Захарченко Дар’я Миколаївна

Хмельницький університет управління та права

Хмельницький

 Анотація. У процесі побудови громадянського суспільства в Україні свобода особи, права людини і громадянина, їх захист є однією із ключових проблем розвитку України та людства в цілому. На жаль, незадовільне економічне становище держави, та як наслідок, її громадян унеможливлює отримання особами якісної правової допомоги. Саме запровадження інституту безоплатної правової допомоги стало дієвим інструментом у вигляді знань про свої права і можливості захистити їх. Безоплатна правова допомога залишається серед основних пріоритетів Міністерства юстиції та Уряду України. Але є також і проблеми, які виникають в функціонуванні БПД. Зважаючи на зазначені обставини, надзвичайної актуальності набуває дослідження основних проблем  функціонування інституту БПД в Україні.

В науковій роботі досліджується основні проблемні питання функціонування та розвитку безоплатної правової допомоги в Україні, а також основні напрями вдосконалення системи даного інституту. Зокрема, пропонується змінити існуючу систему БПД на систему, яка забезпечить більш ефективне і прозоре використання коштів, що надходять до системи безоплатної правової допомоги, повагу до прав людини та дотримання професійних прав і гарантій адвокатів на справедливій, прозорій та недискримінаційній основі.

 Ключові слова: безплатна правова допомога, безоплатна первинна правова допомога,  безоплатна вторинна правова допомога, Координаційний центр, головні територіальні управління юстиції,  бюро правової допомоги.

 Безоплатна правова допомога (далі за текстом – БПД) – це правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. БПД включає в себе безоплатну первинну правову допомогу  та безоплатну вторинну правову допомогу [2]. 

 Говорячи загалом про ефективність інституту БПД в розрізі сьогодення, спостерігається яскрава позитивна динаміка роботи. Цей інститут є надзвичайно актуальним для нашої держави, і зважаючи на теперішню ситуацію в країні він розвивається у потрібних суспільству напрямках, зокрема, розширення можливостей БПД для чутливих категорій населення та збільшення для малозабезпечених верств населення.

 Більше ніж 4 млрд. людей у світі сьогодні не мають доступу до правової допомоги взагалі. Україна має найбільш розгалужену і прогресивну систему безоплатної допомоги. Ми є лідерами у наданні правової допомоги, що визнано у світі, та ми мали честь і приємність 2015 року представити досвід української системи БПД як приклад успішної організації надання безоплатної правової допомоги на низці заходів високого міжнародного рівня.

 БПД – найуспішніший соціальний проект, реалізований сьогодні в Україні. Кожен українець отримав реальний інструмент у вигляді знань про свої права і можливості захистити їх. Безоплатна правова допомога залишається серед основних пріоритетів Міністерства юстиції та Уряду України. Пріоритети її подальшого розвитку ввійшли до Стратегічного плану діяльності Міністерства юстиції на три наступні роки та Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року [4] .

 Але є також і проблеми, які виникають в функціонуванні БПД. Необхідним наразі є підтримання пропозиції Координаційного центру щодо зміни процедури конкурсу з відбору адвокатів у бік спрощення та зручності для адвокатів, та винесення на обговорення Уряду відповідного проекту постанови Кабінету Міністрів України задля здійснення повного набору кваліфікованих кадрів без необґрунтованих витрат в часі. 

 Відповідно до Постанови КМУ від 28.12.2011р. №1362 схема проведення конкурсу складається з 8 пунктів. Першим є прийняття Мін’юстом рішення про проведення конкурсу за пропозицією Координаційного центру. Далі оголошується конкурс. Після оголошення починається прийом документів кандидатів у паперовому вигляді. Документи розглядаються комісією, склад якої формується, зокрема, з представників адвокатури, головного територіального управління юстиції, центрів з надання БВПД, а також суддів, представників громадських об’єднань та юридичних вищих навчальних закладів (за їх згодою). 

 Під час проведення конкурсу можуть бути присутні спостерігачі, зокрема від іноземних держав та міжнародних організацій. Члени комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах і не можуть брати участі у конкурсі. Далі відбувається оцінювання за визначеними критеріями, а саме, за досвідом адвокатської діяльності, спеціалізацією адвоката, наявністю/відсутністю застосування до адвоката протягом останнього року дисциплінарного стягнення. 

 Після цього відбувається письмове тестування та перевірка робіт комісією. За результатами перевірки за такими критеріями, як мотивація до надання БПД, комунікабельність, емоційна врівноваженість та вміння претендента представити приклади надання ним правової допомоги, проводиться індивідуальна співбесіда. Завершальним етапом є підбиття підсумків, що включає в себе складання протоколу та передача його Координаційному центру [3].

 Пропонована редакція складається з 9 пунктів. Першим є прийняття Мін’юстом рішення про проведення конкурсу за пропозицією Координаційного центру. Далі оголошується конкурс. Ці два перші кроки повторюються з процедурою чинної редакції. А на наступному кроці вже є зміни, а саме, замість прийому документів в паперовому вигляді проводиться онлайн реєстрація для участі у конкурсі. Після цього відбувається опрацювання Координаційним центром поданих копій документів та запрошення пройти дистанційний курс. По закінченню опрацювання копії документів та оцінки за проходження дистанційного курсу (в електронному вигляді)  від Координаційного центру передаються до комісій. Далі претенденти проходять дистанційний курс, за який оцінка формується автоматично. Після цього відбувається оцінювання за критеріями: досвідом адвокатської діяльності, спеціалізацією адвоката, наявністю/відсутністю застосування до адвоката протягом останнього року дисциплінарних стягнень та оцінкою за проходження дистанційного курсу. Наступним кроком є індивідуальна бесіда, при якій визначаються такі критерії, як мотивація до надання БПД, комунікабельність, емоційна врівноваженість та вміння претендента представити приклади надання ним правової допомоги. І закінчується процедура відбору підбиттям підсумків, а саме, складанням протоколу та передачею його до Координаційного центру [1].

 Проаналізувавши запропоновані зміни, зрозуміло, що таким чином можна значно зменшити навантаження на головні територіальні управління юстиції (далі – ГТУЮ) та комісії. Дані зміни полягають в тому, що по-перше, якщо раніше головою і секретарем комісії були представники ГТУЮ, то за пропонованою редакцією будуть представники регіональних центрів з надання БПД; по-друге, прийом документів буде забезпечуватися Координаційним центром, а не комісіями; по-третє, доступ до дистанційного курсу буду забезпечуватися Координаційним центром, а комісії будуть отримувати для розгляду вже опрацьовані документи; по-четверте, якщо раніше копії поданих претендентами документів зберігалися у паперовому вигляді частково у регіональному центрі з надання БПД і частково в ГТУЮ, то за новою редакцією вони зберігатимуться в Координаційному центрі в електронному вигляді.

 Щодо складу комісій, то до них замість представників Координаційного центру та Мін’юсту будуть входити представники ВНЗ. Також значно зменшується перелік вимог до претендентів, а саме основною вимогою стає наявність права на зайняття адвокатською діяльністю. Скорочується кількість документів, необхідних для участі в конкурсі, а саме, за запропонованою редакцією анкета та біографічна довідка заповняються онлайн, а заява, копія паспорта та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю замість паперового вигляду подаються у вигляді сканованих копій. Що стосується копій номера облікової картки платника податків, трудової книжки, документів про освіту та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, то вони не вимагатимуться. Також за новою системою відбудеться перехід контролю знань у формі письмового тестування, що перевірялося комісією до дистанційного курсу, що оцінюватиметься системою автоматично.

 До проблемних питань можна віднести й такі як: призначення слідчих дій без врахування часу на  призначення адвоката та видачу доручення центром, оскільки дуже часто внаслідок таких помилок БПД не може бути надана взагалі або не повністю, через брак часу; винесення безпідставних постанов про заміну адвоката, тому що різносторонні втручання в адвокатську діяльність є порушеннями принципів та засад адвокатської діяльності; застосування п.4 ст.20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» як підстава для відмови в наданні БВПД, надання БПД один раз не означає, що вдруге її наявність буде не важливою чи менш необхідною, адже у кожної справи наявні свої нюанси. 

 Також проблемним питанням є співпраця центрів БПД з поліцією, а саме, несвоєчасне інформування за фактом затримання в рамках кримінального чи адміністративного процесу, отримання свідчень до першої зустрічі з адвокатом і до оформлення статусу затриманого чи підозрюваного та залучення «кишенькових» адвокатів; судом – пізнє інформування про рішення щодо залучення адвоката БПД і щодо часу судового засідання, слабке реагування на процесуальні порушення зі сторони обвинувачення, спілкування судді та прокурора без участі адвоката та необхідність посилення виконання слідчими суддями обов’язків по захисту прав людини; прокуратурою – відсутність єдиного підходу до захисту прав затриманих процесуальним керівником-прокурором, відсутність реакції на несвоєчасне\невірне складання протоколу затримання (місце затримання – кабінет слідчого) та слабке реагування на скарги відносно процесуальних порушень слідчого. Вирішення таких проблем у співпраці кваліфікованих органів позитивним чином вплине на якість та користь надання БПД [5].

 Серед актуальних питань надання БПД є також забезпечення бюро правової допомоги в окремих областях оргтехнікою та іншим майном, шляхом остаточної передачі майна від ГТУЮ до бюро правової допомоги. 

 Дуже актуальними питаннями, які стосуються життєздатності системи є збалансування оплати праці працівників системи БПД шляхом підвищення посадових окладів працівників з 2018 року, щоб випередити відтік кваліфікованих кадрів з системи, а також – ліквідація кредиторської заборгованості перед адвокатами за надання БВПД через прийняття відповідних рішень щодо належного дофінансування системи. Адже через збільшення кількості звернень громадян у понад 4,1 рази та збільшення кількості виданих доручень на надання безоплатної вторинної правової допомоги у понад 2 рази, утворилася заборгованість перед адвокатами.

 Отже, система надання безоплатної правової допомоги, яка наразі існує в Україні, є недосконалою. З огляду на це пропонується  змінити існуючу систему БПД на систему, яка забезпечить більш ефективне і прозоре використання коштів, що надходять до системи безоплатної правової допомоги, повагу до прав людини та дотримання професійних прав і гарантій адвокатів на справедливій, прозорій та недискримінаційній основі.

Література:

1. Зміна підходу до системи відбору адвокатів, які залучаються до надання БВПД [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://issuu.com/0011223344/docs/2017_04_26.

2. Про безоплатну правову допомогу: Закон України  від 2 червня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17.

3. Про затвердження Порядку і умов проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1362-2011-п.

4. Розвиток системи та підсумки роботи у 2016 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.legalaid.gov.ua/images/docs/zvit2016_finalsayt.pdf.

5. Система безоплатної правової допомоги в Україні: поточні проблеми та рекомендації щодо її реформування / Звіт, підготовлений Національною асоціацією адвокатів України: затверджений рішенням РАУ : від 13.11.2015 р., № 125 – К. : НААУ, 2015. – 15 с.