Кривошеєва Катерина Сергіївна

Житомирський Державний Університет імені Івана Франка

Житомир

 

 У статті розглядається поняття «біблеїзм», його потенційна варіативність, особливості вживання біблеїзмів в медіадискурсі, їх функції, можливі трансформації і умови їх використання в інтернет-просторі. Біблеїзми активізують у свідомості читача процес пізнавання вже відомого, надають висловлюванню особливу експресивність і сприяють оцінці подій, що відбуваються. 

 Ключові слова: біблеїзм, медіадискурс, пареміологічний фонд, прецедентний феномен, прецедентний текст.

 

 В даний час відмінною рисою лінгвістики є її спрямованість на осмислення картини світи людиною. Біблія-зібрання текстів, що є священним для християн, а також невичерпне джерело емпіричного матеріалу для лінгвістичних досліджень. 

 Традиційно, за визначенням О.М. Верещагіна, під біблеїзмами розуміються «стійкі поєднання, вирази і фрази, висхідні за своїм походженням до Біблії, які або запозичені з Біблії або піддалися семантичному впливу біблійних текстів» [2, с. 97]. 

 У наведеному визначенні біблеїзму закладена потенційна варіативність, тобто біблеїзми семантично стійкі і при виникненні лексичних замін значення цілого виразу не змінюється, що дозволяє з'єднати традиційні минулі і теперішні смисли. На думку Н.Б. Мечковської, Біблія є тим «смисловим ядром, силове поле якого породжує нові смисли і нові тексти», якими заповнюється смисловий простір культури [5, с. 148].

 Так як біблеїзми є достатньо впізнаваними, то їх можна віднести до прецедентних мовних феноменів. Поняття прецедентного було запропоновано Ю.Н. Карауловим стосовно тексту. На його думку прецедентний текст має наступні характеристики: 

 1) значущість в пізнавальному і емоційному плані; 

 2) широка популярність тексту і 

 3) впізнаваність тексту при неодноразовому прочитанні [2, с. 117]. 

 Прецедентні тексти носять універсальний характер, оскільки мають країнознавчу, історико-культурну цінність не тільки для певного кола читачів, а й сприяють розширенню фонових знань масового читача. 

 В ході аналізу мовного матеріалу інтернет-простору було відзначено наявність вищезазначених біблійних фраз і виразів. 

 Біблеїзми використовуються в медіадискурсі, тому що вони об'єктивує наступні характеристики мас-медіа: вплив на читача, зв'язок медіатекстів з реальністю і участь у масовій комунікації з метою формування оціночних суджень у адресата. Е.С. Абрамова бачить в останній характеристиці медіадискурсу його регулятивну функцію, закладену в відображенні на громадській думці і свідомості в результаті трансляції соціально значущих змістів і оцінок аудиторії [1, с. 18].

 Необхідно відзначити, що цілі новинних статей інформаційного інтернет-сайту складаються не тільки в повідомленні актуальної новинної інформації адресату, а й у впливі на адресата, що спонукає його до оціночних суджень, які відповідають політиці радіомовної компанії. Повідомлення видається читачеві інформаційного інтернет-сайту у вигляді медіатекстів, що містять прецедентні феномени, інтерпретація яких залежить від читацької обізнаності адресата. Текст масмедійного дискурсу виступає засобом збереження і передачі знань від покоління до покоління, тим самим будучи джерелом інтертекстуальності для читача. Комунікативна компетентність допомагає читачеві інтерпретувати інтертекстуальні включення, декодувати біблеізми в інтернет-просторі. Вона видається важливою в усвідомленні експліцитної і імпліцитної інтертекстуальності, які складають основу розуміння змісту текстового повідомлення. 

 Ефективність використання біблеїзмів в медіадискурсі, на думку Е. Ю. Галлієвої і Р.Р. Зіннатової визначається наступними умовами: - усвідомленість адресантом факту відсилання до певного тексту;

• знайомство адресата з вихідним текстом і його здатність розпізнати відсилання до цього тексту; 
• наявність у адресанта прагматичної пресупозиції [3, с. 240]

 Слідом за Е.В. Падучевою, під прагматичною пресупозицією мається на увазі знання екстралінгвістичних фактів, які стосуються ситуації спілкування, а саме: ситуативні умови, соціально-культурні відносини, в яких сенс пропозиції буде зрозумілий правильно [6, с. 100]. 

 Для декодування змісту повідомлення, слід було б уточнити функції мовних одиниць. З точки зору Р.О. Якобсона, мовна одиниця може виконувати наступні функції [7, с. 198]: 

1. Емотивну (орієнтація на відправника-адресанта, зокрема на передачу його емоцій); 
2. Конативну (орієнтація на адресата, прагнення викликати у нього певний стан); 
3. Поетичну (орієнтація на повідомлення, його форму); 
4. Метамовну (орієнтація на систему мови); 
5. Референтивну (співвідношення предмета з дійсністю); 
6. Фатичну (орієнтація на контакт).

 Біблеїзм, використаний в медіадискурсі, може виконувати емотивну функцію (передача почуттів адресанта): But by continuing the dialogue, these faith leaders are sending a clear message to the communities they serve: that faith without works is dead and that dialogue must always trump conflict ( BBC.com http).

 Спожитий библеизм «faith without works is dead» (Послання Якова 2: 26) складається з лексичної одиниці «faith», що має значення «довіра, віра в Бога» і «works», яка визначається словником Longman як «фізична робота з будівництва доріг, ремонту будівель». Таким чином, автор підкреслює, наскільки це важка робота - бути віруючою людиною і кожен день працювати над собою і намагається донести до читача думку, що до якої б конфесії не належала людина, вона повинна відповідати за свої вчинки і щодня працювати над собою. 

 Він може виконувати і конативну функцію (прагнення викликати у адресата певні почуття): 

 The report, which was funded by the charity Alcohol Research UK, stated: «The Portman Group made unsubstantiated claims that the proposals could" increase the appeal of alcohol to young people by creating a 'mystique' "and thereby" turning alcohol into a 'forbidden fruit'» (BBC.com http). 

 Біблеїзм «Forbidden fruit »(Буття 3: 6) визначається словниками як« що-небудь недозволене, заборонене, часто в плані любовних відносин. В даному контексті автор використовує цей вислів щодо алкоголю, який може стати чимось недосяжним для молодого покоління в зв'язку з підвищенням цін на алкоголь, і саме через це «заборонений плід» буде дуже солодкий. При читанні даного уривка, реципієнт може відчувати різні почуття в залежності від ставлення людини до алкоголю і його громадянської позиції-емоції можуть варіюватися від повного неприйняття до схвалення. 

 Біблеїзм може виконувати референтивну функцію (установка на дійсність) 

 «There is no way that Hosni Mubarak, who is accused of murder and abusing his power, is the same Hosni Mubarak I am about to describe," Mr Deeb told the court. "He is a man with clean hands and a pure heart» (BBC.com http). 

 Вжитий автором біблеїзм «clean hands" (Псалми 23; 4), має сучасне значення «щось зроблене легально і чесно», підсилює позицію автора і описує справжній стан справ. Автор статті намагається довести читачеві невинність Х. Мубарака, якого звинувачували у вбивстві демонстрантів, використовуючи саме цей біблеїзм, маючи на увазі, можливо, що репутація колишнього президента не заплямована і все, що він робив було законним. Реципієнт сприйме дані факти за дійсність, тому як в словах адвоката присутня особлива аргументативність і образність, що впливає на читача і спонукає його до оцінки подій. 

 Включаючи біблеїзми в текст, автор впливає на емоційний стан читача, викликає оціночні судження у адресата, вдаючись до біблійних істин, відомим кожній людині. Біблія є джерелом інтертекстуальності для читача, а біблеїзм служить маркером інтертекстуальності. Прецедентні тексти формують пареміологіческій фонд мови. Даний фонд представлений прислів'ями, біблеїзмами, висловами відомих людей і цитатами з художньої літератури, літературними штампами, добре відомими масовому читачеві. 

Текстуальна варіативність пареміологічних одиниць виражається в лексичних змінах, викликаних авторськими трансформаціями висловлювань відомих діячів, політиків та інших учасників комунікації при взаємодії жанру і теми тексту, його виразності, що виникає в ситуації медіадискурсу, і сприйняття читачем інформації в інтернет просторі.

 Необхідно відзначити, що, зокрема, трансформовані прецедентні вислови надають експресивність текстового повідомлення і найбільшою мірою можуть вплинути на інтерпретацію новин лінгвокультурною спільнотою. Класифікація трансформацій прецедентних висловлювань Д.Б. Гудкова, заснована на структурних змінах, представляється релевантною при розгляді питання мовної варіативності і засобів її вираження в інтернет-просторі. Д.Б. Гудков [4, с. 29] виділяє такі трансформації, як: 

 1) заміщення - замість канонічного слова вставляється інше, що має схожу ритміко-синтаксичне забарвлення; 

 2) усічення - опущення одного або декількох компонентів висловлювання; 

 3) контамінація - злиття двох прецедентних висловлювань. 

 4) додавання - прикріплення до вихідного прецедентного вислову нових компонентів, що несуть в собі основне смислове навантаження всього прецендентного вислову.

 Розглянемо біблеїзм «a wolf in a sheep's clothing» (Євангеліє від Матвія 7:15), в статті на сайті ВВС: 

 «Most of the candidates are just there for their own interests. They are lions in sheep's clothing. If they are elected, we will see their claws» (BBC.com http).

 Образ лева в даному уривку обраний автором невипадково - в християнстві він означав силу, міць, невсипущу пильність, а також пащу рикаючого лева символізувала диявола. Левова пазуриста лапа в даному випадку - символ влади обраних депутатів, відстоювання суто особистих інтересів, призов громадян до пильності, а заголовок «A sheep in wolf's clothing» ставить акцент на нещирість народних обранців. В даному випадку перед нами приклад заміщення зоонімів wolf іншим зоонімом lion відображає ситуацію виборів і створює комічний ефект для впливу на адресата і чітко обгрунтовують відповідь на питання про величезну кількість кандидатів в президенти. 

 Мовна гра - зокрема навмисна підміна автором вищезазначених зоонімів доводить експресивність заголовків і їх вплив на свідомість масового читача.

 2) Приклад усічення біблеїзму «the crumbs which fell from the rich- man'stable» («крихти з панського столу» - Євангеліє від Луки 16:21) був знайдений в наступному уривку: 

 The protests have obviously had an effect because he's had to do something, but what we object to most strongly is this idea of throwing people a crumb from the rich man's table (BBC.com http).

 У даній статті розглядаються одноразові виплати пенсіонерам, що виплачуються державою для покриття податків. Усічення біблеізма полягає в заміні автором дієслова fell дієсловом throw, який вказує читачеві на виділення певної грошової суми, яка сприймається як подачка від влади, крихта (crumb), яка не просто впала, а була кинута людям. Таким використання автором прецендентного вислову відображає авторське ставлення до ситуації, що виникла. 

 3) Контамінація - злиття двох прецедентних висловлювань: «a forbidden fruit» (Буття 3; 6) + «garden of Eden» (Буття 2, 10):

 Mormons do not believe in the idea of original sin - that all human beings are tarnished with sin from birth because Adam and Eve disobeyed God and ate the forbidden fruit in the Garden of Eden (BBC.com http). 

 Даний уривок узятий зі статті про мормонів, їхні звичаї, відношення до гріхів, їх спокутування і прощення. Мормони не дотримуватися точки зору про те, що всі люди грішні, оскільки Адам і Єва не послухалися Бога і скуштували заборонений плід в райському саду. Біблеїзми вжиті автором статті для доказу своєї точки зору при зверненні до першоджерела (Біблії). Таким чином, контамінація біблеїзмів надає висловом особливий символізм, що впливає на читача і спонукає задуматися про буття. 

 4) Додавання - прикріплення до вихідного прецедентному висловом нових компонентів, що несуть в собі основне смислове навантаження всього прецендентного вислову. 

 «That's funny, because in the beginning for me there was a word too, and the word was 'shoe'», says the artist, referring to his graffiti name or tag (BBC.com http). 

 У статті розповідається про голландця Нільса Мольмане, який вважає себе в першу чергу художником. Він всерйоз зацікавився каліграфією в віці 11 років, першим його малюнком був черевик, але він був настільки не схожий, що автор малюнка пояснював, що він намалював. Пізніше він став займатися графіті і свій талант до каліграфії та графіті став використовувати, прикрашаючи стіни церков і каплиць. Прийом, використаний автором статті і мовцем, - додавання елементів «for me» і «and the word was« shoe », що несуть основне смислове навантаження і доповнюють факти біографії художника. Слово «shoe» відносить читача до починанням юного художника, коли його стали називати «Shoe». Додані елементи не змінюють зміст прецедентного висловлювання, а лише підсилюють його емоційне забарвлення, персоналізуючи висловлювання молодого художника. 

 Біблеїзми, виявлені на англійському інформаційному сайті BBC, активізують у свідомості реципієнта процес пізнавання вже відомого, але символічно закодованого сенсу, що надає статтям особливої експресії і емоційного забарвлення, що сприяє оцінці інформації читачем. Лексично трансформовані біблеїзми широко використовуються журналістами для створення комічного або трагічного ефекту і їх сприйняття варіюється в залежності від індивідуальних особливостей реципієнта і його когнітивних уявлень.

 

Список використаної літератури

1. Абрамова Е.С. Массмедийный дискурс: сущность и особенности [Електронний ресурс] / Е.С. Абрамова // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - 2014. - № 12 (42). – Режим доступу: http://www.gramota.net/materials/2/2014/T2-1/2.html 

2. Верещагин Е.М. Библейская стихия русского языка / Е.М. Верещагин // Русская речь. - 1993. - № 1. - С. 90-98.

3. Галиева Э.Ю. Прецедентные тексты в публицистике / Э.Ю. Галиева, Р.Р. Зинна- това // Современная филология: материалы межд. заочн.научн. конф. (Уфа, апрель 2011 г.) - Уфа, 2011. - С. 239-241. 

4. Гудков Д.Б. Прецедентные феномены в языковом сознании и межкультурной коммуникации: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19 / Д.Б. Гудков; МГУ им. М.В. Ломоносова. - М. [б.и.],1999. -42 с. - На правах рукоп. 

5. Мечковская Н.Б. Язык и религия: Пособие для студентов гуманитарных вузов / Н.Б. Мечковская. - М.: Агентство «ФАИР», 1998. - 352 с. 

6. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью / Е.В. Падучева. - М.: Наука, 1985. - 272 с. 8. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика / Р. Якобсон // Структурализм «за» и «против». - М.: Наука, 1975. - С.193-230.

7. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика / Р. Якобсон // Структурализм «за» и «против». - М.: Наука, 1975. - С.193-230.