Кожухар Олена Олександрівна
викладач іноземної мови
Автотранспортний коледж ДВНЗ
“Криворізький національний університет”
м. Кривий Ріг, Україна
Анотація: у статті розглядаються технології ситуативного моделювання такі як: імітація, симуляція та рольова гра та їх вплив на розвиток творчих здібностей студентів
Ключові слова: інтерактивне навчання, технології ситуативного моделювання, інтелектуальні здібності
Оскільки мова залишається єдиною універсальною базою мислення, знання іноземної мови слід розглядати з погляду вдосконалення інтелектуальних здібностей . Творча здібність – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях. Завдяки творчій діяльності у студента розвивається здатність до самореалізації.
Цьому сприяють інтерактивні технології. Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації
Технології інтерактивного навчання можна поділити на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності:
- технології кооперативного навчання;
- технології колективно-групового навчання;
- технології ситуативного моделювання;
- технології оцінювання дискусійних питань [ 15, с.135; 16, с.192]
Більш детально розглянемо технології ситуативного моделювання. Такі технології передбачають створення цікавих нетрадиційних ситуацій і постановки чітких завдань, виконуючи які студенти обов’язково підключають уяву, фантазію, креативне мислення.
До технологій ситуативного моделювання належать такі інтерактивні технології, як: імітація, симуляція, рольова гра або драматизація.
Імітаціями називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію.
Студенти можуть виконувати дії індивідуально або в групах. На закінчення імітації учасники отримують подібний результат, але він не завжди однаковий. Дуже важливо, щоб ці результати обговорювалися. Імітаційні ігри розвивають увагу, навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.
Для того, щоб провести імітаційну гру необхідно:
- Обрати тему для імітації.
- Чітко спланувати все, що необхідно для проведення імітації, продумайте участь у ній всіх студентів.
- Надати студентам максимум інформації, щоб вони могли впевнено виконувати всі процедури і одночасно вчитися.
- Перед імітацією зробити невеликий вступ.
- Заздалегідь продумати запитання для підбиття підсумків. [7, с.24-31]
Так, наприклад, під час вивчення теми «Професія та професійні якості» була запропонована ситуація проведення співбесіди, під час якої студенти повинні були обговорити обрану професію, вимоги, професійні якості працівника, особливості поведінки та риси характеру, майбутню платню та інші питання. Попередньо була проведена організаційна та підготовча робота, а також активізація ЛО та ФО з теми та розподіл ролей. Після виконання завдання проводилось узагальнення матеріалу та підбиття підсумків.
Студенти охоче виконують такого роду завдання, оскільки під час таких імітацій вони можуть продемонструвати не тільки свої знання, але й розкрити свій творчий потенціал.
Наступна технологія – симуляція. Симуляції - це створені викладачем ситуації, під час яких студенти копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов'язані з діяльністю суспільних інститутів, які існують у справжньому економічному, політичному та культурному житті. До них належать судові, парламентські, громадські слухання, збори, дебати тощо. Готуючи студентів до симуляції, викладач повинен чітко розподілити ролі, обговорити з кожним виконавцем послідовність його дій, висловів, дотримуватися чіткого регламенту, сценарію, який зберігається з проведенням такої процедури в реальному житті. Отже, симуляції є "мініатюрною" версією реальності.
Наприклад, вивчаючи тему «Відкриття рахунку» студентам було запропоновано змоделювати ситуацію у банку. Учасники працювали в парах. Студенти отримали чіткі інструкції та основне питання для обговорення, а саме «Відкриття депозиту» та розподілили ролі банківського клерка та клієнта. Для відтворення ситуації усі учасники отримали набір стандартних реплік
Отже, ця технологія наближена до рольової гри, але істотно відрізняється від неї, бо її метою є не представлення поведінки конкретних особистостей, а ілюстрування певних явищ і механізмів. [10, с.4-8].
І остання технологія – це драматизація або рольова гра. Мета рольової гри - визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Такі ігри сприяють формуванню у студентів власного ставлення до ситуації, розвитку уяви, формуванню навичок критичного мислення, розвитку творчих здібностей тощо. Щоб провести рольову гру, необхідно, щоб кожен її учасник чітко знав свою роль, зміст, мету гри.
Рольова гра потребує ретельної підготовки
- орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);
- підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);
- основна частина — проведення гри;
- обговорення [4, с.4-15].
Так, вивчаючи тему «Звичаї, традиції та сучасне культурне життя України», студенти проводили віртуальну екскурсію видатними місцями країни. Учасники поділилися на дві групи, в кожній з яких був свій екскурсовод та допитливі туристи. Студенти самі обирали па’мятку культури з поміж запропонованих, заздалегідь отримали інформацію, ЛО та ФО з теми, обговорили сценарій. Після виконання завдання важливо було провести детальне обговорення ситуації та поставити питання. Наприклад:
- Як ти почувався в цій ролі?
- Що під час гри сподобалося, а що - ні?
- Чи потрапляв ти в подібну ситуацію?
- Яку лінію поведінки можна було б обрати?
Підводячи підсумок, можна сказати, що найбільш дієвими і ефективними на заняттях англійської мови є інтерактивні технології, що сприяють розвитку творчого мислення студентів. Як творчість слід сприймати не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та операції, за допомогою яких вона здійснюється. Інтерактивні методи захоплюють студентів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій.
Література:
1. Борзова Е.В. Парная и групповая работа на уроках иностранного языка в средней школе. // Язык. Речь. Коммуникация. — 2000. — Вып.4. — С.4-15
2. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за кордоном // Іноземні мови. - 1998. - №1. - С.24 — 31.
3. Жирова В. Игра в обучении в английской школе // Педагогический вестник. — 1992. — №6. — С.4 — 8.
4. Полилова Т.А. Внедрение компьютерных технологий в преподавание иностранных языков / Под. ред. Т.А. Полилова // Иностр. языки в школе. — 1997. — №6. — С.2 — 7.
5. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К., 2002. — 135 с.
