УДК: 811.161.2’373.46: [339.138:004.738.1]
Любенко О.В.
Викладач кафедри ТПП з англійської мови
Чорноморський національний університет імені Петра Могили,
м. Миколаїв, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Стаття присвячена дослідженню особливостей маркетингової термінології, зокрема лексики, яка використовується у сфері діяльності СММ (Social Media Marketing – маркетинг у соціальних мережах). Особлива увага приділяється особливостям перекладу такого прошарку лексики з англійської мови на українську. Було проведено аналіз останніх досліджень, присвячених особливостям перекладу маркетингової лексики та термінології, як українських, так і закордонних науковців. Оскільки мова йдеться про переклад, автор подає пояснення понять «еквівалентність» та «адекватність».
Ключові слова: СММ, термінологія, лексика, переклад, еквівалентність, соціальна мережа.
У наш час термінологія набуває особливого значення. Будь-яка галузь науки і техніки знаходить відображення у специфічних термінах, а отже, мовознавці і перекладачі все частіше звертаються до аналізу як загальних так і окремих факторів термінології, систематизації та упорядкування термінологічних систем. І хоча в області теорії і практики перекладу проводяться численні дослідження цієї теми, питання технології перекладу термінологічних скорочено, а особливо у маркетинговій галузі, потребують більшої уваги. Останнім часом ведення бізнесу онлайн набуває обертів, світова мережа відкриває безмежні можливості для просування та продажу товарів і послуг будь-якої специфіки. Це закономірно, адже сучасній людині важко уявити життя без мережі Інтернет. Сьогодні це найпотужніше джерело інформації, яке забезпечує зв'язок між окремими людьми, між компаніями та, навіть, між державами. За останні 20 років у сфері інформаційних та комунікаційних технологій відбулися значні зміни, головним досягненням яких стала поява соціальних мереж. З кожними роком швидкість, з якою такі зміни входять в наше життя, невпинно зростає. Наприклад, розвиток мобільних технологій відіграє важливу роль у формуванні впливу соціальних мереж. По всьому світу, мобільні пристрої домінують за загальною кількістю часу, який люди проводять в Інтернеті.
Таке широке використання соціальних мереж у всьому світі робить їх дуже популярною та надзвичайно ефективною платформою для ведення бізнесу. Саме тому професія СММ-менеджера (Social Media Marketing – маркетинг у соціальних мережах) за останні кілька років набула неабиякої популярності в нашій країні. Якщо ж розглядати термінологію, яка використовується у сфері СММ, можна сказати, що україномовна система термінів знаходиться на стадії розвитку.
Враховуючи той факт, що мережа Інтернет, так само як і соціальні мережі, з’явилися в Україні досить нещодавно, поки що у вільному доступі не існує жодного англо-українського словника СММ термінів. Оскільки поява в сучасних мовах величезної кількості нових термінів без сумніву є одним із наслідків науково-технічної революції, з поширенням нових технологій та досягнень існує гостра необхідність відтворити терміни мови оригіналу цільовою мовою і ввести їх у професійний вжиток. Варто зазначити, що лексика сфери СММ та лексика мережі Інтернет мають багато спільного і часто перетинаються. Беручи до уваги той факт, що наука маркетингу зародилася і почала активно розвиватися, в першу чергу, в Сполучених Штатах Америки, саме англомовна лексика і термінологія має найбільший вплив на формування української термінології сфери СММ. Комп’ютеризація та вживання лексики сфери соціальних медіа (або соціальних мереж), окрім екстралінгвістичних, мають суттєво лінгвістичні аспекти. До них належать: специфіка процесу запозичення лексики мережі Інтернет; способи введення такої лексики в письмове та усне мовлення; її розподіл на загальну та термінологічну; проблеми перекладу й адаптації англійської лексики Інтернету; формування відповідної термінології та специфічного сленгу [4, с. 356]. В сфері, що настільки швидко розвивається в науковому напрямі, як маркетинг у цілому і СММ зокрема, процес запровадження нових термінів призвів до перенасичення маркетингової лексики зрозумілими лише для вузького кола спеціалістів поняттями, більшість з яких відсутні в наявних вітчизняних словниках та посібниках. Тому на сучасному етапі розвитку цієї галузі в нашій країні проблема адекватного перекладу маркетингової термінології постає особливо гостро.
Дослідження проблеми становлення, розвитку і функціонування термінів мережі Інтернет проводили такі українські і російські науковці, як Ворон О. В., Клименко Н. Ф., Кондратюков Л. К., Крапіловська Є. А., Мельничук О. С., Тераненко О. О., Ярмоленко С. Я. та інші. Зокрема тема лексичних інновацій у мові мережі Інтернет висвітлюється у роботах таких сучасних слов’янських лінгвістів, як Айдачич Д., Бойчук М. В., Ліхолітов П. В., Лутовінова О. В., Попко Л. П. та інших. [3, c. 33].
За В. Н. Комісаровим еквівалентність розкриває найважливішу особливість перекладу та є одним із центральних понять сучасного перекладознавства. Для загальної характеристики перекладацького процесу використовуються терміни «адекватний переклад», «еквівалентний переклад», «точний переклад», «буквальний переклад» та «вільний переклад».
Адекватним перекладом називається такий, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимальному рівні еквівалентності, відповідно до усіх жанрово-стилістичних вимог. Еквівалентним називається переклад, що відтворює зміст іншомовного оригіналу (денотативне (предметно-логічне) та конотативне (емоційно-експресивне) значення) на одному з рівнів еквівалентності. За визначенням будь-який адекватний переклад має бути еквівалентним, але не кожен еквівалентний переклад визнається адекватним [5, с. 233]. У перекладі розрізняють теоретично можливу и оптимальну еквівалентність. Перша визначається співвідношенням структур і правил функціонування двох мов, друга - відповідно оригіналу та перекладу в конкретному випадку [6, с. 21]. Точним перекладом називається той, в якому еквівалентно відтворена лише предметно-логічна частина змісту оригіналу. Він називається адекватним, якщо задачею є лише передача фактичної інформації. Буквальний переклад відтворює формальні елементи оригіналу, через що порушуються норми мови перекладу, або дійсний зміст оригіналу залишається непереданим. Буквальний переклад є неадекватним. Вільний переклад виконується на більш низькому рівні еквівалентності, ніж той, що досягається за відповідних умов перекладацького акту. Він може бути визнаним адекватним, якщо відповідає іншим вимогам перекладу і не пов’язаний з вагомими втратами при передачі змісту оригіналу [5, с. 233].
Переклад термінів, зокрема лексики сфери СММ, становить предмет особливої уваги, коли справа стосується науково-технічних текстів. Характерними рисами термінів є чіткий зв’язок з певним поняттям, явищем або процесом, точність і прагнення до однозначності.
Саме тому пропонуємо розглянути особливості перекладу такої лексики на прикладі класифікацій Н. Виноградової та П. Горшкова:
У класифікації Н. Виноградової [1] маємо наступне:
1) пряма транслітерація англійського слова при збереженні основного значення лексеми (варнінг – від англ. «warning» означає про можливу помилку програми або про виключну ситуацію);
2) фонетичне та граматичне спотворення оригіналу (батон від англ., що в перекладі ґудзик, кнопка означає будь-яку кнопку);
3) до третьої групи відносяться слова, вибрані із міркувань фонетичної подібності англійським оригіналам (милити від англ. «mail», що в перекладі означає «лист», «пошта» – писати чи передавати повідомлення по мережі) та слова, що набули нового значення в результаті іронічно-карнавального переосмислення вже існуючої лексеми (блін – компакт-диск);
4) слова-акроніми – це слова і за походженням, і за способом творенням слова, які важко скоротити і ще не втягнуті в процес засвоєння її рідною мовою (AFAIK – as far as I know – наскільки мені відомо; FYI - for you information – до вашого відома)
Класифікація П. Горшкова дещо відрізняється [2]:
1) калька ( повне запозичення напр. device – девайс – при цьому слово запозичується повністю зі своєю вимовою, написанням і значенням);
2) напівкалька (запозичення основи) – додаванням закінчень та суфіксів до основи англійського слова;
3) переклад:
а) із застосуванням стандартної лексеми в особливому значенні;
б) із використанням сленга інших професійних груп;
4) фонетична мімікрія (слова, які переходять в сленг набуваючи нового значення і ніяким чином не пов’язане із загальновживаним).
Беручи до уваги подані вище класифікації, можемо констатувати, що незрозумілість окремих слів, зокрема у сфері СММ та маркетингу загалом, зумовлена тим, що вони означають специфічні, маловідомі для широкого загалу поняття, або мають відношення до певних локальних обставин.
У галузі СММ в українській мові існує лише незначна кількість слів відповідників, тому це ускладнює застосування еквівалентного перекладу, тобто відтворення іншомовних реалій мовою перекладу стає менш виправданим через ефективність інших способів перекладу. Варто зазначити, що в СММ-лексиці краще «приживаються» кальковані або транскодовані лексичні одиниці, оскільки вони швидко з’являються і поширюються, тоді як пошук відповідника займає певний час, після чого необхідно було б вмотивувати заміну та пояснити такий чи інший вибір відповідника.
Пропонуємо розглянути декілька прикладів калькування.
Словосполучення «digital marketing» (тобто різновид маркетингу, який використовує цифрові технології для залучення потенційних клієнтів і утримання їх як споживачів) українською мовою звучить як «цифровий маркетинг». Тобто буквальний переклад двох іноземних слів: «digital» – 1. цифровий, 2. пальцеподібний; «marketing» – 1. торгівля, 2. продаж, 3. маркетинг.
Таким саме чином перекладене і наступне поняття: «brand advocate» – «адвокат бренду», тобто людина, яка транслює ідеологію улюбленого бренду/компанії і виступає в його інтересах при спілкуванні з іншими людьми в онлайн і офлайн. Допомагає збільшити лояльність потенційної та існуючої аудиторії і захищає бренд від негативних відгуків. [7]. Знову ж таки, «brand» - 1. тавро, 2. фабрична 3. марка, 4. марка, 5. печать, 6. назва, 7. бренд; «advocate» - 1. адвокат, 2. захисник, 3. прибічник. Окрім того, для перекладу словосполучення було використано таку граматичну трансформацію як зміна порядку слів.
Наступний термін також перекладено за допомогою калькування, тобто завдяки використанню відповідного перекладу слова вихідної мови еквівалентом цільової мови. «engagement» – «залученість» – 1. справа, 2. обов’язок, 3. заручини, 4. залученість, 5. участь.
Також дуже часто переклад термінології у сфері СММ відбувається за допомогою транскрипції і транслітерації. Це відбувається в результаті того, що у більшості випадків україномовного відповідника англійському терміну чи поняттю ще не існує. Наприклад: «lead» – «лід» (потенційний клієнт, який певним чином відреагував на маркетингову комунікацію. Терміном лід стало прийнято позначати потенційного покупця, контакт з ним, отриманий для подальшої роботи менеджера з клієнтом).
«Token» – «токкен» – тимчасовий дозвіл (ключ-код), який соціальна мережа створює на основі логіна і пароля користувача для програми, яка працює з вашим акаунтом (щоб не розкривати їй ваші дані). [7].
«Mass following» – «масфоловінг» – техніка залучення нових підписників за допомогою масової підписки на них і очікування їх реакції у вигляді «зворотньої» підписки на ваш аккаунт.
Але у підсумок даного дослідження можемо сказати, що дана тема є дуже важливою на сучасному етапі розвитку медіа- та інформаційних технологій, адже сьогодні майже не існує україномовних джерел, які стосуються сфери СММ. Також нам не вдалося знайти жодного україномовного словника термінології, що стосується цієї сфери. Соціальні медіа дуже швидко розвиваються, тому існує гостра проблема у швидкому та адекватному перекладі специфічної лексики і термінології. Нажаль, хоча в Україні ця сфера досліджень знаходиться на стадії розвитку, в нашій країні існує недостатня теоретична база для повноцінного розв’язання тих практичних питань, які постають перед сучасним перекладачем. Термінологія, в основному, відтворюється завдяки таким прийомам як транслітерація та калька, а отже у такому випадку можливості і потенціал української мови використовується недостатньо.
Список використаних джерел
1. Виноградова Н. В. Компьютерный сленг и литературный язык: проблемы конкуренции / Н. B. Виноградова // Исследования по славянским языкам. – 2001. – № 6. – C. 203 – 216.
2. Горшков П. А. Сленг хакеров и геймеров в Интернете: Автореф. дис…канд. филол. наук. – Москва, 2006. – 21 с.
3. Зайцева С. В. Інтернет-сленг в україномовному медіапросторі // Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Лінгвістика. Лінгвокультурологія. – 2011. – С. 32-35.
4. Саидкодирова Д. С. Лингвистические аспекты изучения лексики интернета / Д. С. Саидкодирова // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. – 2011. – №3 (1). – С. 356-360.
5. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): [учеб. для ин-тов и фак. ин. яз.] / В. Н. Комиссаров. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.
6. Литвин І. М. Перекладознавство: [науковий посібник] [Електронний ресурс] / І. М. Литвин. – Черкаси: Видавництво Ю. А. Чабаненко, 2013. – 288 с. – Режим доступу: http://eprints.cdu.edu.ua/60/1/Навч.%20пос.%Литвин.%20ПЕРЕКЛАДознавство. – Назва з екрану.
7. https://insidedigital.me/slovnyk-terminiv-dlya-prosuvannya-v-instagram – Назва з екрану.
