Даценко Артем Станіславович,
кандидат історичних наук,
в.о. завідувача кафедри технологій навчання,
охорони праці та дизайну
Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти
Університету менеджменту освіти
м. Біла Церква. Україна
Анотація: стаття присвячена проведенню констатувального експерименту педагогічним колективом кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Ключові слова: констатувальний експеримент, інформаційна компетентність, педагогічний працівник, професійна (професійно-технічна) освіта.
В умовах виконання науково-дослідної роботи «Розвиток інформаційної компетентності педагогічних працівників професійних навчальних закладів засобами інформаційно-комунікаційних технологій» педагогічний колектив кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти провів констатувальний експеримент, метою якого було визначення основних критеріїв та рівнів щодо визначення стану розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Констатувальний експеримент здійснювався за допомогою письмового опитування, спостереження та аналізу результатів опитування. Експериментальним майданчиком даного дослідження стали заклади професійної (професійно-технічної) освіти Волинської, Рівненської, Закарпатської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської, Житомирська, Донецької та Луганської областей України, де курси підвищення кваліфікації проводили викладачі кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну Білоцерківського Інституту неперервної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти.
Метою дослідження є визначення, що саме потрібно педагогічним працівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти для розвитку їхньої інформаційної компетентності.
Об’єкт дослідження – педагогічні працівники професійної (професійно-технічної) освіти України.
Предмет дослідження – інформаційна компетентність педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Основна гіпотеза полягає в припущенні, що для визначення шляхів розвитку інформаційної компетентності педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти необхідне проведення опитування педагогічних працівників, що саме потрібно їм в галузі розвитку даної компетентності і чи потрібно взагалі.
Хронологічні межі – 2017-2018 рр.
В результаті соціологічного опитування було опитано 559 слухачів курсів підвищення кваліфікації: 284 майстрів виробничого навчання та 275 викладачів професійно-теоретичної підготовки. Опитування складалося з питань, серед яких були анкетні дані: місце проживання, вік, кваліфікаційна категорія, розряд, педагогічний стаж, місце підвищення рівня кваліфікації щодо впровадження та використання ІКТ у навчально-виховному процесі та наявність техніки в кабінеті та власне питання: потрібність підвищення рівня кваліфікації щодо використання ІКТ, наявність сертифікату з ІКТ, готовність до використання ІКТ в професійній діяльності, потенційні можливості роботи за комп’ютером, способи використання ІКТ на заняттях, вплив ікт на педагогічну діяльність та на учня, рівень володіння комп’ютерними технологіями за 5-бальною шкалою, розміщення авторських матеріалів на Web-ресурсах, наявність власного сайту, труднощі під час використання ЕЗНП.
За результатами опитування виявилося, що:
Опитування охопило 2 наймасовіші категорії педагогічних працівників, які займаються безпосереднім навчанням учнів. Були опитані педагогічні працівники різних місць проживання, віку, педагогічного стажу, кваліфікаційної категорії, що дозволяє побачити картину готовності слухачів курсів підвищення кваліфікації до використання ІКТ.
Абсолютна більшість: 486 з 559 опитаних забезпечена технічно для використання ІКТ в навчальному процесі. 487 з 559 опитаних використовує ІКТ порівняно недавно. Варто звернути увагу на значну чисельність - 72 тих педагогічних працівників, які в навчальній діяльності не використовують ІКТ.
Всі опитані педагогічні працівники пройшли навчання з роботи на комп’ютерній техніці. 20 респондентів, які відповіли, що не проходили навчання, швидше всього, не зрозуміли питання.
Всі опитані вважають, що їм потрібне підвищення рівня кваліфікації в галузі використання ІКТ. 12 працівників, які відповіли негативно – це виняток, який лише підтверджує правило.
Варто звернути увагу на те, що: кількість майстрів виробничого навчання (60 чол.), які вважають, що використання ІКТ заважає педагогічній діяльності та відволікає учня від уроку значно більше, ніж кількість викладачів професійно-теоретичної підготовки, які так вважають (11 чол.). Можливо, це пов’язано зі специфікою роботи майстра та викладача; більше 95% викладачів професійно-теоретичної підготовки та більше 80% майстрів виробничого навчання бачать позитивні наслідки використання ІКТ на заняттях.
Найважче для опитаних – використання ІКТ в таких речах як індивідуальний підхід у навчанні, інтеграція вивчення предметів, можливість реалізувати дослідницькі та проектні технології у навчанні. При цьому, це для майстрів, як і очікувалося, значно важче, ніж для викладачів.
Чисельність опитаних, які відповіли, що використання ІКТ заважає педагогічній діяльності і відволікає учня від уроку майже абсолютно така ж, як і кількість тих майстрів та викладачів, які в попередніх опитуваннях заявили, що не використовують ІКТ на заняттях. Ці цифри майже збігаються по кожній категорії опитаних.
Більше всього тих, хто скептично ставиться до використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях – серед майстрів виробничого навчання, які проживають в селах. Але ті сільські майстри, які використовують ІКТ прекрасно бачать всі їх переваги і користь впливу їх використання на професійну діяльність. Можна зробити припущення, що це майстри, які ведуть групи учнів зі спеціальностей, пов’язаних з комп’ютерними технологіями.
Саме у тих майстрів та викладачів, які не використовують ІКТ на своїх заняттях, використання ІКТ заважає педагогічній діяльності та відволікає учня від уроку. Варто зазначити, що такі складні види роботи як інтеграція предметів, індивідуальний підхід, дослідницькі та проектні технології у навчанні більше використовуються викладачами, ніж майстрами.
Скептично ставляться до використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях переважно майстри виробничого навчання старшого віку, які проживають в селах.
Але в цілому використання ІКТ на уроках не залежить ні від віку, ні від стажу опитаних педагогічних працівників ПНЗ. Можна зробити висновок, що навіть педагоги поважного віку охоче сприймають новітні технології і здатні до подальшого навчання.
Окремо було проаналізовано вплив використання ІКТ на учня. На думку переважної більшості опитаних використання ІКТ на заняттях найбільше сприяє підвищенню пізнавального інтересу до предмета та зростанню успішності учнів із предмета. В меншій мірі воно дозволяє учням проявити себе в новій ролі, формує навички самостійної продуктивної діяльності, сприяє створенню ситуації успіху для кожного учня. При цьому значна кількість майстрів виробничого навчання (124 чол.) і деякі викладачі (26 чол.) професійно-теоретичної підготовки вважають, що використання ІКТ на заняттях практично ніяк не впливає на учня та відволікає його від уроку.
При дослідженні готовності до використання ІКТ на заняттях виявилося, що практично всі опитані вважають, що їм потрібне підвищення рівня кваліфікації в галузі використання ІКТ;
відсутність документу про навчання комп’ютерним технологіям не заважає педагогічним працівникам ПНЗ використовувати ІКТ в професійній діяльності;
абсолютна більшість опитаних бачить необхідність використання ІКТ в своїй роботі та регулярно використовує ІКТ в своїй педагогічній діяльності;
майже половина опитаних навчається сама, або навчає інших використовувати ІКТ;
ставлення до використання ІКТ в навчальному процесі в цілому не залежить від місця проживання респондента.
Особливості використання ІКТ на уроках виробничого навчання та на уроках професійно-теоретичної підготовки розглядалися окремо.
З 275 викладачів лише одиниці причинами невикористання на заняттях ІКТ назвали недостатність електронного контенту, ЕЗНП та ресурсів та наявність лише одного комп’ютера в класі. Можна припустити, що викладачі, які взяли участь в опитуванні, завдяки анонімності опитування, відповіли чесно і відверто.
Враховуючи досвід постійного проведення занять кафедрою в ЗП(ПТ)О різних областей України, можемо стверджувати, що в багатьох, навіть переважній більшості навчальних кабінетів є лише один комп’ютер, або його немає взагалі. Але це не заважає викладачам використовувати ІКТ на заняттях.
Підсумовуючи дослідження особливостей використання ІКТ на уроках професійно-теоретичної підготовки, зазначимо:
Всі викладачі так чи інакше проходили самонавчання по роботі з комп’ютером переважно не на робочому місці, а поза ним. Майже всі викладачі розуміють необхідність свого подальшого навчання в галузі інформаційно-комунікаційних технологій;
Переважна більшість викладачів активно використовує ІКТ на заняттях з метою досягнення різнобічних результатів у підготовці кваліфікованих робітників. При цьому складні види робіт: тренінги, лабораторні роботи, проекти, створення Web-сторінок, проведення телеконференцій активніше використовуються тими викладачами, які проживають в першу чергу в великих містах, в другу чергу – тими, що проживають в малих містах або селищах міського типу, і в останню чергу – тими, хто проживає в селах. Можна зробити припущення, що це пов’язано з загальним рівнем інформаційної компетентності викладачів в залежності від місця їх проживання.
Педагогічна молодь значно активніше використовує складні види роботи з використанням ІКТ.
Використання ІКТ на заняттях в цілому не залежить від стажу роботи.
Лише одиниці причинами невикористання на заняттях ІКТ назвали недостатність електронного контенту, ЕЗНП та ресурсів та наявність лише одного комп’ютера в класі.
З 284 майстрів виробничого навчання всі розуміють необхідність свого подальшого навчання в галузі інформаційно-комунікаційних технологій;
Рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями не залежить від наявності сертифікатів з ІКТ у окремих майстрів;
Велика кількість майстрів виробничого навчання відповіла, що не використовує ІКТ на уроках. Але не треба забувати, що запитання стосувалося уроків виробничого навчання, а не професійно-теоретичної підготовки;
Далеко не всі майстри навіть в великих містах використовують ІКТ на заняттях;
Рівень використання ІКТ, не пропорційний стажу, як і віку опитаних. Серед тих, хто не використовує ІКТ на заняттях, є люди різного віку. І їх небагато;
Підсумовуючи проведений педагогічним колективом кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти Університету менеджменту освіти констатувальний експеримент, варто зазначити, що існує необхідність подальшого навчання майстрів виробничого навчання і викладачів професійно-теоретичної підготовки в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, в тому числі і на курсах з підвищення кваліфікації. На заняттях з ІКТ повинні розглядатися питання використання хмарних технологій, електронних тестів, можливостей системи Інтернет, створення персонального сайту та електронного підручника, проведення вебінарів. Саме завдяки проведенню констатувального експерименту колектив кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти може враховувати побажання та потреби слухачів курсів підвищення кваліфікації з метою удосконалення освітнього процесу.
