Шукатка Оксана Василівна
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри фізичного виховання та спорту
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна
Вільха Аскольд Ігорович
студент I-го курсу, фізичного факультету,
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна
Анотація. У статті висвітлено, як впливає гра в шахи на розумову діяльність та успіхи у навчанні студентів-фізиків. Визначено базові навички, які отримує чи вдосконалює студент за допомогою гри в шахи. Установлено, що в ігровій формі необхідні навички засвоюються легко, у студентів покращуються та автоматизуються навички з гнучкості мислення, швидкості прийняття рішень та прорахування варіантів.
Ключові слова: шахи, розумова діяльність, студенти-фізики.
Для успішного та результативного навчання студентів фізичного факультету розуміння фізичного процесу та його математичної моделі є важливим та необхідним вмінням. Добре розвинена пам’ять, розуміння математики та математичних комбінацій дає змогу легко застосовувати знання у практичних задачах. Відомим є той факт, що успішні фізики володіють високим рівнем IQ. Зокрема, за методом оцінки IQ по системі оцінки інтелекту Свенсона-Крейна у А. Ейнштейна рівень IQ оцінювали у 160-200 балів, що є видатним результатом. Подібні результати показували дослідження IQ Ньютона, Паскаля та інших [1, c. 19-20]. За Г. Ґарднером існує кілька базових типів інтелекту (природний, екзистенціальний, логіка-математичний, лінгвістичний, просторовий та інші). Важливим для фізиків є логіко-математичний інтелект. Він вирізняється вмінням логічно вирішувати проблеми, формулюванням та перевіркою гіпотез, сприйняттям певних речей як об’єктів задач і вмінням математично змоделювати та уявити їх [2, с. 26-27]. Розв’язуючи будь-яку задачу фізик шукає оптимальний метод, підхід, намагається сформулювати математичний аналог. Саме тут потрібна логіка, щоб усвідомити, як саме діє той чи інший процес, що варто детально розглянути у певній задачі, які величини потрібно знайти для кінцевого результату. Наступним кроком до розв’язку є виведення кінцевої формули, математичні обрахунки. Тут важливо не схибити у формулах, підбирати зрозумілий варіант, тобто обраховувати можливі варіації. Необхідно вибрати найзручнішу математичну модель і уважно слідкувати за ходом обчислень та виведенням формул. Часто студенти можуть недооцінити математичну складову, проте вона є надзвичайно важливою, і її правильність є однією з головних запорук успішного розв’язання [3, с.195-196]. Ще одна помилка, якої припускаються студенти при розв’язуванні задач – неврахування всіх факторів. Cтудент забуває записати дію всіх сил, не враховує їх протягом розв’язування задачі, або при виборі моделі не враховує деякі побічні фактори при її застосуванні. Наприклад, розглядаючи частинку в електромагнітному полі інколи забувають про дію гравітаційного; коли вибирають шлях інтегрування забувають про перехід до іншої змінної і через це не враховують труднощів, які виникають через використання цього методу. Труднощі, які виникають в процесі розв’язування складних задач змушують здійснювати пошук альтернативних шляхів покращення розгалуженого мислення, зосередженості на всіх варіантах і факторах та вміння оперувати ними. Студенту потрібно вміти мислити так, щоб охоплювати не лише одну складову задачі, а цілу систему розв’язання, вміти звернутись до будь-якої частини задачі, розуміти все що відбувається. Бо коли у розв’язанні виникає помилка, потрібно розуміти на якому етапі вона виникла, і які частини розв’язання потрібно буде підкоригувати. Такі складнощі потребують розвитку згаданих вище розумових здібностей студентів-фізиків, що актуалізує тематику нашого наукового дослідження. Одним з таких шляхів ми вбачаємо у застосуванні гри в шахи.
У багатьох країнах світу існують комплексні програми по навчанню шаховій грі у загальноосвітніх школах. Гра в шахи має безліч позитивних ефектів. Розглянемо деякі з них, зокрема, як гра в шахи впливає на покращення пам’яті та аналітичного мислення. Тренування пам’яті відбувається задовго до початку шахової партії, оскільки гравець повинен знати багато комбінацій. Окрім того це тренування для гнучкого застосування пам’яті, бо лише знаючи комбінацію неможливо здобути перемогу. Коли суперник також знає комбінацію та методи захисту, він підбирає інші способи її використання або інші комбінації. Ми тренуємо вміння вибирати з багатьох варіантів найоптимальніший і найзручніший, а також тренуємо навичку запам’ятовування великої кількості комбінацій. Вдосконалюємо аналітичне мислення (аналіз ситуації і підбір потрібних дії у ній). Варто враховувати, що на кожну дію гравця робить свою відповідь його суперник, така ситуація стимулює підлаштовувати свої комбінації і завжди прораховувати нові варіанти, тобто своєчасно реагувати. Це корисно для фізиків особливо під час експериментів, коли в будь-яку мить щось може піти не по плану, з такими навичками студент зможе швидко і якісно зреагувати. Протягом гри гравець намагається контролювати ситуацію на дошці і будувати варіанти для перемоги. Оскільки він точно не знає яким буде наступний хід, йому потрібно врахувати всі можливі ходи суперника і мати готову реакцію на них. Коли людина багато грає в шахи, вона автоматично прораховує всі можливі комбінації і варіанти гри. Максимально детальне прорахування можливих варіантів і подальшого ходу подій є корисною навичкою, що допомагає студенту підібрати оптимальний варіант розв’язку тої чи іншої задачі або проблеми. Наостанок варто згадати, що постійне врахування ходу суперника і оцінка можливостей його фігур, подальших ризиків дозволяє розвинути навички врахування всіх факторів. Кожний хід суперника несе ризик, варто оцінити чи є в полі його дії потрібні фігури і, можливо, передбачити його дії чи плани, захистити свої фігури, підлаштувати свій план. Це вчить враховувати і реагувати на все що відбувається, не пропускати нічого, щоб не допустити поразки. Студент, що займається шахами буде враховувати всі фактори що діють в задачі.
Таким чином заняття шахами студентів-фізиків є дуже корисною практикою для їх професійної діяльності. Зокрема, ці навички можуть бути застосовані під час розв’язування задач, ефективного формування гіпотез, розвитку своїх припущень та вмілого запису експериментів. Автоматизуючи ці навички студент набуває надзвичайно цінного досвіду розбиратись зі складними проблемами та завданнями в галузі фізики. Крім того, для студента гра в шахи є чудовим способом відпочинку та проведення вільного часу з користю.
Перспективи подальших наукових пошуків вбачаємо у напрямі вдосконалення методик з залученням гри в шахи у навчальний процес та побудову відповідних задач для цільового отримання бажаних навичок.
Література:
1. Петренко, М. М. Розвиток інтелектуального потенціалу студентів : навч. посіб. / М. М. Петренко, Т. С. Корнєєва. – Кропивницький : КОД, 2018. – 272 с.
2. Байсара, Л. І. Множинність прояву видів інтелекту [Текст]: конспект лекцій / Л.І.Байсара. – Д.: РВВ ДНУ, 2010. – 96 с.
3. Гордиєнко Т.П. Деякі загальні методи розв'язування задач з курсу загальної фізики // Збірник наукових праць Кам'я-нець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу. -2005. - Вип. 11. – С. 195–197.
