Манєва Ірина Едуардівна
Рівненський інститут Університету «Україна»
м.Рівне
Анотація: Актуальність даної теми, насамперед, полягає в тому, що якості особистості, що сформувалося в особистому досвіді людини на основі генетичної обумовленості його типу нервової системи значною мірою визначають стиль його життя і діяльності. Знання типу темпераменту допомагає знайти підхід до конкретної людини і краще побудувати відносини з ним і в колективі.
Ключові слова: темперамент, тип темпераменту, соціометрія.
Зміст наукової роботи.
Психічні особливості людської особистості характеризуються різними властивостями, що проявляються при суспільної діяльності людини. Одним з таких психічних властивостей особистості є темперамент людини.
Темперамент - якість особистості, що сформувалося в особистому досвіді людини на основі генетичної обумовленості, його типу нервової системи і значною мірою визначальний стиль його діяльності. Темперамент відноситься до біологічно обумовлених підструктур особистості. Розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Коли говорять про темперамент, то мають на увазі багато психічних розходжень між людьми - розходження по глибині, інтенсивності, стійкості емоцій, емоційної вразливості, темпу, енергійності дій і інші динамічні, індивідуально-стійкі особливості психічного життя, поводження і діяльності. Проте темперамент і сьогодні залишається багато в чому спірною і невирішеною проблемою. Однак при всmjve різноманітті підходів до проблеми, вчені і практики визнають, що темперамент - біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота.
До властивостей темпераменту відносяться індивідуальні особливості, що:
- регулюють динаміку психічної діяльності в цілому;
- характеризують особливості динаміки окремих психічних процесів;
- мають стійкий і постійний характер і зберігаються в розвитку протягом тривалого відрізка часу;
- знаходяться в строго закономірному співвідношенні, що характеризує тип темпераменту;
- однозначно обумовлені загальним типом нервової системи.
Користуючись визначеними ознаками, можна з достатньою визначеністю відрізнити властивості темпераменту від всіх інших психічних властивостей особистості.
Аналіз внутрішньої структури темпераменту представляє значних труднощів, обумовлені відсутністю в темпераменті (у його звичайних психологічних характеристиках) єдиного змісту і єдиної системи зовнішніх проявів. Спроби такого аналізу приводять до виділення трьох головних, ведучих, компонентів темпераменту, що відносяться до сфер загальної активності індивіда, його моторики і його емоційності. Кожний з цих компонентів, у свою чергу, має досить складну багатомірну будівлю і різні форми психологічного прояву.
Під темпераментом варто розуміти індивідуально своєрідні властивості психіки, що визначають динаміку психічної діяльності людини, що однаково виявляючись у різноманітній діяльності незалежно від її змісту, цілей, мотивів, залишаються постійними в зрілому віці і у взаємозв'язку характеризують тип темпераменту, визначають соціометричний статус людини.
Соціометрія - це і психологічна теорія спілкування і внутрішньогрупових відносин, і одночасно метод, застосовуваний для оцінки міжособистісних відносин. Американський психолог Джекоб Морено, що розробив всесвітньо відому теорію соціометрії, вважав, що психологічна комфортність і психічне здоров'я людини залежать від його положення в неформальній структурі відносин в малій групі. Якщо людину оточують люди, які відчувають до нього симпатії, то йому буде легше долати життєві труднощі. Більше того, нестача симпатій вже породжує життєві труднощі. Він вважав також за необхідне визначити положення індивіда в структурі неформальних стосунків, щоб зрозуміти його проблеми.
Соціометрична структура групи являє собою сукупність супідрядних позицій членів групи в системі міжособистісних відносин. У цілому, соціометрична структура визначається аналізом найважливіших соціометричних характеристик групи: соціометричного статусу її членів, взаємності емоційних переваг, наявності стійких груп міжособистісного переваги, характеру відкидання в групі. Система міжособистісних відносин включає в себе сукупність симпатій і антипатій, переваг і відкидання всіх членів групи.
Кожен індивід у групі має свій соціометричний статус, який може бути визначений при аналізі суми переваг і відкидання, отриманих від інших членів. Соціометричний статус може бути більш високим або низьким в залежності від того, які почуття відчувають інші члени групи по відношенню до даного суб'єкту - позитивні чи негативні. Сукупність усіх статусів, у свою чергу, задає статусну ієрархію в групі.
Темою даної роботи є взаємини темпераменту і соціометричного статусу, тому була обрана методика, спрямована на вивчення цих понять. За результатами методики Айзенка було виявлено тип темпераменту кожного учня з класу. Для дослідження соціометричного статусу використовувалася стандартна соціометрична методика, що складається з питань на позитивний і негативний вибір, в яких є лише один варіант відповіді.
Після обробки тестів з’ясувалося, що більшість обстежуваних даної вибірки мають середній рівень екстра-інтроверсії і середній рівень соціометричного статусу. За результатами досліджень соціомертії виявилося переважання низькостатусних юнаків.
Судячи з даної методики, у класі не зовсім сприятливі міжособистісні відносини, тому що присутня велика кількість низькостатусних і знедолених дітей.
На основі проведених досліджень, можна виявити відсутність залежності соціометричного статусу від типу темпераменту. За результатами дослідження ми не можемо говорити про вплив темпераменту на соціометричний статус, але можна зробити припущення, що такий зв’язок існує.
Література:
1. Основи психології: Практикум. Столяренко Л. Д.. - Ростов н / Д: Фенікс, 2000. - с.576;
2. Психологія.Немов Р.С.3т .- М.: Просвещение, Владос, 1995;
3. Диференційна психофізіологія. Ільїн Е. П.. - СПб.: Питер, 2001. - с.464;
4. Психологія індивідуальних відмінностей: від темпераменту - до характеру і типології особистості.Батаршев А.В. - М.: Гуманит. Вид. Центр ВЛАДОС, 2000 .-с.256;
5. Психологія індивідуальних відмінностей. Єгорова М. С.. - М.: Планета дітей, 1997. - с.328 ;
6. Методи збору інформації в соціологічних дослідженнях. Кн. 1 / Відп. ред. В. Г. Андреєнков, О. М. Маслова. - М.: Наука, 1990. - с.232.
