Воронкіна Євгенія Олександрівна

студентка 6 курсу

ДВНЗ «Харківський навчально-науковий інститут

 Університету банківської справи»

Україна

місто Харків

  Анотація: Проаналізовано застосування методів оцінки вартості компанії на зарубіному досвіді.

  Ключові слова: зарубіжний досвід, метод, методи оцінки, вартість компанії, бухгалтерський облік 

 У сучасній науковій літературі все частіше мають місце поняття “вартість підприємства”, однак методичні основи аналізу вартості підприємства залишаються досить фрагментарними та не враховують умови вітчизняних підприємств. Вартість являє собою економічну категорію, яка відображає у грошовому вимірі цінність товару для ринку. Тобто традиційними є методики аналізу вартості чинників та результатів діяльності підприємства [2]. Однак в цей час поняття вартості науковці досить активно застосовують щодо таких об’єктів аналізу, як підприємства. Потреба у визначенні вартості підприємства може виникати в різних ситуаціях: при залученні кредитів, у процесі здійснення злиття чи об’єднання, продажу підприємства. Справді, в сучасних умовах при прийнятті більшості стратегічних рішень щодо перспектив підприємства дуже важливо мати інформацію про реальну вартість підприємства [6].

  Найхарактернішою закономірністю сучасного світу є величезне зростання зовнішньоекономічних зв’язків країн із різним ступенем розвитку [3]. Господарське зближення націй дедалі більше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку, загальний економічний і політичний стан, тому міжнародні економічні відносини є однією з найважливіших сфер сучасного життя. Становлення та розвиток цих відносин – безпосередній результат поступової інтернаціоналізації виробництва і формування ринку.

 Відображення міжнародних економічних відносин передбачає вивчення, узагальнення й аналіз міжнародної системи обліку та звітності, стандартів, рекомендацій і положень міждержавних і професійних організацій [6]. Це пояснюється кількома причинами.

  Одним із методів оцінки вартості компанії на підставі даних бухгалтерського обліку є витратний метод. При витратному (майновий) підхід до оцінки бізнесу розглядається вартість підприємства з урахуванням понесених витрат. Балансова вартість активів та зобов'язань підприємства внаслідок інфляції, змін кон'юнктури ринку, використовуваних методів обліку, як правило, не відповідає ринковій вартості. У результаті постає завдання проведення коригування балансу підприємства [5]. Для здійснення цього попередньо проводиться оцінка обґрунтованої ринкової вартості кожного активу балансу окремо, потім визначається поточна вартість зобов'язань і, нарешті, з обґрунтованої ринкової вартості суми активів підприємства віднімається поточна вартість всіх його зобов'язань. Результат показує оцінну вартість власного капіталу підприємства. 

  Базовою в витратному майновому підході є наступна формула:

  Власний капітал = Активи - Зобов'язання.

  Згідно з Концептуальною основою МСФЗ власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов'язань [4].

  Методологічною основою для обліку капіталу і відображенню його у звітності зарубіжних країн є наступні міжнародні стандарти: МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 10 «Події після дати балансу», МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСБО 33 «Прибуток на акцію», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», МСФЗ 2 «Платіж на основі акцій» та ін. Проте ці стандарти детально не регламентують питання обліку та відображення у звітності власного капіталу, що пов’язано, в першу чергу, з особливостями національних законодавств, які розкривають вимоги до капіталу різних форм організації бізнесу [7].

  Визначення і структура капіталу будуть залежати також від національних традицій та законодавчих вимог окремої країни, якої вони стосуються. Так, наприклад, у Великобританії він називається власним капіталом (акціонерний капітал по звичайним акціям, резерви, довгострокова заборгованість) [2], у США - капіталом власників (внесений капітал, нерозподілений доход, акціонерний капітал), у Польщі просто капіталом або власним фондом (статутний капітал, неоплачений капітал, додатковий капітал, резерви на переоцінку активів, інший резервний капітал, нерозподілений прибуток, чистий прибуток (збиток) звітного року) [1].

  Інформація про власний капітал розкривається в балансі, звіті про зміни у власному капіталі та примітках до фінансової звітності.

  Ефективність управління залежить від якості бухгалтерської звітності як важливої складової загальної системи інформаційного забезпечення управлінських рішень. Інтегрованим показником операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства є його вартість. Розкриття у фінансовій звітності інформації, яка надає змогу оцінити його вартість, забезпечує об’єктивність розрахунків та результатів оцінки вартості підприємства, надання достовірної інформації для зацікавлених користувачів, а також зумовлює прогнозування подальшого потенціалу його розвитку.

Список використаної літератури:

1. Американские стандарты оценки // http: // www.old.appraiser.ru

2. Брюховецька Н. Ю. Підходи до визначення капіталізації під- приємств // Наукові праці ДонНТУ. Серія:економічна, 2007.– № 31-1.– С. 224 – 229.

3. Головач А. Л. Методичні засади оцінки вартості бізнесу // http: // www.nbuv.gov.ua

4. Европейские стандарты оценки // http: // www.old.appraiser.ru

5. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємств: Монографія.– К.: КНЕУ, 2002.– 272 с.

6. Международные стандарты оценки // Г. И. Микерин, М. И. Неду- жий и др.– Кн. 2.– М.: ОАО «Типография «НОВОСТИ», 2000.– 360 с.

7. Сычева Г. И., Колбачев Е. Б., Сычев В. А. Оценка стоимости предприятия (бизнеса). Серия «Высшее образование».– Рос- тов н/Д: «Феникс», 2004.– 384 с.