Мицан Дарія Миронівна

кандидат філологічних наук

Прикарпатський національний 

університет імені Василя Стефаника

Івано-Франківськ

  Анотація: дана стаття присвячена порівнянню фразеологічних одиниць з компонентом «чорний» в українській, білоруській та російській мовах. Розкриваються семантичні значення таких фразеологізмів.

  Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологізм, семантичне значення.

  Завжди і усюди світ базується на контрастах і протиставленнях. Так високому протиставляється низьке, доброму – погане, світлому – темне. Подібно до цього і у культурній традиціі кожного народу склалися підсвідомі уявлення між окремими і визначеними поняттями. Не дивлячись на відносну універсальність сприйняття окремих кольорів, серед багатьох народів можна прослідкувати і певну відмінність у тій чи іншій культурі. Тому недивно, що останнім часом велику увагу дослідників привертають фразеологічні одиниці (ФО) з кольороназвою (І. Гуменюк, Л. Ковбасюк, Т. Семашко). На думку мовознавців «фразеологізми з компонентом «кольороназва» належать до тієї частини номінативного складу мови, яка характеризується яскраво вираженою культурно-національною самобутністю» [3, с. 268]

  Фразеологізми супроводжують і описують людське життя від початку і до кінця. Вони характеризують людську діяльність, навколишній світ і саму людину. Колір є невідємною частиною сприйняття людиною світу та кумулятивно передає характеристики людського життя. Людина сприймає колір не тільки як об’єктивну характеристику, а і як морально-естетичну категорію. Така категорія виражає ставлення, оцінку, норму. Фразеологічні одиниці (ФО) з використанням кольороназви супроводжуються оцінними конотаціями і співвідносяться з цілісною картиною світу окремої національної культури.

  Дане дослідження присвячене чорному кольору у складі фразеологізмів. Воно продовжує актуальні сучасні розвідки, спрямовані на вивчення ФО в цілому та їх компонентів зокрема.

  Метою сьогоднішньої статті є відшукати і порівняти фразеологічні одиниці з лексемою-компонентом чорний, на прикладі трьох слов’янських мов, а саме української, білоруської і російської. Ми прагнемо визначити лінгвокультурологічні особливості таких фразеологізмів у фразеологічному фонді кожної мови, окреслити їхню культурно-національну специфіку, а також проаналізувати на скільки такі фразеологізми є універсальними. 

  Об’єкт дослідження становлять фразеологізми вибраних мов у структурі яких присутня назва чорного кольору.

  Предметом дослідження є сутність чорного як компоненту фразеологічних одиниць.

  Усі фразеологічні одиниці бралися з фразеологічних словників, а також з інтернет-ресурсів.

  Виклад основного матеріалу. Кожна кольороназва завжди асоціюється з якимось певним символом. У багатьох культурах чорний колір є символом смерті, горя, зла, нещастя і таємничості. Він асоціюється з острахом і чимось невідомим. На противагу кольору білому, чорний завжди має негативну семантику і використовується для цілої низки негативних явищ. Недарма Й.В. Ґете називає його «кольором мороку» [2, с. 24]. У західній традиціі це смерть, траур, скорбота, меланхолія, приниження, руйнування. У східній – Ворота Пекла [1, c. 23]. Так у різних мовах відомими є фразеологізми з чорним кольором más negro que el alma de Judas – мати душу чорнішу ніж Іуда (іспан.), work like a black – дуже важко працювати (англ.), le four noir – повний провал, невдача (фр.), camicia nera – чорна сорочка (італ.), mit etwas sieht es schwarz aus – з чим-небудь справи йдуть кепсько (нім.) 

  У досліджуваних мовах усі занотовані фразеологізми з компонентом чорний можна розглянути у нижче наведеній таблиці. Тут їх порівнювалося з точки зору семантичної відповідності у кожній з мов.

  Крім того є ще такі фразеологізми, котрі не мають відповідників у двох сусідніх мовах і є притаманними виключно для неї одної. Так, в українців існують ФО: над головою збираються чорні хмари, як чорний віл на ногу наступив, чорна справа, як чорна хмара, видавати біле за чорне, чорне слово, чорний ворон.

  Натомість у білорусів можна почути ні чарнага, ні белога, чорные замеры, на чорны пазначаць.

  Росіяни у своїй мові вживають чорный понедельник, чорная меланхолия, чорная душа, чорная тоска.

  В усіх наведених фразеологізмах прослідковується значення чорного кольору, як чогось негативного. Так важка фізична праця є значенням ФО чорна робота. Крім того, чорний колір вживається у фразеологічних порівняннях для підкреслення крайнього негативу: як чорний віл (працювати), як чорний віл на ногу наступив. Цей колір є кольором депресії і меланхолії чорні думки, над головою збираються чорні хмари, чорная тоска, чорная меланхолия. Негативна характеристика людини є у семантиці фразеологізмів чорна невдячність, чорна заздрість, чорная душа, аж у роті чорно, чорне замеры, чорное пятно. Погане відношення до когось іншого є закладене у ФО тримати у чорному тілі. Про складні відносини між кимось говоримо, що між ними пробігла чорна кішка. На випадок крайньої скрути, важких часів вживаються фразеологізми чорна година, на чорний день, чорная полоса. 

  У рамках фразеологізму чорна магія «чорний» є кольором, що має відношення до потойбічних істот. Різне чаклунство підтверджує таку думку, оскільки чорним називається те чародійство, яке виконується за допомогою «нечистої сили», диявола.

  Але чорний колір не завжди може нести негатив, він також може вказувати на конкретність. Так є з ФО чорним по білому. Або навпаки і не так, і не сяк – ні чарнага, ні белога. Значення «трішки» є у білоруському фразеологізмі на чорны пазногаць.

  Отже, проаналізувавши фразеологізми вибраних мов з компонентом «чорний» (20 – українських, 17 – білоруських і 15 – російських) можемо говорити про наступне – більшість занотованих ФО є наявними у трьох мовах. З точки зору семантики, то значна частина таких фразеологізмів несе негативне смислове навантаження. Подібна кількість фразеологізмів, наявність їх у трьох мовах і домінуюче значення негативності підтверджує факт спорідненості і подібності вибраних мов. Ця праця є тільки однією з перших спроб опису подібного типу ФО у цих мовах і потребує подальших, і глибших досліджень.

Література

1. Ащеулова К. Ты и твой цвет// Детское творчество. – 1998.- №3, с. 22-23

2. Гете И.В. Учение о цвете. Теория познания / И.В. Гете; [пер. с нем]. - Изд. 3-е. - М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. - 200 с.

3. Ковбасюк Л. А. Фразеологічні одиниці з компонентом “кольороназва” як елементи національно-мовної картини світу (на матеріалі німецької та ан- глійської мов) / Л.А. Ковбасюк // Проблеми зіставної семантики : [зб. наук. ст.]. – Вип.7. – Київ : Вид. центр КНЛУ, 2005. – С. 267–273.