Осичнюк Лілія Михайлівна
кандидат медичних наук, доцент,
Державний заклад «Луганський державний медичний університет»
Україна, м. Рубіжне
Ракова Катерина Володимирівна
асистент,
Державний заклад «Луганський державний медичний університет»
Україна, м. Рубіжне
Лесик Ірина Анатоліївна
асистент,
Державний заклад «Луганський державний медичний університет»
Україна, м. Рубіжне
Анотація: Під терміном «якість життя» розуміють поняття, яке охоплює багато сторін життя людини, рівень задоволення в різних потребах (якість харчування, одягу, спілкування, праця, навчання, дозвілля і т. ін.). В статті представлені результати дослідження якості життя підлітків, що мають захворювання респіраторної системи, в порівнянні із здоровими підлітками. Доведено зниження якості життя хворих дітей, особливо з боку психологічного компоненту здоров’я.
Ключові слова: підлітки, якість життя, гострий бронхіт, гостра пневмонія, бронхіальна астма.
Останнім часом в Україні все більше уваги приділяється вивченню якості життя. Якість життя розглядається не тільки з точки зору соціальних аспектів, але і з урахуванням стану здоров’я населення [3]. Показник якості життя узагальнено відбиває ступінь адаптації людини до хвороби і можливість виконання звичних функцій, що відповідають її соціально-економічному стану [1]. На жаль, в практичній охороні здоров’я, зокрема в педіатричній практиці, лікарі приділяють цьому питанню вкрай мало уваги чи то за браком часу, чи то за необізнаністю, чи то вважаючи недоцільним [2]. Але будь-яке захворювання зачіпає різні сторони життя хворого. В педіатричній практиці однією із розповсюджених патологій є захворювання дихальної системи, як гострі, так і хронічні.
Мета роботи: вивчити якість життя підлітків, хворих на гострі і хронічні захворювання органів дихання.
Матеріали і методи дослідження. Всього були обстежені 87 підлітків віком 12-17 років (хлопчиків 45, 51,7%, дівчаток 42, 48,3%). За наявними захворюваннями на момент обстеження діти розподілились наступним чином: з бронхіальною астмою, період загострення (БА) – 15, 17,2%, гострою пневмонією (ГП) - 17, 19,6%, гострим бронхітом (ГБ) - 22, 25,2%, здорові - 33, 38,0%. Співвідношення кількості хлопчиків і дівчаток в групах було приблизно 1 : 1. Психоемоційний стан підлітків оцінювали за допомогою дитячого опитувальника неврозів (ДОН), якість життя – опитувальника SF-36. Опитувальник SF-36 дозволяє оцінювати фізичний компонент здоров’я і психологічний компонент здоров’я. Фізичний компонент здоров’я включає наступні показники: фізичне функціонування (PF), рольова діяльність (RP), тілесний біль (BP), загальне здоров’я (GH); психологічний компонент здоров’я включає: життєздатність (VT), соціальне функціонування (SF), емоційний стан (RE) і психічне здоров’я (MH).
Результати та їх обговорення. Всі хворі обстежувані мали клініко-лабораторні ознаки відповідних захворювань, здорові діти не мали скарг та клінічних ознак будь-яких захворювань. За результатами ДОН у жодного з підлітків не було проявів депресії. У всіх дітей, крім одного підлітка з БА та майже у половини з ГБ відмічались порушення поведінки, вегетативні розлади і середній рівень астенії; у всіх дітей з БА та у ј з ГП, значно рідше у підлітків з ГБ і здорових (близько 2%) - порушення сну.
За результатами аналізу даних опитувальника SF-36 ми виявили наступне.
Серед здорових дітей практично всі показники були високими, сягали 95-98. Але в окремих випадках відмічався недостатній рівень психологічного компоненту здоров’я, а саме: показник SF дорівнював 89,5±7,4, MH – 91,8±8,2.
Серед хворих дітей зниження показників в тому чи іншому ступені спостерігалось за всіма шкалами. Показник PF був достатньо високим у підлітків з ГБ і дорівнював 93,7±8,1, дещо зниженим при ГП – 85,4±6,3, найнижчим при БА – 64,9±5,7. Показник RP (можливість виконувати повсякденну роботу) був знижений несуттєво і дорівнював при ГБ – 92,4±7,8, ГП – 91,5±7,4, БА – 86,3±8,1. Біль - нехарактерна ознака для даних захворювань і, закономірно, показник BP був достатньо високим у всіх дітей і коливався в межах 94-97. Загальний стан свого здоров’я (GH), не зважаючи на тяжкість перебігу захворювання, хворі оцінили досить високо: при ГБ – 75,8±5,2, при ГП – 70,6±5,7, при БА – 68,8±5,8. Загалом фізичний компонент здоров’я був найвищим у пацієнтів із ГБ (89,7±7,1), далі – хворі із ГП (85,6 ±6,5) та БА (78,5±6,7).
VT у всіх хворих підлітків був суттєво знижений: при ГБ – 63,7±5,6, ГП – 60,7±4,4, БА – 50,4±4,9. Показник SF був зниженим менше: при ГБ – 85,7±6,2, ГП – 78,2±5,8, БА – 69,9±5,3, підлітки залишались соціально активними, із задоволенням спілкувалися з друзями. Не зважаючи на наявність захворювання, емоційний стан хворих був позитивним, про що свідчать показники RE: при ГБ – 79,2±5,0, ГП – 74,1±6,5, БА – 73,2±5,2 та MH: при ГБ –87,9±6,7, ГП – 86,1±5,5, БА – 78,4±5,3. Загалом психологічний компонент здоров’я дорівнював: при ГБ – 79,1±5,9, ГП – 74,8±5,6, БА – 67,9±5,2.
Обидва компоненти здоров’я і фізичний, і психологічний у хворих підлітків в порівнянні із здоровими були нижчими, причому більша різниця відмічалась у відношенні психологічного компоненту. Спостерігається закономірність між порушенням психоемоційного стану (за результатами опитувальника ДОН) підлітків і якістю життя: хворі з більш вираженими порушеннями психоемоційного стану мали менший рівень якості життя.
Висновки. Якість життя підлітків, що хворіють на гострий бронхіт, гостру пневмонію, бронхіальну астму, знижається не критично, в більшому ступені страждає психологічний компонент здоров’я. Вважаємо за доцільне при лікуванні даної категорії хворих використовувати методи психотерапії.
Література:
1. Гурылева М. Э., Визель А. А., Хузиева Л. В. Качество жизни при оценке состояния больных с патологией органов дыхания //Казанский медицинский журнал. - 2002. - Т.83, №4. - С. 294–297.
2. Клименко В.А., Карпушенко Е.В. Якість життя дітей з алергічними захворюваннями // Астма та алергія. – 2014. - № 3. – С. 26-29.
3. Лещенко С.І., Моногарова Н.Є., Поліщук В.В. Показники якості життя у хворих на ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії // Український пульмонологічний журнал. – 2008. - №1. – С. 17-20.
