УДК 616.858-039-08-036.62

Лабінський Андрій Йосифович

Кандидат медичних наук, доцент

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Вступ

  Актуальність проблеми полягає в тому, що пацієнти з хворобою Паркінсона (ХП) на ранніх стадіях не говорять своєму лікарю-неврологу про такі проблеми як закрепи та порушення травлення, біль, нетримання калу, порушення сну, делюзіі, та ін. не знаючи про їх зв'язок з ХП [1, 2]. Крім того, лікарі самі не завжди асоціюють ці симптоми з початком розвитку ХП в ході обстеження [3]. У той же час саме немоторні симптоми виявляються першими проявами захворювання, і нерідко залишаються непоміченими [4, 5, 9]. Будучи недіагностованими, ці симптоми наростають, приводячи до частих госпіталізацій і знижуючи якість життя[6, 7, 8]. Такі немоторні симптоми як порушення шлунково-кишкового тракту та закрепи, які викликають в організмі інтоксикацію та пришвидшення розвитку патологічного процесу легко усунути за допомогою нутриціологічної корекції. 

Мета роботи

  Розробити метод нутриціологічної корекції кишківникових розладів як ранніх немоторних порушень хвороби Паркінсона для запобігання розвитку хвороби Паркінсона на її ранніх стадіях.

Матеріали та методи.

  Під нашим спостереженням було 52 пацієнтів на ранніх стадіях ХП з немоторними порушеннями, які знаходились на амбулаторному лікуванні в комунальній четвертій поліклініці Сихівського району м. Львова. 

  У більшості хворих спостерігались переважно немоторні вияви зі сторони шлунково-кишкового тракту в виді відчуття важкості після прийому їжі та закрепів. В окремих були прояви зі сторони серцево-судинної системи (непритомність, слабкість, головокружіння при зміні положення сидячи-стоячи) та шлунково-кишкового тракту (слинотеча, труднощі ковтання та основне - закрепи). Майже половина пацієнтів скаржилась на те, що дрімають вдень та відчувають втому вже зранку. Більшість пацієнтів мали труднощі зі сном. Настрій у більшості хворих був не стабільним. Вони відчували втрату інтересу, мотивації до різних життєвих справ, нервозність. Деякі з пацієнтів мали депресивний вигляд. Біля третини хворих відмічали проблеми з задоволенням від діяльності як професійної, так і побутової, у деяких спостерігались проблеми сприйняття та зниження працездатності. Більша частина хворих скаржилась на знижену увагу та пам'ять.

  При КТ і МРТ дослідженні у окремих хворих реєстрували в тій чи іншій мірі незначні атрофічні зміни в корі головного мозку. У більшості були незначні атрофічні зміни в стовбуровій його частині. Проведені КТ і МРТ дослідження показали, що у всіх хворих виявлялося незначне явище ареозу, дещо більш позначене у верхньо-стовбурових частинах головного мозку та помірне розширення шлуночків і субарахноїдальних просторів великих півкуль головного мозку. Проведення аналізу субтенторіального рівня головного мозку виявило незначне розширення парастовбурових цистерн. У цієї групи хворих із вогнищевих симптомів на МРТ переважали незначні атрофічні зміни в конвекситальних відділах та стовбурі головного мозку .

  Для оцінки немоторних симптомів, використовували шкалу немоторних симптомів Non- Motor Symptoms Scale (NMSS) та опитувальник пацієнтів для вияву вегетативних розладів (по А.М. Вейну, 1998). 

  Після обстеження, у пацієнтів застосовували нутриціологічні методи лікування розроблені нами. Курс лікування тривав 5 тижнів, з подальшими рекомендаціями дотримання вказаних принципів харчування в майбутньому. Нутриціологічну корекцію призначали індивідуально, в залежності від типу шлунково-кишкових розладів. У всіх хворих вилучали з харчування тваринні жири (окрім риб'ячого) та рафіновані рослинні (окрім олії льону холодного віджиму), бульйони, відвари (роль екстрактивних речовин в аліментарній інтоксикації), смажені страви і солодкі кондитерські вироби, в яких містяться трансатерогенні жири і замінники цукру. У раціон додавали суміш квіткового пилку, маточного молочка та поліфлорного меду з шротами і висівками насіння льону, розторопші та кедрового горіха по десертній ложці двічі на день перед сніданком та обідом в якості збагачення раціону антиоксидантами флавоноїдного спектру і харчовими волокнами. Достатню кількість антиоксидантних та баластних речовин забезпечували підвищеним вмістом (до двох кілограмів) в раціоні фруктів, сирих овочів (морква, капуста) та фрешів (яблук 3-5 штук, ківі 2-3 шт., гарбузовий та морквяний фреші по 1 склянці). Така харчова складова мала на меті запобігти застою химоса в товстому кишківнику і відповідно інтоксикації, а також відновленню нормальної флори кишківника, яка харчується целюлозою та лактулозою. Індивідуально для кожного пацієнта в залежності від змін добових і психологічних біоритмів призначали режим харчування, який передбачав прийом їжі тільки при настанні стійкого відчуття голоду (навіть, якщо воно наступало раз в добу). У окремих осіб з емоційною нестабільністю, в яких спостерігалось надто часто псевдовідчуття голоду, проводили сеанси психологічного розвантаження та замінювали окремі прийомі їжі питтям води кімнатної температури та споживанням чистої клітковини (висівки злакових, попередньо пропарені). Такий вільний «режим харчування за біоритмами на вимогу організму» пояснює модифікована нами теорія, яка базується на механізмах зміни біологічного ритму настання стійкого почуття голоду, а саме на готовності шлунково-кишкового тракту приймати і розщеплювати їжу. 

Результати дослідження.

  За результатами дослідження немоторні симптоми (НМС) були виявлені за шкалою NMSS у всіх обстежених пацієнтів до лікування. 

  У хворих після трьохтижневого курсу лікування спостерігались менш виражені немоторні вияви зі сторони шлунково-кишкового тракту а в окремих вони були повністю редукованими. Прояви зі сторони серцево-судинної системи (непритомність, слабкість, головокружіння при зміні положення сидячи-стоячи) теж значно зменшились. У половини пацієнтів, які скаржились на те, що дрімають вдень та відчувають втому вже зранку зникли вказані симптоми, у другої половини вони значно зменшились. Більшість пацієнтів, які мали труднощі зі сном, відмічали покращення сну після проведення нутриціологічної корекції. Настрій у більшості хворих став кращим. Вони відчували появу інтересу до життя, мотивації до різних життєвих справ, стали спокійнішими. У більшості хворих спостерігалось покращення працездатності, уваги та пам'яті. При КТ і МРТ дослідженні у всіх хворих реєстрували в тій чи іншій мірі зменшення атрофічних змін в корі головного мозку. У більшості хворих, в яких були незначні атрофічні зміни в стовбуровій його частині, теж зменшились. Проведені КТ і МРТ дослідження показали, що у всіх хворих зменшились явища ареозу, та помірне розширення шлуночків і субарахноїдальних просторів великих півкуль головного мозку. Проведення аналізу субтенторіального рівня головного мозку виявило зменшення розширення парастовбурових цистерн. 

  Загальний сумарний бал за вказаною шкалою у пацієнтів, як видно з таблиці 1, у лікованих тільки медикаментозно без застосування нутриціологічних методів лікування складав 70,6 ± 5,7 бала. У пацієнтів після проведеного лікування на протязі до трьох-чотирьох тижнів із застосуванням розроблених нами супутніх методик, сумарний бал за шкалою NMSS складав 60,3 ± 5,3, що розцінювалось як статистично достовірне покращення об’єктивного стану хворих після лікування(p <0,05). За опитувальником вегетативних порушень по А.М.Вейну сумарний бал до лікування складав 64± 3,2. У хворих після лікування, сумарний бал складав 51± 5,4 бала.

Таблиця 1.

Порівняльна оцінка стану пацієнтів.

  У хворих як за шкалою немоторних симптомів так і за опитувальником по Вейну А.М. спостерігалось статистично достовірне покращення стану хворих після проведеного лікування. У всіх хворих зникли закрепи, стілець став щоденним і легким. Внаслідок усунення кишківникової інтоксикації, у хворих зменшились, а у частини пацієнтів повністю зникли симптоми інтоксикаційної енцефалопатії в виді відчуття тривоги, недосипання, порушення чіткості зору, почуття невиспаності та подразливості.

Висновок

  Розроблений нами метод нутриціологічної корекції є ефективним для усунення кишківникових розладів при ранніх немоторних порушеннях хвороби Паркінсона та може бути рекомендований до застосування в комплексному превентивному лікуванні та профілактиці цієї патології.

Література.

1. Barone P., Antonini A., Colosimo C. et al. The PRIAMO study: A multicenter assessment of nonmotor symptoms and their impact on quality of life in Parkinson's disease. Mov. Disord. 2009 Aug 15. № 24 (11). Р. 1641-1649. 

2. Chaudhuri KR, Prieto-Jurcynska C., Naidu Y. et al. The nondeclaration of nonmotor symptoms of Parkinson's disease to health care professionals : an international study using the nonmotor symptoms questionnaire. Mov. Disord. 2010. Apr 30. № 25 (6). Р. 704-709. 

3. Duncan GW, Khoo TK, Yarnall AJ et al. Health-related quality of life in early Parkinson's disease: the impact of nonmotor symptoms. Mov. Disord. 2014 Feb. № 29 (2). Р. 195-202. 

4. Gallagher DA, Lees AJ, Schrag A. What are the most important nonmotor symptoms in patients with Parkinson's disease and are we missing them ? Mov. Disord. 2010. Nov 15. № 25 (15). Р. 2493-2500. 

5. Martinez-Martin P., Rodriguez-Blazquez C., Kurtis MM et al. The impact of non-motor symptoms on health-related quality of life of patients with Parkinson 's disease. Mov. Disord. 2011. Feb 15. № 26 (3). Р. 399-406. 

6. Mollenhauer B., Trautmann E., Sixel-Döring F. et al. Nonmotor and diagnostic findings in subjects with de novo Parkinson disease of the DeNoPa cohort . Neurology. 2013. Oct 1; № 81 (14). Р. 1226-1234. 

7. O'Sullivan SS, Williams DR, Gallagher DA et al. Nonmotor symptoms as presenting complaints in Parkinson's disease: a clinicopathological study. Mov. Disord. 2008 Jan. № 23 (1). Р. 101-106. 

8. Higginson IJ, Gao W., Saleem T. et al. Symptoms and quality of life in late stage Parkinson syndromes: a longitudinal community study of predictive factors. PLoS One. 2012. № 7 (11). е46327. 

9. Hawkes, C.H.; Del Tredici, K.; Braak, H. (2007). "Review: Parkinson's disease: a dual-hit hypothesis". Neuropathology and Applied Neurobiology. 33 (6): 599–614. doi:10.1111/j.1365-2990.2007.00874

Резюме

  У хворих з ранніми немоторними симптомами хвороби Паркінсона в виді закрепів, та інших порушень шлунково-кишкового тракту застосовували нутриціологічну терапію, яка заключалась в особливому режимі прийняття їжі тільки при настанні стійкого почуття голоду, збагачення раціону харчовими волокнами, антиоксидантами, обмеження тваринних білків. Стан хворих оцінювали за шкалою немоторних симптомів NMSS та опитувальником вегетативних порушень по А.М.Вейну. У всіх хворих спостерігалось покращення їх стану. Розроблений нами метод нутриціологічної корекції є ефективним для усунення кишківникових розладів при ранніх немоторних порушеннях хвороби Паркінсона та може бути рекомендований до застосування для превентивного лікування та профілактики цієї патології.

  Ключові слова: немоторні прояви хвороби Паркінсона, нутриціологічна корекція.