ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ НОВІТНІМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ

Деталі
Категорія: Двадцять восьма всеукраїнська практично-пiзнавальна iнтернет-конференцiя

Наконечна Галина Мирославівна 

начальник відділу засобів навчання та обладнання 

Інституту модернізації змісту освіти

Київ

 

Крамаренко Ірина Сергіївна

кандидат педагогічних наук

завідувач сектору програмного забезпечення засобів навчання

Інституту модернізації змісту освіти

Київ

 

Оберніхіна Наталія Володимирівна

кандидат хімічних наук, старший викладач

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Київ

 

 Анотація: В статті розглянуті теоретико-методологічні основи формування інноваційного освітнього середовища закладів освіти новітніми засобами навчання та обладнання

 Ключові слова: навчальне середовище, засоби навчання, система засобів навчання

 

 Сучасний рівень науки і техніки формує технологічне та інформаційне середовище, в якому існує людина, впливає на стосунки між людиною і навколишнім природним та соціальним середовищем, визначає рівень можливостей людини на конкретному етапі науково-технічного прогресу. Аналіз стану та тенденцій розвитку соціуму надає можливість прогнозувати подальший розвиток системи освіти, структура, склад і характер діяльності якої мають відповідати соціальним, науковим і технологічним цілям і умовам розвитку суспільства та внутрішнім цілям і потребам самої системи освіти [2]. 

 Загальна мета професійної освіти включає такі основні підцілі: 

  • забезпечення всебічної соціалізації та ефективної адаптації тих, хто навчається, в соціально-економічних умовах суспільства, що розвивається; 
  • формування і розвиток професійно значущих якостей і конкурентоспроможної професійної компетентності; 
  • поглиблення розвитку особистості, перш за все, її почуттєвої сфери, способів продуктивного мисленні та пізнання, вміння вчитися й самовдосконалюватися протягом усього життя, здатності до творчого наукового пошуку щодо вирішення завдань, що постали; 
  • створення і формування цінностей особистісного розвитку, рефлексивно-гуманістичного менталітету майбутнього спеціаліста.

 У зв’язку з цим перед освітою постає нова мета: виховання здобувача освіти, його гармонійний розвиток, збагачення досвіду життєдіяльності на основі загальнолюдських та національних цінностей, формування ключових і предметних компетентностей як бази для успішного навчання протягом усього життя. 

 Це вимагає суттєвих змін та оновлення системи освіти, збалансування співіснування традиційної та інноваційної моделі організації освітнього процесу, поєднання творчого досвіду вчителів/викладачів, досконале володіння класичною методикою із впровадженням новацій: сучасних педагогічних технологій, елементів технологій, варіативних курсів, авторських програм, нестандартних підходів в організації навчання й виховання здобувачів освіти, організації експериментальної роботи, а відтак – створення навчального середовища, адаптованого до сучасних освітніх вимог. 

 На сьогодні в Україні кількість закладів освіти, які мають доступ до нових засобів навчання, вже є достатньою для того, щоб говорити про існування нового типу навчального середовища. На основі комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища, яке виникає на цьому етапі, можна забезпечити учасникам освітнього процесу нові, недоступні на попередньому етапі розвитку технічних засобів навчання, форми подання навчального матеріалу, нові засоби діяльності суб’єктів навчання, засоби, за допомогою яких підтримують новий рівень спілкування і взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу [3].

 Навчальне середовище – це штучно побудована система, структура і складові якої сприяють досягненню цілей освітнього процесу. Структура навчального середовища визначає його внутрішню організацію, взаємозв'язок і взаємозалежність між його елементами. Елементи (об'єкти, складові, елементи - неподільні частки) навчального середовища виступають, з одного боку, як його атрибути чи аспекти розгляду, що визначають змістовну і матеріальну наповненість навчального середовища, а, з іншого боку, як ресурси навчального середовища, що включаються у діяльність учасників освітнього процесу, набуваючи при цьому ознак засобів навчання [1].

 Слід виокремити такі головні аспекти, які впливають на моделювання, формування та розвиток навчального середовища:

  • змістова складова (навчально-наукова, навчально-методична,  навчально-організаційна); 
  • система засобів навчання як сукупність матеріальних об'єктів, що можуть використовуватися учасниками освітнього процесу під час навчання; 
  • технологічна складова, зокрема  інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ); 
  • матеріальна складова (навчальні приміщення, типові і нетипові-спеціалізовані приміщення: шкільні кімнати, кабінети, аудиторії, лабораторії, навчальні  майстерні, спортивні  зали, майданчики  тощо) [2]. 

 Структура змістової складової навчального середовища відбиває упорядкованість цілей створення і використання навчального середовища, їх підпорядкованість загальній меті і навчальним цілям, які реалізуються у відповідних педагогічних системах. Це, в свою чергу, передбачає взаємозалежність всіх складових навчального середовища, зумовлює можливість здійснення в педагогічних системах тільки тих технологій навчання і виховання, тої освітньої діяльності, які можуть бути практично забезпечені необхідним складом системи засобів навчання. 

 Таким чином, важливою складовою навчального середовища є засоби навчання. В освітній діяльності засоби навчання виступають як ресурси здійснення навчальної діяльності, структурно-упорядкована взаємодія яких створює умови для ефективного досягнення цілей навчання і виховання. З метою підвищення ефективності використання засобів навчання в освітньому процесі з множини усіх засобів навчання, що необхідні для досягнення цілей навчання і виховання, утворюються відповідні їх сукупності, в яких забезпечується техніко-технологічна і функціонально-цільова інтеграція. 

 Зазначимо [1], що: окремі засоби навчання, або, просто, засоби навчання (засоби навчальної діяльності) – це матеріальні об'єкти (елементи) навчального середовища, які призначені для використання учасниками навчально-виховного процесу при здійсненні ними окремих навчальних дій. Комплекти засобів навчання - структурно впорядковані сукупності, які призначені для забезпечення навчальної діяльності за однією структурою. Комплекс засобів навчання - структурно упорядкована сукупність засобів навчання, яка призначена для забезпечення навчальної діяльності за декількома структурами. Система засобів навчання - підсистема навчального середовища, склад якої утворюють інтегровані засоби навчання, а структура - визначається множиною навчальних цілей їх використання учасниками освітнього процесу

 Система засобів навчання є пріоритетною у вивченні складової наповнення освітнього середовища сучасними засобами навчання та обладнанням для підвищення ефективності форм і методів організації й проведення освітнього процесу, задоволення інтересів та потреб успішного просування здобувачів освіти індивідуальними освітніми траєкторіями.

 Ну думку В.В. Лапінського, ефективність застосування засобів навчання нового покоління залежить від застосування в процесі їх розробки та визначення місця в освітньому процесі раціональних підходів, узагальнення яких наведено нижче. 

  1. Відповідність дидактичним принципам щодо способів та форм подання навчального матеріалу. 
  2. Забезпечення відкритості (для вчителя/викладача) у доборі та модифікації засобів управління навчальною діяльністю. 
  3. Забезпечення цілеспрямованості навчання, що здійснюється через поінформованість здобувача освіти стосовно локальної та віддаленої мети навчання, способів визначення ним самим ступеня власної наближеності до цієї мети, стимулюванні пізнавальної активності, яка спрямована на досягнення поставленої мети. 
  4. Креативність, яка полягає в тому, що подання навчального матеріалу з використанням засобу навчання має бути спрямоване на формування логічного та системного мислення, творчого підходу й здатності здобувача освіти «творити», самостійно виконувати діяльність, спрямовану на досягнення навчальної мети. 
  5. Когнітивність, яка полягає в тому, що використання засобу навчання забезпечує можливість такого подання навчального матеріалу, яке сприяє стимулюванню розумової активності, спрямованої на доопрацювання, отримання інформації шляхом аналізу змісту «інформаційного кадру» і наступного синтезу. 
  6. Мотивація освітньої діяльності здобувачів освіти, яка пробуджується не лише зацікавленістю в навчанні та усвідомленні необхідності засвоєння знань, а й емоційністю освітнього процесу, що реалізується через інтерактивне навчання. 
  7. Забезпечення індивідуального навчання, що базується на індивідуалізації процесу навчання, та динамічність навчання за рахунок диференційованого підходу.
  8. Забезпечення можливості організації інтерактивного навчання за умов колективної (групової) організаційної форми навчання. 
  9. Наявність контролю на всіх етапах навчання з метою забезпечення індивідуального коригування обсягів поданого навчального матеріалу. 
  10. Забезпечення можливості здійснювати зворотній зв’язок для одержання відомостей щодо зроблених здобувачем освіти помилок і про засоби їх виправлення або уникнення. 
  11. Забезпечення багаторівневої організації роботи з навчальним матеріалом шляхом отримання детальних пояснень та повернення до початку. 
  12. Забезпечення гнучкості навчання шляхом надання можливості здобувачеві самостійно приймати рішення щодо стратегії навчання, обирати час навчання, послідовність, обсяг, швидкість подання навчального матеріалу, використання підказок та допомоги. 
  13.  Забезпечення надійності, цілісності системи та коректності її роботи [4].

 Насамкінець зазначимо, що навіть при бездоганно побудованій системі моделей навчально-виховного процесу (наприклад, методиці навчання, системі оцінювання навчальних досягнень тих, хто навчається [2]), невідповідність ресурсів діяльності педагогічної системи тим, які передбачалися її відповідними моделями, в першу чергу, педагогічної компетентності викладацького складу, ресурсів мотивації діяльності здобувачів освіти, складу, з одного боку, і параметрів систем засобів навчання, призводять до суттєвого зниження ефективності педагогічної системи (освітнього процесу) і, як результат, суттєвого зниження якості освіти, що надається.

 

Література: 

1.  Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 – 2002. Збірник наукових праць до 10  –  річчя  АПН  України / Академія  педагогічних наук України. – Частина – 2. – Харків: «ОВС», 2002. – С. 182-199.

2. Биков В.Ю. Системно-структурні засади забезпечення якості професійної освіти / Сб. наук. праць.- Донецьк: Либідь, 2001. – С.269 –273.

3. Жалдак М.І., Лапінський В.В., Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики // Інформатика. – 2004. – № 42. – С.5-9.

4. Лапінський В.В., Петровський С.С. Застосування технології методу проектів при підготовці і проведенні учнівських олімпіад з інформатики // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2007. – №6. – С.195-199.