Волкова Наталія Вікторівна,
кандидат наук з державного управління,
доцент кафедри економіки та управління національним господарством
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Україна, м. Дніпро
Шинкаренко Альона Віталіївна,
Студентка
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Україна, м. Дніпро
Внаслідок складної економічної ситуації в Україні, значного дефіциту робочих місць на ринку праці продовжується виїзд громадян України до країн близького і далекого зарубіжжя з метою працевлаштування. Сезонне, тимчасове працевлаштування за кордоном в непростих економічних умовах перехідного періоду, на жаль, стало способом виживання для багатьох українських сімей. Українці готові їхати за кордон без знання мови, правових норм, кваліфікації, погоджуючись навіть на нелегальну роботу. Тому проблеми міграції та її негативних наслідків є надзвичайно гострими для України. А перед науковцями стоять задачі по вивченню факторів міграційних настроїв, механізмів управління стосовно формування мотиваційної поведінки, упередження та компенсації негативних соціально-економічних впливів, а також вирішення проблем етнічної самоідентифікації, рідної мови і національної культури.
Головною фундаментальною причиною прагнення молоді до самореалізації за кордоном вважається відсутність економічних альтернатив. При аналізі проблеми міграції практично не звертається уваги на соціальні та психологічні аспекти цього явища. Виникає необхідність наукового аналізу: як на міграційну поведінку людей впливають ті соціальні групи, до складу яких вони входять, референтні групи, на норми яких вони орієнтуються, їх індивідуальні переваги, особистісні характеристики і установки [1].
Значні трансформації в соціальній структурі суспільства, що тривають останні роки, викликали зміну системи цінностей і втрату стійкої соціальної ідентичності у мільйонів людей. Основною визначальною ознаку кризи українського суспільства – «знецінення людини в її культурно-історичному, ментальному образі, сутності, переривання зв'язків поколінь, руйнування етнічних, моральних ідеалів соціального життя, ідеалів культури, релігії, особистості і громадянської етики, політичних ідеалів тощо» [4].
Опосередкованим фактором міграційних настроїв студентської молоді є недостатність фінансування професійної освіти, що відбивається на матеріально-технічній базі навчальних закладів, оплаті праці науково-педагогічного персоналу, стипендіальному забезпеченні, зниженні вимог до результатів навчання, а також відповідно виявляється у зниженні мотивації та інтелектуалізації навчальних зусиль студентів. Окремим фактором стосовно освіти можна виділити організаційний фактор слабкої узгодженості системи професійної освіти із виробництвом.
За даними Світового Банку, Україна втрачає не тільки потенційних різноробочих, але і дипломованих фахівців. Так, за кордоном працюють 3,5% від загальної кількості українців, які мають вищу освіту [4]. Експерти зазначають, що найбільша проблема – це еміграція освічених людей. Так, з 1996 по 2011 роки з України на постійне місце проживання за кордон виїхало 1622 вчених. Найчастіше вчені виїжджали в США, Німеччину і Росію. І це в ситуації, коли кількість вчених-дослідників в Україні з 1991 року по 2013 рік скоротилося втричі. Українські абітурієнти все частіше бажають навчатися за кордоном. Згідно з соціологічними опитуваннями, 41% робітників у віці від 18 до 29 років визнають, що готові виїхати з України заради добре оплачуваної та перспективної роботи [2].
Студентам наших вузів відомо, що їх знання на Заході цінуються набагато дорожче, ніж на Батьківщині. У США, наприклад, аспіранту-фізику платять від 2000 доларів на місяць. За кордоном наші фахівці потрібні університетам, дослідницьким центрам і транснаціональним компаніям, що істотно загострює проблему «витоку мізків».
Важливим фактором міграційних настроїв є ідеалістичне уявлення про інші країни. Так, 11% українців вважають, що в Україні легко домогтися успіху (проти 84,6%, які вважають, що це завдання підвищеної складності), тоді як за кордоном, на думку наших молодих співгромадян, домогтися успіху досить просто (так вважає 51% респондентів, «проти» – 35%) [3].
Не сприяють пом’якшенню міграційних настроїв молоді і нові правила вступу до вишів, їх складні умови та нерівномірність розподілу бюджетних місць, зосередженість їх у столиці України. Вступна компанія для абітурієнта перетворюється у гру в рулетку, коли наявність високих балів не гарантує вступу на бюджетне місце. Порушення справедливості в доступі на навчання в рідній країні та наявність можливості вступу на навчання за кордоном без результатів ЗНО створює відповідну альтернативу вітчизняній вищій освіті.
На практиці працевлаштування студентів – завдання виключно студентів. Досвід свідчить про те, що для вирішення цієї проблеми необхідна тісна взаємодія держави і бізнесу.
Результати дослідження міграційних настроїв студентів Львова [3] є показовими і для студентів із інших міст України, адже молодь – наймобільніша частина суспільства. Згадане дослідження показало, що студенти останнього року навчання більше схильні до трудової міграції: 84,42% – мають бажання мігрувати, що на 4,82% більше, ніж у першокурсників, та 40,64% мають реальну можливість для цього, що на 5,44% більше, ніж у студентів першого курсу.
Студенти першого та п’ятого курсів по-різному відповіли на запитання стосовно свого майбутнього (рис. 1), зокрема, частка тих, хто не визначився щодо країни працевлаштування та тих, хто однозначно бачить своє майбутнє за кордоном, є вищою серед першокурсників, натомість студенти-випускники більше схиляються до того, щоб залишитися в Україні: відповідно 34,43% і 21,27% опитаних відповіли, що вони залишаються і можливо залишаються в Україні.
Рис. 1. Розподіл респондентів щодо бачення їхнього майбутнього відносно курсу навчання [3].
Слід підкреслити, що студенти, які навчаються на комерційній основі, більш схильні до виїзду за кордон, ніж ті, хто навчаються на бюджетній основі: 11,82% проти 5,63% відповідно [3].
На жаль, ми змушені визнати, що на сьогодні Україна є донором робочої сили для країн Європи, що має значні негативні наслідки як для держави в цілому, так і для особистості. Небезпека полягає в тому, що тривалі, повторювані поїздки істотно підвищують ризик еміграції, тобто незворотної втрати трудового потенціалу України.
Міграційні проблеми України не стоять осторонь від глобальних проблем і потребують великої уваги з боку держави, витрат часу і коштів. Важливим питанням стосовно національної безпеки України є вирішення проблеми «витоку мізків», що полягатиме не у створенні бар’єрів для перешкоджання виїзду найбільш талановитих наших співвітчизників, а у створенні умов для реалізації їх потенціалу у своїй країні і повернення тих фахівців, хто виїхав, що сприятиме розвитку і процвітанню нашої країни. У вирішенні питання міграційних настроїв студентської молоді в Україні основний акцент має бути зроблений на налагодженні взаємозв’язку між економічною системою і системою професійної освіти, на створенні зацікавленості у такій взаємодії всіх партнерів і створенні дійсного відчуття затребуваності молоді на ринку праці, гідних умов праці та впевненості молоді у майбутньому.
Література:
1. Бережной В. Украина заняла 5-е место в мире по эмиграции [Электронный ресурс] / В. Бережной // Сегодня.ua. – 2010. – №37. – Режим доступа: http://www.segodnya.ua/economics/business/iz-ukrainy-uekhali-6-6- milliona-chelovek.html
2. Внешняя трудовая миграция Украины: причины и последствия [Электронный ресурс] // Информационный сайт E-COM.DP.UA. – 2009г. – Режим доступа: http://ecom.dp.ua/text/migr_ukr.html
3. Звіт про результати дослідження міграційних настроїв студентів Львова [Електронний ресурс] / І. Ключковська, Ю. Марусик, О. П’ятковська. – Львів, 2014. – 107 с. – Режим доступу: http://miok.lviv.ua/wp-content/uploads/2015/03/zvitpj.pdf
4. Спрос и предложение рабочей силы в 2018 году [Электронный ресурс] // Фонд МИРПАЛ. – 2018 – Режим доступа:
http://new.mirpal.org/Украина/Украина:%20Статистика%20по%20международной%20миграц ии.html
http://nam.kiev.ua/index.php?newsid=11723.
5. Эмиграция из Украины [Электронный ресурс] // Миграционный форум Украины. – Режим доступа:
http://imi.com.ua/obschii/590- immigraciya-v-ukrainu-emigraciya-iz-ukrainy-statistika-fakty.html
