Кравченко Аліна Вікторівна,
Вінницький інститут Університету «Україна»,
м.Вінниця
Куц-Бурдейна Олександра Олександрівна
Вінницький інститут Університету «Україна»,
м.Вінниця
Анотація. Розроблено комплексну програму реабілітації хворих на ішемічний інсульт, що включає традиційні методи, атакож гідрокінезотерапію та масаж. Розроблено та запро-поновано комплекси лікувальної гімнастики, масажу, гідрокінезіотерапії. Доведено ефективність запропоно-ваної програми реабілітації. Розроблено рекомендації, які включають масаж, дихальну гімнастику, психотерапію, гідрокінезотерапію, кліматотерапію й лікувальну фізичну культуру для хворих на ішемічний інсульт на санаторно-курортному етапі
Ключові слова: інсульт, реабілітація, масаж, програма, гідрокінезотерапія.
Аннотация. Физическая реабилитация больных после перенесённого ишемического инсульта. Разработана комплексная программа реабилитации больных с ишемическим инсультом, включающая тра-диционные методы, а также гидрокинезотерапию и массаж Разработаны и предложены комплексы лечебной гимнастики, массажа,гидрокинезиотерапии. Доказана эффективность предложенной программы реабилитации. Разработаны рекомендации, включающие массаж, дыхательную гимнастику, психотерапию, гидрокинезоте-рапию, климатотерапию и лечебную физическую культуру для больных с ишемическим инсультом на санаторно-курортном этапе
Ключевые слова: инсульт, реабилитация, массаж, программа, гидрокинезотерапия.
Abstract. A comprehensive program ofrehabilitation of patients with ischemic stroke, including traditional methods, as well as hydrokinetic therapy ands massage is developped. The systems of physiotherapy, massage, hydrocolonotherapyare developed and proposed. The efficiency of the proposed rehabilitation program is prooved. Practical recommendationsinclude massage, breathing exercises, psychotherapy, hydrokinetic, climatic and therapeutic physical training ofpatients with ischemic stroke in the sanatorium stage.
Key words: stroke, rehabilitation, massage, a program hydrocolonotherapy/
На сьогоднішній день в Україні, як і в інших країнах світу, є тенденція до зростання неврологічних захворювань. У структурі неврологічної патології найбільш актуальними та соціально значущими залишаються судинні захворювання головного мозку, серед яких провідне місце посідають гострі порушення мочкового кровообігу - мозкові інсульти [2, 5]. За даними ВООЗ, у розвинутих країнах світу щорічно реєструють від 100 до 300 інсультів на кожні 100 ніс. населення. В Україні щороку близько 110 - 125 тис. жителів переносять мозковий інсульт, який є однією з найчистіших причин інвалідності та смертності населення країни. Рівень смертності від інсульту в Україні у 2,5 рази перевищує відповідні показники у західноєвропейських країн і має тенденцію до подальшого зростання. Слід зазначити, що 35,5% мозкових інсультів зустрічаються в осіб працездатного віку [4].
Більшість вітчизняних досліджень щодо застосування засобів фізичної реабілітації стосуються судинних захворювань головного мозку, проте недостатньо висвітлені проблеми та особливості фізичної реабілітації хворих з різними видами мозкового інсульту, зокрема після перенесеного мозкового крововиливу. Відомі програми фізичної реабілітації більше скеровані на профілактику виникнення ускладнень та відновлення порушених рухових функцій, що дуже важливо в гострому періоді захворювання, однак вони не передбачають визначення вихідного рівня рухової, функціональної та психоемоційної сфери. Також відсутня методика навчання основних переміщень і правильного догляду за хворими після геморагічного інсульту в гострому періоді для рідних та опікунів
Фізична реабілітація осіб, що перенесли мозковий геморагічним інсульт, є важливою і невід'ємною складовою в комплексному лікуванні таких пацієнтів. Більшість пацієнтів, що перенесли мозковий геморагічний інсульт і вижили, стають неповносправними, а 20-25% з них до кінця життя потребують сторонньої допомоги в повсякденному житті. Для набуття оптимальної самостійності пацієнту необхідна допомога фахівців фізичної реабілітації. Тому для ефективності фізичної реабілітації таких хворих важливо: - правильно визначити проблему, провівши реабілітаційне обстеження; - зробити реабілітаційний прогноз; - скласти індивідуальну програму занять, підібравши адекватні методи і засоби фізичної реабілітації; - виконати реабілітаційну програму та у разі потреби корегувати її[2,3].
Фізична реабілітація осіб, що перенесли мозковий геморагічний інсульт, розпочинається з реабілітаційного обстеження, яке передбачає такі складові: - аналіз історії хвороби; - збір анамнезу; - визначення неврологічного дефіциту; - тестування спастичності м'язів за шкалою Ашфорда; - тестування чутливості; - визначення стадії відновлення, яка включає: біль у плечі, постуральний контроль, стадію відновлення рухових функцій верхньої кінцівки, стадію відновлення рухових функцій кисті, стадію відновлення рухових функцій нижньої кінцівки, стадію відновлення рухових функцій стопи, оцінку основних рухових навичок. Оцінивши отримані дані, фахівець фізичної реабілітації робить прогноз реабілітаційного втручання та складає план реабілітаційних занять. У гострому періоді цілі фізичної реабілітації для таких хворих стосуються трьох головних завдань: профілактики виникнення ускладнень, відновлення порушених функцій, навчання основних рухових навичок та навчання базового догляду за хворими, рідних/опікунів. Для профілактики виникнення відлежин потрібно вживати таких заходів: - інструктаж по догляду для молодшого медперсоналу та родичів/ опікунів; - часта зміна положення тіла пацієнта; - використання допоміжних засобів, які усувають або зменшують тиск на ті ділянки шкіри, де є ризик виникнення відлежин [1,4].
Для навчання пацієнта навичкам самообслуговування необхідно утримання рівноваги в різних положеннях. Тому паралельно з навчанням основним руховим навичкам, використовували вправи для тренування рівноваги і утримання пози. Починали тренувати рівновагу після адаптації до вертикального положення. Наступним кроком необхідно переведення пацієнта в положення сточи, тренування рівноваги в цьому положенні та індивідуальний підбір засобів пересування. Останнім завданням є навчити пацієнта ходити з засобом пересування і долати бар’єри середовища.
Література
1. Виленский Б. С. Инсульт. Современное состояние проблеми / Б. С. Виленский // Неврологическийжурнал. – 2008. – №2. – С. 4–10.
2. Виленский Б. С. Современное состояние проблемы инсульта / Б. С. Виленский, Н. Н. Яхно // ВестникРоссийской АМН. – 2006 – № 9–10.– С. 18–23.
3. Волошин П. В. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні / П. В. Волошин,Т. С. Міщенко, Є. В. Лекомцева // Міжнар. невролог. журн. – 2006. – № 3 (7).– С. 9–13.
4. Гусев Е. И. Проблема инсульта в Российской Федерации: Время активных совместных действий /Е. И. Гусев, В. И. Скворцова, Л. В. Стаховская // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова.– 2007. – № 8. – С. 4–10.
5. Касте М. Как улучшить качество медицинской помощи больным с инсультом в общенациональноммасштабе? Опыт Финляндии / М. Касте // Журн. неврологии и психиатрии им. Корсакова (Инсульт-приложение к журналу). – 2003. – № 9.– С. 65–68.
6. Коваленко В. М. Медико-соціальні аспекти хвороб системи кровообігу / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький,Т. С. Манойленко. – К., 2009. – 145с.
7. Медицинская реабилитация. Руководство / под ред. В. М. Боголюбова : в 3 т. – М. : Медицина, 1999. –Т. 1. – 684 с.
