Муржак-Чуб Тетяна Іванівна,

Вінницький інститут Університету «Україна»,

м.Вінниця

Куц-Бурдейна Олександра Олександрівна

Вінницький інститут Університету «Україна»,

м.Вінниця 

 Анотація. Для швидшого відновлення фізіологічної рівноваги в роботі серцево- судинної системи потрібно використовувати весь комплекс лікувальних заходів, в тому числі і лікувальну фізичну культуру. Фізичні фактори не мають побічної дії, не викликають інтоксикації, алергічних реакцій, не спостерігається кумулятивного ефекту, привикання. Засобами фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи, а саме нейроциркуляторної дистонії, є коригувальні фізичні вправи, загальнорозвивальні вправи, дихальні вправи, вправи з опором для м’язів гомілки і стегна, лікувальна ходьба, ходьба босоніж, обтирання холодною водою, лікувальний масаж, фізіотерапевтичні процедури.

 Аннотация. Для быстрого восстановления физиологического равновесия в работе сердечно-сосудистой системы нужно использовать весь комплекс лечебных мероприятий, в том числе и лечебную физкультуру. Физические факторы не имеют побочного действия, не вызывают интоксикации, аллергических реакций не наблюдается кумулятивного эффекта, привыкания. Средствами физической реабилитации при заболеваниях сердечно-сосудистой системы, а именно нейроциркуляторной дистонии, есть корректирующие физические упражнения, общеразвивающие упражнения, дыхательные упражнения, упражнения с сопротивлением для мышц голени, лечебная ходьба, ходьба босиком, обтирание холодной водой, лечебный массаж, физиотерапевтические процедуры.

 Absract. For a faster restoration of physiological balance in the work of the cardiovascular system, it is necessary to use the whole complex of therapeutic measures, including physical therapeutic culture. Physical factors have no side effects, do not cause intoxication, allergic reactions, no cumulative effect, admission. Physical rehabilitation for diseases of the cardiovascular system, such as dystonia neurocirculatory is corrective exercise zahalnorozvyvalni exercises, breathing exercises, resistance exercises for the leg muscles and hip, therapeutic walking, walking barefoot, sponging with cold water, therapeutic massage, physiotherapy procedures

 Аналіз динаміки стану здоров’я населення України свідчить про погіршення якості та скорочення тривалості життя. Сьогодні фактично кожен четвертий пацієнт та п’ятий громадянин працездатного віку в країні має серцево-судинне захворювання [5]. Нейроциркуляторна дистонія (НЦД) – одне з найбільш розповсюджених захворювань серцево - судинної системи в осіб молодого віку, причому жінки хворіють у 2–3 рази частіше, ніж чоловіки. У структурі серцево-судинних захворювань підлітків вегетативні розлади серцевої діяльності займають перше місце й складають 75 % [1, 2]. Залежно від переважного прояву нейроциркуляторної дистонії – розладу серцевої діяльності або регуляції артеріального тиску з патологічним його підвищенням або зниженням – виділяють три її типи: кардіальний, гіпертензивний і гіпотензивний [5].

 Стійка вегетативна дисфункція в регуляції серцево-судинної системи при НЦД супроводжується порушенням вегетативного забезпечення діяльності, підвищенням вегетативної реактивності, неадекватною реакцією на фізичне навантаження з боку серцево-судинної системи. Як показує аналіз літературних джерел, при легкому й середньому ступенях захворювання перевагу надають немедикаментозним методам, що включають дотримання режиму дня з достатнім за тривалістю нічним сном і денним відпочинком, проведення ранкової гігієнічної гімнастики, заняття фізичною культурою або різними видами спорту, раціональне харчування (залежно від вихідного вегетативного тонусу, характер харчування має свої особливості), психотерапію (індивідуальну, групову, сімейну) для корекції взаємозв’язку хворого з навколишнім середовищем, гідро - й бальнеотерапію (використання прісної води для обливань, обтирань, душів і ванн із додаванням різних ароматичних сполук, рослинних засобів, а також мінеральних вод, різних за складом, фізіотерапевтичних процедур, масаж, рефлексотерапію, фітотерапію [4].

 Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду – нейроциркуляторна дистонія іменується соматоформними дисфункцією вегетативної нервової системи і визнається симптомокомплексом, який викликається розбалансуванням взаємодії симпатичного, парасимпатичного і метасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Це ж явище називають вегетосудинною дистонією, вегетативною дисфункцією. Відсоток схильності до цього захворювання високий – до 70%. Спостерігається як в дорослому, так і дитячому віці. З плином часу симптоми стають менш вираженими.

 В основі лікування нейроциркуляторної дистонії лежить застосування методів фізичної реабілітації, так як це захворювання не можна вилікувати медикаментозно, можна лише зняти симптоми. Тому для швидшого відновлення фізіологічної рівноваги в роботі серцево- судинної системи потрібно використовувати весь комплекс лікувальних заходів, в тому числі і лікувальну фізичну культуру. Фізичні фактори не мають побічної дії, не викликають інтоксикації, алергічних реакцій, не спостерігається кумулятивного ефекту, привикання. Засобами фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи, а саме нейроциркуляторної дистонії, є коригувальні фізичні вправи, загальнорозвивальні вправи, дихальні вправи, вправи з опором для м’язів гомілки і стегна, лікувальна ходьба, ходьба босоніж, обтирання холодною водою, лікувальний масаж, фізіотерапевтичні процедури [7, 8]. ЛФК й інші фізичні чинники повинні бути не додатковими засобами, а невід’ємною складовою комплексного лікування протягом усіх періодів реабілітації. Особливої уваги заслуговує призначення спеціальних фізичних вправ під час консервативного лікування, які вибірково поєднуються із загальнозміцнювальними і дихальними вправами, засобами загартування та преформованими фізичними чинниками з урахуванням: клінічного перебігу захворювання, супутньої патології, а також з урахуванням індивідуальних особливостей організму (статі, віку, функціональних здібностей основних систем життєзабезпечення, стану захисних систем, рівня фізичної підготовле¬ності та толерантності до фізичних навантажень) на різних етапах фізичної реабілітації. Інтенсивність і обсяг занять залежать від загальної фізичної підготовки і функціонального стану серцево-судинної системи, що визначається при проведенні дозованих проб з навантаженням [5]. Лікувальна фізична культура призначається з метою: нормалізації процесів збудження та гальмування в ЦНС, моторно-судинних рефлексів судинного тонусу, порушеної регуляції артеріального тиску; підвищує її регулюючу роль в координації діяльності найважливіших органів і систем, залучених в патологічний процес, зміцнення моторно-вісцеральних і вісцеромоторних зв’язків; загального зміцнення організму й емоційного стану хворого; стимуляції діяльності серцево-судинної і м’язової систем та підвищення м’язового та судинного тонусу; зменшення потреби у медикаментах. Хворим показані дозована ходьба, ранкова гігієнічна гімнастика, ближній туризм (переважно в санаторно-курортних умовах). Тому для лікування нейроциркуторної дистонії застосовують переважно немедикаментозні методи лікування: нормалізація способу життя, режиму праці і відпочинку, заняття лікувальною фізичною культурою і деякими видами спорту (плавання, легка атлетика) [4, 8].

Література

1. Жаріков о. й., Куць В. О., Тхор Н. В. Навантажувальні проби в кардіології. Київ: Медицина світу , 2006.- 84 с.

2. Данилішина М. Ф ізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу / М. Данилішина, І. Григус // Stan, perspektywy i rozwoj ratownictwa, kultury fizycznej i sportu w XX I wieku = State, prospects and development of rescue, physical culture and sports in the XX I century. - Bydgoszcz : University o f Econom y in Bydgoszcz, 2017. - S. 294-298. ISBN 978-83-65507-09-9

3. Епифанов В. А. Лечебная физическая культура: учебное пособие / В. А. Епифанов и др. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : ГЭОТАР- М едиа, 2012. - 568 с. 6. Євтух М. І.

4. Поліклінічна справа і сімейний лікар. /За ред. Є.Я. Скляров,  І. О. Мартинюк, Б. Б. Лемішко та ін. – К.:Здоров’я. 2003.- 636 с.

5. Сімейна медицина /За ред. проф. В.Б. Гощинського, проф. Є.М. Стародуба. – Тернопіль: ТДМУ, 2005.- 810с.

6. Скибчик В. А., Соломенчук Т. М. Серцево-судинні захворювання при цукровому діабеті. Львів: Галицька видавнича спілка , 2005.-164 с.

7. Справочное руководство для врачей. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: медицина, 1987. - 392 с.

8. Сумароков А.В. Внутренние болезни: Учебник в 2-х томах. - М. Медицина, 1993. - 640 с.