Григорів Ярослава Ярославівна
кандидат сільськогосподарських наук
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
м. Івано-Франківськ
Викладені результати дослідження вирощування ячменю ярого в короткоротаційній сівозміні на дерново-опідзолених ґрунтах в умовах Прикарпаття. Встановлено, що трипільна сівозміна з насиченням зерновими на 75 %, олійними 25 % забезпечує високу врожайність ячменю ярого з хорошими економічними показниками.
Ключові слова: сівозміна, ячмінь ярий, урожайність.
У сфері вітчизняного агропромислового виробництва вирішення проблеми забезпечення надійного балансу продовольчого і фуражного зерна нерозривно пов’язане зі стабілізацією виробництва зерна ячменю ярого. Ця культура відіграє велику роль не тільки у зростанні продуктивності тваринництва, а й поліпшенні його економічного стану, у підвищенні ефективності зернового господарства в цілому.
Ячмінь – цінна кормова, технічна і продовольча культура. У світовому землеробстві серед зернових культур за посівною площею майже 72 млн га та валовим збором 158 млн т він займає четверте місце, а за експортом друге. Загальна посівна площа ячменю в Україні коливається в межах 4,2/5,3 млн га, з них озимого – 0,4/1,3 і ярого 3,3/4,8 млн га. Частка країни у світовому виробництві ячменю становить 8%, проте за середньою по роках врожайністю (2,5 т/га) Україна значно поступається країнам Західної Європи, де цей показник наближається або перевищує 6 т/га [1,2]. Особливо останнім часом, коли перехід господарств до вузькоспеціалізованого виробництва сільськогосподарської продукції і вирощування культур близьких за біологічними властивостями призвели до погіршення фітосанітарного стану ґрунту і посівів, а також зниження врожайності і якості зерна [3].
Тому вивчення впливу насичення сівозміни ячменем і розміщення його після кращих попередників на продуктивність і якість зерна й надалі є актуальним питанням. Також невід’ємним питанням у сівозміні є технологія вирощування ячменю ярого, яка повинна передбачати створення умов, за яких повністю реалізуються потенційні можливості культури за якісними та урожайними показниками. Це є чітке дотримання агротехнічних заходів та строків їх проведення [4-6].
Постановка завдання. Мета наших досліджень полягала у встановленні особливостей формування урожаю ячменю ярого залежно від технології вирощування в короткоротаційній сівозміні та агротехнічних факторів, які б сприяли збільшенню зерна.
Виклад основного матеріалу. Стаціонарний дослід з вивчення короткоротаційних сівозмін з різним технологіями вирощування сільськогосподарських культур закладений в 2016 році на дернових ґрунтах Прикарпаття в технологічній сівозміні на дослідному полі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГ КР (табл.1).
Таблиця 1
Схема досліду
Варіант |
Удобрення |
Фаза внесення |
Ярий ячмінь |
||
1 |
Контроль (без добрив) |
|
2 |
N20P20K20 |
Під культивацію |
Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул біомарганець (2 л/га) |
Кущення |
|
Вимпел (500 г/га) |
Прапорцевий листок |
|
3 |
N30P30K30 |
Під культивацію |
N15 |
Кущення |
|
Ріпак озимий |
||
1 |
Контроль (без добрив) |
|
2 |
N50P50K50 |
Під культивацію |
Вимпел (500 г/га) + Оракул коламін бор (1 л/га) |
4-6 листків |
|
Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул коламін бор (1 л/га) + Оракул сірка актив (2 л/га) |
Розетка-стеблування |
|
Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул коламін бор (1 л/га) |
бутонізація |
|
3
|
N75P75K75 |
Під культивацію |
N50 |
По відновленню вегетації |
|
Пшениця озима |
||
1 |
Контроль (без добрив) |
|
2
|
N45P45K45 |
Під культивацію |
Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) |
Осіннє кущення |
|
Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (2 л/га) + Оракул хелат міді (1 л/га) |
Весняне кущення |
|
Вимпел (500 г/га) |
Прапорцевий листок |
|
3 |
N60P60K60 |
Під культивацію |
N30 |
Весняне кущення |
Ґрунти – дернові глибокі опідзолені глеюваті важкосуглинкові. Агрохімічна характеристика: рН сольове – 5,1; вміст гумусу – 2,73 %; азоту – 75,3; фосфору – 63,5; калію – 101,8 мг на 1 кг ґрунту.
Дослід закладений у 3-кратній повторності. Загальна кількість ділянок 81, посівна площа однієї ділянки 80 м² 18х10 м, облікова – 40 м², загальна площа досліду – 0,96 га, у тому числі під посівами – 0,65 га, під коридорами – 0,31 га.
В результаті проведених досліджень встановлено, що найвища врожайність всіх досліджуваних сільськогосподарських культур в тому числі і ячменю ярого отримано на 3 варіанті удобрення. Найнижча врожайність відмічена на контролі (без добрив).
Таблиця 2
Урожайність сільськогосподарських культур в сівозмінах короткої ротації з різними технологіями вирощування рослин за 2016-2017 р.
Сівозміна |
Варіант |
Урожайність окремих культур, т/га |
||
Ріпак озимий |
Пшениця озима |
Ячмінь ярий |
||
1 |
Контроль |
2,8 |
2,5 |
2,5 |
2 |
3,4 |
3,9 |
3,6 |
|
3 |
4,05 |
4,5 |
4,0 |
У середньому за роки досліджень (2016/ 2017 рр.) урожайність ячменю ярого в експериментальній сівозміні коливалась у межах 2,50/4,00 т/га (табл.2). Найвищу врожайність (4,00 т/га) відмічено у трипільній сівозміні (вар. 3) на фоні внесення під культуру N30P30K30 і N15 за розміщення після ріпака озимого. Найнижчу врожайність ячменю отримано на варіанті без внесення добрив вар. 1 (2,50 т/га). Ячмінь найкраще з усіх колосових реагує на внесення добрив, тому застосування мінеральної системи удобрення (60 кг NPK на 1 га сівозмінної площі) та стимуляторів росту у поєднанні з мікродобривами підвищувало врожайність культури до 3,6 т/га (вар. 2) або на 1,1 вище за контроль.
Якісні показники зерна ячменю ярого у 2016/2017 рр. за умістом білка були на рівні 10,9/11,6 (табл. 3).
Таблиця 3
Вміст якісних показників в насінні сільськогосподарських культур в залежності від технологій вирощування в короткоротаційних сівозмінах за 2016-2017 рр.
Культура |
Варіант |
Якісні показники |
|||||
Маса 1000 насінин, г |
Глюкози- нолати, мкМг |
Олійність, % |
Білок, % |
Клейковина, % |
|||
Сівозміна 1 |
|||||||
Ріпак озимий |
контроль |
2,75 |
15,0 |
38,03 |
|
|
|
2 |
2,79 |
17,3 |
42,05 |
|
|
||
3 |
2,81 |
18,4 |
39,18 |
|
|
||
Пшениця озима |
контроль |
40,0 |
|
|
10,26 |
22,27 |
|
2 |
41,8 |
|
|
12,43 |
24,76 |
|
|
3 |
42,5 |
|
|
12,22 |
23,37 |
||
Ячмінь ярий |
контроль |
36,6 |
|
|
10,9 |
|
|
2 |
38,2 |
|
|
11,6 |
|
||
3 |
39,9 |
|
|
11,4 |
|
В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільша маса 1000 насінин була у всіх сільськогосподарських культур на третьому варіанті удобрення у всіх сівозмінах. Найкращі якісні показники насіння ріпака озимого, пшениці озимої та ячменю ярого відмічено на другому варіанті удобрення за внесення стимуляторів росту з мікродобривами.
Висновки. В нових умови господарювання, для яких характерна вузька спеціалізація виробництва, доцільно запроваджувати і освоювати короткоротаційні сівозміни різними технологіями вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, у підзоні Прикарпаття України урожайність ячменю на рівні 3,6/4,0 т/га можна отримати за рахунок внесення мінеральних добрив у основне, та в поєднанні з позакореневим підживленням азотом з мікродобривами у сівозміні після ріпака озимого.
Література:
1. Степаненко, Т. Україна зернова /Т. Степаненко // Пропозиція. – 2005. – № 8I9. – С. 28I32.
2. Бельдій, Н. Ячмінь – культура прибуткова /Н. Бельдій, М. Загинайло, А. Носуля // Пропозиція. – 2009. – № 4. – С. 54I58
3. Сівозміни у землеробстві України /За ред. В.Ф.Сайка, П.І.Бойка – Київ, Аграрна наука. – 2002. – 146 с.
4. Дудченко З. Я. Зміна врожаю і показників якості зерна ячменю ярого під впливом попередників і строків сівби / З. Я. Дудченко, Л. Т. Глущенко // Вісник сумського державного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія.- 2001. – Вип.5. – С. 90-91.
5. Семялкіна А. О. Зміна врожаю і показників зерна ячменю під впливом строків сівби / А. О. Семялкіна, І. М. Цеберябий // Матеріали науково-практичного семінару молодих учених та спеціалістів. – К.:Нора-Прінт, 1999. – С.47-49.
6. Шевченко А. І. Ресурсозберігаюча технологія вирощування ячменю ярого у правобережному Лісостепу і Поліссі України / А. І. Шевченко // Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 90-річчю Інституту генетики, селекції та рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН. – Харків, 1999. – С. 88-91.