Бідун Олена Володимирівна
Спеціаліст І кваліфікаційної категорії
ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж»
Україна
м. Ірпінь
Анотація: Суть технології полягає у використанні конкретних ситуацій (випадків, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення та вироблення рішень. Метою статті є аналіз можливостей використання методу конкретних ситуацій (кейс-методу) на заняттях хімії.
Ключові слова: кейс – метод, ситуації, реальні історії, виробнича ситуація, застосування на практиці, case study.
Назва методу походить від англійського – випадок, ситуація, і від поняття «кейс» – валізка для зберігання різних паперів, журналів, документів та ін. З методичної точки зору, кейс – це спеціально підготовлений навчальний матеріал, що містить структурований опис ситуацій, запозичених з реальної практики. Кейс повинен відображати реальну життєву ситуацію, містити проблему або ряд прямих або непрямих труднощів, протиріч, прихованих завдань. Як правило, кейси пов’язані з проблемою чи ситуацією, яка не має єдиного рішення. Суть кейс-методу полягає в тому, що засвоєння знань і формування вмінь є результатом активної самостійної діяльності студентів з вирішення протиріч, у результаті чого й відбувається творче оволодіння знаннями, навичками, вміннями та розвиток розумових здібностей студентів. Кейс-технологія зародилася в Гарвардській школі на початку XX ст. У 1920 р., після видання збірника кейсів, уся система навчання менеджменту в Гарвардській школі була переведена на методику CASE STUDY (навчання на основі реальних ситуацій). У світовій освітній практиці ця методика пошириляся в 1970-1980-х роках [2]. Проблема впровадження кейс-методу в практику вищої освіти в останні роки також є досить актуальною. Кейси активно застосовуються в педагогіці, психології, медицині, юриспруденції.
Студенти отримують кейс і спочатку відповідають на питання («проаналізуйте ситуацію і запропонуйте стратегію дій»), вивчають кейс, залучаючи до цього матеріали підручника, лекційного курсу та інші найрізноманітніші джерела інформації, аналізують матеріал. Після цього відбувається докладне групове обговорення змісту кейсу та вироблення кількох рішень. Робота в режимі кейс-методу передбачає групову діяльність. Працюючи в команді, студенти вчаться один в одного. Безпосередня мета методу – спільними зусиллями проаналізувати ситуацію – case і виробити практичне рішення. Презентація рішення відбувається вже не в малих групах, а перед усією аудиторією.
Апробування своїх комунікативних здібностей в ході дискусії дає можливість кожному учаснику виявити свої сильні та слабкі сторони і стимулює бажання працювати в напрямі вдосконалення знань з предмета, збагачення словникового запасу тощо. У цій фазі слід підкреслити роль викладача як модератора, який піклується про регульований хід дискусії. Важливою умовою тут є те, що викладач сам повинен володіти необхідними навичками для здійснення керівництва студентами в рамках дискусії.
На відміну від педагогіки, маркетингу, історії, біології, хімія – точна, «суха» наука. Але творчий підхід до справи і допомога мережі Інтернет дозволять викладачу знаходити такі проблеми і ситуації, пов’язані з хімічними речовинами і хімічними процесами.
Наприклад :
Кейс № 1. У Цюріху перед лекцією професора Вельта один зі студентів взяв із виставленої банки шматок калію і, ретельно загорнувши в носовичок, поклав до кишені. Під час лекцій калій почав реагувати з вологим повітрям. Студент неспокійно закрутився на лаві, потім раптом схопився на неї і стрімко вирвав кишеню, яка запалала, разом з її вмістом. У чому справа? – Вигукнув переляканий професор. У мене в кишені був шматочок калію, загорнутий в ганчірочку, відповів тремтячий від страху викрадач. Громовий регіт! Студент постраждав не тільки від глузувань, а й від опіків. Залишки кишені як застереження увійшли в хімічну колекцію кафедри і зберігалися в банці з написом: «Дія вкраденого калію на кишеню студентських брюк». Запитання: В чому мораль цієї історії? Чому студент отримав опіки? Визначте тип реакції. Наведіть приклади протилежних реакцій, які відбуваються в природі. Чи може обійтися пересічна сучасна людина без хімічних знань?
Кейс № 2. Прийшов лист до проектного інституту: «Директор нашого заводу доручив нам організувати виробництво алюмінію, ми ніколи його не випускали і не знаємо, як нам це зробити. Допоможіть отримати алюміній промисловим способом!».
«Завдання логістам»: Яка сировина необхідна для виробництва алюмінію? Як використовувати кінцевий продукт? (Можна скористатися Інтернет-ресурсами).
«Завдання економістам»: проаналізувати витрати на виробництво алюмінію. Студентам надаються дані про способи добування металів, вартість сировини, числові дані для розрахунку практичного виходу реакцій.
«Завдання технологам»: Проаналізувавши спороби отримання алюмінію, запропонувати технологічні схеми його виробництва з різних речовин.
«Завдання екологам»: Проаналізувати можливі загрози навколишньому середовищу при виробництві алюмінію, запропонувати методи запобігання цьому. Як найбільш ефективно використовувати природні ресурси та енергію в цьому виробництві? (Можна скористатися Інтернет-ресурсами).
Ситуаційні завдання в кейсах можуть бути пов'язані з проблемами минулого, сьогодення і навіть майбутнього часу.
Кейс №3
В історії відомий наступний цікавий факт: Цариця Клеопатра за порадою придворного медика розчинила в оцтовій кислоті найбільшу з відомих ювелірам перлину, а потім пила отриманий розчин протягом деякого часу. Питання. Яку реакцію здійснила Клеопатра? Яку сполуку вона приймала? Яку вона мала мету? Який би ви рецепт порекомендували єгипетській цариці?
Особливості діяльності студентів при роботі з кейсом містяться в пошуковому характері, груповій формі взаємодії, самостійності на всіх етапах роботи, необхідності аргументації варіантів рішення.
Отже, виділимо основні переваги кейс-методу над традиційними методами навчання:
- Акцент навчання переноситься не на оволодіння готовим знанням, а на його вироблення.
- Безсумнівною перевагою методу є розвиток системи цінностей студентів, професійних позицій, життєвих установок.
- Кейс-метод – сучасна технологія особистісно орієнтованого навчання. Даючи студентам завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість студентів у собі, у своїх здібностях. Вони активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.
- У методі case-study долається класичний дефект традиційного навчання, пов'язаний з «сухістю», неемоційним викладом матеріалу – емоцій, творчої конкуренції і навіть боротьби в цьому методі так багато, що добре організоване обговорення кейса нагадує театральний спектакль.
Проте кейс-метод має певні недоліки. Слід зазначити, що кейс-технологія для викладача досить проблематична.
По-перше, вона змушує глибоко засвоїти не тільки зовнішні сторони кейса в його використанні на занятті, а й вникнути в особливу філософію мислення і діяльності, вимагає більших затрат часу. Складання кейсу – важка науково-дослідна, методична робота. Готових кейсів в методичній літературі практично немає. Але і добре підготовленого кейса не завжди вистачає для ефективного проведення заняття. Для цього необхідно ретельно підготувати методичне забезпечення як для самостійної роботи студентів, так і для проведення заняття.
По-друге, дана технологія потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу «кейсової» ситуації.
По-третє, кейс- метод вимагає підготовленості студентів, наявності в них навичок самостійної роботи. Непідготовленість студентів, нерозвиненість їх мотивації може привести до поверхневого обговорення кейса.
Нарешті, метод недостатньо досліджений у педагогіці.
Підбиваючи підсумок, зазначимо, що кейс-технологія – це інтерактивна технологія на основі реальних чи вигаданих ситуацій, спрямована не стільки на засвоєння готових знань, скільки на формування у студентів нових якостей і вмінь, на вироблення думок чи рішень, на співтворчість студентів і викладача. Ми можемо впевнено стверджувати, що застосування кейс-методу в навчанні природничих дисциплін цілком доцільне й ефективне, оскільки забезпечує активне засвоєння студентами теоретичних положень і формування навичок практичного використання вивченого теоретичного матеріалу. Упровадження кейс-методу на заняттях дозволяє на практиці реалізовувати компетентнісний, особистічно зорієнтований та діяльнісний підходи в навчанні, збагачує зміст дисципліни.
Література:
1. Афанасьева М. Н. Кейс-метод на уроках химии: за и против [Електронний ресурс] / М. Н. Афанасьева. – Режим доступу: http: // nsportal.ru›obrazovatelnye…keys-metod. – Современные образовательные технологии (кейс-метод).
2. Кейс-метод в обучении иноязычному общению менеджеров / М. В. Гончарова // Студент и учебный процесс: иностранные языки в высшей школе: сборник научных статей / За заг. ред. Ю. Б. Кузьменковой. – М. : Центр по изучению взаимодействия культур ФИЯ МГУ им. М. В. Ломоносова, 2014. – № 5. – С. 95–100.
3. Покушалова Л. В. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения студентов / Л. В. Покушалова // Молодой учѐный. – 2013. – № 5. – Т. 2. – С. 155–157.
4. Семкина О. С. Кейс-технологии в экономическом образовании [Електронний ресурс]
