Шведова Вікторія Вікторівна

Доцент кафедри інформаційно-вимірювальної техніки,

кандидат технічних наук,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,

Україна, Київ

 

 Анотація: в публікації запропоновано алгоритм формування бюджету невизначеності результатів прямих багаторазових вимірювань, отриманих при звірення робочих еталонів за умови наявності міри більш високого рівня точності; алгоритм ґрунтується на відомій методиці проведення звірень, однак адаптованій до сучасних вимог подання результату вимірювання з невизначеністю та складання бюджету невизначеності.

 Ключові слова: робочий еталон, звірення, невизначеність, бюджет невизначеності.

 

 Основними процедурами перевірки якості засобів вимірювальної техніки є калібрування, повірка та звірення. Якщо контроль метрологічних характеристики здійснюється для робочого еталона, то головною процедурою, що дозволить підтвердити якість такого еталону є калібрування. За [1] робочий еталон – це еталон, призначений для передачі розміру одиниці робочим засобам вимірювання. Отже для такого засобу вимірювальної техніки важливим є забезпечення метрологічної простежуваності, тобто нерозривного ланцюга калібрувань, кожне з яких робить свій внесок у невизначеність вимірювання [2, 3].

 Додатковою, можна сказати допоміжною, процедурою контролю робочих еталонів у процесі їх експлуатації є процедура звірення.  Звірення засобу вимірювальної техніки  - порівняння засобу вимірювальної техніки з еталоном або – зразковим засобом вимірювальної техніки того ж виду для визначення систематичної похиб¬ки [4]. Зокрема, звірення застосовуються з метою оцінювання характеристик похибок засобів вимірювань в тих випадках, коли не створені еталони або еталонні засоби вимірювань, що забезпечують їх перевірку з необхідною точністю. Тобто найчастіше, звіренню підлягають засоби вимірювань однакового рівня точності.

 В той же час документ [5] розрізняє два варіанти звірень: звірення робочих еталонів за допомогою міри більш високої точності та звірення робочих еталонів за допомогою міри, метрологічні характеристики якої одного порядку з засобами, що звіряються.

 В даній публікації розглядається перший варіант звірення.

 Документ [5] є не новий, однак в той же час він не втратив своєї актуальності через обґрунтованість статистичних підходів, наведених в ньому. В той же час цей документ потребує актуалізації і оновлення шляхом його осучаснення, зокрема, формування правил створення бюджету невизначеності результатів звірень, як це здійснюється під час калібрування [6]. Під час контролю метрологічних характеристик робочих еталонів визначають [5]: характеристику  випадкової та систематичної складових похибки кожного робочого еталону, що звіряється. Модернізований алгоритм опрацювання даних звірень відповідно до [5] подано в [7].

 Отже за результатами багаторазових вимірювань проводять запис результатів вимірювань у вигляді таблиці, де L - кількість еталонів, що звіряються, n — кількість звірень.

Таблиця 1.

Результати вимірювань

 Оцінювання характеристик випадкової та систематичної складових похибки кожного з робочих еталонів за умови наявності міри більш високого рівня точності здійснюється за послідовність:

 • розрахунок результатів вимірювань для кожного робочого еталона, що звіряється:

              

 • розрахунок середнього квадратичного результатів вимірювань:

 • розрахунок систематичної похибки для кожного робочого еталона, що звіряється:

 Далі проводиться порівняння систематичної похибки робочого еталона з поправкою, яка може вводитись в результат вимірювання, якщо ця систематична похибка буде суттєвою.  

 Похибку введення поправки розраховують за формулою:

                                        

 Систематичну похибку вважають суттєвою і вводять поправку, якщо вона перевищує похибку її визначення  . 

 Бюджет невизначеності результатів багаторазових вимірювань за умови несуттєвості систематичної похибки наведений в таблиці 2, а за умови суттєвості – в таблиці 3.

Таблиця 2.

Таблиця 2.

 

Література:

1. РМГ 29-99 Рекомендации по межгосударственной стандартизации. Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Основные термины и определения. 

2. Закон України № 1314-VII від 5.06.14 «Про метрологію та метрологічну діяльність».

3. JCGM 200: 2008. International vocabulary of metrology –Basic and general concepts and associated terms (VIM). Joint Committee on Guides for Metrology (JCGM), 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bipm.org/utils/common/documents/jcgm/JCGM_200_2008.pdf

4. ДСТУ 2681-94 Державний стандарт України. Метрологія. Терміни та визначення.

5. МИ 1832-88 ГСИ. Сличения групп средств поверки одинакового уровня точности. Основные правила.

6. Рекомендация КООМЕТ. CООМЕТ R/GM/32:2017. «Калибровка средств измерений. Алгоритмы обработки результатов измерений и оценивания неопределённости».

7. В.В. Шведова, Руденко Н.О. Опрацювання результатів вимірювань при проведенні міжлабораторних звірень за умов наявності систематичної похибки вимірювань //  Восточно-европейский журнал передовых технологий. – Харьков, 2013. – 5/2. – с. 23-28.