Вітковська Мар’яна Олегівна

Студентка V курсу

Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Україна, місто Луцьк

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи 

Бартків Оксана Степанівна

Україна, місто Луцьк

 Здоров’я нації – це суспільна цінність, яка має бути забезпечена системою наукових і практичних заходів збереження і зміцнення здоров’я, діяльністю структур, які їх реалізовують та усвідомленою турботою кожного члена суспільства про особисте і громадське здоров’я [2, с. 4]. 

 Здоров’я населення загалом та підростаючих поколінь зокрема, є інтегральним показником соціального благополуччя, важливим складником забезпечення стійкого і стабільного розвитку – бажаної перспективи й мети для кожної країни та світової спільноти.

 Тому, однією з життєво важливих проблем усього людства є питання збереження і зміцнення здоров’я людини. 

 Виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів є одним із пріоритетних завдань закладів загальної середньої освіти [3]. Задля реалізації саме цього завдання зусилля закладів освіти мають спрямовуватися на підготовку фізично й морально здорової особистості випускника. 

 На сьогодні загальнотеоретичні питання формування здорового способу життя розглянуто в роботах Г. Апанасенка, В. Горащука, Є. Бондаревського, О. Дубогай, В. Новосельського, В. Платонова, С. Канішевського, П. Гусака, Н. Зимівець, В. Петровича, М. Співака, В. Оржеховської та ін. 

 Питання здоров’язбережувального навчання стали предметом сучасних досліджень М. Антропової, І. Брехмана, Д. Вороніна, О. Самчук, В. Сержантова, А. Антоновські, О. Васильєва, Л. Куликов, Г. Никифоров, М. Селігман, В. Пахальян, М. Чиксентміхалі та інші.

 Узагальненим для міжнародного спілкування є визначення здоров’я, викладене в преамбулі Статуту ВООЗ 1948 року: «Здоров’я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад» [5, с. 2]. 

 Здоровий спосіб життя – це діяльність, спрямована на формування, збереження і зміцнення здоров'я людини, що є умовою і передумовою розвитку інших аспектів способу життя. [1]. 

 Здоровий спосіб життя передбажає здоров’язбереження й здоров’язміцнення. На основі поглядів М. Співака, О. Ващенка, М. Гончаренка, В. Оржеховської та інших вчених під здоров’язбереженням ми розуміємо процес зміцнення та збереження здоров’я, спрямований на перетворення емоційно-психологічної, фізичної та інтелектуальної сфер людини, утвердження ціннісного ставлення до особистого здоров’я і здоров’я інших, загальне усвідомлення особистої відповідальності людини за власне здоров’я. 

 На думку А. Антоновські, О. Васильєва, Л. Куликова, Г. Никифорова, М. Селігман, В. Пахальян, М. Чиксентміхалі позитивна концепція здоров’я базується на принциповому положенні: кожна людина має величезну кількість здібностей і великий потенціал, потрібно розвивати здібності, підтримувати та зміцнювати внутрішні сили. [2, с. 16].

 Основними принципами формування позитивної мотивації до здорового способу життя є: принцип системності формування здоров’я дитини, природних і спеціальних умов його збереження та зміцнення, спрямованість на всебічний розвиток особистості; та принцип відкритості, що передбачає систематичне поповнення, оновлення та вдосконалення знань про здоровий спосіб життя.

 У контексті нашого дослідженння важливим є обгрунтування виховної системи закладу загальної середньої освіти «Формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя», то варто звернутися до аналізу понять «формування» та «виховна система.

 Формування розглядається як спеціально організований процес, що надає цілеспрямований характер і прискорення становленню особистості, її готовності до успішної життєдіяльності через утворення та розвиток особистих властивостей, оволодіння певним видом діяльності; передбачає створення необхідних і достатніх умов, базується на принципах і реалізується певним способом (способами) для досягнення передбачуваного результату [2, с. 50].

 На думку В. Караковського, Л. Новікової, Н. Селіванової виховна система – це комплекс взаємозв’язаних компонентів, що розвивається в часі і просторі: цілей, заради яких система створюється; спільної діяльності людей, її реалізуючих; самих людей як суб’єктів цієї діяльності; освоєного ними середовища; відносин, що виникають між учасниками діяльності; управління, яке забезпечує життєздатність і розвиток системи [4].

 Резюмуючи вищезазначене, виховну систему формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя будемо розглядати комплекс взаємопов’язаних компонентів (мети, завдань, суб’єктів, відносин між суб’єктами, середовища, створюваного суб’єктами, управління й самоуправління системою), реалізація яких в сприятливому, позитивно-емоційному середовищі забезпечуватиме поступове й планомірне усвідомлення школярами цінності здоров’я як найвищої життєвої цінності й необхідності вести здоровий спосіб життя.

 Проаналізуємо змодельовану нами виховну систему формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Метою виховної системи нами визначено формування системи компетенцій про здоров’я, здоровий спосіб життя, здоров’язбереження та здоров’язміцнення, їх засоби. Очікуваний результат – сформований здоров’збережувально – компетентний випускник закладу загальної середньої освіти як фізично, психічно, емоційно здорова особистість – активна, цілеспрямована, самостійна, вмотивована на здоровий спосіб життя, емоційно – вольова та ініціативна. 

 Для реалізації мети, нами визначені такі завдання:

• формування компетенцій здорового способу життя;
• сприяння створенню емоційно, психічного здорового середовища в закладах загальної середньої освіти;
• удосконалення фізичного виховання учнів у рамках інтеграційної діяльності загальноосвітньої школи; формування готовності педагогічних працівників до розвитку позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя;
• упровадження інноваційно- інтерактивних форм, методів, засобів здоровозбереження учнів.

 Суб’єктами змодельованої нами виховної системи формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя є: педагогічний, учнівський та батьківський колективи. 

 Оскільки мета виховної системи нами діагностично сформульована, нами підібрано діагностичний інструментарій задля перевірки сформованості в учнів позитивної мотивації на здоровий спосоіб життя: авторський опитувальинк для визначення рівня соціальної активності підлітків, тест «Оцінка рівня цілеспрямованості та самостійності», тест - опитувальник «Мотивації досягнення» (А. Меграбяна), тест-опитувальник А. В. Звєрькова і Е. В. Ейдмана, тест для визначення здатності до організаторської діяльності, ініціатичності Туріщевої Л.В. Також, задля визначення ставлення школярів до негативних явищ, використано авторську анкету вивчення схильності особистості до шкідливих звичок.

 Реалізуючи виховну систему формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя нами було використано такі форми роботи:

• для учнів початкової школи: змагання «Спартакіада за здоровий спосіб життя», колективна творча справа «Азбука здоров’я», та ін.;
• для учнів середньої школи – тренінг «Здоров’я – цінність нашого життя», відеолекція на тему «Життя і здоров’я людини» та ін.;
• для учнів старшої школи – - зустріч - бесіда «Ми за здоровий спосіб життя», комплексна програма «Формування навичок здорового способу життя» та ін.

 Кожна з запланованих нами виховна справа мала на меті інформування школярів про здоров’я, здоровий спосіб життя, фактори, що впливають на формування здоров’я; сприяння усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя; інформування про корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я; стимулювання бажання дбати про власне здоров’я. 

 На нашу думку, застосування різних інтерактивних форм та методів формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя роботи дасть можливість створити найсприятливіші умови для забезпечення ефективної роботи з учнями різного віку, розвиваючи в них навички свідомого вибору здорового стилю життя, перебудувати і змінити негативні форми поведінки, підтримати, посилити позитивні моральні спонуки, активізувати їх прояви чи загальмувати негативні мотиви. 

 Тому, усі виховні справи потрібно реалізовувати таким чином, щоб теоретичні знання закріплювалися через практичні вправи. Завдяки використанню інтерактивних технологій більш ефективно формуються компетентності, які сприяють здоровому способу життя учня. 

 Основною метою діяльності усіх суб’єктів виховної системи формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб є створення умов для збереження та зміцнення здоров’я учнів, формування прагнення бути здоровим, усвідомлення важливості розумного, дбайливого ставлення до власного здоров’я. 

 Отже, виховна система формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя – це комплекс взаємопов’язаних компонентів (сукупність засобів, форм, методів, технологій, змісту навчальної та позанавчальної діяльності), які сприяють усвідомленню учнями здоров’я як найвищої особистісної цінності, формують потребу дбати про власне здоров’я та здоров’я інших шляхом дотримання правил здорового способу життя. 

 «Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров’я — це найважливіша справа вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світосприймання, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили». Ці слова видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського стали девізом нашої роботи з формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

Список використаної літератури:

1. Горащук В. Соціально-педагогічний статус валеологічної науки/ В.Горащук // Рідна школа. – 1998. – № 1. – С. 70-74.

2. Гусак П.М. Відповідальне ставлення до здоров’я: теорія та технології: Монографія / П.М.Гусак, Н.В.Зимівець, В.С.Петрович; [за ред. д-ра педагог. наук, проф. П.М. Гусака].– Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – с. 219 

3. Закон України «Про загальну середню освіту» [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/651-14.

4. Караковский В. Виховання Виховання ... Виховання !: Теорія і практика шкільних виховних систем / В. Караковський, Л. Новікова, Н. Селіванова. – К. : Нова школа., 1996. – с. 135

5. Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоров’я ВООЗ; Статут, Міжнародний документ від 22.07.1946. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_599.