Матіяш Валентина Василівна
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
м.Тернопіль
Анотація. У статті визначено дефіцію педагогічно-краєзнавча компетенція, подані основні педагогічні умови, що забезпечують ефективність зазначеної компетенції, охарактеризовано його змістовий аспект.
Ключові слова: педагогічно-краєзнавча підготовка, педагогічно-краєзнавча компетенція
Притаманні сучасному розвитку динамізм, нарощування культурного потенціалу, інтелектуалізація, швидка зміна техніки і технологій – усе це становить принципово нові вимоги до підготовки педагогічних кадрів. Основними характеристиками майбутнього вчителя мають стати професіоналізм, компетентність, самоорганізація, креативність, новаторство. Цілком логічно, що професійна компетентність є провідним показником готовності до професійної діяльності, до підготовки майбутнього педагогічного працівника.
Використовуючи усталені у педагогічній науці підходи (М. Головань, О. Дубасенюк, І.Зимня,А.Хуторський) до тлумачення феномену педагогічна компетентність ми дійшли висновку, що педагогічно-краєзнавча компетентність як інтегративна якість, сформована в систему педагогічно-краєзнавчих знань та умінь організації освітнього процесу у початковій школі через використання місцевого педагогічного матеріалу).
Спробуємо розглянути педагогічно-краєзнавчу компетентність фахівця крізь призму відомих у науці підходів.
Треба зазначити, що аналіз наукових публікацій дає змогу виділити такі напрями вивчення цього питання: дослідження педагогічних умов, шляхів, засобів формування творчої позиції педагога; використання активних методів навчання у підготовці майбутніх фахівців (О. Балаєв, Л. Кондрашова, А. Смолкін, П. Щербань); формування у майбутніх учителів професійно-значущих умінь (Н. Амеліна, В. Докучаева, Л. Заремба); підготовка майбутніх фахівців до краєзнавчої роботи (Т. Міщенко, Є. Павленко, В. Романенко).
Однак поза увагою науковців залишається з’ясування умов формування педагогічно-краєзнавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів, що є метою нашого дослідження.
Завдання статті вбачаємо в уточненні поняття «педагогічна умова», розробці низки основних положень педагогічно-краєзнавчої компетенції фахівця та визначення її змістової характеристики.
Поняття «дидактична умова» в педагогічній літературі трактують як обставину процесу навчання, яка є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання і застосування елементів змісту, методів, прийомів, а також організаційних форм навчання для досягнення певної дидактичної мети.
О. Федорова вважає, що педагогічною умовою називається сукупність об’єктивних можливостей, змісту навчання, методів, організаційних форм, які забезпечують успішність розв’язання поставленого завдання [3].
У ході дослідження ми визначили дидактичні умови функціонування розробленої системи педагогічно-краєзнавчої компетенції майбутніх фахівців.
Розкриємо їх суть і конкретизуємо зміст.
- Професійна педагогічно-краєзнавча спрямованість навчання студентів. Формування педагога нового типу, вдумливого, ініціативного, активного, самокритичного буде успішним, якщо майбутній фахівець уже за час навчання у вищому педагогічному закладі буде поставлений в умови, що наближені до діяльності вчителя. Залучення студентів з перших днів навчання в систему відносин, що постійно розширюються, які не тільки розкрили б специфіку педагогічної праці, але поглиблювало б педагогічно-краєзнавчими знаннями, уміннями, навичками.
- Стимулювання пізнавальної діяльності студентів. Гнучке використання засобів, методів, прийомів, що сприяють активності мислення студентів, постійному творчому пошуку, оновленню ідей призведе до більш глибокого продуктивного засвоєння проблем педагогічного краєзнавства.
- Упровадження активних педагогічних технологій у навчально-виховний процес, що забезпечується використанням у циклі педагогічних дисциплін моделювання, проблемних ситуацій, різноманітних дискусій, ділових ігор, завдань творчого та навчально-дослідницького характеру. Це дасть змогу залучити студентів до активної педагогічно-краєзнавчої діяльності. Активні форми і результативні методи навчання сприяють удосконаленню знань, умінь і навичок студентів. Треба підкреслити, що в оновленні технологій навчально-виховного процесу передбачено перехід позиції студента з об’єкта в суб'єкт навчальної діяльності. Навчальні завдання мали творчий, дослідницький характер, особистісну спрямованість та моделювали різні аспекти педагогічного краєзнавства. Організоване таким чином навчання у вищій педагогічній школі сприятиме успішній підготовці до майбутньої педагогічно-краєзнавчої діяльності.
- Морально-психологічна атмосфера в студентському колективі, що сприяє невимушеному, вільному спілкуванню між студентами, винесенню особистісної зацікавленості в педагогічно-краєзнавчу діяльність. Крім того, як доведено дослідниками (Ф. Гоноблін, М. Кузьміна), важливого значення в організації навчально-виховного процесу набуває особистісний аспект. Це дає підстави стверджувати, що підготовка майбутнього фахівця безпосередньо залежить від професійної культури викладача вищої педагогічної школи. Моральне обличчя педагога, його професійна майстерність, уміння підібрати правильний стиль спілкування, емоційно регулювати поведінку, володіння почуттям нового, широкою науковою ерудицією, розуміння проблеми сучасної школи є вирішальними в активізації навчальної діяльності майбутніх учителів.
«Професійна культура спілкування викладача — це соціально значущий показник його діяльності, уміння здійснювати свої взаємовідносини зі студентами, іншими людьми, здатність і вміння сприймати, розуміти, засвоювати зміст думки, почуттів, намагань у процесі розв’язання передбачених педагогічною технологією конкретних завдань у підготовці фахівців» [4; 157].
Визначені дидактичні умови дають змогу конкретизувати змістовий аспект дослідно-експериментальної системи, який схематично подано в табл. 1.
Таблиця 1.
Змістова характеристика педагогічно-краєзнавчої підготовки майбутніх фахівців
|
Освітній рівень |
Курс навчання |
Домінантні види і форми діяльності студентів |
|
|
Аудиторна |
Позааудиторна |
||
|
Бакалавр |
1 |
Репродуктивно-пошукова робота в процесі підготовки рефератів, тематичних виступів, анотацій.рецензій на педагогічні джерела в курсі дисциплін педагогічного циклу(«Вступ до спеціальності», «Загальні основи педагогіки», «Історія педагогіки», «Теорія виховання». |
Екскурсія в краєзнавчий та педагогічний музеї. Збір студентами матеріалів з тем педагогічного краєзнавства, починаючи із першого курсу до закінчення навчання у вищому педагогічному закладі. Завдання для самостійного опрацювання. |
|
2 |
Пошукова та репродуктивно-творча робота в межах курсу дисциплін педагогічного циклу (Розділ «Дидактика»). |
Зустрічі з видатними педагогами краю. Підготовка доповідей на науково-практичну конференцію студентів. Знайомство з педагогічними надбаннями краю, підготовка доповідей дослідницького характеру в гуртку з педагогічного краєзнавства. |
|
|
3 |
Дослідницька та репродуктивно-творча робота в межах дисциплін педагогічного циклу (зокрема, курсу «Педагогічна майстерність). Написання курсових робіт з педагогіки на матеріалах педагогічного краєзнавства. Добір матеріалу та проведення студентами заходів з використанням педагогічно-краєзнавчих матеріалів. |
Підготовка повідомлень на науково-практичну конференцію. Участь у засіданні гуртка з педагогічного краєзнавства, підготовка виступів, оформлення стендів, альбомів, газет. Участь у читацьких конференціях. |
|
|
Магістр |
4 |
Дослідницька, творчо-репродуктивна робота в процесі проходження педагогічної практики. Добір матеріалу та проведення студентами уроків із застосуванням педагогічного краєзнавства. Участь студентів у спецкурсі з педагогічного краєзнавства. Проведення студентами уроків на педагогічній практиці. Написання дипломної роботи на матеріалах педагогічного краєзнавства. |
Підготовка наукових робіт на науково-практичну конференцію в університеті. Участь у виїзних заняттях з педагогічного краєзнавства. Участь у роботі музею освіти та педагогіки. Підготовка доповідей на засіданні гуртка. Бесіди-зустрічі з вчителями- майстрами. Виступ на методичному об’єднанні. |
|
Магістр |
5 |
Написання магістерської роботи з проблем педагогічного краєзнавства. |
|
Експериментальні дані нашого дослідження засвідчили ефективність розробленої стратегії педагогічно-краєзнавчої компетенції майбутніх учителів початкових класів. Так, 23,4 % респондентів одержали базу для переходу на високий рівень сформованості готовності до педагогічно-краєзнавчої діяльності. При цьому на 48,2 % збільшилася кількість тих респондентів, які досягнули рівня «вищий середнього».
Висновки. Сукупність запропонованих дидактичних умов, на наш погляд, є необхідною і достатньою, оскільки виділена з урахуванням сутності та особливостей педагогічно-краєзнавчої компетенції майбутніх фахівців.
Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо у розгляді педагогічно-краєзнавчих, дослідницьких умінь майбутніх учнів як структурного компоненту їх професіональної компетентності.
Література
1. Головань М.С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду/М.С.Головань// Вища освіта України. –2002. – № 3. – С.23-30.
2. Дубасенюк О.А. особености профессионального становления учителя в контексте компетентносного подхода /о.А.дубасенюк// Вектор науки. Серияпедагогика, психология.,2010. – № 2(2). – С.38-42.
3. Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися. – М.: Прометей, 1990. – 150 с.
4. Міщенко Т.М. педагогічні основи підготовки майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи в сільській школі / Т.М. Міщенко. – Дис…канд.пед.наук. – Черкаси,2001. – 222с.
5. Роль педагогического краеведения в профессиональной подготовке учителя. – Алма-Ата, Мектеп, 1986, –128 с.
6. Федорова О.Ф. Деякі проблеми активізації учнів у процесі теоретичного і виробничого навчання./ О.Ф.Федорова. – К. Вища школа, 1980. – 302 с.
7. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. –K.: «Магістр – S». 1998. –200 с.
Відомості про автора
Матіяш Валентина Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічки і методики початкової та дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Телефон 097 76 18 483
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
