Гачик Тетяна Віталіївна

Студентка 41 групи КЕФ

Одеський національний економічний університет

Одеса

 У статті досліджуються проблеми регулювання золотовалютних резервів України в умовах євроінтеграції та глобалізації. Розглянуто структуру та динаміку складових золотовалютних резервів України, наведено джерела їх поповнення. Перелічені головні проблеми регулювання золотовалютних резервів України.

 Ключові слова: золотовалютні резерви, Національний банк України, дефіцит платіжного балансу, валютний курс.

 Постановка проблеми. В умовах фінансової глобалізації гарантією стабільності в періоди світових фінансових криз є формування золотовалютних резервів, адекватних масштабам національної економіки і рівню її інтегрованості в процес міжнародного руху капіталу. Важливими проблемами при цьому є визначення ступеня їх забезпеченості та достатності, а також оптимізація структури та ефективне управління ними. Останнє набуває особливої ваги в ситуації нестійкості світової валютної системи та значного впливу на національну економіку ризиків світового масштабу.

 Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам, пов’язаним із експансією глобальних валютних резервів, її причинам та наслідкам, зміні ролі золотовалютних резервів у глобальній економіці присвяченні праці таких вчених-економістів: Ж. Айзенман, Г. Генберг, В.В. Козюк , М. Обстфельд . Вагомий внесок у розробку теоретичних та методологічних основ управління золотовалютними резервами зробили такі вченні: О.В. Дзюблюк , В.С. Стельмах, А.М. Мороз та М.Ф. Пуховкіна, Т.Д. Косова та О.О. Папаіка. Незважаючи на значний обсяг напрацювань у зазначеній сфері, і до тепер не вирішеними до кінця залишаються проблеми, пов’язанні із суттєвим зростанням золотовалютних резервів та їх роллю в забезпеченні глобальної фінансової стабільності. Усе це визначає актуальність обраної теми та спонукає до подальших пошуків.

 Постановка завдання. Метою дослідження є уточнення поняття золотовалютні резерви та їх призначення, дослідження сучасних тенденції у формуванні міжнародних резервів. 

 Виклад основного матеріалу дослідження. Золотовалютні резерви (скор. ЗВР, вони ж — міжнародні валютні резерви, вони ж — офіційні резервні активи) — зовнішні високоліквідні активи, що знаходяться під наглядом держави (Національного банку України та уряду України). Золотовалютні резерви (офіційні резервні активи) розраховуються в доларах США.

 Міжнародні валютні резерви НБУ подаються у вигляді монетарного золота, іноземної валюти та державних цінних паперів, деномінованих в цих валютах; туди можуть також включатися залишки на рахунках в міжнародних організаціях. Резерви можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків і платежів, покриття дефіциту платіжного балансу, стабілізації курсу національної валюти на міжнародних ринках, тощо.

 Слід розрізняти золотовалютні резерви (міжнародні валютні резерви) та золотий запас(золоті резерви) країни. Золоті резерви (золотий запас) — то є лише частина офіційних золотовалютних резервів держави, що подається у вигляді монетарного золота.

 Станом на 31 жовтня 2018 офіційні резервні активи України становили 16737,1 млн. доларів США, при цьому монетарне золото (якщо включати золоті депозити та золото в свопах) — лише 956,6 млн. доларів (5,72% від загального обсягу резервів). Левову ж частку міжнародних резервів України складають активи в конвертованих валютах (цінні папери, валюта і депозити).

 Повністю структуру золотовалютних резервів НБУ за даними МВФ за 2016 – 2018 рр. представлено у таблиці 1. [1]

Таблиця 1

Офіційні міжнародні резерви України за 2016 – 2018 рр. (млн. дол. США) 

 Як видно із даних таблиці 1, за період з 2016 по жовтень 2018 золотовалютні резерви зросли з 15 539,33 млн доларів США до 16 737,12 млн доларів США. Найбільшу питому вагу в структурі резервів займають резерви в іноземній валюті, за вказаний період спостерігається зростання цього активу з 76,54% до 91,62%. В той же час зменшились суттєво спеціальні права запозичення з 17,40% до 2,67%. Рівень монетарного золота залишився практично без змін.

Таблиця 2

 Офіційні міжнародні резерви України з 2009 по 2018 рр. (млн. дол. США) [1] 

 Для того, щоб краще побачити динаміку побудуємо графік. 

 Рис.1. Офіційні міжнародні резерви України з 2009 по 2018 рр. (млн. дол. США)

 З графіку добре видно, що максимально забезпеченою золотовалютними резервами Україна була у 2010 році – 34 576 млн доларів США, але надалі прослідковується негативна тенденція до зменшення обсягу золотовалютних резервів і протягом досліджуваного періоду мінімальної відмітки набули у 2014 році – 7 533 млн доларів США, що пояснюється політичними подіями у країні та черговою кризою, а також за думкою деяких економістів через надмірне використання резервів для підтримання фіксованого валютного курсу. Надалі, з 2014 року спостерігається позитивна динаміка, і станом на 31.10.2018 досягли 16737,1 млн. доларів США. Проте, якщо розглянути джерела поповнення золотовалютних резервів, то стає зрозумілим, що цією позитивною тенденцією ми завдячуємо не економічному розвитку, а траншам від МВФ.

 Перший транш на суму 5 млрд. доларів США було надано у березні 2015 року і спрямовано на нагальні бюджетні потреби та на відновлення золотовалютних резервів Національного банку. Зокрема, надання цього траншу дозволило одразу збільшити резерві вдвічі (з близько 5 до майже 10 млрд. дол. США). 1.7 млрд. дол. США другого траншу, які були перераховані у серпні 2015 року, повністю пішли на поповнення резервів НБУ, що допомогло посилити стабільність на валютному ринку країни.[1]

 Процес управління офіційними золотовалютними резервів ми передбачає виконання таких завдань:

1. забезпечення покриття дефіциту платіжного балансу країни;
2. вплив на обмінний курс національної валюти через девізну політику;
3. вплив на динаміку обсягів грошової маси всередині країни з метою досягнення цінової стабільності як стратегічної цілі монетарного регулювання.[2]

 Реалізація зазначених цілей відображає напрями викорис¬тання офіційних золотовалютних резервів країни через відповідне управління ними центральним банком як важливим елементом валютної політики.

 Використання офіційних золотовалютних резервів для покриття дефіциту платіжного балансу відображає остаточні методи регулювання його сальдо, коли дефіцит за рахунком по¬точних операцій не покривається активним сальдо за рахунком операцій із капіталом і фінансових операцій. За таких обставин використання офіційних валютних резервів центрального банку нарівні з отриманням кредитів від Міжнародного валютного фонду залишається єдиним засобом збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку для задоволення зростаючого попиту за необхідності утримання на н« змінному рівні обмінного курсу національної валюти.

 Реалізація девізної політики центрального банку шляхом проведення валютних інтервенцій на ринку безпосередньо залежить від величини наявних офіційних золотовалютних резервів. Продаж національної валюти і придбання іноземної визначає обсяги зростання офіційних валютних резервів. З іншого боку, купівля центральним банком національної валюти і відповідно продаж іноземних активів визначається величиною вже сформованих валютних резервів. Відтак, можливості реалізації ефективної девізної політики залежать від наявних оптимальних за обсягами, складом і структурою виражених в іноземній валюті резервних активів центрального банку.[2]

 Зміни стану платіжного балансу зумовлюють зміни величини офіційних валютних резервів, що впливає на обсяг грошової бази, а відтак на обсяги грошової маси в обігу. За активного сальдо платіжного балансу, в умовах припливу іноземної валюти на внутрішній ринок і відповідного збільшення обсягів золотовалютних резервів центрального банку величина грошової маси зростає. У свою чергу надмірне зростання обсягу грошової маси загрожує інфляційними процесами і дестабілізацією макроекономічної ситуації в країні, зумовленою надмірною грошовою пропозицією на внутрішньому ринку, виявом чого є так звана "імпортована інфляція", тобто знецінення національної валюти, зумовлене передусім зовнішніми чинниками.

 Дефіцит платіжного балансу і відповідне скорочення золотовалютних резервів у зв'язку з продажем іноземної валюти в обмін на національну призводить до скорочення грошової маси. Це зумовлює загрозу дефляції, а відтак переходу економіки до стагнації і виробничого спаду.[2]

 Висновки та перспекти ви подальших досліджень. Отже, динаміка офіційних золотовалютних резервів, яка тісно пов'язана з масштабами зовнішньоекономічної діяльності й валютного обороту, безпосередньо впливає на стан внутрішнього грошового обігу в країні. Таким чином, офіційні золотовалютні резерви є ключовою ланкою, яка пов'язує обсяги грошової маси і масштаби зовнішньоекономічної діяльності та забезпечує взаємодію між ними, результат якої відображає сальдо платіжного балансу. А відтак валютна політика центрального банку, спрямована на формування й оптимальне управніння офіційними золотовалютними резервами, є необхідним елементом у загальній системі заходів регулятивного впливу на динаміку обмінного курсу, стан платіжного балансу і підтримання макроекономічної рівноваги.

Література

1. Офіційний сайт Міністерства фінансів України – [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua

2. Лупін О.Б. Управління Золотовалютними резервами Національного банку України // автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, Ірпінь, 2002 р. - // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://disser.com.ua/contents/38700.html