Л. М. Потапюк

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри комп’ютерних технологій та професійної освіти

Луцький національний технічний університет

Україна м. Луцьк

Т.О. Сиротюк

здобувач вищої освіти

Луцький національний технічний університет

Україна м. Луцьк

 Анотація: У статті розглядаються причини виникнення та шляхи подолання професійного стресу в офісних працівників. Розроблена програма для подолання стресу та формування витривалості в умовах постійного емоційного та морального навантаження. 

 Ключові слова: глибоке дихання, офісні працівники, методи подолання стресу, професійний стрес, тренінгова програма.

 Для сучасного професійного світу характерні високий динамізм, інтенсивність взаємодії людей у соціальному та професійному середовищі, збільшення потужності і масштаби яких створюють нові для людства стресогенні фактори.

 Тривалі значні перевантаження без достатніх умов повного відновлення сил надають несприятливий вплив на працівника, іноді повністю дезорганізуючи його діяльність. При тривалому та комбінованому впливі комплексу таких чинників з великою часткою ймовірності можна чекати появи низки виражених функціональних і психічних зрушень, погіршення працездатності, зниження якості роботи, тобто феномена, що отримав в літературі назву професійного стресу. У наш час негативний вплив факторів професійного стресу призвів до того, що професійний стрес виділено в окрему рубрику в Міжнародній класифікації хвороб.

 Професійний стрес – різноманітний феномен, що виражається в психічних і фізичних реакціях на напружені ситуації трудової діяльності людини [1]. Стрес на роботі не можна обмежувати подіями і умовами, що мають місце безпосередньо на робочому місці. Будь-яка організація є відкритою соціальною системою, і на її елементи – працівників – природно впливають зовнішні чинники (зміни в суспільстві, економічні і фінансові умови, зміни в особистому житті – сімейні проблеми, старіння, смерть близих, народження дитини і т.п.). 

 Незадовільне фінансове положення може спонукати людей брати додаткову роботу, внаслідок чого скорочується час відпочинку і посилюється стрес. Як результат – неповноцінне харчування та відсутність сну, поганий настрій, агресивність до оточуючих або цілковита байдужість. Людина фактично стає заручником ситуації, яку сама ж і створила. 

 Існує безліч причин виникнення стресу в офісних працівників, адже їм доводиться працювати в умовах замкнутого простору, практично в малорухливому стані, працюючи виключно біля комп’ютера. Вони працюють з людьми, тому повинні завжди бути в гарному настрої. У той же час, якщо клієнт не в настрої, він може скидати свій негатив на працівника, а це, в свою чергу, психологічно виснажує іншого. Дуже важко в такій ситуації зберігати спокій. Професійно втомлені співробітники можуть надавати неправильні консультації, затримуватися довше на роботі або ж раніше йти додому. У колективі це проявляється відособленістю від колег. З’являються шкідливі звички, що може мати погані наслідки не лише для самого працівника, але і всього закладу або кабінету [2].

 На основі власних спостережень ми визначили основні причини виникнення стресу в офісних працівників. До них відносимо зовнішні та внутрішні. 

 Так, до зовнішніх причин належать – вплив агресивної екології, шкідливі звички, тривале перебування під прямими променями сонця, робочі навантаження, проблеми в особистому житті (розрив з коханою людиною, а також особисті трагедії і нещастя, які можуть трапитись). 

 До внутрішніх факторів належать порушення в роботі імунної й ендокринної системи, фактори, які викликають діабет та інші захворювання, часті застуди та головні болі, неповноцінне, мізерне харчування або відсутність апетиту, депресивні стани через нестачу необхідних речовин – вітамінів і мінералів. 

 На основі виявлених причин та факторів ми запровадили тренінгову систему подолання стресу. Дана система містить ряд методів та засобів подолання стресу в офісних працівників, поради для збереження їхнього психічного та фізичного здоров’я. Нижче наведені деякі з них.

 Важливою причиною виникнення стресу є підвищена тривожність, звідки в офісних працівників з’являються проблеми з фізичним здоров’ям, зокрема з диханням.

 Проблеми з диханням – часта проблема людей з підвищеною тривогою. У деяких випадках самі особливості дихання можуть викликати напади неспокою, однак найчастіше саме стан стресу і відчуття тривоги стають причиною порушення дихання [3].

 Контролювати свій внутрішній стан, знизити рівень тривоги та хвилювання допоможуть вправи для відновлення дихання та м’язове розслаблення. А отже, коли людина потрапляє в стресову ситуацію, їй стає важко дихати і може з’явитися відчуття, що вона задихається. У реальності людина отримує занадто багато кисню, і рівень вуглекислого газу в її крові падає. Щоб нормалізувати рівень вуглекислого газу потрібно скласти руки навколо рота на зразок філіжанки або використати паперовий пакет. Достатньо потримати пакет біля рота і звичайно дихати. Таким чином людина може відновити рівень вуглекислого газу.

 Техніка глибокого дихання – хороший спосіб зняти напругу і тривогу. Спокійне і глибоке дихання заспокійливо впливає на організм. Вправи глибокого дихання для релаксації також позитивно впливають на подолання стресу та хвилювання людини. Існує багато способів даної техніки, сутність яких полягає в тому, що потрібно прийняти зручну позу, зробити повільний та глибокий вдих, потім такий же повільний видих. Повторювати вправу рекомендовано доти, доки у людини повністю стабілізуються усі системи організму.

 Важливою складовою усіх видів розслабляючих процедур є вправи з глибоким диханням. Глибоке природне дихання здатне принести користь практично всім. Воно особливо полегшує життя людям, які схильні до паніки, тривоги, апатії, головних болей. 

 Глибоке дихання є виправданою стратегією для швидкого зниження стресу різних рівнів. Це техніка, якою можна скористатися в будь-якій ситуації, у будь-який час, щоб зняти емоційне і фізіологічне навантаження, яке пов’язане зі стресом. Для використання цієї вправи заздалегідь визначається тип дихання людини. Дізнатись це можна приклавши долоню однієї руки на груди, іншу – на живіт. Після глибокого вдиху можна визначити тип дихання. Якщо першою піднімається рука, що знаходиться на грудях – це грудний тип дихання; якщо першою піднімається рука, що знаходиться на животі – це діафрагмальний тип.

 Грудне дихання – поверхневий тип дихання, який властивий в основному дорослим людям. Він не сприяє подоланню стресу, швидко реагує на відчуття тривоги і роздратування прискореним, неритмічним темпом дихальних рухів. Тренування глибокого дихання допомагає контролювати фізіологічні реакції, що виникають у відповідь на стресор. Постійні повторення технік контролю реакцій організму на зовнішні подразники сприяють більш стійкому опору нервової системи. 

 Багато різноманітних методик боротьби зі стресом пов’язані з фізичним розслабленням організму. М’язове розслаблення знімає фізичну напругу і приносить відчуття комфорту і життєрадісності. Щоб добитися розслаблення, потрібно навчитись розпізнавати ознаки фізичної напруги і контролювати його. 

 Метод прогресивної м’язової релаксації, який був винайдений у США майже сто років тому, залишається одним із ефективних способів уникнення стресу. Цю надзвичайно ефективну техніку розслаблення винайшов американський доктор Едмунд Джекобсон у 20-х р. минулого століття, а впродовж наступних 20 років він її вдосконалив. Е. Джекобсон виходив із того, що у людини в стані розумового напруження або душевного хвилювання завжди напружуються поперечносмугасті м’язи. Натомість, у стані повного душевного спокою м’язи розслабляються. Так народилася думка вдатися до м’язової релаксації для боротьби зі станами тривоги та емоційної напруги, а також для їх попередження. Ця методика спирається на простий фізіологічний факт – після періоду напруги будь-який м’яз автоматично розслабляється. Отже, щоб домогтися глибокої релаксації усіх м’язів організму, треба одночасно або послідовно сильно напружувати й розслабляти всі ці м’язи.

 Психічне та фізичне здоров’я людини нероздільні, а регулярне виконання фізичних вправ урівноважує нервову діяльність. Дозована ходьба, оздоровчий біг, плавання, велоспорт – ідеальні засоби для зняття напруги. Вони покращують сон і не мають вікових обмежень. знаходити час для занять, які приносять задоволення: спілкування з друзями, прогулянки на свіжому повітрі, відпочинок на природі. 

 Не варто робити багато справ одночасно – розпланувати свій день та виконувати намічені завдання залежно від їх важливості, не робити усе в останню хвилину. 

 Тут також допоможе здорове харчування – обмеження вживання кухонної солі, насичених жирів та холестерину, достатнє споживання калію, кальцію, магнію [4]. При стресі організм втрачає багато білка, так як він йде на активацію системи імунітету. Білок починає надходити з інших органів, в результаті чого вони страждають. Також для реакції стресу необхідно багато кальцію, оскільки він починає вимиватися з кісток, і кістки стають більш крихкими. Страждають зуби, волосся і нігті. У цей період організм потребує адаптогенів – речовин, які підвищують здібності адаптивних систем. До них відносять засоби рослинного походження – багато трав’яних чаїв роблять з рослин, що містять адаптогени (женьшень, лимонник, ехінацея, зелений чай та ін.). Їх вживання також ефективне при нервовому виснаженні, що виникає в результаті напруженої розумової діяльності.

 Таким чином, розглянута вище система розроблених засобів позитивно впливає на самопочуття та емоційний стан працівників. За допомогою запропонованих методик подолання стресу вони стають більш спокійними, зосередженими, впевненими в собі та в роботі, яку виконують. Розроблена тренінгова програма є продуктивною та ефективною. Виконання цих вправ та рекомендацій дає свої дієві результати у боротьбі зі стресами.

Література:

1. Абабков В.А. Адаптация к стрессу: основы теории, диагностики, терапии / В.А. Абабков, М. Перре. – СПб.: Речь, 2004. – 166 с.

2. Фетискин П.П. Психотехнологии стрессосовладающего поведения / П.П. Фетискин. – Кострома: М., 2007. – С. 14-16.

3. Корольчук М.С. Психофізіологія: підручник для студентів вищ. навч. закладів / М.С. Корольчук. – К.: Ельга; Ніка-Центр, 2003. – 400 с.

4. Бодров В.А. Інформаційний стрес: Навчальний посібник для вузів / В.А. Бодров. – М.: ПЕРСЕ, 2000. – 352 с.