Осипенко Катерина Валеріївна,

аспірант КНУБА,

Київ

 

Клюшниченко Євген Єлисійович,

д.т.н., професор КНУБА,

Київ

 

 Анотація: в даній статті визначені принципи сталого розвитку населених пунктів, окреслені напрями розвитку новітнього суспільства, виявлено вплив запровадження воєнного стану на Україні на соціальну, економічну та екологічну підсистеми.

 Ключові слова: політичний потенціал, сталий розвиток населених пунктів, воєнний стан, підсистеми сталого розвитку.

 

 Становлення та осмислення якісно нового суспільства сталого розвитку, в якому людина є не об’єктом, а суб’єктом розвитку є актуальною метою людства сучасності. Адже головною ідеєю є не лише накопичення матеріальних благ, а й збереження екосистеми, забезпечення самодостатності суспільства з головним концептом – сталістю. 

 У сталому місті досягнення результатів у соціальному, економічному й екологічному напрямах розвитку розраховані на довготривалий період, тобто – мають стабільно високі збалансовані показники. Мешканець такого міста є самодостатньою й освіченою людиною, професійним заохоченим працівником, забезпечений продуктами харчування та комфортним житлом, є зразковим громадянином і сім’янином, який живе в гармонії з навколишнім середовищем, періодично поповнюючи демографічний ресурс.

 Основними концепціями розвитку населених пунктів вважаємо ресурсозбалансованість та ресурсообмеження. Для того, щоб визначити перспективний розвиток міста, при розробці генерального плану, необхідно виконати вичерпні обстеження, дослідження та аналіз містобудівних умов, наявності різноманітних видів ресурсів задля подальшого їх використання. Вважаємо, що ресурсний потенціал складається з таких основних складових: територіально-природний, водний, екологічний, санітарно-гігієнічний, трудовий, фінансовий, виробничий, інноваційно-інформаційний, демографічний, транспортний, енергозабезпечення, політичний [7; с. 88].

 Політичний потенціал, або ресурс, об’єднує та скеровує розвиток вищезазначених потенціалів, інтегрує, заохочує та інформує, тобто – виконує організаційну й узагальнюючу функції задля забезпечення високих показників при формуванні сталого розвитку населених пунктів [7; с. 90].

 Ще раз зауважимо, що сталість можлива за умови збалансування трьох головних підсистем: соціальної, економічної, екологічної. Розвиток зупиняється, коли зникає сталість, на сталість впливає відсутність війни чи екологічних катастроф, економічної кризи чи стихійних лих тощо. Екологічна ситуація України ускладнюється наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а економічна, головним чином, – світовою фінансовою кризою 2008-2009 років, анексією Криму та окупацією промислової Донеччини в 2014 році.

 Маємо зауважити, нещодавно, 26 листопада 2018 року вперше за історію існування незалежної України, рішенням Верховної Ради (276 депутатських голосів) було схвалено введення воєнного стану. Він запроваджений не на всій території України, а в областях, що межують із Російською Федерацією, Придністров’ям, Молдовою, а саме: Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Вінницькій та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії. Таке рішення було схвалене через конфлікт Росії та України у Чорному морі, який відбувся 25 листопада 2018 року.

 Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в країні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності [8].

 Для українців введення воєнного стану означає: військове командування має право на використання виробничих потужностей, ресурсів, рухомого та нерухомого майна, матеріальних цінностей юридичних та фізичних осіб; вводиться особливий режим перетину територій, у яких впроваджено воєнне положення, свобода пересування українців та іноземців може бути обмеженою; можливе запровадження комендантської години; заборона зміни місця проживання для призовників та військовозобов’язаних, неможливість проведення виборів Президента України, мітингів, масових акцій; військове командування отримує повноваження для контролю видавництв, теле- та радіостанцій, театрів, соціальних мереж, листування тощо.

 Безперечно, введення воєнного стану має негативний вплив на формування сталого розвитку населених пунктів, на соціальну, економічну та екологічну підсистеми України.

 Соціальна підсистема підлягає паніці, адже є пряма загроза здоров’ю та життю населення, свободі слова та переміщення, цілісності рухомого та нерухомого майна, безперебійному забезпеченню продуктами харчування та комфортному життю, фінансовому стану людей в цілому. 

 Економічна підсистема при військовому положенні характеризується нестабільністю. На неї впливають обезцінення національної валюти, відмови інвесторів вкладати кошти в проекти, звідси – подорожчання продуктів харчування, палива, собівартості товарів виробничого комплексу та послуг, державний перерозподіл бюджетних коштів на користь військових витрат, зниження рівня життя населення. 

 Екологічна підсистема під час воєнного положення знаходиться в повному занепаді, адже в першу чергу фінансуються військові потреби та базові соціальні. Розквіт даної підсистеми можливий лише при сталому розвитку населеного пункту.

 Таким чином, стале місто, вважаємо таким, в якому досягнення результатів у соціальному, економічному й екологічному напрямах розраховані на довготривалий період, тобто – має стабільно високі збалансовані показники. Розвиток такого населеного пункту направлений на закладення та використання потенціалу для сприятливого та комфортного життєвого існування в гармонії з навколишнім середовищем сьогоднішнього та майбутніх поколінь. Воєнні положення, війни, екологічні катастрофи та економічні кризи нівелюють принципи розвиненого сталого міста та людства нового покоління. 

 

Література:

1. ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій”. – К.: Мінрегіон України, 2018 – 236с.

2. ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій. – К.: Мінрегіон України, 2012. – 44с.

3. Устойчивое развитие населенных пунктов и обеспечение населения жильем. Национальный доклад Украины на Второй Всемирной Конференции ООН по населенным пунктам (Хабитат ІІ). – К.: 1996 – 74 с.

4. Клюшниченко Є.Є. Соціально-економічні основи планування та забудови міст. – К.: Укрархбудінформ. – 1999. – 348 с.

5. Клюшниченко Є.Є. Управління розвитком міст: навчальний посібник. – К.: КНУБА. – 2015. – 160 с.

6. Прималенный А.А., Солодов В.В., Клюшниченко Е.Е. Теоретические аспекты формирования экополисов//Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2008. - № 29. – с. 274-280.

7. Регіональна політика: історія, політико-правові засади, архітектура, урбаністика. Збірник наукових праць. Випуск ІV (частина друга). – Київ – Тернопіль: “Бескиди”, 2018. – C 86 – 90.

8. Conference proceedings. International scientific – practical conference of young scientists “BUILD-MASTER-CLASS-2018”. – Kyiv, 2018. – C. 158, 159. 

9. https://uk.wikipedia.org

10. https://tsn.ua