Іваненко Надія Валентинівна

Місто Ірпінь

Викладач математики ІІ категорії

Ірпінський економічний коледж

 Анотація. У статті розглянуто актуальність застосування творчих здобутків педагогів-новаторів на заняттях з математики.

 Ключові слова: гуманізм, система оцінювання знань, процес навчання.

 Зміст наукової роботи. Сьогодні у студентів та педагогів технікумів, коледжів є першочергове завдання: створення сприятливих умов для продуктивної взаємодії викладача та студента на заняттях з математики.

 Аналіз попередніх досліджень свідчить, що застосування творчих здобутків педагогів-новаторів Ш.О. Амонашвілі та В.О. Сухомлинського вивчали як українські, так і зарубіжні науковці М. В. Антонець, І.Д.Бех, А.М. Богуш, Л.Г. Бондар, І.А. Зязюн, О..Я.Савченко, М.І. Сметанський та В.Г.Кузь, В.Б. Борисовський, , М.І.Мухін, В.І.Риндак, С.Л. Соловейчик. Проте залишається відкритим питання щодо застосування цих ідей у закладах вищої освіти.

 Однією з особливостей процесу навчання в закладах вищої освіти є те, що при однакових умовах навчання результати студентів будуть різними. Це пов'язано в першу чергу з тим, що діти мають різних рівень знань, звикли працювати з певними педагогами чи, навпаки, почали переносити нелюбов до свого вчителя і на сам предмет. Складність полягає і в тому, що студенти потрапили в нове для них оточення, деякі знаходяться далеко від рідних, мають самостійно вирішувати побутові питання. 

 На відміну від гуманітарних дисциплін, де у викладача є можливість почути особисту думку студента, його ставлення до певних подій , на заняттях з математики такої можливості немає. А на думку В.О. Сухомлинського, успіхи в навчання починаються з турботи про те, яке самопочуття дитини. Так, на заняттях у кожній групі можна побачити невпевненого студента, якого недооцінюють інші. Та завданням справжнього педагога є навчання кожного студента, не залежно від його соціального становища. На думку Ш.О. Амонашвілі, педагог повинен пишатися слабкими учнями, яких він зробив сильними. 

 Сухомлинський був переконаний, що немає жодного нормального учня нездібного, бездарного. Кожний розвивається власними своєрідними шляхами, кожний розумний і талановитий по-своєму. Гуманізм у педагогіці він вбачав у тому, щоб дитина, якій не під силу те, що легко дається більшості, не почувалася неповноцінною. Так, якщо студент і зробив помилку при розв’язуванні задачі, потрібно, виправляючи її, не образити його. 

 Ш. О. Амонашвілі пише, що «Знання без серця не окрилюють людину, а обтяжують. Знання, які не пройшли через Серце, стають злими; без добрих знань і помислів вони руйнують і вмертвляють все довкола»[1, С.6]. 

 Важливою є і підтримка, віра в успіх та похвала. В.О.Сухомлинський вважав, що  " Слово— найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне— приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…"[2, с. 37].

 Застосовувати творчі здобутки Ш. О. Амонашвілі та В.О. Сухомлинського можна і на заняттях з математики, оскільки: "Своєчасне одержання вчителем інформації про розумову працю кожного учня залежить від того, наскільки правильно дібрано завдання для застосування знань, наскільки враховано індивідуальні сили й здібності і особливо самостійність, індивідуальний характер розумової праці"[4, с. 275]. Тож потрібно підбирати завдання за різним рівнем складності, щоб кожен студент міг розв’язати те, що по силах йому та повірив у свої сили. Особливо важливо це для першокурсників. Не слід їм відразу ставити незадовільні оцінки, краще запропонувати різнорівневі завдання, тести. Можна запропонувати і роботу в групах, парах. 

 На думку Амонашвілі, навчатися із захопленням і бажанням дитина буде лише в тому разі, якщо вчитель залучає її до різноманітної діяльності, в якій дитина сама здобуває знання, спостерігаючи, досліджуючи, роблячи висновки, вільно висловлюючи свої думки і враження. Така навчальна праця потребує зусиль, напруження всіх внутрішніх сил, а тому доставляє радість і задоволення. 

 Відтак, педагогічний процес повинен постійно стимулювати і заохочувати самостійну навчально-пізнавальну діяльність усіх і кожного, спонукати дітей до співтворчості, співробітництва з учителем.

 На думку В.О.Сухомлинського, один із головних недоліків існуючої системи оцінювання знань полягає в тому, що оцінка завжди відображає результат праці (фактичні знання) і далеко не завжди - процес виконання, тобто зусилля, які приклала дитина, старанність. Він вважав несправедливим оцінювати тільки кінцевий результат навчання, ігноруючи ступінь ретельності підготовки. Адже не в усіх учнів, студентів однакові здібності. Один може відразу зрозуміти, як потрібно розв’язувати задачу, а іншому потрібен час подумати. Якщо оцінюється тільки результат навчання, то відтак недооцінюються зусилля слабких учнів, що зменшує їхню віру у свої сили. А в процесі створення позитивного ставлення до вивчення математики важливими є успіх та похвала. Успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих результатів, похвала підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для нового успіху. Дуже важливо підходити індивідуально, порівнюючи нинішній рівень учня чи студента з його попереднім рівнем, і вказувати на індивідуальний розвиток дитини.

 Незадоволені існуючими способами перевірки та оцінки знань і навичок, побудованих на них, деякі психологи та педагоги. Доцільно розмежувати, хоча й умовно, два набори показників і критеріїв для рівня підготовки та розвитку студентів: індикатори, що характеризують основні досягнення у навчальній діяльності, та показники, що характеризують особисті зміни в результаті навчальної діяльності. 

 Безумовно, це не означає, що оцінка знань завжди має залежати від того, скільки зусиль учень чи студент доклав. Необхідно заохотити його до вивчення предмета та отримання нових знань. Доречним буде проведення факультативних занять, де можна разом з викладачем створювати власні проекти, проводити круглі столи та конференції.

 На заняттях з математики потрібно створювати умови, які б стимулювали до пошуку нових розв’язків завдань, розвитку самостійного мислення.

 В.О.Сухомлинський радив:" Учити так, щоб знання добувалися за допомогою уже інших знань…Добувати знання - це означає відкривати істину, відповідати на запитання"[ 3, с.454].

 Заняття з математики потрібно починати з того, що вже знають студенти. Задаючи питання, допомогти пригадати попередній матеріал та виділити певні твердження, попередні задачі, підвести до висування нових ідей, щоб вирішити певне завдання. 

 За допомогою цих методів можна студентів навчити виводити ряд формул з тригонометрії, геометрії. Вони отримають не лише потрібну інформацію, а і методи міркування, які допомогли отримати результат та допоможуть у майбутньому в професійній діяльності. 

 Процес навчання має бути двостороннім. Важливо організувати його так, щоб він йшов у двох напрямках: від викладача до студента і від студента до викладача. Управління процесом базується насамперед на зворотному зв'язку інформації, що надходить від студентів. Чим освіченіші є сторони, тим кращим буде освітній ефект.

 Ідеї великого вчителя випереджали час, хоча йому приходилося враховувати ідеологічні керівні установки. Проте в незалежній Україні, щоб сформувати творчу та гармонійну особистість, ці поради необхідно впроваджувати в освітній процес. А застосування творчих здобутків В.О.Сухомлинського в закладах вищої освіти на заняттях з математики підвищує якість освіти та готує молодь до професійної діяльності.

Література:

1. Джерело 1. Амонашвілі Ш. Без серця що зрозуміємо/ Амонашвілі Ш. – Хмельницький. – Подільський культурно-просвітительський центр ім.. М.К.Реріха. – 2006. – 66 с.

2. Джерело 2. Куньч З.Й. Українська риторика: історія становлення і розвитку: навч. посіб. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 248 с.

3. Джерело 3.. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5 т. Т.2 Формування комуністичних переконань молодого покоління. Як виховати справжню людину. Сто порад учителеві/В.О.Сухомлинський./ К.: Рад школа,1976.-670 с.

4. Джерело 4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5 т. Т.4 Павлиська середня школа. Розмова з молодим директором школи. /В.О.Сухомлинський./ К.: Рад школа,1976.-6740 с.