Клімішина Ірина Леонідівна

Студентка V курсу

Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки,

Україна, місто Луцьк

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи

Бартків Оксана Степанівна

Україна, місто Луцьк

 Проблема правового виховання громадян України є однією з найактуальніших та перебуває у центрі уваги як провідних науковців, так і молодих дослідників нової генерації. Рівень правового виховання, формування правової свідомості та правової культури – один із важливих критеріїв і передумов побудови демократичної, соціальної, правової держави та громадянського суспільства в Україні. Одним з основних напрямків виховного процесу є напрямок правового виховання учнів. Формування в Україні громадянського суспільства, розбудова суверенної, незалежної, демократичної та правової держави вимагає зміни підходів до виховання молодого громадянина. Сьогодні вже не потрібно доводити, що без цілеспрямованого правового виховання учнів цієї проблеми не розв’язати. Цілком закономірно, що на перше місце в цій роботі виходить проблема формування в молоді високої правової культури, залучення її до свідомої участі в громадському та духовному житті держави.

 Проблему правового розкривали у своїх дослідженнях вчені В. Головченко, П. Неліп, М. Неліп, О. Балинська, О. Скакун, М. Фіцула, О. Зайчук, Н. Оніщенко та інші. Проте, у дослідженнях вчених не закцентовано уваги на особливостях створення виховної ситеми правого виховання.

 Метою статті є розкриття змісту виховної системи правового виховання учнів загальноосвітніх закладів.

 Здійснений аналіз поглядів вчених В. Головченко, П. Неліп, М. Неліп дозволили визначити правове виховання як надання молодим громадянам соціальних, педагогічних, правових послуг не лише педагогічними колективами, а й громадськими та благодійними організаціями, правоохоронними органами, батьками [3, с. 8]. У свою чергу, О. Зайчук, Н. Оніщенко правове виховання трактують як цілеспрямовану, організовану, послідовну, систематичну та системну діяльність з боку держави, її органів, установ та організацій, інших учасників правовиховної діяльності з метою формування у особи належного рівня правової свідомості та правової культури, законослухняності, правомірної поведінки, а також прагнення до соціально-правової активності [4, с. 417]. На думку Т. Коляди правове виховання – це постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури та активної правомірної поведінки. Аналіз поглядів О. Балинської, О. Скакун, М. Фіцули засвідчив, що правове виховання – це складний процес систематичного і цілеспрямованого впливу на індивіда з метою формування і становлення особистості відповідно до тих правових ідеалів, що панують у суспільстві, тобто з метою формування правової свідомості індивіда [1]; правове виховання, як і правова освіта, являє собою процес засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності та правопорядку [5, с. 484].

 На основі поглядів вчених нами правове виховання визначено як системну, цілеспрямовану діяльність соціальних інститутів, метою якої є формування правової свідомості, правових переконань, правової поведінки та правової культури особистості.

 Нам імпонує трирівнева мета правового виховання, запропонована О. Зайчук та Н. Оніщенко [4, с. 419] ( мал.1)

 Мал. 1 Трирівнева мета правового виховання

 Для розкриття особливостей виховної системи правового виховання розглянемо трактування поняття «виховна система». На думку Л. Гречаник, виховна система — це цілісний організм, який виникає у процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб’єкти виховання, їх діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє духовному розвитку і саморозвитку особистості, створенню своєрідного «духу школи» [2, с. 5].

 Тоді, виховну систему правового виховання розуміємо як сукупність взаємоповʼязаних елементів (засобів, форм, методів, технологій, змісту навчальної та позанавчальної діяльності), спрямованих на формування в учнів знань про права та обов’язки людини і держави, правової свідомості, культури, переконань, правомірної поведінки, прищеплення соціально-правової активності.

 Метою виховної системи правового виховання в закладі загальної середньої освіти є формування в учнів правової культури громадянина України, яка поєднує свідоме ставлення особистості до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати їх вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, боротьби з порушниками законів [6, с. 265].

 На наш погляд, мета є діагностично-сформульованою, оскільки можна підібрати інструментарій для визначення рівнів сформованості правової культури школярів (тест «До Міжнародного дня прав людини», «Наскільки добре ви знаєте свої права закріплені у Конституції України?», «Чи знаєш ти право?»; тест-анкета «Права дитини»).

 Мету виховної системи правового виховання реалізовуємо через такі завдання:

• поширення правової інформації; 
• набуття і перетворення правових знань на переконання, виховання поваги до закону;
• виховання правової активності;
• створення змістовного складу правових переконань, установок і поглядів; 
• формування у кожного учня системи знань з питань основ держави і права; 
• розвиток інтересів до цієї галузі знань і зв’язок права з життям; 
• формування поваги до держави, до її конкретних органів; 
• прищеплення навичок правомірної поведінки [4, с. 419].

 Суб’єктами виховної системи правового виховання нами визначено педагогічний колектив, сім’я, позашкільні установи, організації, учительський колектив, правоохоронні органи, друковані та аудіовізуальні ЗМІ тощо. Варто зауважити, що ці інститути самостійно не зможуть повністю реалізувати мету виховної системи правового виховання, для ефективної взаємодії з дитиною вони мають бути у співпраці.

 Для того, щоб досягти мети виховної системи правового виховання, нами запропоновано такі виховні справи: 

• для початкової ланки школи: проведення вікторини «Знай права», кросворди, ребуси на правову тематику, віртуальна «Подорож у країну прав дитини», виховні години «Великі права маленької людини»; 
• для учнів середніх класів : перегляд науково-популярного фільму «Конвенція про права дитини», конкурс на кращий малюнок на тему «Права дитини в малюнках», соціологічне опитування «Діти та молодь про свої права», правознавчий квест «Шляхами прав і обов’язків», тематична виставка юридичної літератури «Шляхами правових знань»;
• для випускних класів: зустрічі з працівниками правоохоронних органів, які можуть відбуватися за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців (екскурсії до відділів міліції), настільна гра «Країна гідності», правова гра «Юридичний футбол», перегляд фільму «Торгівля людьми», тренінг на тему «Закон і ми».

 Мета виховної системи правового виховання спрямована на виховання випускника закладу загальної середньої освіти – всебічно розвинену особистість, наділену високою правовою культурою, сформованою правовою свідомістю, нетерпимістю до правопорушень, знанням права, правомірною поведінкою, правовими переконаннями, соціально-правовою активністю, правовою вихованістю та освіченістю.

 Отже, на основі проведеного аналізу виховну систему правового виховання розглядаємо як сукупність взаємоповʼязаних елементів (засобів, форм, методів, технологій, змісту навчальної та позанавчальної діяльності), спрямованих на формування в учнів знань про права та обов’язки людини і держави, правової свідомості, культури, переконань, правомірної поведінки, прищеплення соціально-правової активності. Кожен з елементів виховної системи містить правовий зміст; передбачає підбір інтерактивних форм та методів; вимагає створення сприятливого середовища задля опитування учнями системою правознавчих компетенцій з метою виховання всебічно розвиненої особистості, наділеної високою правовою культурою, сформованою правовою свідомістю, нетерпимістю до правопорушень, знанням права, правомірною поведінкою, правовими переконаннями, соціально-правовою активністю, правовою вихованістю та освіченістю.

Список використаної літератури:

1. Балинська О.М. Вербально-біхевіористська рефлексія правового виховання // Науковий вісник’2 / О.М. Балинська. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008.

2. Виховні системи навчальних закладів: теорія та практика / Укладач О. Є. Гречаник. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 224 с.

3. Головченко В. Правове виховання учнівської молоді: питання методології та методики / В. Головченко. – К. : Наук. думка, 1993. – 134 с.

4. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. та ін. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 688 с.

5. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. : пер. з рос. / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.

6. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. – К. : Видавничий центр «Академік», 2002. – 528 с.