Галахов Євгеній Миколайович 

аспірант кафедри вищої математики, 

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 

Україна, м.Київ

  Анотація: В умовах  розвитку цифрової економіки формується новітня концепція «фріланс-економіки», що представляє собою новий формат зайнятості (цифрова зайнятість), новий формат робочої сили (віртуальна/онлайн-робоча сила), новий формат ресурсів розвитку компанії (фріланс-ресурс незалежних професіоналів) та економічних зв’язків (онлайн-платформи). Концепція «фріланс-економіки» є складовою більш широкої системи -  «гіг-економіки», що охоплює як онлайн-економічні зв’язки, так і офлайн. Концепція «фріланс-економіки», що орієнтован, власне, на онлайн-економічні зв’язки,  відзначається значним соціально-економічним потенціалом розвитку та трансформаційними змінами як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, зокрема системи менеджменту компаній. Так як концепція «фріланс-економіки» є новітньою, більшість компаній стикаються з новими питаннями і викликами фріланс-економіки, формуючи відповідну систему менеджменту фріланс-ресурсу, що забезпечує значні конкурентні переваги компанії у вимірі розвитку цифрових технологій.

  Ключові слова: гіг-економіка, фріланс-економіка, фріланс-ресурс, онлайн платформи, цифрові технології

  В умовах бурхливого розвитку цифрової економіки, напрями діяльності та формати бізнес-моделей компаній кардинально трансформуються з урахуванням новітніх трендів розвитку як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. У даному контексті, подальша дослідницька увага буде охоплювати тенденції розвитку зовнішнього середовища (розвиток фріланс-економіки в цілому) та тенденції внутрішнього середовища діяльності компаній, зокрема, питання модернізації системи менеджменту у напрямі залучення новітнього стратегічного ресурсу розвитку - фріланс-ресурсу.

  Розглянемо концепцію фріланс-економіки на основі досліджень зарубіжних науковців. Дослідники Арне Л. Каллеберг (Arne L. Kalleberg  - професор соціології Університету Північної Кароліни) та Міхаель Данн (Michael Dunn - директор Тихоокеанського північно-західного освітнього центру «OSHA» у Вашингтонському університеті) представили аналіз фріланс-економіки у вимірі більш широкої концепції – гіг-економіки (Таблиця №1).

Таблиця №1

Місце фріланс-економіки у системі гіг-економіки 

  Джерело: адаптовано та узагальнено автором на основі [2, c. 13]

   Як зазначено у Таблиці 1, система «гіг-економіки» охоплює два ключові компоненти: 1). Трудову діяльність, що значно пов’язана з використанням цифрових технологій (Онлайн фріланс-платформи та Онлайн краудворкінгові платформи) та 2). Трудову діяльність, що помірно пов’язана з використанням цифрових технологій (Платформи з доставки/виконання роботи по дому/ з надання транспортних послуг).

  Згідно Таблиці 1, якщо аналізувати онлайн фріланс-платформи та відповідний формат економічних взаємовідносин у системі «гіг-економіки», можна відзначити, що онлайн фріланс-платформи мають якісно відмінні риси від інших представлених платформ за наведеними критеріями, окрім критерія «формат діяльності», що пов’язує онлайн фріланс-платформи та онлайн краудворкінгові платформи через віртуальний вимір діяльності. Онлайн краудворкінгові платформи та платформи з доставки/виконання роботи по дому/ з надання транспортних послуг мають значну кількість спільних рис, відрізняючись у таких критеріях як «формат діяльності» та «рівень контролю».

  Цікавий підхід до вивчення системи фріланс-економіки був представлений у дослідженні Бріджит Лоудон (Bridget Loudon) та  Емілі Юе (Emily Yue) - фундаторів австралійської  онлайн-платформи «Expert 360» (фріланс-платформа) «Тренди 2017 року: наскільки великі організації стимулюють зростання позаштатної робочої сили» (2017 р.) [1]. У даному дослідженні було проаналізовано опитування керівників різних функціональних департаментів 50 австралійських компаній з доходом у розмірі понад 1 млрд. австралійських доларів (AUD). Дослідники стверджують, що фріланс-економіка має значну динаміку та соціально-економічний потенціал розвитку. Зокрема, згідно вищезазначеного дослідження, відсоток компаній, які стверджують, що сучасна система компетенцій працівників відіграє досить значну роль, постійно зростає: у  2014 році – 14%; у 2017 році – 28%; на 2020 рік прогнозні дані становлять 62%. Згідно вищезазначеного дослідження, відсоток компаній, які стверджують, що використання фрілас-ресурсів забезпечує мінімізацію прогалин у навичках, знаннях та досвіді: на 2014 рік – 20%, на 2017 рік – 28%, на 2020 рік прогнозні дані становлять 42%  [1, с. 6-7].   

  Бріджит Лоудон (Bridget Loudon) та  Емілі Юе (Emily Yue) також представили матрицю позицій компаній у залученні фріланс-ресурсу. Дана матриця презентує відношення компанії щодо реалізації фріланс-ресурсу у системі двох вимірів: 1). Залучення фріланс-ресурсів та 2). Менеджмент фріланс-ресурсів [1 с.18] (рис.1).

  Мал. 1 Матриця позицій компаній у залученні фріланс-ресурсу 

Джерело: адаптовано автором на основі [1 , с.18-19] 

  Перший вимір – «залучення фріланс-ресурсів» - охоплює наступні елементи:

• компанії-ранні інноватори (компанії, які відразу визнали пріоритетність та залучають фріланс-ресурси);
• компанії-пізні інноватори (компанії, які поступово починають використовувати фріланс-ресурс у своїй діяльності). 

  Другий вимір – «менеджмент фріланс-ресурсів» - представляє такі елементи як:

• Високий рівень розвитку системи менеджменту фріланс-ресурсів;
• Низький рівень розвитку системи менеджменту фріланс-ресурсів.

  Згідно матриці позицій компаній у залученні фріланс-ресурсу (мал.1), вищезазначені дослідники надали характеристику 4 форматам діяльності компанії:

  1). «Компанії-лідери» отримують максимальні вигоди від залучення фріланс-талантів на противагу традиційному підходу - утримання значної кількості штатних працівників. Фрілансери ефективно залучаються та інтегруються до проектної команди, тобто такі компанії реалізують ефективну систему менеджменту фріланс-ресурсів.

  2). «Компанії-відкриті двері» інтегрують фріланс-таланти до команди штатних працівників. Даний підхід допомагає компаніям знизити витрати на робочу силу, проте мінімізує мотивацію до співпраці та реалізації робіт штатними працівниками.

  3). «Компанії-першопрохідці» намагаються максимально тактично залучити, та забезпечити максимальну соціально-економічну цінність від діяльності фріланс-працівників. Як правило, фрілансери залучаються для проектних або стратегічних робіт з акцентом на обмін знаннями та досвідом в команді. Дані компанії дотримуються пріоритету гнучкості у залученні фріланс-ресурсів.

  4). «Технологічно відсталі компанії» мають мінімальну вигоду від реалізації фріланс-ресурсу. Дані компанії є технологічно відсталими від реалій сучасного розвитку цифрової економіки, тому відсоток залучення фрілас-працівників у таких компаніях є дуже низьким або взагалі зведеним нанівець.

  Підсумовуючи, варто зазначити, що новітня концепція «фріланс-економіки» є складовою системи «гіг-економіки», відзначаючись значним соціально-економічним потенціалом розвитку та трансформаційними змінами як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. На сьогодні компанії мають модернізувати свій стратегічний підхід до залучення ресурсів від традиційного формату «володіння талантами» до інноваційного формату «доступ до талантів у глобальному вимірі» за рахунок онлайн-платформ, що забезпечує гнучкість, адаптивність до змін ринкового середовища, швидкість та економічну ефективність. Варто відзначити, що в умовах розвитку сучасних цифрових технологій, компаніям необхідно не тільки орієнтуватися на залучення фріланс-ресурсу, але й на формування та вдосконалення ефективної системи менеджменту даного новітнього стратегічного ресурсу для утвердження лідерських позицій у довгостроковій перспективі. 

Література:

1). Getting Trendy 2017: How large organisations are driving the growth of the contingent workforce [Електронний ресурс] // Expert 360. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://go.expert360.com/rs/371-GHN-078/images/Expert360-Getting-Trendy-2017-Final.pdf 

2). L. Kalleberg A. Good Jobs, Bad Jobs in the Gig Economy / A. L. Kalleberg, M. Dunn. // Perspactives on work. – 2016. – №20 (2). – С. 10–14.