Мірзоян Катерина Айківна

Університет митної справи та фінансів

м. Дніпро

 

 Пріоритетним завданням державної політики України, спрямованої на соціально-економічний розвиток суспільства, є переорієнтація на забезпечення високого рівня безпеки у соціальній сфері, що потребує науково обґрунтованої стратегії розвитку із залученням значного фінансування з урахуванням досвіду західних країн. 

 Співвідношення планових та фактичних видатків місцевих бюджетів України представлено на рисунку 1.

 

Рис. 1 Динаміка планових та фактичних видатків місцевих бюджетів України, млрд. грн.

 

 Для визначення пріоритетних напрямів фінансування видатків з місцевих бюджетів проаналізуємо структуру видатків місцевих бюджетів України у 2018 р., яка наведена на рисунку 2.

 

Рис. 2. Структура видатків місцевих бюджетів України, 2018 р. %

 

 Отже, онде із пріоритетних напрямів фінансування видатків місцевих бюджетів України є фінансування соціальної сфери. Водночас в Україні сьогодні соціальна сфера характеризується низьким ступенем задоволення основних життєво необхідних потреб більшості громадян, зростанням соціальної диференціації, погіршенням якості людського потенціалу, що несе в собі серйозну загрозу соціально-економічного розвитку країни [3]. Низька суспільна ефективність функціонування соціальної сфери «зумовлена переважно необґрунтованою монополією бюджетного фінансування, що викривлює цільові настанови діяльності таких установ, фіксує залежність масштабів їх ресурсного забезпечення від штучних бюрократичних оцінок, проте робить їх абсолютно незалежними від оцінки результатів їх функціонування безпосередніми споживачами» [2].

 В сучасних умовах динамічного розвитку соціально-економічної системи України вагоме місце посідає соціальна сфера. Соціальна сфера пов’язана з процесами забезпечення життєдіяльності людини і суспільства, продукує економічні блага для задоволення потреб людини, відповідно, відображає як рівень і якість життя у суспільстві, так і рівень розвитку національної економіки.

 Соціальна сфера як важлива сфера національної економіки України на даному етапі є складною і динамічною системою, у якій відбуваються кількісні і якісні зміни, ця система постійно змінює напрями розвитку і трансформації, проте сьогодні вона характеризується низькою ефективністю функціонування [4].

 З позиції процесуального підходу до соціальної сфери Е.К. Зінь трактує як діяльність стосовно здійснення просторових процесів у суспільстві, впровадження раціональних форм організації життя людей з точки зору умов праці, побуту, відпочинку, розвитку особистості, відновлення життя, відтворення населення. Ця сфера, як зазначає науковець, безпосередньо пов’язана з політикою, економікою, соціологією, демографічними дослідженнями тощо [1].

 Соціальна сфера характеризується важливими ознаками, що визначають сутність, зміст і специфіку її функціонування. З урахуванням цього ми можемо в узагальнюючому вигляді схематично відобразити елементи, що забезпечують її відтворення, функціонування та розвиток, а саме: соціальні послуги та соціальні зв’язки й відносини між суб’єктами, підсистемами та органами управління; потреби, що лежать у центрі цих відносин.

 

Література

1. Карлін М.І. Бюджетна система України: навч. посібник / М.І. Карлін. –К.: Знання, 2008. – 428 с.

2. Міщенко Д.А. Удосконалення механізму управління бюджетними видатками в Україні / Д.А. Міщенко, Л.О. Міщенко // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2017. – №3. – С. 13-16.

3. Міщенко Л.О. Формування і використання коштів місцевих бюджетів України в умовах децентралізації: теорія і практика. / Л.О. Міщенко // Ефективна економіка . - 2018. - №1.

4. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: навч.посібник / Ю.В. Пасічник. – К.: Знання – Прес, 2002. – 495 с.