Гаврилюк Юлія Володимирівна

кандидат сільськогосподарських наук

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка,

м. Старобільськ, Україна

 

Зеленський Євген Іванович

магістрант

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка,

м. Старобільськ, Україна

 

Стародубцев Олександр Васильович

магістрант

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка,

м. Старобільськ, Україна

 

 Збільшення продуктивності сільськогосподарських культур, поліпшення якості врожаю та підвищення рентабельності виробництва базуються на використанні інтенсивних технологій їх вирощування. Проте висока забур’яненість посівів та засміченість ґрунту насінням бур’янів створюють гостру конкуренцію культурним рослинам, призводять до значних непродуктивних втрат поживних речовин і вологи, затінення й пригнічення культурних рослин, що є основною причиною зниження їх урожайності.

 Більша частина бур’янів невимоглива до родючості ґрунтів, добре переносить підвишену кислотність і лужність грунтів й поширена як на легких, так і на важких ґрунтах з високим заляганням ґрунтових вод (63,8%). Значна частина рослин (33,9%) траплялася тільки на родючих ґрунтах з високим вмістом органічної речовини й лише 2,3% видів вимагали строго визначених умов зростання [1].

 Якщо в культурних рослин насіння зберігає схожість до 10 років, то в більшості бур’янів, які потрапили в ґрунт, воно буває життєздатним протягом десятка років. Так, насіння Sonchus arvensis L. зберігає в ґрунті життєздатність не менше 20 років, Stelaria media L. – 30, Capsella bursa pastoris (L.) Medic – 35, Chenopodium album L. – 38, Ambrosia artemisifolia L. та Amarаnthus retroflexus L. – 40, Convolvulus arvensis L., Brassica nigra (L.) Koch – 50 [2].

 У результаті комплексного негативного впливу бур’янів зниження продуктивності посівів сільськогосподарських культур при їх високій чисельності може досягати до 20 – 50 % можливого рівня врожайності в рядових посівах,та до 40 – 80 % і більше – широкорядних [3].

 Агротехнічні заходи – правильне чергування культур у сівозмінах, своєчасний та якісний обробіток ґрунту, виконання польових робіт в оптимальні агротехнічні строки, науково обґрунтоване застосування добрив, а також знищення сходів бур’янів за допомогою культиваторів та гербіцидів відіграють велику роль у зниженні потенційного засмічення ґрунту [4].

 В умовах фермерського господарства Луганської області досліджували вплив основного обробітку ґрунту на забур’яненість полів сівозміни за такою схемою дослідів:

 1) диференційована система – диференційований обробіток ґрунту, оранка на глибину 22 – 24 см, плугом ПЛН – 5 – 35 під кукурудзу та соняшник, безполицевий обробіток на глибину 22 – 24 см, плоскорізом КПГ – 250, після соняшника, та під ярий ячмінь (передпосівний в полях ранніх ярих культур весняне боронування і передпосівну культивацію, в полях пізніх ярих – ранньовесняне боронування та дві різноглибинні культивації; після посівний в полях просапних – 2 міжрядні різноглибинні культивації комбінованими агрегатами). 

 2) безполицева система – безполицевий обробіток на глибину 22–24 см, плоскорізом КПГ – 250 при вирощуванні всіх культур у сівозміні (передпосівний в полях ранніх ярих культур передпосівну культивацію, в полях пізніх ярих дві культивації, після посівний в полях просапних 2 міжрядні культивації КРН–5,6). 

 Площа посівної ділянки (7х40=280 м² ), облікової 2,2 м², повторність досліду – чотириразова. Розміщення варіантів – рендомізоване.

 За схемою досліду за умов диференційованого обробітку ґрунту під соняшник передпосівний обробіток ґрунту включав ранньовесняне боронування й дві різноглибинні культивації, тоді, як за безполицевого обробітку боронування не застосовували (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив допосівного обробітку ґрунту під соняшник на забур’яненість поля, кількість бур’янів, шт./м2 (середнє 2017 – 2018 рр.)

 

 Ранньовесняне боронування суттєво впливало на подальшу засміченість полів сівозміни, оскільки за умов його застосування перед першою весняною культивацію на фоні диференційованого обробітку ґрунту кількість бур’янів була в три рази меншою, аніж за безполицевого обробітку, де боронування не проводилося.

 У догляді за посівами чисельність бур’янів також суттєво різнилася й залежала від системи обробітку ґрунту. Так кількість бур’янів перед проведенням другої міжрядної культивації в умовах безполицевої системи була значно вищою, аніж за диференціованої системи обробітку ґрунту на 70 шт./м², після її застосування – на 4,3 шт./м² (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив післяпосівного обробітку ґрунту на забур’яненість посівів соняшника, кількість бур’янів, шт./м2 (середнє 2017 – 2018 рр.)

 НСР₀₀₅ шт./м² - 2,7-3,1

 Найбільш поширеними в посівах соняшника були такі бур'яни: Lapulla squarrosa, Amaranthus retroflexus, Elytrigia repens, Echinochloa crusgalli.

 У посівах соняшник кількість таких коренепаросткових видів як Sonchus arvensis та Lactuca tatarica – складала за безполицевого обробітку 41 – 53%, а за диференційованого обробітку ґрунту – 20 – 33%.

 Таким чином, за умов застосування двох систем основного обробітку ґрунту показало, що більш ефективною у боротьбі з бур’яновою рослинністю в польовій сівозміні є диференційована система обробітку ґрунту, оскільки за умов її впровадження забур’яненість посівів соняшника скорочується майже в три рази порівняно з безполицевим основним обробітком ґрунту. 

 

Література

1. Марушок О. В. Бур’яни Лісостепу /О. В. Марушок, Я. П. Макух // Захист рослин. – 2002. – №4 – С. 11 – 14.

2. Яворський О. Г. Бур’яни і заходи боротьби з ними / О. Г. Яворський, І. В. Веселовський, О. В. Фісюнов / О. В. Фісюнов / Київ:. Урожай. – 1979. – 192 с.

3. Іващенко О. О. Бур’яни в агрофітоценозах / О. О. Іващенко. – К.: Світ, 2001. – 235 с.

4. Манько Ю. П. Приемы снижения потенциальной засоренности пашни в севооборотах Лесостепи Украины / Ю. П. Манько // Интегрированные методы борьбы с сорняками в севообороте: Сб. научн. труд. – М.С.Х.А. Москва. – 1989. – С. 23–29.