ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПАТЕНТНОГО ПОШУКУ

Деталі
Категорія: Шістнадцята всеукраїнська практично-пiзнавальна iнтернет-конференцiя

Кабак Віталій Васильович

кандидат педагогічних наук, доцент 

Луцький національний технічний університет 

Україна, м. Луцьк

 

Кравчук Владислав Ігорович

магістр кафедри комп’ютерних технологій

Луцький національний технічний університет 

Україна, м. Луцьк 

 

  Анотація: У статі розкрито сутнісну характеристику поняття «патентний пошук», визначено цілі, відмічено основні різновиди патентного пошуку, встановлено методологію його проведення. Здійснено теоретичний аналіз особливостей створення інформаційної системи для здійснення патентного пошуку з зазначенням механізму та основних критеріїв пошуку. Розглянуто сучасні системи патентного пошуку інформації, які спроектовані на базі веб-орієнтованих технологій глобальної мережі Інтернет.

  Ключові слова: патентний пошук, інформаційна система, комп’ютерні технології, винахід, база даних.

 

  Патентний пошук є різновидом інформаційного пошуку, що проводиться тільки по даним патентної документації [1]. Він може бути проведений для реалізації наступних цілей:

  • пошук аналогу чи прототипу винаходу, що патентується (корисної моделі);
  • пошук для визначення рівня техніки;
  • пошук для встановлення правомірності видачі патенту на винахід;
  • пошук для визначення патентної чистоти об’єкта перевірки (визначення факту порушення патентних прав) [2, c. 4].

  Кожен вид патентного пошуку виконується для вирішення певних завдань. Проте для збільшення ефективності проведення патентного пошуку необхідним є залучення високо ерудованих фахівців, що володіють досвідом виконання таких робіт та мають навички інтуїтивного пошуку потрібної інформації.

  Проведення патентного пошуку дозволяє:

  • ознайомитися з патентами інших винахідників, які намагалися, з різним ступенем успіху, вирішити аналогічні завдання;
  • встановити рівень розвитку техніки, що зазвичай необхідно для планування випуску нової продукції;
  • запобігти витрачанню коштів на патентування безперспективних винаходів;
  • дозволяє правильно подати матеріали заявки на винахід та найбільш кваліфіковано сформулювати права заявника - НЕ звузивши їх і не розширивши;
  • дозволяє знизити ймовірність виникнення в подальшому судових патентних суперечок або дозволяє вказати на необхідність покупки патенту або придбання ліцензії [3].

  Основною метою проведення патентного пошуку є визначення рівня розвитку техніки і новизни наявного технічного рішення. При цьому в процесі пошуку визначається, як вирішувалася дана задача раніше, які є технічні рішення, захищені авторськими свідоцтвами і патентами, а також які існують перспективи розробки теми.

  В описі кожного авторського свідоцтва або патенту містяться такі обов'язкові стандартні елементи: номер авторського свідоцтва або патенту; назва винаходу; індекс МКВ (Міжнародної класифікації винаходів); дата пріоритету; номер заявки; прізвище автора-заявника або патентовласника; область використання винаходу; посилання на аналог і прототип; мета винаходу; перелік графічних матеріалів; опис пристрою в статиці; опис пристрою в динаміці; формула винаходу [1]. Саме тому дані параметри необхідно покласти в основу створення інформаційної системи для здійснення патентного пошуку.

  У зв'язку з великим обсягом інформації, що міститься в кожному описі, в створювану інформаційну систему для здійснення патентного пошуку потрібно закласти сутнісну характеристику видів патентного пошуку:

  1. тематичний;
  2. іменний;
  3. нумераційний;
  4. пошук патентів-аналогів;
  5. пошук для встановлення патентного права [5].

  При виконанні індивідуальних творчих завдань або дипломного проектування практично використовується тільки тематичний пошук, який представляє собою пошук винаходів з певної теми, пошук винаходів, що відносяться до об'єктів аналогічного призначення або забезпечують досягнення певного результату.

  У процесі створення інформаційної системи для здійснення патентного пошуку потрібно, щоб вона відображала зміст пошуку Міжнародної класифікації винаходів (МКВ), а саме характеристики восьми її розділів: A – задоволення життєвих потреб людини; B – різні технологічні процеси; C – хімія і металургія; D – текстиль, папір; E – будівництво, гірнича справа; F – механіка, освітлення, опалення, двигуни та насоси, зброя, боєприпаси, вибухові роботи; G – фізика; H – електрика [2, c. 5].

  Подальший поділ в МКВ здійснюється на класи. Індекс класу складається з індексу розділу і двозначного числа, наприклад: A01 або B27. Кожен клас містить один або більше підкласів, при цьому індекс підкласу складається з індексу класу і великої літери латинського алфавіту, наприклад: A01B або B27C. Підкласи розбиті на групи і підгрупи, які позначаються дробовим числом (два числа розділені дробової рисою, наприклад: 1/100, 22/10, 10/14). Основна група має наступний індекс: A01G 23/00 [5].

  Назва (текст) основної групи точно визначає область техніки, в якій вважається доцільним проведення патентного пошуку.

  Кожна підгрупа утворює рубрики, підпорядковані основній групі, та визначає тематичну область, необхідну для проведення патентного пошуку. Перед текстом підгрупи ставиться одна (або більше) крапка або тире, які визначають ступінь підпорядкованості.

  Перед проведенням патентного пошуку потрібно точно встановити предмет пошуку, тобто вибрати технологію, машину, механізм, окремий вузол машини, які необхідно вдосконалити. Дані параметри пошуку повинні безпосередньо бути закладені у концепцію створення інформаційної системи здійснення патентного пошуку. Маючи кілька напрямків пошуку, необхідно вибрати один з них, тому що пошук по всіх напрямах потребуватиме великої кількості часу [1].

  Коли остаточно встановлений предмет пошуку, в свідомості формується інформаційна модель технічного об’єкта, за допомогою якої буде проводиться пошук для виявлення схожих аналогічних технічних рішень при перегляді описів винаходів.

  Область пошуку залежить від предмета пошуку і наявного в розпорядженні патентного фонду. Алфавітно-предметний покажчик (АПП) значно полегшує орієнтацію в інформаційній системі здійснення патентного пошуку. В АПП всі технічні поняття розташовані в алфавітному порядку. Знаючи предмет пошуку, підбирають ключові слова, які повинні відповідати технічним поняттям, термінам. Користуються покажчиком наступним чином:

  • за алфавітом знаходять термін, що відповідає певному технічному поняттю;
  • встановлюють індекси, зазначені для інших термінів або фраз, розташованих біля основного терміна і пов'язані з ним за змістом [3].

  Отримані індекси інформаційної системи здійснення патентного пошуку визначають область пошуку.

  Залежно від предмета пошуку, часу появи технічного об’єкта, ступеня його розвитку, можливостей патентного фонду визначається глибина пошуку. Згідно із законодавством України термін дії патенту становить 20 років. Цю цифру можна прийняти для визначення глибини пошуку [2].

  Для нових розробок пошук в інформаційній системі для здійснення патентного пошуку може проводитися починаючи з перших (за часом) опублікованих описів винаходів. Для більш ретельного вивчення питання можна збільшити глибину пошуку, тобто переглянути всі наявні по опису винаходи.

  Також у процесі створення інформаційної системи для здійснення патентного пошуку можна закласти компоненти системи класифікації ECLA. Класифікація ECLA базується на ієрархічній структурі МКВ, але вміщує додатково 70 тис. індексів. На відміну від індексів МКВ індекси ECLA більш динамічні та постійно оновлюються. Повне видання ECLA на папері складається із 10 томів з рубриками, які відповідають МКВ, та два томи з рубриками, що відповідають IdT. Додатково щомісяця публікуються змінні листки з поточними змінами. Так, наприклад, у 1996 p. ECLA налічувала близько 117 тис. рубрик, а в той же час у 6-й редакції МКВ їх нараховувалось всього близько 67 тис. Крім ЄПВ індекси ECLA використовуються для індексування документів у чотирьох БД, що експлуатуються службою Questel: ЕРАТ (європейські патенти), FPAT (французькі патенти), РСТРАТ (публікації ВОІВ), EDOC (пошуковий масив ЄПВ). Європейська класифікація постійно переглядається з урахуванням потреб патентного відомства у результаті чого сформувалось дві її суттєві особливості:

  • створення більш дрібних рубрик внаслідок деталізації відображення рубрик МКВ, що включають велику кількість патентних документів;
  • удосконалення рубрик з неясними або застарілими дефініціями [3].

  Гнучка процедура, прийнята в ЄПВ, забезпечує такі переваги ECLA над МКВ, як однаковість класифікування по всьому інформаційному масиву, постійне підтримання актуальності покласифікованого масиву за рахунок поточного рекласифікування, що зумовлює її пристосованість для застосування в автоматизованих системах. Індексування патентних документів за ECLA здійснюється дещо пізніше, ніж за МКВ. За оцінками фахівців ЄПВ, в середньому 90% патентних документів отримують індекси ECLA протягом 8 місяців від дати їх публікації. Це слід враховувати під час пошуку: для виявлення нещодавно опублікованих документів необхідно використовувати як ECLA, так і МКВ.

  Українські користувачі мають можливість застосовувати ECLA в двох доступних для них масивах електронної патентної інформації: національна патентна класифікація (НПК) та інформаційно-пошукова система.

  Національна патентна класифікація (НПК) – це класифікаційнa система, яка розроблена і застосовується в конкретній країні або групі країн для індексування та пошуку патентних документів. Нині НПК застосовується і продовжує вдосконалюватися, головним чином, у США та Великобританії. Ретроспективні фонди патентних документів ряду країн (зокрема, Австралії, Канади, Нідерландів) підкласифіковані за національними класифікаціями цих країн, їх рекласифікування за МПК здійснюється поступово і вибірково [3].

  Інформаційно-пошукова система – це логічна система, призначена для знаходження і видачі інформації, в тому числі при патентному пошуку, в документальному або іншому вигляді і являє собою сукупність інформаційно-пошукової мови, правил перекладів текстів на цю мову, загальних правил пошуку та критерію смислового відповідності змісту тексту інформаційним запитом [1].

  Існує величезна кількість систем патентного пошуку на базі мережі Інтернет. Дані ресурси у вигляді гіперпосилань можна розмістити в окремій вкладці інформаційної системи для здійснення патентного пошуку, щоб забезпечити пошук патентів в глобальній мережі, що є досить важливим фактором отримання достовірної інформації в сфері патентообігу. Дамо сутнісну характеристику найбільш популярних із них.

  Esp@cenet – європейська пошукова система з можливістю пошуку серед 30 млн. патентів різних країн світу. Вона є безкоштовна, найбільша в світі, але з незручним пошуком.

  US PTO – повнотекстова база даних патентного відомства США, що налічує кілька мільйонів патентів. Охоплює період з 1 січня 1976 року. Тут же є база даних патентів, що мають відношення до СНІД (повні тексти і загальний вигляд патентів по СНІД, виданих в США, Японії і європейських країнах). Потужна пошукова система. Доступ до патентів безкоштовний. Крім того, тут є форми заявок на патент і інформація US Patent & Trademark Office.

  Internet STO – служба, що дозволяє визначити клас патенту по американській патентну класифікацію за допомогою класифікаційного довідника. Можна безкоштовно отримати списки американських патентів з якого-небудь конкретного класу. Ця служба містить також архіви патентів і інформацію про їх придбання.

  The Intellectual Property Network – потужна пошукова система компанії IBM, яка містить реферати до мільйонів американських, міжнародних, європейських, японських патентів. Доступ безкоштовний.

  База даних американських патентів Наукового товариства США – містить інформацію про 1.7 млн. американських патентів з 1975 року.

  Canadian Patent Database – пошукова система патентної служби Канади, призначена для пошуку в базі даних канадських патентів. Простий і зручний пошук. Можливе отримання графічних ілюстрацій до патентів. У базі даних понад 1 300 000 патентів починаючи з 1920 року. Користування базою даних безкоштовне [1].

  Бази даних (БД) патентної документації України (www.ukrpatent.org). Сюди відносяться: БД "Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня "Промислова власність"; БД "Перспективні винаходи України"; БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні"; БД колективного користування "Відомості про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду"; БД "Винаходи зарубіжних країн"; БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг"; БД "Відомості щодо міжнародних реєстрацій знаків, які заявлено в Україну відповідно до Мадридської системи"; БД "Відомості про добре відомі знаки в Україні"; БД "Відомості про знаки для товарів і послуг, дія свідоцтв на які припинена або свідоцтва на які визнано недійсними"; інтерактивна БД "Промислові зразки, зареєстровані в Україні"; БД "Відомості про міжнародну реєстрацію промислових зразків, які отримали правову охорону в Україні" [4, c. 63-64].

  Отже, у процесі створення інформаційної системи для здійснення патентного пошуку потрібно дотримуватись основних індексів та критеріїв МКВ та ECLA, забезпечуючи водночас постійний доступ до існуючих систем патентного пошуку глобальної мережі Інтернет та впроваджуючи сучасні світові тенденції розвитку систем документообігу в сфері патентознавства.

 

Література:

1. Антонов В. М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право / В. М. Антонов - 2-ге вид., стереотип. – К. : КНТ, 2006. – 520 с. 

2. Буров С.В. Патентный поиск: Методические указания к проведению патентного поиска при выполнении индивидуальных творческих заданий, курсовых и дипломных проектов / С.В. Буров, И.И. Иванкин. - Архангельск: Изд-во АГТУ, 2009. – 42 с.

3. Інтелектуальна власність : навч. посіб.: у 2 ч. Ч. 1 / І. П. Каплун, Е. В. Колісніченко, В. О. Панченко, А. А. Папченко. – Суми : СумДУ, 2010. – 157 с.

4. Патентно-кон’юнктурні дослідження : конспект лекцій / укладач Є. І. Нагорний. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 169 с.

5. Рекомендации по выполнению патентного поиска [Электронный ресурс]. – Режим доступа : https://www.bsuir.by/m/12_100229_1_98996.htm