Дмитрик Павло Миколайович
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника»
місто Івано-Франківськ
Анотація: Наведено результати дослідження залежності якості насіння фенхеля звичайного від періоду розвитку рослин та агрометеоумов досліджуваного регіону. Визначили механізм формування різноякісності насіння у зв’язку зі строками достигання урожаю. Сформулювали принципи покращення насіннєвих якостей фенхеля звичайного за рахунок зміни певних технологічних параметрів.
Ключові слова: фенхель звичайний, насіння, агрометеоумови, лабораторна схожість, опади, онтогенез, температура, аналіз.
Для визначення лабораторної схожості насіння фенхеля звичайного ГОСТом 12038 вимагається пророщення проводити за перемінної температури протягом доби: 6 год. - при 30 ºС і 18 год. - 20 ºС [1]. Навіть за такого оптимального режиму повні сходи припадають на 14 добу. Головна причина подібної повільності – висока щільність оплодня і наявність в покривних тканинах ефірних олій, які протидіють проникненню до зародка води і кисню. Фактором прискорення проростання насіння фенхелю є світло, тому методикою визначення схожості передбачається періодичне освітлення насіння [5]. Ще однією особливістю насіння фенхеля звичайного є низька схожість. Навіть за всіх позитивних умов лабораторна схожість насіння рідко досягає 80% (вимоги І класу посівного стандарту). За робочою гіпотезою це пояснюється неоднорідністю насіння, так як урожай формується понад два місяці, при онтогенезі плоду – 25-30 діб. Іншими словами – він імітує суміш різноякісних партій насіння [4].
Процес утворення плоду у фенхеля звичайного: на 12-15 добу після запилення квітки закінчується первинне формування сім’янки, яка набуває характерні для неї метричні параметри і містить понад 80% молокоподібної водянистої рідини. В наступні 15…20 діб вологість знижується і на кінець плодового онтогенезу становить 20…30%; оплодень набуває зеленувато-брунатного кольору; сім’янки поступово втрачають зв’язок з материнською рослиною і опадають [2,3].
Польові досліди проводили в польовій сівозміні науково-дослідного поля лабораторії обробітку ґрунту, боротьби з бур’янами та технології органічного виробництва сільськогосподарських культур Коломийського відділу наукових досліджень та інноваційного розвитку АПВ Прикарпатської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.
Для з’ясування механізмів набуття насінням різноякісності системно відбирались насінні зразки: при 10…30% стиглості рослин (генеративно молодий вік), 30…50% (генеративно середній вік) і 50…70% (старий вік). Отже, фіксувалася матрикальна і одночасно екологічна різноякісність урожаю, основу яких генерували погодні умови (табл. 1).
Таблиця № 1
Агрометеоумови формування урожаю насіння фенхеля за роки досліджень
|
% стиглості рослин |
Період формування насіння |
Показники агрометеоумов |
Статистичні параметри |
|||
|
lim |
|
V, % |
||||
|
min |
max |
|||||
|
10 |
ІІІ дек. липня І дек. серпня ІІ дек. серпня |
Σ t, ˚C |
507 |
577 |
538±12 |
5,0 |
|
t, ˚C |
19,5 |
22,2 |
20,7±0,4 |
4,8 |
||
|
ΣW, мм |
16,2 |
96,4 |
34,7±14,1 |
91,0 |
||
|
W, мм |
0,5 |
3,7 |
1,3±0,5 |
93,5 |
||
|
ГТК |
0,22 |
1,90 |
0,64±0,28 |
98,7 |
||
|
30 |
І дек. серпня ІІ дек. серпня ІІІ дек серпня |
Σ t, ˚C |
512 |
632 |
564±20 х) |
7,9 |
|
t, ˚C |
19,7 |
24,3 |
21,7±0,8 |
7,9 |
||
|
ΣW, мм |
21,2 |
51,6 |
35,2±5,6 |
35,3 |
||
|
W, мм |
0,8 |
2,0 |
1,4±0,2 |
35,2 |
||
|
ГТК |
0,41 |
0,93 |
0,62±0,11 |
38,7 |
||
|
50 |
ІІ дек. серпня ІІІ дек. серпня І дек вересня |
Σ t, ˚C |
459 |
536 |
505±12 х) |
5,5 |
|
t, ˚C |
16,4 |
20,6 |
18,6±0,7 |
8,7 |
||
|
ΣW, мм |
25,3 |
94,7 |
57,2±12,0 |
46,8 |
||
|
W, мм |
0,9 |
3,6 |
2,0±0,5 |
51,5 |
||
|
ГТК |
0,52 |
1,77 |
1,13±0,21 |
42,4 |
||
|
70 |
ІІІ дек. серпня І дек. вересня ІІ дек вересня |
Σ t, ˚C |
426 |
546 |
504±22 |
9,7 |
|
t, ˚C |
14,2 |
18,4 |
16,8±0,7 |
9,7 |
||
|
ΣW, мм |
19,9 |
93,7 |
59,6±13,5 |
50,7 |
||
|
W, мм |
0,7 |
3,1 |
2,0±0,4 |
49,5 |
||
|
ГТК |
0,47 |
1,78 |
1,18±0,23 |
44,2 |
||
* х) 5% рівень значущості
У літній період насіння фенхеля звичайного формується при середньодобовій температурі 20,7-21,7 ºС і сумі активних температур 538-564 ºС, у літньо-осінній – 16,8-18,6 ºС і 504-505 ºС.
Максимальна різниця між сумами активних температур, яка має статистичне підтвердження (на рівні t05) відмічена між варіантами 30 і 50% стиглості рослин. У інших випадках температурні різниці залишались статистично недостовірними. Щодо цього показника, звертає увагу низька варіабельність, яка жодного разу не перевищувала граничну межу низької мінливості ознаки. Це стало основою ствердження, що даний фактор не є визначальним у створенні різноякісність насіння. Інша річ – опади, для яких характерна висока мінливість – VΣW=35,3-91,0%. Це і обумовило стверджування, що даний фактор утворює екологічну різноякісність насіння (табл. 2).
Таблиця № 2
Лабораторна схожість насіння фенхеля звичайного за різні періоди стиглості рослин
|
% стиглості рослин (посіву) |
Роки |
Середнє |
||||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
||
|
10 |
49 |
58 |
68 |
58 |
56 |
58 |
|
30 |
85 |
83 |
60 |
72 |
63 |
73 |
|
50 |
74 |
59 |
60 |
60 |
52 |
61 |
|
70 |
54 |
56 |
69 |
56 |
52 |
57 |
|
Середнє |
66 |
64 |
64 |
62 |
56 |
62 |
|
Статистичні критерії оцінки досліду: |
||||||
=3,84; Лабораторна схожість насіння в цілому характеризується як середньоваріююча ознака (V=16,08%). Максимальні різниці в окремих випадках досягали 30-36% (85-49=36). Сила дії погодних умов становила 40%. Проте, за загальнодослідною НІР05 статистично достовірною були лише різниці з варіантом – «30% стиглість рослин». Даний варіант різнився з варіантом «10%» - на 15%, «50%» - 12% і «70%» - 20% при НІР05=12%.
Залежність якості насіння фенхелю від агрометеоумов, особливо в межах генеративних періодів онтогенезу рослин, підтверджується і кореляційним аналізом (табл. 3).
Практично функціональним рівнем відрізняються залежності схожості насіння фенхеля з сумою опадів (r=0,951) та ГТК (r=0,948) в групі 30% стиглості рослин (посівів).
За методом групування встановлено, що кращими умовами формування насіння фенхеля звичайного складаються, коли сума активних температур в період безпосереднього розвитку плодів знаходиться на рівні 544 ˚C, сума опадів – 50,1 мм, ГТК – 0,95.
Таблиця № 3
Залежність якості насіння фенхеля звичайного від агрометеоумов
|
Показник агрометеоумов |
% стиглості рослин (посіву) |
||||
|
0…70% |
0…10% |
10…30% |
30…50% |
50…70% |
|
|
Сума активних температур, ˚C |
0,091 |
0,354 |
-0,234 |
-0,919 |
-0,268 |
|
Сума опадів, мм |
-0,322 |
-0,561 |
0,951 |
-0,751 |
-0,521 |
|
ГТК |
-0,337 |
-0,568 |
0,948 |
-0,732 |
-0,535 |
За подібних обставин лабораторна схожість становить 84% (на 4 % вище вимог до І класу посівного стандарту). Правда, ймовірність такої позитивної ситуації низька – 10% з 20 випадків (табл. 4).
Таблиця № 4
Розподіл лабораторної схожості насіння фенхеля звичайного за групами ГТК
|
Групи ГТК ( |
Сума активних температур, ˚C |
Сума опадів, мм |
Лабораторна схожість, % |
Ймовірність події, % |
|
0,28-0,54 |
537 |
20,7 |
60,0 |
40 |
|
0,55-0,81 |
487 |
29,2 |
70,0 |
15 |
|
0,82-1,08 |
544 |
50,1 |
84,0 |
10 |
|
1,09-1,35 |
537 |
69,1 |
57,0 |
10 |
|
1,36-1,62 |
531 |
78,2 |
58,0 |
10 |
|
1,63-1,90 |
523 |
94,9 |
49,7 |
15 |
)Таким чином, Передкарпатська зона Івано-Франківської області не може вважатися зоною гарантованого насінництва фенхеля звичайного. В кращому випадку тут можна отримувати його за якістю на рівні 3-го класу посівного стандарту. Для підвищення якості насіння необхідно кардинально змінити строки збирання урожаю, тобто перенести з традиційного періоду 70% стиглості рослин на 30% рівень (в цьому випадку можна розраховувати на досягнення вимог І класу). Високоякісне насіння на рівні І класу формується при сумі активних температур в період безпосереднього формування плодів 544 ˚C, опадів – 50 мм в ГТК – 0,95.
Література:
1. Бовкун Н.А. Фенхель. Масличные и эфиромасличные культуры / Н.А. Бовкун, Г.А. Сарнецкий. – К.: Урожай, 1983. – 152 с.
2. Дудченко Л.Г. и др. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Л.Г. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Кривенко. – К.: Наукова думка, 1989. – 304 с.
3. Жарінов В.І. Вирощування лікарських, ефірно-олійних пряно-смакових рослин: навч. посібник / В.І. Жаріков, А.І. Остапенко. – К.: Вища школа, 1994. – 234 с.
4. Машанов В.И. Пряноароматические растения / В.И.Машанов, А.А. Покровський. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с.
5. Овчаров К.Е. Физиология проростания семян / К.Е. Овчаров // Физиолого-биохимические проблемы семеноведения: семеноводство. – Иркутск: Облиздат, 1973. – 188 с.
