та її вторинної функції.

 Розглянемо класифікацію фразеологічних одиниць. 

 Академіком В. В. Виноградовим було прийнято рішення класифікувати фразеологізми з урахуванням семантичної злитості їх компонентів. Загальновідомо, що фразеологізми утворюються в результаті вільного поєднання слів, що використовуються в переносному значенні. Поступове таке поєднання стає стійким, а значення відходить на задній план. В залежності від того, наскільки переносне значення компонентів фразеологізму є сильним, вчений розділив їх на три типи: 1) фразеологічні єдності; 2) фразеологічні зрощення; 3) фразеологічні сполуки. 

 До першого типу в сучасній англійській мові відносяться стійкі поєднання слів, в яких зберігаються ознаки семантичної нарізності компонентів за наявності загального переносного значення. 

 Наприклад: to burn bridges – спалювати мости; to spill the beans – видати секрет; to throw mud at smb. – поливати гряззю; to paint the devil blacker than he is – згущувати фарби; to be narrow in the shoulders – не розуміти жартів; to throw dust into smb.’s eyes – заговорювати зуби; to paint the lily – підфарбувати колір лілії, намагатися прикрасити або поліпшити що-небудь, що не потребує удосконалення. 

 Фразеологічні єдності частково зближуються із фразеологічними зрощеннями своєю метафоричністю та образністю. Однак, у фразеологічних єдностях образність зрозуміла вживанням сучасної мови, на відміну, від фразеологічних зрощень, де зміст розкривається лише діахронічно.

 Для кращого розуміння фразеологічного звороту, слід сприймати його складові частини в переносному значенні. Наприклад, вираз “to make а mountain out of а molehill” – робити з мухи слона, тобто занадто перебільшувати що-небудь (буквально, робити гору з горбка нірки крота), розкривається лише в тому випадку, якщо слово “mountain” розглядати в значенні “щось величезне”, а слово “molehill” – “щось незначне, маленьке”. У складі фразеологічної єдності слова, що незрозумілі з точки зору сучасної мови відсутні. 

 Наведемо характерні ознаки фразеологічних єдностей: 

• збереження значення окремих сполук (to put а spoke in smb.’s wheel); 
• можливість збігу з існуючими компонентами (пор. : to be narrow in the shoulders, to throw dust into smb.’s eyes, to burn bridges, to burn one’s fingers);
• емоційно-експресивна забарвленість (to paint the devil blacker than he is, to throw dust into smb.’s eyes); 
• неможливість заміни одних сполук іншими (to hold one’s cards close to one’s chest); 
• наявність синонімів із фразеологізмами або іншими словами ( to paint the lily = to gild refined gold). 

 До другого типу належать стійкі поєднання, абсолютно неподільні, загальне значення яких не залежить від значення компонентів їх слів, наприклад: to rain cats and dogs – лити як з відра (про дощ); to kick the bucket (розм.) – померти, загнутися; to be all thumbs – бути незграбним, невмілим . 

 Фразеологічні зрощення утворилися на базі переносних значень сполук, що в сучасній англійській мові перестали бути зрозумілими. Образність фразеологічних зрощень розкривається лише історично. 

 Наприклад, вираз “one’s fingers are all thumbs” зазнав суттєвих історичних змін і є тотожним виразу “to be all thumbs”. Фразеологізм “Kilkenny cats” очевидно, походить з легенди про запеклу боротьбу XVII століття між містами Irishtown і Kilkenny, що призвело до їх розорення. 

 Отже, переносне значення стало основним для фразеологічних зрощень. Вони володіють рядом характерних ознак, а саме: а) зрощення фразеологізмів синтаксично нероздільні; б)вони можуть включати некротизми – слова, які не вживаються ніде, окрім даного зрощення; в) також до їх складу можуть входити архаїзми; г) перестановка компонентів у них в більшості випадків неможлива; д) додаткових слів у своєму складі вони не мають. 

 До третього типу в сучасній англійській мові відносяться стійкі звороти, до складу яких входять слова з фразеологічно пов’язаним і вільним значенням, як-от: а bosom friend – нерозлучний друг, to pay attention to smb. – звернути на кого-небудь увагу, Adam’s apple – Адамове яблуко, а pitched battle – запекла сутичка, а Sisyphean labor – Сізіфова праця, rack one’s brains – сушити голову (посилено згадувати, думати) і т.ін. 

 До характерних ознак фразеологічних компонентів (поєднань) належать: 

• можливість синонімічної заміни стрижневого слова (а fierce battle – люта сутичка, а pitched battle – запекла сутичка); 
• допущення варіантності одного з компонентів (а bosom buddy – нерозлучний приятель, а bosom friend – нерозлучний друг); 
• можливість перестановки компонентів (а labor of Sisyphus – праця Сізіфа, а Sisyphean labor – Сізіфова праця); 
• можливість включення визначень (he frowned his thick eyebrows – він насупив густі брови); 
• обов’язковість вільного вживання одного з компонентів і зв’язаність вживання іншого (а bosom friend – нерозлучний друг: нерозлучним не може бути ворог або хто-небудь інший). 

 Розвинув класифікацію академіка В. В. Виноградова і виділив четвертий тип фразеологічних одиниць професор Н. М. Шанський. Так звані “фразеологічні вирази” – стійкі в своєму вживанні та складі фразеологічні звороти, що семантично подільні і цілком складаються із слів з вільним номінативним значенням. Вони використовуються як готові мовні одиниці з певною семантикою і постійним лексичним складом і мають єдину особливість – відтворюваність.

 Фразеологічні вирази – це звороти, що мають буквальне значення компонентів. Вони включають англійські приказки та прислів’я, що не мають образного сенсу та вживаються в прямому значенні: better untaught than ill taught – краще бути неграмотним, ніж неправильно навченим; live and learn – століття живи, століття вчися; easier said than done – легко сказати, ніж зробити; many men, many minds – скільки голів, стільки і розумів; nothing is impossible to а willing heart – хто хоче, той досягне.

 Характерною особливістю фразеологічного звороту є постійність його складу. Беручи до уваги характер складу фразеологізмів можна виділити дві групи фразеологічних зворотів: а) фразеологічні звороти, що належать до активної лексики мови та утворюються зі слів вільного вживання (to throw dust into smb.’s eyes); б) фразеологічні звороти, що мають лексико-семантичні особливості або слова зв’язаного вживання, застарілі слова або ті, що мають діалектне значення (to send smb. to Coventry). 

 Розглядаючи з точки зору експресивно-стилістичних властивостей класифікації фразеологічних зворотів, можна виділити наступні їх групи, а саме: розмовно-побутові; міжстильові; книжкові; архаїзми та історизми [1].

 Стилістична диференціація фразеологізмів включає в себе оцінно-емоційно-експресивні особливості, що отримуються фразеологічними одиницями унаслідок їх переважного використання в різних галузях і сферах людського спілкування. 

• розмовні побутові фразеологічні звороти – це стійкі поєднання слів, які виключно чи переважно вживаються в усній мові;
• міжстильові фразеологічні звороти – це стійкі поєднання відомих слів, які вживаються у всіх стилях мови; 
• книжкові фразеологічні звороти – це стійкі поєднання слів, які виключно чи переважно вживаються в письмовій мові; 
• фразеологізми – архаїзми та історизми – це фразеологічні звороти, що у зв’язку із зникненням відповідного явища у дійсності вийшли з активного вживання. 

 О. В. Кунін справедливо відмітив в своїх працях, що “фразеологія – це скарбниця мови” і фразеологізми в мові є її багатством. Вони не лише допомагають зробити мову найбільш виразною та емоційною , але й відображають її побут і культуру [2].

 Наприклад: фразеологізми, в основі яких вживаються слова, що пов’язані із звуками (to face the music; actions speak louder than words – тримати відповідь; зустрічати критику не здригнувшись), фразеологічні одиниці, в основі яких вживаються міфологічні, біблійні, казкові або історичні події і персоналії (as mad as а hatter – божевільний;той, що остаточно з’їхав з глузду; yes-man – підтакувач), фразеологізми, в основі яких вживаються слова, пов’язані з кольором (to get the blues – місця собі не знаходити/сумувати, а red herring across the track – помилковий слід), фразеологічні одиниці, в основі яких вживаються назви предметів за доглядом за собою, частин тіла, одягу (fine feathers make the bird; blue bonnet – синій берет (шотландець); а bad hat – шахрай; нікчемна людина, недолуга; not to see a step beyond one’s nose – далі свого носа нічого не бачити), фразеологічні одиниці до складу яких входять назви продуктів харчування (good egg – молодчина, відмінна штука; not to know chalk from cheese – ні бе, ні ме, ні кукуріку, не знати/тямити etc.) 

 

Використані джерела:

1. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка / Александр Иванович Смирницкий. – М., 1996. – 260 с. 

2. Кунин А. В. Английская фразеология / Александр Владимирович Кунин. – М., 1981.