Якимчук Роман Олександрович

Магістрант Навчально-наукового інституту іноземної філології

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Україна, місто Житомир

 

 Медицина – це галузь, в якій вкрай важливим є постійний обмін інформацією про світовий досвід. Якщо йдеться про іноземну спеціалізовану літературу, то найважливішою невід’ємною вимогою залишається точність розуміння, а, відповідно, й перекладу. Будь-яка інформаційна помилка у цій сфері може мати досить серйозні наслідки. Від адекватного тлумачення медичного терміна та його перекладу іншою мовою залежать життя та здоров'я людини. Тому медичний переклад не допускає помилок, що повністю актуалізує дану статтю.

 Окрім цього, актуальне у сьогоденні прагнення до здорового способу життя залучає до всіх напрямів медицини все більше людей без спеціальної освіти, що також створює попит на грамотні та кваліфіковані переклади.

 Проблеми англо-українського перекладу медичної термінолексики, а також упорядкування її термінології в українській мові виступають предметом дослідження.

 Метою статті встановлений усесторонній аналіз функціонування та розвитку медичної термінології.

 Більшість анатомічних і клінічних термінів, які сьогодні використовуються в медицині, – це латинські або латинізовані грецькі слова, походження яких можна простежити до 5-го століття до нашої ери. Для того щоб медична термінологія ефективно функціонувала і була зрозумілою, терміни повинні бути правильно сформовані і повинні правильно вимовлятися. Основна інформація зі словотвору та аналізу слова дозволяє перекладачам ефективніше володіти медичною термінологією шляхом передбачення значень інших термінів.

 У медичній термінології можна спостерігати два абсолютно різних явища: дуже скрупульозно розроблена, стандартизована міжнародна анатомічна термінологія та клінічна термінологія за всіма медичними напрямками, котра характеризується певним термінологічним безладом. Основною причиною цього явища є швидкий розвиток наукових знань і необхідність в найкоротші терміни дати назви новим пристроям, захворюванням, симптомам та ін.. Усі спроби уніфікувати клінічну медичну термінологію на міжнародному рівні, в цілому, досі не вдалися. Перша спроба створення єдиної міжнародної класифікації хвороб вже була зроблена в 19 столітті. Ця класифікація не мала єдиних правил і, подібно сьогоднішній Міжнародній класифікації хвороб (МКХ), – є лише технічним інструментом, що використовується збору статистики. Відсутність єдиної медичної термінології стала ще більш очевидною з появою в медицині комп'ютерів і виникненням потреби бездоганної міжнародної комунікації.

 Медичні терміни можна розділити на терміни, що складаються з одного слова і терміни, що включають у свій склад декілька слів. Однослівні терміни можуть бути простими (непохідними) словами, похідними словами, сполуками похідних і складних слів.

 Зазвичай, нова лексика утворюється внаслідок трьох причин: появи нових назв, формування нового сенсу і запозичення слів з інших мов. Деякі лінгвісти ділять способи формування нових термінів на групи:

  1) морфологічний спосіб словотворення – словоскладання, абревіація;

  2) синтаксичний, за допомогою утворення словосполучень і фраз із декількох слів;

  3) семантичний – звуження (уточнення) значення загальновживаних слів; метафоричне і метонімічне перенесення колишнього значення;

  4) запозичення слів з інших мов.

 Найбільш продуктивний спосіб утворення термінів – словотвір. Отримані медичні терміни можуть складатися з префікса, одного або двох коренів слова і суфікса в різних комбінаціях, як це показано в наступних прикладах:

 myocardium = myo- (префікс) + card (ium) (корінь) endocarditis = endo- (префікс) + card (корінь) + -tis (суфікс)

 cytology = cyt (o) (корінь) + -logy (суфікс)

 gastroenterology = gastr (o) (корінь) + enter (o) (корінь) + -logy (суфікс)

 adenoma = aden (o) (корінь) + oma (суфікс)

 Другий найбільш продуктивний тип утворення термінів – словоскладання. Складне слово – це сталий вираз, що складається з двох або більше основ, наприклад, human being (людина), blood donor (донор крові), hay fever (сінна лихоманка), Black Death (чума). Словосполучення можуть бути складені наступним чином: із двох / трьох слів: blood pressure (кров’яний тиск), blood group (група крові), heart attack (серцевий напад), sleep walker (лунатик), central nervous system (центральна нервова система); через дефіс: life-span (тривалість життя), collar-bone (ключиця); як одне слово: gallstone (жовчний камінь), haemophilia (гемофілія), leucocytopenia (лейкопенія), pseudopolycytemia (псевдополіцитемія). Суворих правил з написання складних слів немає: іноді деякі терміни пишуться через дефіс, іноді як два різних слова або одне слово, наприклад, life span – life-span; gall bladder – gallbladder.

 Складання складних слів з діахронічної точки зору виглядає старше словотвору, оскільки словотворчі афікси розвинулися із самостійних слів. Подібний процес можна побачити у префіксоїдах (псевдопрефіксах) і суфіксоідах (псевдосуфіксах), наприклад, myo-, arthro-, haemo-lhaemato-, adipo-, hepato, onco-, patho-; -aemia, -logy, -tomy, -pathy, -cyte, -algia, -ectomy, -scope та ін.. Кожен з цих псевдоафіксів має певне значення, але вони не вживаються як незалежні слова. Вони були утворені штучним способом з коренів грецьких і латинських слів з науковою метою – найменування нових понять.

 Обидва типи також розглядаються як морфологічні, адже вони піддаються певним морфологічним процесам. Хоча словотвір і словоскладання переважали здебільшого через вживання коренів та афіксів слів латинського та грецького походження в минулому, сьогодні ж переважає синтаксичний спосіб – складання фраз з декількох слів, наприклад: Acquired Immune Deficiency Syndrome (синдром набутого імунного дефіциту), Bovine Spongiform Encephalopathy (губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби), Severe Acute Respiratory Syndrome (важкий гострий респіраторний синдром), Irritable Bowel Syndrome (синдром подразненої товстої кишки). Вони згодом піддаються процесу абревіації, оскільки є занадто довгими. Чимало англійських абревіатур стали настільки відомими на міжнародному рівні, що багато хто обивателів може і не знати їх повних форм (AIDS – СНІД, HIV – ВІЛ, BSE – ГЕВРХ, SARS – ТГРС, IBS – СПТК).

 Четвертий тип словотворення – абревіація. Абревіатура – це скорочена форма слова або фрази. Існує багато способів утворення абревіатур. Зазвичай, але не завжди, вони складаються з букви або групи букв, взятих зі слова або фрази. Скорочення виникають в писемній мові, і їх розмовні різновиди можуть бути тільки графічними (g – gram, h – hour), як графічними, так і фонетичними (GP – general practitioner – лікар загальної практики), або акронімічними, наприклад, [eidz] – AIDS – СНІД. Акроніми – це ініціальні абревіатури, що вимовляються як окремі слова, такі як HIV (Human Immunodeficiency Virus – ВІЛ). Іноді акронім може бути утворений з частин слів, як, наприклад, в Ameslan (American Sign Language – американська мова жестів). Як правило, акроніми та ініціальні абревіатури розглядають як підгрупи скорочень (абревіатур). Деякі лінгвісти не визнають різниці між акронімами та ініціальними абревіатурами і вживають останній термін для позначення обох.

 Ініціальні абревіатури дуже популярні в письмовій англійській мові для скорочення довгих описових термінів. Наприклад, біохімічні терміни, такі як: deoxyribonucleic acid – DNA (дезоксирибонуклеїнова кислота – ДНК), ribonucleic acid – RNA (рибонуклеїнова кислота – РНК), adenosine triphosphate – ATP (аденозинтрифосфат – АТФ); терміни клінічної медицини: acute lymphocytic leukaemia – ALL (гострий лімфобластний лейкоз – ГЛЛ), chronic lymphocytic leukaemia – CLL (хронічний лімфолейкоз – ХЛЛ), autoimmune thrombocytopenia – AITP (аутоімунна тромбоцитопенія – АТ) та ін.. Ініціальні абревіатури настільки поширені в текстах, що необхідно спочатку опрацьовувати фразу повністю, а потім її абревіатуру, щоб виключити неправильне розуміння. Для прикладу, ініціальна абревіатура CML – може позначати або chronic myeloid leukaemia (хронічний мієлолейкоз), або chronic monocyte leukaemia (хронічний моноцитарний лейкоз).

 Окрім основних типів словотворення, також існують конверсія, зворотне словотворення та усічення (укорочення).

 При конверсії слово переходить з однієї категорії слів в іншу, без застосування морфологічних засобів. Цей процес розвивався на основі семантичної потреби вкласти новий зміст у слово. Таким способом дієслова утворюються від іменників і прикметників, або іменники від дієслів і так далі. Для прикладу, position – to position (положення – ставити, розміщувати), lecture – to lecture (лекція – проводити лекцію), blind – to blind (сліпий – засліплювати), to check – check-up (перевіряти – огляд, перевірка). Перекладач повинен вміти правильно застосовувати конверсію, аби уникати таких помилок, як, наприклад, ставити іменник перед іншим іменником, щоб перший виконував функцію прикметника: connection tissues замість connective tissue (сполучна тканина), skeleton muscles замість skeletal muscles (скелетні м'язи), nerve system замість nervous system (нервова система).

 Зворотне словотворення – це процес створення нової лексеми, як правило, шляхом видалення фактичних або ймовірних афіксів. Одержаний неологізм називається зворотним словотворенням, термін, введений Джеймсом Мюрреєм в 1889 році. Цей процес словотворення дуже рідко зустрічається в медичній термінології. Слово syringe (шприц) утворено від його форми у множині syringes (шприци), де відкинуто закінчення -s (з грецької однина syrinx, множина syringes). Дієслова euthanase або euthanize (умертвити, піддавати евтаназії) походить від іменника euthanasia (евтаназія). У той час як зворотне словотворення може змінювати частини мови або значення слова, усічення створює скорочені форми довших слів, але не змінює частину мови або значення слова.

 Усічення – це тип словотворення, який частіше використовується в професійному сленгу, ніж в звичайних термінах. Вони виникають як терміни спеціальних груп, таких як: навчальні установи, армія, поліція, медицина та ін.. Усічені слова з'являються після випадання початкової, кінцевої або центральної частини слова. Усічення кінцевої частини – найбільш поширений тип, в якому початок залишається незмінним, наприклад, exam (ination), lab (oratory), doc (tor), vet (erinarian) = veterinary physician. У серединному усіченні середня частина слова залишається незмінною, наприклад, flu (influenza). Коли відбувається усічення передньої частини слова, кінцівка залишається незмінною, наприклад, (uni) versity, (polio) myelitis.

 У будь-якій мові люди прагнуть висловлюватись економічно наскільки це можливо і виключити зайві частини довгих, складних або багатослівних термінів, не змінюючи при цьому їх значення. У медичній термінології, наприклад, морфема -cyto- часто опускається в багатьох термінах, наприклад, erythro (cyto) poiesis, granulo (cyto) poiesis, thrombo (cyto) penia, thrombo (cyto) pathia, thrombo (cyto) asthenia.

 Занадто велика кількість синонімічних термінів для одного поняття – це небажане явище у науковій мові та сприяє неправильному розумінню. Хоча полісемія, омонімія та синонімія є небажаними явища в медичній термінології, проте їх відносно багато, і жодна галузь медицини не може їх уникнути. Полісемія і синонімія супроводжують розвиток кожної нової галузі медицини. У той час як омоніми зустрічаються досить рідко в рамках однієї галузі, синоніми кількісно розширюють словниковий запас. Синоніми визначаються як слова з однаковими або дуже близькими значеннями. Синонімія тісно пов'язана з кальками (слова, перекладені з інших мов).

 Синонімія може проявлятися на декількох рівнях. Поряд з міжнародним грецьким / латинським терміном, розвинувся його синонім, утворений з іноземних (грецьких / латинських) елементів, наприклад, erythrocyte – normocyte; neutrophil – polymorphonuclear leuco-cyte; antihaemophylic factor A – coagulation factor; asiderotic anaemia – sideropenic anaemia; haematopoiesis – sanguinification і т.д.. Такі синоніми виникають через різну мотивацію утворення індивідуальних термінів. Для прикладу, в терміні erythrocyte підкреслюється червоний колір. У його синонімі normocyte підкреслюється нормальний розвиток клітин. Подібно цьому в терміні neutrophil нейтральний барвник, який використовується при забарвленні лейкоцитів в лабораторіях, став основним мотивуючим елементом у розвитку цього терміна, в той час як в його синонімі polymorphonuclear leucocyte головну роль відігравала кількість ядер різної форми, які містила в собі біла клітина.

 Міжнародні грецькі / латинські терміни перекладено англійською, наприклад, erythrocyte – red blood cell (RBC); leukocyte – white blood cell (WBC); thrombocyte – blood platelet; monocyte – mononuclear cell; haematopoiesis – blood cell production; coagulation – blood clotting; haemolysis – blood destruction; haemostasis – arrest of bleeding. Переклади (кальки) грецьких / латинських термінів англійською мають різні стилістичні значення. У той час як міжнародні терміни erythrocytes, leukocytes, thrombocytes і coagulation слугують фахівцям, їх англійські еквіваленти red blood cells, white blood cells, blood platelets і blood clotting використовуються в статтях чи промовах, націлених на звичайного читача або слухача.

 Іноді разом з запозиченим терміном, виходить кілька варіантів перекладу, і вони взаємно утворюють синонімічних зв’язок, наприклад, erythrocyte – red (blood) cell – red (blood) corpuscle; phagocyte – phagocytic cell – defensive cell або розмовний зворот scavenger cell (фагоцит); haematostasia – control of haemorrhage – control of bleeding – prevention of blood loss. Подібний синонімічний зв’язок існує між такими термінами: Hodgkin's disease – Hodgkin's granuloma – Hodgkin's sarcoma; myeloproliferative syndrome – myeloproliferative disease і myeloproliferative disorder.

 У минулому медична термінологія часто запозичувала медичні терміни з латини, проте, в даний час цей процес словотворення досить малопродуктивний. Запозичення з інших мов характерне для сучасного періоду. Велика кількість англійських наукових слів увійшли в обіг з французької мови.

 За даними різних джерел, близько 30% всіх англійських слів мають французьке походження. Серед медичних термінів можна виділити наступні слова: bowel (кишківник), cartilage (хрящ), cramp (спазм), curette (кюретка), degeneration (переродження), deglutition (ковтання), delivery (пологи), denture (зубний протез), diarrhoea (діарея), diphtheria (дифтерія), disease (хвороба), dislocation (зміщення), malaise (нездужання) і т.д.. Інші 29% слів латинського походження (femur – стегнова кістка, humerus – плечова кістка, occiput – потилиця, mandible – нижня щелепа, puncture – прокол, pulp – пульпа), 26% слів німецького походження – звичайні слова щоденного вжитку (hand, finger, nose, arm, chin, wrist, foot, head, hip, hair), близько 6% грецького походження (bregma – тім'я, chorion – хоріон, diabetes – діабет, emphysema – емфізема, myopia – короткозорість, ophthalmia – офтальмія, pneumonia – запалення легень, stigma – стигмати, trauma – травма) і близько 6% взяті з інших мов, а 4% – похідні власних імен. У той час як запозичені слова є лексичними запозиченнями, кальки – це запозичення з інших мов з дослівним перекладом.

 До особливостей медичного перекладу належать:

• Уживання в текстах медичної тематики англійської мови та міжнародної греко-латинської термінології;
• Великий обсяг нових термінів та слів, так як медицина не стоїть на місці та досягає успіху у нових відкриттях та технологіях;
• Передача іноземних скорочень еквівалентними українськими скороченнями. Для прикладу, українська абревіатура СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) англійською виглядає як AIDS (Acquired Immune Deficiency Syndrome);
• Розшифрування абревіатур в медичних текстах, довідках, висновках та інших документах викликає складнощі при перекладі з європейських мов. Наприклад, абревіатуру OD офтальмологи можуть розшифрувати як «пацієнт з передозуванням ліками», «професійна хвороба» або «праве око»;
• Лікарський почерк – одна з найголовніших особливостей перекладу медичних текстів. Особливо це стосується результатів аналізів, історій хвороб тощо. У таких випадках перекладачі часто вдаються до використання пошуку в електронних словниках за маскою. Це можливість підібрати слово, якщо відомі лише його корінь або закінчення. Але такий спосіб не завжди дає точний результат;
• Складнощі термінологічної та лінгвістичної природи є ще однією особливістю медичного перекладу. Терміни в медицині можуть мати абсолютно різне значення у різних мовах.

 Деякі медичні терміни, що мають однакове походження і на перший погляд за формою не відрізняються, у різних мовах і навіть контекстах набувають різного значення, які можуть відрізнятися більшою чи меншою мірою. У таких випадках перекладач повинен зрозуміти підступність перекладу і заручитися підтримкою лікарів або спеціалізованих літературних джерел. Іншими словами, без глибоких медичних знань до неможливості складно зробити абсолютно еквівалентний переклад.

 Хоча утворення термінів може здаватися формальним і нецікавим для багатьох людей, окрім точних, прагматичних, структурних форм словотворення існує також безліч проміжних способів утворення термінів, які приховують цілу історію у своїх назвах. Іноді перекладач може стикнутися з проблемою, коли намагається зібрати, вивчити, узагальнити терміни, проте обговорення походження термінів з медиками дає йому більш глибоке розуміння історії медицини і у нього з’являється можливість поглянути на певні терміни з різних точок зору. Інше важливе питання полягає в тому, що у застосуванні медицини на практиці ми повинні бути абсолютно і беззастережно впевнені у значенні термінів, які ми використовуємо. Аналіз важливих медичних термінів змушує нас замислитися про їх точне значення і бути в курсі будь-якої можливої двозначності. Медичні терміни дуже схожі на окремі пазли. Вони побудовані з невеликих шматочків, які роблять кожне слово унікальним, але ці шматки можуть також бути використані іншими словами в різних комбінаціях.

 

Використані джерела:

1. Chabner, D. E. The Language of Medicine. - New York: W. B. Saunders Company, 1996.

2. Druganova B. English Medical terminology - different ways of forming medical terms // JAHR. -2013. Vol. 4., № 7. - P. 55-69.