Войцехівська Анастасія Ігорівна
Вінницький інститут Університету «Україна»,
м.Вінниця
Корчинський Володимир Станіславович
Вінницький інститут Університету «Україна»,
м.Вінниця
Анотація. В статті систематизовано теоретичні питання дисплазії сполучної тканини у дітей. Дисплазія сполучної тканини є провідним фоном для розвитку багатьох патологічних станів, які мають прогредієнтний перебіг та згодом можуть призвести до розвитку захворювань і навіть інвалідності. На основі огляду наукової літератури теоретично обґрунтовано важливість ранньої діагностики цієї патології ще в дитячому віці та значення своєчасного застосування комплексу засобів фізичної реабілітації і метаболічної корекції в дітей із проявами дисплазії сполучної тканини.
Ключові слова: діти, дисплазія сполучної тканини, діагностика, реабілітація.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ У ДЕТЕЙ
Аннотация. В статье систематизировано теоретические вопросы дисплазии соединительной ткани у детей. Дисплазия соединительной ткани является ведущим фоном для развития многих патологических состояний, которые имеют прогредиентный переход и постепенно могут привести к развитию заболеваний и даже к инвалидности. На основе обзора научной литературы теоретически обосновано важность ранней диагностики этой патологии еще в детском возрасте и значение своевременного применения комплекса средств физической реабилитации и метаболической коррекции у детей с симптомами дисплазии соединительной ткани.
Ключевые слова: дети, дисплазия соединительной ткани, диагностика, реабилитация.
THEORETICAL ANALYSIS OF UNDEFINED DYSPLASIA OF CONNECTIVE TISSUE IN CHILDREN
Abstract. In the article are systematized the theoretical questions of dysplasia of connective tissue in children .Dysplasia of the connective tissue is the leading background for the development of many pathological conditions that have a progressive course. Subsequently, they can lead the development of illness and disability. On the basis of the review of scientific literature is theoretically substantiated the importance of early diagnosis of this pathology in the childhood and the importance of timely use of a complex of means of physical rehabilitation and metabolic correction in children with manifestations of dysplasia of connective tissue .
Key words: children, dysplasia of connective tissue, diagnosis, rehabilitation.
Актуальність проблеми. Упродовж останніх десятиріч проблеми сучасної медицини тісно пов’язані зі зниженням загальних показників стану здоров’я дітей.Серед основних причин цих явищ є умови проживання, неповноцінне харчування, обмежена фізична активність, стресові фактори та ін. Як наслідок, збільшення кількості дітей, у яких спостерігаються різні патологічні стани: порушення опорно-рухового апарату, скелетні зміни, патології внутрішніх органів, що по-в’язані головним чином з ураженням сполучної тканини, зокрема – дисплазією сполучної тканини. Проблема дисплазії сполучної тканини з кожним роком набуває щораз більшої актуальності. Специфіка її полягає втому, що НДСТ не є окремим захворюванням, а являє собою комплекс симптомів, в результаті яких у дитини формується неповноцінна сполучна тканина. [3].
Мета - узагальнення діагностичних ознак НДСТ та обґрунтування важливості своєчасного застосування засобів фізичної реабілітації.
Завдання:
- Здійснити аналіз наукової літератури з проблеми вікових особливостей виникнення та характеру прояву НДСТ в дитячому віці.
- Проаналізувати ефективність засобів фізичної реабілітації при НДСТ в дитячому віці.
Виклад основного матеріалу. При НДСТ виявляють ряд змін, характерних для захворювань з вродженим дефектом сполучної тканини, до яких відносять фенотип, дисфункцію вегетативної нервової системи. Діагностика синдрому базується на виявленні стигм сполучнотканинної дисплазії. При зовнішньому огляді хворий звертає на себе увагу особливістю шкіри. В пацієнтів зустрічається підвищена розтяжність шкіри, також можуть виявлятися стрії білого кольору в області спини, зовнішньої поверхні стегон, сідниць, які не пов’язані ані з різким коливанням маси тіла, ані з гормональними порушеннями. Вроджені особливості шкіри проявляються підвищеною травматичністю та формуванням келоїдних рубців після хірургічного втручання [1]. Наявність змін позаклітинного матриксу сполучної тканини при НДСТ сприяють порушенням фізичного розвитку з дитячого віку. Дані порушення проявляються по м’язовій гіпотонії, нестійкій ході, „в’ялій поставі”, дефіцит маси тіла. При проведенні морфологічного дослідження виявляється зменшення розмірів м’язових волокон, поперековосмугастих м’язів, що опосередковано свідчить про атрофію м’язової тканини. Припускають, що подібні зміни спостерігаються також і в око-руховій мускулатурі, результатом чого є розвиток патології органу зору в вигляді порушення акомодації та рефракції. Порушення формоутворення кісткової та хрящової тканини при сполучнотканинній дисплазії клінічно проявляються різноманітними скелетними аномаліями, такими, як астенічна будова тіла, „м’яка” екскавація грудини, сколіоз. Частою скелетною аномалією є синдром „прямої” спини. [4]Для цього синдрому є характерним випрямлення фізіологічного кіфозу грудного відділу хребта, зменшення передньозаднього розміру грудної клітки. Також до розповсюджених скелетних аномалій відноситься і симетричне або асиметричне вдавлення ребер спереду.
Для підтвердження діагнозу, окрім загальноклінічних методів обстежень (анамнез, об’є-ктивне обстеження дитини, антропометричні вимірювання, загальний аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження внутрішніх органів, фіброезофагога-стродуоденоскопія, електро- та ехокардіографія, доплерографія судин, рентгенологічні методи обстежень з контрастуванням, магніто-резонансна томографія, електроміографія, консультації вузьких спеціалістів), застосовують спеціальні методи обстеження (визначення маркерів НДСТ). Перспективними є методи молекулярно-генетичної діагностики генних мутацій [2].
Враховуючи сказане, стає зрозумілою необхідність проведення комплексу заходів, спрямованих на зміцнення сполучної тканини для запобігання розвитку захворювань.
До таких заходів належать: адекватний режим праці та відпочинку, методи фізичної реабілітації (лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапія), психотерапія, збалансоване харчування та застосування різноманітних біокоректорів (вітамінів, мікро та макроелементів, амінокислот,антиоксидантів, енергетичних комплексів), санаторно-курортне лікування, ортопедична корекція, професійна орієнтація [10].
Дітям із проявами НДСТ призначають лікувальну фізичну культуру, спрямовану на:
- зміцнення м'язів спини, тулуба, кінцівок (комплекс фізичних вправ);
- поліпшення діяльності серцево-судинної, дихальної та травної систем, обмінних процесів (комплекс фізичних вправ);
- підвищення рівня працездатності м'язів (вправи на витривалість);
- закріплення навички правильної постави (комплекс фізичних вправ);
- удосконалення загального фізичного розвитку (фізичні вправи для загального розвитку);
- профілактику розвитку розладів та виправлення дефектів опорно-рухового апарату, зокрема порушення постави, сколіозу та ін. (комплекс засобів фізичної реабілітації та метаболічної корекції). [3]
Основою нормалізації взаєморозташування частин тіла є зміцнення природного м'язового корсета (м'язів спини, живота, бічних м'язів тулуба). Найкращими вихідними положеннями для цього є такі, що забезпечують розвантаження хребта, лежачи на спині та животі і особливо в упорі стоячи на колінах, що дає можливість цілеспрямовано діяти на окремі відділи хребта. Паралельне застосування в комплексах дихальних вправ не лише підвищує функціональні можливості дихальної та серцево-судинної систем, а й сприяє активній корекції хребта і грудної клітки. Доцільними є заняття плаванням, ходьбою та бігом, спортивними іграми, ходьбою на лижах. Для більшості таких дітей не рекомендовані заняття важкою атлетикою, носіння вантажів, оскільки надмірні навантаження на функціонально неповноцінну сполучну тканину можуть призвести до її декомпенсації [ 6].
Позитивний ефект комплексу реабілітаційних заходів посилюється з використанням лікувального масажу, який сприяє підвищенню загального тонусу, зміцненню розтягнутих і ослаблених м'язів та розслабленню й розтягненню напружених м'язів. Масажують із застосуванням прийомів розминання, глибокого розтирання, постукування, інтенсивного прогладжування [5].
Фізіотерапію застосовують для загального зміцнення організму, поліпшення крово та лімфообігу, стимуляції ослаблених м'язів, нормалізації функції нервово-м'язового комплексу й мінерального обміну, знеболювальної, зміцнювальної, корегувальної дії на опорно-руховий апарат, загартування. Із широкого спектра фізіотерапевтичних методів найчастіше використовують сонячні та повітряні ванни, ультрафіолетове опромінювання, струменевий і циркулярний душ,прісні і хвойні ванни, обливання, обтирання, кліматолікування, електростимуляцію ослаблених м'язів, діадинамотерапію, електрофорез, УВЧ-терапію, парафіно-озокеритні аплікації . [8]
Важливе значення у програмі зі зміцнення сполучної тканини займає дієтотерапія. Рекомендують вживання їжі, багатої на білки (м'ясо, риба, бобові, соя, горіхи). Декілька разів на тиждень доцільно вживати міцні бульйони, заливне м'ясо та рибу, які містять хондроггинсульфати. Показані продукти, що містять аскорбінову кислоту (шипшина, червоний перець, чорна смородина, цитрусові), вітамін Е (обліпиха, шпинат, петрушка, горобина чорноплідна), вітаміни групи В - В1, В2, ВЗ, В6 (дріжджі, пшениця, овес, гречка, горох, печінка, нирки), омега-3 поліненасичені жирні кислоти, які необхідні для нормалізації білкового обміну, синтезу колагену і мають антиоксидантні властивості. [9]
Професійна орієнтація дітей із проявами НДСТ повинна бути спрямованою на уникання спеціальностей, пов'язаних із надмірними фізичними та психоемоційними навантаженнями,вібрацією, контактами з хімічними речовинами, дією рентгенівського опромінення [6, 10].
Зважаючи на те, що НДСТ має проградієнтний перебіг, рання діагностика, диспансеризація, своєчасне застосування профілактичних та реабілітаційних заходів дають можливість загальмувати чи припинити подальший розвиток цієї патології ще в дитячому віці. [7].
Таким чином, НДСТ у дітей – надзвичайно актуальна проблема. Дисплазія відіграє велику роль у розвитку певних патологій опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, дихальної, сечовивідної, серцево-судинної та вегетативної нервової систем. Діагностика НДСТ, як фону для розвитку важкої патології, має особливе значення. Захворювання, що виникають на тлі сполучнотканинної дисплазії схильні до хронізації, менш ефективно піддаються лікуванню, можуть сприяти “помолодшанню” інвалідизуючих та небезпечних для життя станів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Авраменко О. М. Сучасні підходи до фізичної реабілітації хлопчиків 11–12 років при початкових ступенях сколіозу, зумовленого дисплазіями сполучної тканини, в умовах спеціалізованої школи - інтернату / О. М. Авраменко, О. В. Пєшкова // Вісник Української медичної стоматологічної академії. – Т. 6, № 3.
2. Борткевич О. Б. Дисплазія сполучної тканини / О. Б. Борткевич // Здоров’я Украї-ни. Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія. – 2010. – № 4. – С. 53 – 55.
3. Заремба Є. Х. Дисплазія сполучної тканини: сучасний стан проблеми / Є. Х. Заремба, О. О. Зімба // Сімейна медицина. – 2013. – № 4 (48). – С. 121 – 125.
4. Качурина Т. И. Метаболические нарушения у детей с синдромом гипермобильности суставов / Т. И. Кадурина, Л. Н. Аббакумова // Лечащий врач. – 2010. – № 4.
5. Кадурина Т. И. Принципы реабилитации больных с дисплазией соединительной ткани / Т. И. Кадурина, Л. Н. Аббакумова // Лечащий врач. – 2010. – № 4.
6. Труднощі діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини у практиці лікаря-ревматолога / В. К. Казимирко, Л. М. Іваницька, А. Г. Дубкова, Т. С. Сілантьєва, Г. П. Іванова, М. Ф. Полудненко, М. В. Шарова // Український ревматологічний журнал. – 2013. – № 3 (53). – С. 96 – 100.
7. Марушко Ю. В. Особливості діагностики та клінічне значення синдрому гіпермобільності суглобів у дітей / Ю. В. Марушко // Здоров’я України. – 2008. – № 1 (18). – С. 40 – 41.
8. Мухін В. М. Фізична реабілітація / В. М. Мухін. – К. : Олімпійська література, 2005. – 472 с.
9. Назаренко Л. Г. Дисплазія сполучної тканини: роль в патології людини і проблемах гестаційного періоду (Огляд) / Л. Г. Назаренко // Жіночий лікар. – 2010. – № 1. – С. 42 – 48.
10. Дисплазия соединительной ткани: основные клинические синдромы, формулиров-ка диагноза, лечение / Г. И. Нечаева, В. М. Яковлев, В. П. Конев, И. В. Друк, С. Л. Морозов // Лечащий врач. – 2008. – № 2.
